Рішення

від 23.03.2023 по справі 386/121/23

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 386/121/23

Провадження № 2/386/90/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2023 року смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді Гут Ю. О.

з участю: секретаря судового засідання Корніцької Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ОТП БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за споживчим кредитом -,

встановив:

Представник Акціонерноготовариства «ОТПБАНК» звернувся досуду зпозовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за споживчим кредитом, шляхом направлення 23.01.2023 позовної заяви поштою, яка надійшла до суду 27.01.2023.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 18.12.2018 між AT «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було підписано Заяву-Анкету про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 0698/980/1040054/18 на підставі якої банк відкрив поточний (картковий) рахунок та надав електронний платіжний засіб електронну картку МС Gold валюта UAH відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 . Відповідно до умов зазначеної заяви-анкети, Клієнт перед оформленням електронної платіжної картки підтвердив та погодився із всіма умовами надання банківських послуг, правилами, тарифами, в тому числі із положеннями договорів та усіх додатків до них, які є невід`ємною частиною даної Заяви-Анкети про надання банківських послуг АТ «ОТП БАНК» та розміщені на офіційному сайті АТ «ОТП Банк https//www.otpbank.com.uа.

18.12.2018 відповідач звернувся до позивача із вимогою відкриття карткового рахунку, тим самим підписавши Заяву-Анкету про надання банківських послуг АТ «ОТП БАНК» № 0698/980/1040054/18 та безумовно прийняв пропозицію банку та погодився із тим, що анкета-заява разом із Правилами користування карткою, Тарифами, Графіком платежів та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг/Кредитний договір.

Згідно ст.9ЗУ «Проспоживче кредитування», Кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію") із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.

Відповідно до Розділу І Договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток (Публічний) у редакції з 30.04.2018 (чинної на дату укладання договору), затвердженої наказом АТ «ОТП Банк» № 65-1 від 30.03.2018 передбачено, що АТ «ОТП БАНК», з однієї сторони, та Фізична особа /Фізична особа-підприємець/інша самозайнята особа, що приєдналась (акцепт) до Договору (оферта) і прийняла його умови (публічну пропозицію Банку необмеженому колу осіб) шляхом: підписання Заяви-анкети про надання банківських послуг АТ «ОТП БАНК» (надалі - Заява-анкета); підписання Договору про споживчий кредит; які є невід`ємною частиною Договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток (особистих) (надалі - Договір), з другої сторони, що тут і надалі спільно іменуються «Сторони» та кожна окремо - «Сторона», попередньо ознайомлені з вимогами Законодавства щодо недійсності правочинів, а також у відповідності до ст. 634 Цивільного кодексу України, розуміючи значення своїх дій та діючи добровільно, уклали цей Договір (надалі - Публічний договір).

Відповідно до п. 2.2. Розділу II Публічного договору АТ «ОТП БАНК», визначення термінів, які використовується у Договорі, наведені в Договорі та Правилах користування карткою (Додаток №2 до Договору), які є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 2.2. Розділу II Публічного договору АТ «ОТП БАНК», договір є змішаним, в якому містяться елементи різних договорів і Клієнту надаються декілька різних видів послуг -кредитування та видача і обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток (особистих) та/або (корпоративних).

Представник позивача вказав, що на виконання умов вищевказаного Кредитного договору та Правил користування карткою, Банк свої зобов`язання щодо надання відповідних сум кредиту виконав повністю.

Позичальник своїх зобов`язань за Кредитним договором належним чином не виконує.

Згідно розрахунку заборгованості, у зв`язку із порушенням умов Заяви-Анкети № 0698/980/1040054/18 від 18.12.2018 р. станом 16.10.2022 р. заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «ОТП БАНК» становить суму у розмірі 41 437,20 гри. (Сорок одна тисячі чотириста тридцять сім гривень 20 копійок), що складається із: заборгованості затілом кредиту-24835,32грн.;заборгованостіза відсотками-3004,88грн.; заборгованості запрострочене тілокредиту -8364,68грн.; заборгованості за простроченими відсотками - 5 232,32 грн.

У зв`язку з наведеним, посилаючись на ст.ст. 509, 525-527, 598, 599, 610, 615, 629, 1050, 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором в сумі 41437, 20 грн., що складається із : заборгованості за тілом кредиту- 24835, 32 грн.; заборгованості за відсотками 3004,88 грн.; заборгованості за прострочене тіло кредиту 8364, 68 грн.; заборгованості за простроченими відсотками 5 232, 32 грн. та стягнути судові витрати у розмірі 2684 грн.. 00 коп.

Ухвалою суду від 07.02.2023 в даній справі відкрито провадження, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено проведення судового засідання для розгляду справи по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримує повністю, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Вказав, що позовні вимоги не визнає, оскільки не згоден із сумою заборгованості вказаною в позові. Згідно договору такої суми бути не може. В матеріалах справи відсутній договір на вказану в позові суму.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи зі слідуючого.

В судовому засіданні встановлено, що 18.12.2018 між АТ «ОТП БАНК» та відповідачем було укладено заяву- анкету про надання банківських послуг АТ «ОТП БАНК» №0698/980/1040054/18 (а.с. 34).

У заяві зазначені анкетні дані відповідача та бажання відповідача оформити поточний рахунок та отримати електронний платіжний засіб, а саме тип картки MC Gold, валюта рахунку- НОМЕР_2 , номер рахунку НОМЕР_3 , при цьому заява не містять жодних відомостей щодо укладення кредитного договору та надання відповідачу коштів.

До заяви анкети банк додав копію паспорта споживчого кредиту, підписаного 18.12.2018 відповідачем та копію договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток, затвердженим наказом №65-1 від 30.03.2018, який не підписаний відповідачем. В заяві анкеті вказано, що заява-анкета є невід`ємною частиною договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток та Правил користування карткою, інформаційного листка, тарифів банку, які розміщені на офіційному сайту Банку, в яких зазначено, що процентна ставка становить 0,01% -процентна ставка що діє протягом пільгового періода до 55 днів, 5%-процентна ставка , що діє після пільгового періоду, готівкове та безготівкове поповнення через віділення банку -40 грн , мінімальний щомісячний платіж становить 7% мін. 50 грн. , видача готівки 4% + 30 грн. , загальні витрати за кредитом становить 3250,42 коп. , орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом становить 13250,42 грн. , реальна річна процентна ставка 79,58%; строк кредитування становить 36 місяців із правом пролонгації , сума ліміт кредиту з можливістю збільшення відповідно до кредитного договору, мета отримання споживчі цілі. Строк та спосіб надання кредиту безготівково, шляхом встановлення кредитної лінії на поточний картковий рахунок споживача у строк визначений кредитним договором. (а.с. 35-46).

Позивач, стверджуючи про наявність заборгованості у відповідача за кредитним договором, надав розрахунок заборгованості та довідку про наявність заборгованості від 16.10.2023, яка станом на 16.10.2022 становить 41437 грн. 20 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту, заборгованості за плату за обслуговування, % за недозволені перевитрати, штрафу(а.с. 11-16, 17).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договірукладається уписьмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним єдоговір,в якомуодна сторона підприємецьвзяла насебе обов`язокздійснювати продажтоварів,виконання робітабо наданняпослуг кожному,хто донеї звернеться(роздрібнаторгівля,перевезення транспортомзагального користування,послуги зв`язку,медичне,готельне,банківське обслуговуваннятощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістомстатті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку позивач).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом,пенею)є грошовасума абоінше майно,які боржникповинен передатикредиторові уразі порушенняборжником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункт 23 частини першої статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів").

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року в справі № 6-223цс16 зроблено висновок, що визначаючи зміст правовідносин, які виникли між сторонами кредитного договору, суди повинні встановити: на які потреби було надано кредит, чи здійснювалось кредитування з метою задоволення боржником особистих економічних та побутових потреб. Установивши, що кредитування здійснювалось на споживчі потреби, суд повинен застосувати до встановлених правовідносин законодавство щодо захисту прав споживачів. Якщо кредитодавець згідно з договором про надання споживчого кредиту одержує внаслідок порушення споживачем умов договору право на вимогу повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, або на вилучення продукції чи застосування іншої санкції, він може використати таке право лише у разі: 1) затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла щонайменше - на три календарні місяці; або 2) перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на десять відсотків; або 3) несплати споживачем більше однієї виплати, яка перевищує п`ять відсотків суми кредиту; або 4) іншого істотного порушення умов договору про надання споживчого кредиту. Якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - шістдесяти календарних днів з дня одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність (частина десята статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів").

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин в даній справі суд також враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 по справі №342/180/17 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 27.03.2020 по справі №703/3063/18.

Судом встановлено, що у заяві - анкеті про надання банківських послуг від 18.12.2018, підписаної відповідачем, взагалі не вказується про намір укласти кредитний договір, отримати кредит, в тому числі відсутні відомості про розмір кредиту та не зазначена процентна ставка.

Крім того, у цій заяві анкеті, підписаній сторонами, відсутні умови про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Також, заява-анкета не містить відомостей про надання відповідачу кредиту в заявленому розмірі 24835,32 грн. 51 коп., в тому числі - на умовах, обумовлених у позові. В копії паспорту споживчого кредиту вказано, що орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк користування кредитом (в т. ч. тіло кредиту , комісії та інші платежі ) становить 13250,42 грн.

06.10.2022 позивач надіслав на адресу суду відповідача досудову вимогу щодо дострокового стягнення заборгованості, яка станом на 30.09.2022 становить у розмірі 41437,20 грн.( а.с 49-50).

У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які підтверджують надання відповідачу кредиту та суму наданого відповідачу кредитного ліміту, а також видачу кредитної картки та настання строку повернення кредиту.

Позивачем не надано доказів на підтвердження видачі відповідачеві кредитної картки та розміру кредиту, тому, відповідно, перевірити розмір нарахованих суми боргу та процентів є неможливим.

Наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості не є безспірним доказом існування між сторонами договірних відносин та розміру боргу, оскільки позивачем не доведено факт отримання кредитних коштів відповідачем.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами.

Позивач надав суду звіт-рахунок за період з 14.01.2019 по 16.10.2022 від 15.11.2022 ОСОБА_1 за рахунком НОМЕР_1 із зазначенням статусу рахунку арештований, із зазначенням основної картки НОМЕР_4 , однак наданий звіт не є безспірним доказом , оскільки позивачем не доведено факт отримання кредитних коштів відповідачем, видачу йому платіжної картки.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 16.10.2022, посилався на публічний договір АТ «ОТП Банк», паспорт споживчого кредиту та Договір про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток, як невід`ємні частини спірного договору, однак цими документами, що наданий позивачем на підтвердження позовних вимог, визначено, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яких із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про надання банківських послуг від 18.12.2018, а також те, що вказані документи на момент підписання заяви взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо збільшення кредитного ліміту, сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови обслуговування рахунків фізичних осіб, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про суму кредиту та строк його повернення, про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Надані позивачем договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Крім цього, позивачем не надано доказу того, що відповідачу надано саме споживчий кредит, оскільки відсутні відомості на придбання якої продукції чи товару надані кредитодавцем (пазивачем) ці кошти.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 ЦПК України,завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст.13ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Неявка в судове засідання відповідача не дає суду підстав стверджувати про визнання обставин, зазначених в позовній заяві та доведення таких обставин перед судом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про недоведеність позивачем факту укладення кредитного договору між сторонами та отримання кредиту відповідачем, у тому числі - на умовах зазначених позивачем в позовній заяві, а тому доводи позивача про необхідність повернення коштів є безпідставними.

З наведених підстав, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову в задоволенні позову, судові витрати зі сплати позивачем судового збору при зверненні до суду в сумі 2684 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 29.11.2022 та 17.01.2023, покладаються на позивача.

Підстави для допущення до негайного виконання судового рішення та для скасування заходів забезпечення позову відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4-5, 12-13, 76-89, 141, 223, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Відмовити повністю в задоволенні позову Акціонерного товариства «ОТП БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за споживчим кредитом.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2684 ( дві тисячі шістсот вісемдесят чотири) грн. покласти на позивача Акціонерного товариства «ОТП БАНК».

Місцезнаходження представникапозивача Акціонерноготовариства «ОТПБАНК» :м.Київ,пр.-т Ю.Гагаріна,23,а/с-57п.і.02094;ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 121685166.

Місце проживання відповідача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 ;РНОКПП НОМЕР_5 .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Голованівський районний суд Кіровоградської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Гут Ю. О.