Постанова

від 23.03.2023 по справі 342/1107/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 342/1107/21

Провадження № 22-ц/4808/348/23

Головуючий у 1 інстанції Гайдич Р. М.

Суддя-доповідач Барков В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Баркова В. М.,

суддів Девляшевського В. А.,

Мальцевої Є. Є.,

секретар Працун В. В.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні апеляційнускаргу керівника Коломийської окружної прокуратури на ухвалу Городенківського районного суду від 06 січня 2023 року в складі судді Гайдича Р. М., постановлену у м. Городенці Івано-Франківської області, у справі за позовом керівника Коломийської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Городенківської міської ради, комунальної організації Городенківське державне виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У вересні2021року керівник Коломийської окружної прокуратури в інтересахдержави вособі Городенківськоїміської радита Городенківськогодержавного виробничогоуправління водопровідно-каналізаційногогосподарства (надаліГороденківськеДВУВКГ) звернувсядо судуіз позовомдо ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу матеріальної шкоди.

Позов обґрунтовано тим, що постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 01 липня 2020 року у справі № 342/316/18 поновлено ОСОБА_2 на посаді головного бухгалтера Городенківського ДВУВКГ та стягнуто з Городенківського ДВУВКГ на користь ОСОБА_2 255915,45 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з врахуванням всіх обов`язкових платежів. 24 вересня 2020 року вказане рішення в частині стягнення з Городенківського ДВУВКГ на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу виконано. Звільнення ОСОБА_2 здійснено з порушенням вимог трудового законодавства на підставі наказу в. о. начальника Городенківського ДВУВКГ Парфенюка Р. В. від 29 серпня 2018 року №24/ос, а тому обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної у зв`язку із виплатою коштів незаконно звільненому працівнику за час вимушеного прогулу, покладається на відповідача. Враховуючи термін позовної давності в цих правовідносинах, не здійснення захисту Городенківським ДВУВКГ та Городенківською міською радою майнових прав та інтересів держави, орган прокуратури вбачає підстави для звернення прокуратура з цим позовом в інтересах держави.

Посилаючись навказані обставиникерівник Коломийськоїокружної прокуратурипросив стягнутиз ОСОБА_1 на користьГороденківськогоДВУВКГ шкоду у розмірі 255915,45 грн.

У грудні 2022 року представник ОСОБА_1 адвокат Тинів І. Д. подав клопотання про залишення позову без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 257 ЦПК України.

Ухвалою Городенківського районного суду від 06 січня 2023 року позовну заяву керівника Коломийської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Городенківської міської ради, комунальної організації Городенківське державне виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу матеріальної шкоди залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі керівник Коломийської окружної прокуратури, посилаючись на не відповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що у суду були відсутні підстави для залишення позову без розгляду. «Інтереси держави»є оціночнимпоняттям,прокурор чийого заступнику кожномуконкретному випадкусамостійно визначаєз посиланнямна законодавство,на підставіякого подаєтьсяпозов,в чомусаме відбулосячи можевідбутися порушенняматеріальних абоінших інтересівдержави,обґрунтовує упозовної заявінеобхідність їхзахисту тазазначає орган,уповноважений державоюздійснювати відповідніфункції успірних відносинах.Підставою зверненнядо судуіз цимпозовом сталиспірні правовідносинищодо стягненняз ОСОБА_1 в порядкурегресу матеріальноїшкоди заподіяноїГороденківському ДВУВКГу зв`язкуз оплатоюнезаконно звільненомупрацівнику.Згідно зпунктом 4.2Статуту майноГороденківського ДВУВКГналежить йогозасновнику Городенківській міськійраді.Таким чином,використання коштівна відшкодуваннявиплати зачас вимушеногопрогулу працівникуза рахуноккоштів місцевогобюджету єпорушення економічнихінтересів держави.Підстави представництвапрокурором інтересівдержави полягаютьще утому,що протягомроку здня оплатикоштів ніГороденківське ДВУВКГ,ні Городенківськаміська радане звернулисьіз позовомпро стягненняматеріальної шкодив порядкурегресу,що можепризвести дотого,що інтересидержави небудуть захищеніу зв`язкуіз закінченнямстроку позовноїдавності.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 адвокат Тинів І. Д. посилається набезпідставність танеобґрунтованість доводівапеляційної скарги.Вказує,що прокурором не підтверджено неспроможність органу місцевого самоврядування самостійно та в належний спосіб представляти та захищати свої інтереси в суді. Відповідно до листа №2628 від 08 вересня 2022 року Городенківській міській раді не були спричиненні збитки внаслідок виконання судового рішення в частині виплат, пов`язаних з поновленням на посаді ОСОБА_2 . Крім того, подаючи позов від імені міської ради та представляючи її в суді прокурор здійснює захист інтересів територіальної громади, а не держави. Також Городенківське ДВУВКГ є самостійним господарюючим суб`єктом з наявною цивільно-правовою та процесуальною дієздатністю, яка дозволяє самостійно представляти свої інтереси в суді. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Городенківського районного суду від 06 січня 2023 року - без змін.

Городенківською міською радою відзив на апеляційну скаргу не надано. Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідач ОСОБА_1 та представники Городенківської міської ради і комунальної організації Городенківського державного виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства в судове засідання апеляційного суду не з`явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені судовими повістками, тому суд відповідно до положень ст. 372 ЦПК України розглянув справу без їх участі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора Попової О. В., яка просила скаргу задовольнити, дослідивши матеріалисправи таобговоривши доводиапеляційної скарги,колегія суддіввважає,що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що у вересні 2021 року керівник Коломийської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Городенківської міської ради та Городенківського ДВУВК звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу матеріальної шкоди.

У ході розгляду справи представник ОСОБА_1 подав клопотання про залишення позову без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 257 ЦПК України.

Залишаючи позовкерівника Коломийськоїокружної прокуратурибез розглядусуд першоїінстанції виходивз того, що судом під час розгляду клопотання представника відповідача, не встановлено безсумнівних обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання представниками Городенківської міської ради чи Городенківського ДВУВКГ, тобто позивачами, один із яких є органом місцевого самоврядування, а інший є комунальним підприємством самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту «інтересів держави».

З такими висновками повністю погодитись не можна з огляду на таке.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III ЦПК України.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (частина третя статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Вказаним приписам кореспондують відповідні приписи ЦПК України, зокрема у частині четвертій статті 56 цього Кодексу визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Системне тлумачення норм частин четвертої, п`ятої статті 56 ЦПК України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21) зроблені такі висновки: «Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність такого органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює (доповнює) в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Таким чином, у кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду».

Звертаючись із вказаним позовом, прокурор обґрунтував неналежне, на його переконання, здійснення захисту інтересів держави Городенківською міською радою щодо стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення працівника.

Матеріалами справи підтверджується, що постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 01 липня 2020 року поновлено ОСОБА_3 на посаді головного бухгалтера Городенківського ДВУВКГ. Стягнуто з Городенківського ДВУВКГ на користь ОСОБА_2 255 915,45 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з врахуванням всіх обов`язкових платежів.

Стягнуті вказаним судовим рішенням кошти виплачені ОСОБА_2 24 вересня 2020 року.

Відповідно до положень статуту Городенківське ДВУВКГ створено відповідно до чинного законодавства України у формі державного підприємства, засновником якого є Городенківська міська рада. Майно Городенківського ДВУВКГ становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких, відображається в самостійному балансі ДВУВКГ. Майно Городенківського ДВУВКГ належить його засновнику на праві держаної власності.

20 серпня 2021 року в.о. керівника Коломийської окружної прокуратури направив голові Городенківської міської ради лист, яким просив повідомити прокуратуру про вжиті заходи щодо стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу. Аналогічний лист був направлений на адресу Городенківського ДВУВКГ.

Листом від 14 вересня 2021 року керівник Коломийської окружної прокуратури повідомив Городенківську міську раду та Городенківське ДВУВКГ про подання позовної заяви в інтересах вказаних органів до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу матеріальної шкоди у розмірі 255915,45 грн.

За змістом пункту 8 статті 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, зокрема у випадку, коли службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.

Згідно із статтею 136 КЗпП України стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 233 КЗпП України для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Оскільки Городенківською міською радою протягом тривалого строку (з вересня 2020 року) не вжито жодних заходів, спрямованих на відшкодування завданої державі шкоди внаслідок виплати коштів незаконно звільненому працівнику, та закінчення встановленого частиною третьою статті 233 КЗпП України строку звернення до суду, це свідчить про наявність у прокурора обґрунтованих підстав для звернення до суду з цим позовом.

Городенківська міська рада наявність підстав для представництва інтересів держави прокурором в суді не оскаржувала, заперечень проти цього не висловлювала. Міський голова просив справу розглядати без участі представника Городенківської міської ради за наявними в матеріалах справи документами та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Враховуючи викладене, відсутні підстави для залишення без розгляду позову прокурора, поданого до суду в інтересах держави в особі Городенківської міської ради у цій справі.

Що стосуєтьсяпредставництва прокуроромінтересів державив особіГороденківського ДВУВКГ, то висновок суду першої інстанції про залишення без розгляду позову прокурора у цій частині відповідають положенням процесуального закону.

Відповідно до частини першої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами першим та другим частини третьої статті 23 вказаного Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Абзац третій частини третьої цієї статті передбачає заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Беручи до уваги викладене, заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У контексті цього засадничого положення відсутність у Законі інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

Подібний висновок висловлено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21).

До повноважень прокурора не належить здійснення представництва в суді державних підприємств. При цьому інтереси юридичної особи можуть не збігатися з інтересами її учасників (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Враховуючи викладене, районний суд дійшов правильного висновку про залишення без розгляду позову керівника Коломийської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Городенківського ДВУВКГ. Підстави для скасування судового рішення суду першої інстанції в цій частині відсутні.

За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

У зв`язку із наведеним, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Ухвала суду першої інстанції в частині залишення без розгляду позову керівника Коломийської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Городенківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу матеріальної шкоди підлягає скасуванню з направленням справи в цій частині для продовження розгляду до суду першої інстанції. Ухвалу Городенківського районного суду від 06 січня 2023 року в частині вимог керівника Коломийської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Городенківського державного виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. 367, 368, 379, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу керівника Коломийської окружної прокуратури - задовольнити частково.

Ухвалу Городенківського районного суду від 06 січня 2023 року в частині вимог керівника Коломийської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Городенківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу матеріальної шкоди скасувати, справу в цій частині передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалу Городенківського районного суду від 06 січня 2023 року в частині вимог керівника Коломийської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Городенківського державного виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу матеріальної шкоди залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 24 березня 2023 року.

Судді В. М. Барков

В. А. Девляшевський

Є. Є. Мальцева