Постанова

від 21.03.2023 по справі 140/8120/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 140/8120/21 пров. № А/857/2217/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОнишкевича Т.В.,

суддівСеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судових засідань Доморадової Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційні скарги Державної митної служби України та Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Державної митної служби України, Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби, Департаменту податкових та митних експертиз ДФС, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Спеціалізована лабораторія з питань експертизи та досліджень Держмитслужби, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди та зобов`язання вчинити дії,

суддя у І інстанціїСорока Ю.Ю.,

час ухвалення судового рішенняне зазначено,

місце ухвалення судового рішенням. Луцьк,

дата складення повного тексту рішення 27 січня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року у справі 140/8120/21 скасовано та позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України №855-о від 02 червня 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника директора Департаменту податкових та митних експертиз Державної фіскальної служби України, починаючи з 03 червня 2021 року.

Стягнуто з Департаменту податкових та митних експертиз Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08 липня 2021 року по 01 лютого 2022 року в сумі 86993,46 грн з утриманням із цієї суми податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Стягнуто з Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної (немайнової) шкоду в розмірі 5000 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в суді першої інстанції в розмірі 20000 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

28 грудня 2022 року до суду першої інстанції надійшла заява позивача ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження боржника з виконання виконавчих листів Волинського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року №14986/2022, №14987/2022 Державну фіскальну службу України на правонаступника Державну митну службу України, а також боржника з виконання виконавчого листа Волинського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року №14985/2022 Департамент податкових та митних експертиз Державної фіскальної служби України на його правонаступника Спеціалізовану лабораторію з питань експертизи та дослідження Держмитслужби.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року у справі № 140/8120/21 заяву ОСОБА_1 було задоволено. Замінено боржника з виконання виконавчих листів Волинського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року №14986/2022, №14987/2022 Державну фіскальну службу України (ідентифікаційний код 39292197) на правонаступника Державну митну службу України (ідентифікаційний код 43115923) та боржника з виконання виконавчого листа Волинського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року №14985/2022 Департамент податкових та митних експертиз ДФС (ідентифікаційний код 39925301) на його правонаступника Спеціалізовану лабораторію з питань експертизи та дослідження Держмитслужби (ідентифікаційний код 43348622).

При цьому суд першої інстанції виходив із того, що Спеціалізована лабораторія з питань експертизи та досліджень Держмитслужби є правонаступником всіх прав та обов`язків Департаменту податкових та митних експертиз ДФС, а Державна фіскальна служба України передала свої функції та повноваження Державній митній службі України. Окрім того, враховуючи що у Департамент податкових та митних експертиз ДФС немає відкритих рахунків у органі Казначейства, суд дійшов висновку, що єдиним способом виконання рішення у справі №140/8120/21 є заміна боржника у виконавчому листі.

Не погодившись з такою ухвалою суду від 23 січня 2023 року, Державна митна служба України та Спеціалізована лабораторія з питань експертизи та досліджень Держмитслужби подали апеляційні скарги.

Державна митна служба України у своїй апеляційній скарзі просила скасувати ухвалу суду першої інстанції від 23 січня 2023 року та відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження. При цьому вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню. Посилається на те, що Державна фіскальна служба України перебуває у стані припинення, тоді як заміна сторони виконавчого провадження може мати місце виключно у випадку фактичного її вибуття унаслідок припинення.

Спеціалізована лабораторія з питань експертизи та досліджень Держмитслужби у своїй скарзі теж просила скасувати ухвалу суду першої інстанції про заміну сторони виконавчого провадження та відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його заяви.

Звертає увагу апеляційного суду на те, що суть спору у цій справі не стосується публічно-владних функцій, що були передані Держмитслужбі, і на момент вирішення судом першої інстанції питання про заміну сторони виконавчого провадження до Єдиного державного реєстру не був унесений запис про припинення Державної фіскальної служби України. Тому висновок суду про вибуття Державної фіскальної служби України із публічних правовідносин і наявність підстав для її заміни на Держмитслужбу є передчасним.

Учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, на виклик апеляційного суду не прибули, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог скаржників, виходячи із такого.

Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як свідчать матеріали справи, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року у справі 140/8120/21 скасовано та позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України № 855-о від 02 червня 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника директора Департаменту податкових та митних експертиз Державної фіскальної служби України починаючи з 03 червня 2021 року. Стягнуто з Департаменту податкових та митних експертиз Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08 липня 2021 року по 01 лютого 2022 року в сумі 86993,46 грн із утриманням з цієї суми податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Стягнуто з Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної (немайнової) шкоду в розмірі 5000 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в суді першої інстанції в розмірі 20000 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

19 грудня 2022 року Волинський окружний адміністративний суд на виконання постанови апеляційного суду від 09 листопада 2022 року у цій справі видав виконавчі листи за №14984/2022, №14985/2022, №14986/2022, №14987/2022.

Відповідно до частини 1 статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно із частинами першою, четвертою статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 (зі змінами і доповненнями, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 року № 846) утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.

Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України (пункт 2 Постанови № 1200).

Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Спеціалізовану лабораторію з питань експертизи та досліджень Держмитслужби створено на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2019 року №858 та 14 листопада 2019 року внесено запис в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи.

При цьому Департамент податкових та митних експертиз ДФС з 03 грудня 2019 року знаходиться в стані припинення в результаті реорганізації.

Відповідно до пункту 6 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року №1074, у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади права та обов`язки органів виконавчої влади переходять до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади.

За правилами частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України правонаступництво може мати місце при припиненні юридичної особи у результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) з переданням юридичною особою всього свого майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження відбувається у разі вибуття однієї зі сторін (стягувача або боржника), зокрема, внаслідок реорганізації суб`єкта владних повноважень (боржника) та полягає у вступі на її місце правонаступника.

При цьому під час розгляду вказаного питання підлягають дослідженню докази, які підтверджують факт вибуття сторони виконавчого провадження, а також підстави для правонаступництва відповідної особи, що є можливим на всіх стадіях виконавчого провадження: з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення.

Судом встановлено, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №1217-р погоджено пропозицію Міністерства фінансів України щодо можливості забезпечення здійснення з 08 грудня 2019 року Державною митною службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року №227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи.

Апеляційний суд зазначає, що обов`язки боржників, що випливають з рішення у справі №140/8120/21, не стосуються публічно-владних відносин у сфері реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи, що були передані Державній митній службі України відповідно до вказаної постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1217-р.

Разом із тим, Державна фіскальна служба України та Департамент податкових та митних експертиз ДФС є юридичними особами, які продовжують виконувати певні функції та повноваження.

Відповідно до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, діяльність Департаменту податкових та митних експертиз ДФС ще не припинено, позивач поновлений на відповідній посаді у цьому органі за рішенням суду

Таким чином, з огляду на предмет спірних правовідносин, Державна митна служба не може здійснювати права та виконувати обов`язки сторони у справі №140/8120/21, а відтак і відповідати за зобов`язаннями, які покладені судовим рішенням про поновлення на посаді та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, оскільки такі повноваження визначені для реорганізованого контролюючого органу, який продовжує виконання завдань і функцій у відповідній сфері, яким є Державна фіскальна служба України.

Окрім того, визначальним у спірних правовідносинах є встановлення або припинення первісного суб`єкта Державної фіскальної служби України, або переходу його функцій (адміністративної компетенції) до Державної митної служби України.

Так, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.

Пунктом 2 встановлено, що Державна фіскальна служба України продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Частинами 1 та 5статті 104 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

З матеріалів справи встановлено, що відповідач у цій справі Державна фіскальна служба України перебуває в стані припинення. Водночас запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи Державної фіскальної служби України в Єдиному державному реєстрі відсутній, а тому немає підстав стверджувати про наявність підстав для правонаступництва у цій справі.

Таким чином, апеляційний суд погоджується із доводами скаржників про те, що спір у справі, що розглядається, стосується відносин публічної служби, а не публічно-владних функцій у сфері реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи чи інших функцій, що були передані Державній митній службі України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1200 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року №1217-р.

Окрім того, в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційним судом враховуються правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі №640/19105/19 та від 08 грудня 2022 року у справі №819/3391/15, відповідно до яких оскільки на момент вирішення питання про заміну боржника до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не був унесений запис про припинення Державної фіскальної служби України, як боржника за вказаними рішеннями суду, висновок судів попередніх інстанцій про вибуття останньої і наявність підстав для її заміни на Державну митну службу України є передчасним.

Приписами частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

На переконання апеляційного суду, при вирішенні процесуального питання про заміну сторони виконавчого провадження суд першої інстанції допустив невідповідність висновків, викладених у своєму рішенні, обставинам справи, що призвело до помилкового задоволення заяви позивача. Відтак, ухвалу суду першої інстанції слід скасувати та у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником відмовити.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційні скарги Державної митної служби України та Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби задовольнити.

Скасувати ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року у справі № 140/8120/21 та у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Р. П. Сеник Н. М. Судова-Хомюк Постанова у повному обсязі складена 24 березня 2023 року.