Рішення

від 23.03.2023 по справі 188/176/23

ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 188/176/23

Провадження № 2/188/325/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2023 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

в складі : головуючого судді Ніколаєвої І.К.

за участі секретаря судового засідання Фесик Ю.В.

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду смт. Петропавлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся представник позивачки ОСОБА_2 з позовною заявою ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позову вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати Позивачки - ОСОБА_3 (надалі - Спадкодавець).

За життя спадкодавець неодноразово перебувала у шлюбних відносинах та перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_4 , спадкодавець набула у власність земельну ділянку площею 3,7900 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:0229, розташовану на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області. З урахуванням тодішнього прізвища спадкодавця, Державний акт на право власності на земельну ділянку був виданий на ім`я ОСОБА_5 .

Як свідчить хронологія укладення та розірвання Спадкодавцем шлюбів, в подальшому ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_7 , та в черговий раз змінила прізвище, взявши прізвище чоловіка. Таким чином, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 це одна й та сама фізична особа.

06 листопада 2018 року був розірваний шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 . Свідоцтво про розірвання шлюбу видано Лівобережним районним у місті Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, номер актового запису про укладення шлюбу 127.

Після розірвання шлюбу з ОСОБА_7 спадкодавець більше не змінювала прізвище, та на момент смерті продовжувала носити прізвище колишнього чоловіка.

Перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_9 , спадкодавець народила доньку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Факт народження ОСОБА_10 від ОСОБА_9 та ОСОБА_11 підтверджується копією свідоцтва про народження від 23 жовтня 1984, виданого Червоногвардійським відділом ЗАГС міста Макіївки.

13 березня 2004 року позивачка ОСОБА_10 уклала шлюб з ОСОБА_12 . Свідоцтво про одруження видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції міста Донецька, номер актового запису про реєстрацію шлюбу 121.

На підставі Рішення Будьоннівського районного суду міста Донецька від 19 травня 2014, шлюб між ОСОБА_12 та ОСОБА_13 був розірваний.

23 серпня 2014 ОСОБА_13 уклала шлюб з ОСОБА_14 . Свідоцтво про шлюб видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, номер актового запису про реєстрацію шлюбу 153.

Таким чином, ОСОБА_10 та ОСОБА_1 цё одна й та сама фізична особа, яка є дочкою спадкодавця.

Факт смерті спадкодавця підтверджує копією свідоцтва про смерть, яке видане 22 грудня 2021 Лівобережним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Після смерті спадкодавця приватний нотаріус Скоробогатько О.В. завів спадкову справу № 104/2021, зареєстровану в Спадковому реєстрі за номером 68914358. Спадщина, за прийняттям якої звернулась позивачка, складалась з земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 3,7900 га, розташованої на території Дмитрїівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області.

24 лютого 2022 відбулось повномасштабне вторгнення військ російської федерації в Україну. Місто Маріуполь опинилось в зоні ведення бойових дій. З цих причин приватний нотаріус Скоробогатько О.В. ЗУПИНИВ роботу, та Позивачка не встигла завершити оформлення спадщини.

Після залишення міста Маріуполь позивачка дізналась, що приватний нотаріус Скоробогатько О.В. відновив нотаріальну діяльність в межах Київського нотаріального округу. З метою дізнатись про стан спадкової справи № 104/2021 та можливістю завершення оформлення спадщини, позивачка звернулась з письмовим зверненням (запитом) до зазначеного приватного нотаріуса. У відповідь на звернення від 27 січня 2023, зареєстрованої за номером 49/01-16, приватний нотаріус Скоробогатько О.В. повідомив, що 23 грудня ним, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянки України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка народилася в місті Макіївка Донецької області, була заведена спадкова справа за № 2 104/2021, номер реєстрації у Спадковому реєстрі за № 2 68914358.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року за № 2 75, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 року за №2 453/37789, затверджено Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, до списку якого віднесена Маріупольська міська територіальна громада.

У зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України та проведення воєнних (бойових) дій на території міста Маріуполь, доступ до всіх документів, нотаріального архіву, в тому числі спадкової справи, заведеної ним 23 грудня 2021 року за № 104/2021 після смерті ОСОБА_3 , які зберігалися в приміщенні, яке було його робочим місцем, відсутні.

Зі змісту наданої приватним нотаріусом відповіді вбачається, що матеріали спадкової справи № 104/2021 втрачені та їх відновлення неможливе, оскільки, з огляду на _ руйнування, яких зазнало місто Маріуполь, є достатні підстави вважати, що офіс приватного нотаріуса теж був знищений, а всі документи, що там зберігались, втрачені остаточно, і в майбутньому доступ до них не буде отримано.

У відповіді на звернення також містились рекомендації оформити право власності на спадкове майно шляхом звернення до суду.

Позивачка вважає, що єдиним ефективним та дієвим засобом реалізації нею права на оформлення спадщини є звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Керуючись ст..ст. 4,14,19,27,42,64 ЦПК України представник позивачки - ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом з метою захисту порушеного права позивачки.

В підготовчому засіданні представник позивачки підтримав позовні вимоги, обґрунтував необхідність та правомірність їх задоволення у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився направив письмову заяву в якій прохає суд розглянути справу без участі їх представника, позовні вимоги визнали у повному обсязі.

Вислухавши представника позивачки, вивчивши письмові докази суд прийшов до переконання про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі з оглядом на наступні обставини.

Згідно вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів.

Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є донькою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується наданими письмовими доказами вивченими судом у підготовчому засіданні.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, а саме земельна ділянка площею 3,7900 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:0229, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області. Право власності на вказану земельну ділянку померла набула перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_4 . З урахуванням тодішнього прізвища Спадкодавця, Державний акт на право власності на земельну ділянку був виданий на ім`я ОСОБА_5 , що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку, який був виданий 19 жовтня 2009 року Петропавлівською районною державною адміністрацією.

Після смерті спадкодавця Позивачка своєчасно звернулась до нотаріальної контори в м. Маріуполь для прийняття права на спадщину після померлої матері.

Приватний нотаріус Скоробогатько О.В. завів спадкову справу № 104/2021, зареєстровану в Спадковому реєстрі за номером 68914358. Спадщина, за прийняттям якої звернулась Позивачка, складалась з земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 3,7900 га, розташованої на території Дмитрївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області.

Через бойові дії та тимчасову окупацію м. Маріуполь спадкова справа не збереглася, що підтверджено листом приватного нотаріуса і саме тому позивачка змушена захищати своє право в судовому порядку.

Статтею 1261 Цивільного кодексу України у чинній редакції, вказує, що право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно із положеннями ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно із ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно із ч. 1 стг1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Президентом України був виданий Указ № 64/2022 про введення в Україні воєнного стану строком на ЗО діб, який надалі було продовжено.

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнаєтьс іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У своєму листі від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» Вищий Спеціалізований суд України з розгля; цивільних і кримінальних справ роз`яснив, що визнання права власності на спаді майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовувати якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку у тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутись суду за правилами позовного провадження.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

Отже, оскільки позивачка є дочкою спадкодавця, то мала та має право на отримання спадщини за законом, як член родини спадкодавця, яка позбавлена можливості продовжити оформлення спадщини в нотаріальному порядку, тому звернення її до суду з даним позовом є правомірним.

Враховуючи викладені обставини справи та вимоги закону, суд вважає, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, у зв`язку з чим вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

Підстав для відмови у задоволенні позову у суду немає.

Керуючись ст.ст.1216, 1217, 1218 ЦК України, ст.ст.12,13,77,81,259,263-265,268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 3,7900 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:0229, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя І. К. Ніколаєва