Ухвала

від 05.02.2024 по справі 140/8120/21

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову в задоволенні подання

05 лютого 2024 року ЛуцькСправа № 140/8120/21 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Кухтея В.Р.,

представника позивача Полетила Павла Сергійовича

представника відповідача Пухлія Володимира Вікторовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Державної митної служби України, Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби, Департаменту податкових та митних експертиз ДФС, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Спеціалізована лабораторія з питань експертизи та досліджень Держмитслужби, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02.02.2022, скасованим постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022, у цій справі позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України від 02.06.2021 №855-о «Про звільнення ОСОБА_1 ».

- поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника директора Департаменту податкових та митних експертиз Державної фіскальної служби України з 03.06.2021.

- стягнуто з Департаменту податкових та митних експертиз Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08.07.2021р. по 01.02.2022р. в сумі 86993 ( вісімдесят шість тисяч дев`ятсот дев`яносто шість) грн. 46 коп., із утриманням з цієї суми податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

- стягнуто з Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної (немайнової) шкоду в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в суді першої інстанції в розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн.

- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року замінено в адміністративній справі № 140/8120/21 боржника з виконання виконавчих листів Волинського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року № 14986/2022, № 14987/2022 - Державну фіскальну службу України (ідентифікаційний код 39292197) на правонаступника Державну митну службу України (ідентифікаційний код 43115923) та боржника з виконання виконавчого листа Волинського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року № 14985/2022 Департамент податкових та митних експертиз ДФС (ідентифікаційний код 39925301) на його правонаступника Спеціалізовану лабораторію з питань експертизи та дослідження Держмитслужби (ідентифікаційний код 43348622).

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду 21 березня 2023 року скасувано ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року у справі № 140/8120/21 та у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено.

08 січня 2024 року на адресу суду надійшло подання Старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про заміну сторони виконавчого провадження в якому просить замінити сторону у виконавчому провадженні №72402349 боржника Державну фіскальну службу України на Державну митну службу України.

09 січня 2024 року на адресу суду надійшло заперечення представника Державної митної служби України на подання державного виконавця про заміну сторони виконавчого провадження в якому просив у задоволенні подання відмовити.

10 січня 2024 року на адресу суду надійшло заперечення представника Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби на подання державного виконавця про заміну сторони виконавчого провадження в якому просив у задоволенні подання відмовити.

Сторони у судове засідання, призначене 12:00 24.01.2024, не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви.

З урахуванням вимог частини четвертої статті 229, частини другої статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд заяви про заміну сторони виконавчого провадження проведено в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява про заміну сторони виконавчого провадження не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно із частинами першою, четвертою статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Суд звертає увагу, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 (зі змінами і доповненнями, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 року № 846) утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.

Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України (пункт 2 Постанови № 1200).

Відповідно до пункту 6 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року №1074, у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади права та обов`язки органів виконавчої влади переходять до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади.

За правилами частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України правонаступництво може мати місце при припиненні юридичної особи у результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) з переданням юридичною особою всього свого майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження відбувається у разі вибуття однієї зі сторін (стягувача або боржника), зокрема, внаслідок реорганізації суб`єкта владних повноважень (боржника) та полягає у вступі на її місце правонаступника.

При цьому під час розгляду вказаного питання підлягають дослідженню докази, які підтверджують факт вибуття сторони виконавчого провадження, а також підстави для правонаступництва відповідної особи, що є можливим на всіх стадіях виконавчого провадження: з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення.

Судом встановлено, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №1217-р погоджено пропозицію Міністерства фінансів України щодо можливості забезпечення здійснення з 08 грудня 2019 року Державною митною службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року №227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи.

Суд зазначає, що обов`язки боржника, що випливають з рішення у справі №140/8120/21, не стосуються публічно-владних відносин у сфері реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи, що були передані Державній митній службі України відповідно до вказаної постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1217-р.

Разом із тим, Державна фіскальна служба України є юридичною особою, яка продовжує виконувати певні функції та повноваження.

Таким чином, з огляду на предмет спірних правовідносин, Державна митна служба не може здійснювати права та виконувати обов`язки сторони у справі №140/8120/21, а відтак і відповідати за зобов`язаннями, які покладені судовим рішенням про поновлення на посаді та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, оскільки такі повноваження визначені для реорганізованого контролюючого органу, який продовжує виконання завдань і функцій у відповідній сфері, яким є Державна фіскальна служба України.

Окрім того, визначальним у спірних правовідносинах є встановлення або припинення первісного суб`єкта Державної фіскальної служби України, або переходу його функцій (адміністративної компетенції) до Державної митної служби України.

Так, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.

Пунктом 2 встановлено, що Державна фіскальна служба України продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Частинами 1 та 5 статті 104 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

З матеріалів справи встановлено, що відповідач у цій справі Державна фіскальна служба України перебуває в стані припинення. Водночас запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи Державної фіскальної служби України в Єдиному державному реєстрі відсутній, а тому немає підстав стверджувати про наявність підстав для правонаступництва у цій справі.

Таким чином, суд погоджується із доводами відповідачів про те, що спір у справі, що розглядається, стосується відносин публічної служби, а не публічно-владних функцій у сфері реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи чи інших функцій, що були передані Державній митній службі України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1200 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року №1217-р.

Відтак, у суду відсутні правові підстави для задоволення подання Старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про заміну сторони виконавчого провадження.

Керуючись статтями 52, 229, 248, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання Старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Державної митної служби України, Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби, Департаменту податкових та митних експертиз ДФС, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Спеціалізована лабораторія з питань експертизи та досліджень Держмитслужби, Ворошиловський Олег Віталійович про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Ю.Ю. Сорока

Повний текст ухвали складено 08.02.2024 року.