Постанова

від 15.03.2023 по справі 341/1416/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 341/1416/19

Провадження № 22-ц/4808/220/23

Головуючий у 1 інстанції Гаполяк Т. В.

Суддя-доповідач Томин

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючої Томин О.О.,

суддів: Бойчука І.В., Пнівчук О.В.,

за участю секретаря Кузів А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Раврика Ігоря Дмитровича на рішення Галицького районного суду від 14 листопада 2022 року, ухвалене в складі судді Гаполяка Т.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КУБСІТІПРОМ» про розірвання договору купівлі-продажу автомобіля та відшкодування вартості товару неналежної якості,

в с т а н о в и в:

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТОВ «Авто-Престиж Захід» про розірвання договору купівлі-продажу автомобіля та відшкодування вартості товару неналежної якості.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 4 червня 2018 року між ним та відповідачем було укладено Договір купівлі-продажу №15-с автомобіля Suzuki Grand Vitara 5D 2.4 L MT JLX-E minor change, номер кузова НОМЕР_1 , вартістю на момент укладення 576000 грн.

05.06.2018 року та 18.06.2018 року двома платежами ним здійснено оплату, а 19.06.2018 року йому передано придбане авто.

Договором визначено гарантійний строк на автомобіль 36 місяців або 100000 км пробігу, в залежності від обставини, що наступить швидше. Також визначено гарантію на додаткове обладнання 12 місяців з часу початку його експлуатації.

Протягом періоду експлуатації позивачем своєчасно здійснювалось технічне обслуговування автомобіля. Однак 12.05.2019 року у належному йому гаражі сталась пожежа, в ході якої автомобіль було знищено. Експертами встановлено, що причиною пожежі стали теплові прояви електричної енергії внаслідок короткого замикання електромережі в зоні розміщення панелі приладів.

Вважає причиною пожежі неналежну якість електропроводки, відповідно неналежну якість проданого автомобіля.

В силу статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», враховуючи виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків товару, які виникли з вини виробника (продавця, виконавця), споживач вправі вимагати від продавця або виробника розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми.

Також у зв`язку з порушенням його прав як споживача, позбавлення можливості користуватись автомобілем, він зазнав моральної шкоди. Вказані обставини викликали стрес, нервування через неможливість своєчасно вирішувати побутові та робочі задачі, необхідність звертатися за допомогою до інших осіб. Розмір моральної шкоди оцінює в 6000 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, просив: розірвати Договір купівлі-продажу автомобіля №15-с від 04.06.2018 року, укладений між сторонами щодо купівлі автомобіля Suzuki Grand Vitara 5D 2.4 L MT JLX-E minor change, номер кузова НОМЕР_1 , стягнути з відповідача 576000 грн. на відшкодування вартості придбаного автомобіля та 6000 грн. моральної шкоди, 30000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Рішенням Галицького районного суду від 14 листопада 2022 року в задоволенні позову відмовлено. У зв`язку із звільненням позивача від сплати судового збору такий компенсовано за рахунок держави.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, представник позивача ОСОБА_1 адвокат Раврик І.Д. подав апеляційну скаргу. Вважає дане рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На його думку суд дійшов помилкового висновку про те, що обов`язок доказування за даними правовідносинами лежить на покупцю товару. Вказує, що за змістом ст. 679 ЦК України у випадку існування гарантії щодо якості товару обов`язок доведення обставин, що звільняють продавця від відповідальності, покладається на нього. А факт виникнення недоліків товару після його передання покупцеві в такому випадку покладається на продавця коли такі недоліки не є очевидними, оскільки в іншому випадку покупець має можливість виявити ці недоліки і відмовитися від укладення договору або укласти його на інших умовах. Такою є правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 28.02.2018 року у справі №215/46/16-ц.

Вважає, що судом першої інстанції залишено поза увагою докази сторони позивача, які підтверджують повне дотримання правил експлуатації автомобіля, його сервісне обслуговування, зберігання тощо, а саме: наряд-замовлення на надання послуг з технічного обслуговування та ремонту ДТЗ від 24.12.2018 року, проведеного відповідачем, згідно якого жодних зауважень щодо технічного стану автомобіля зі сторони відповідача не було.

Натомість у матеріалах справи відсутні докази, які би підтверджували неналежне користування автомобілем споживачем, порушення правил його експлуатації, сервісного обслуговування, зберігання тощо.

Просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційним судомз`ясовано,що відповіднодо державноїреєстрації змінвідомостей проюридичну особувід 27.11.2020року 15:45:351001191070020012986змінено назвуТовариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Престиж Захід» (ідентифікаційний код юридичної особи 39284280) на Товариство з обмеженою відповідальністю «КУБСІТІПРОМ» (ідентифікаційний код юридичної особи 39284280), адресу: з 76014, м. Івано-Франківськ, вул. Є. Коновальця, 148Б на 04050, м. Київ, вул. Ю. Іллєнка, 12, керівника: з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 , що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на запит від 23.02.2023 року за кодом 48577218408 (т. 2, а.с. 73-76), на запит від 15.02.2023 року за кодом 303343940050 (т. 2, а.с. 63-71), даними сайту Opendatabot 2016-2022 (т. 2, а.с. 19-20, 51-55).

Відповідно до ч. 4 ст. 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року №118, у редакції постанови від 22.06.2005 року №499 (чинній на час виникнення спірних правовідносин) Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) - це автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, що знаходяться на території України, а також відокремлені підрозділи юридичних осіб України, що знаходяться за її межами.

Інформаційний фонд Реєстру містить такі дані: ідентифікаційні - ідентифікаційний код та найменування суб`єкта; класифікаційні - види економічної діяльності, територіальна належність, форма власності, організаційно-правова форма господарювання, інституційний сектор економіки, найменування органу, до сфери управління якого належить суб`єкт, тощо; довідкові - місцезнаходження, телефон, телефакс, прізвище керівника, засновників тощо; реєстраційні - відомості про створення, припинення суб`єктів та вчинення інших реєстраційних дій щодо них; економічні - виробничі та фінансово-економічні показники діяльності суб`єкта (пункт 4 цього Положення).

Згідно з пунктом 6 цього Положення ідентифікаційний код зберігається за суб`єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним. У разі перетворення юридичної особи, крім центральних органів виконавчої влади, за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код. У разі припинення юридичної особи шляхом приєднання до іншої юридичної особи та створення на базі юридичної особи, що припинилася, відокремленого підрозділу ідентифікаційний код такої юридичної особи залишається за відокремленим підрозділом. В інших випадках припинення юридичної особи присвоєння її ідентифікаційного коду новоствореним суб`єктам забороняється.

Оскільки Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Престиж Захід» та Товариство з обмеженою відповідальністю «КУБСІТІПРОМ» мають один ідентифікаційний номер 39284280, даними ЄДРПОУ підтверджено факт зміни їх назви, на час вирішення даних правовідносин відповідачем по справі є Товариство з обмеженою відповідальністю «КУБСІТІПРОМ».

Схожі висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі №925/698/16 (провадження №12-17гс19), постанові Верховного Суду від 14 грудня 2020 року у справі №922/1668/19.

Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Зокрема, ТОВ «КУБСІТІПРОМ» повідомлялося про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток про виклик до суду на адресу місцезнаходження юридичної особи (судові повістки повернулися з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою»), а також шляхом опублікування оголошення на офіційному сайті судової влади України.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів ухвалила про розгляд справи за відсутності сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 04.06.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто-Престиж Захід» як продавцем та ОСОБА_1 як покупцем було укладено Договір купівлі-продажу №15-с, відповідно до якого продавець передав, а покупець оплатив та прийняв у власність автомобіль Suzuki Grand Vitara 5D 2.4 L MT JLX-E minor change, номер кузова НОМЕР_1 вартістю 576000,00 грн. (т. 1, а.с. 6-9).

Згідно п.п. 7.1, 7.3 даного Договору продавець надає гарантію на поставлений автомобіль 36 місяців або 100000 км, в залежності від того, що настане раніше, у відповідності до стандартних гарантійних зобов`язань «SUZUKI MOTOR CORPORATION», які викладені в Сервісній книжці, котра додається до кожного автомобіля. Гарантія на автомобіль поширюється у випадку, якщо автомобіль обслуговується в ТОВ «Авто-Престиж Захід», або в уповноважених дилерів від ПП «АВТО Інтернешнл» та при наявності всіх обов`язкових відміток в Сервісній книжці.

05.06.2018 року та 18.06.2018 року ОСОБА_1 оплатив ТОВ «Авто-Престиж Захід» по 298000,00 грн. та 278000,00 грн., що разом складає вартість вищевказаного автомобіля, про що свідчать копії дублікатів квитанцій №0.0.1052790068.1 та №0.0.1063022422.1, Видаткової накладної №740 від 19.06.2018 року (т. 1, а.с. 10, 11, 12).

Відповідно до копії Приймально-здавального акту від 19.06.2018 року представник ТОВ «Авто-Престиж Захід» здав, а покупець ОСОБА_1 прийняв вищевказаний автомобіль Suzuki Grand Vitara 5D 2.4 L MT JLX-E minor change, номер кузова НОМЕР_1 (а.с. 13). А згідно повідомлення Регіонального сервісного центру МВС в Івано-Франківській області №31/9/2081адв від 10.06.2019 року такий 19.06.2018 року було зареєстровано за ОСОБА_1 ; номерний знак НОМЕР_2 (т. 1, а.с. 15).

24.12.2018 року автомобіль Suzuki Grand Vitara 5D 2.4 L MT JLX-E minor change, державний реєстраційний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 , проходив технічне обслуговування в ТОВ «Авто-Престиж Захід» (т. 1, а.с. 14).

Згідно копії відповіді Галицького відділення поліції Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області від 06.06.2019 року №3659/108/48/01-2019, довідок ОСББ «Зелений дім» від 30.05.2019 року №3005-19 та №3105-19 в АДРЕСА_1 в належному ОСОБА_1 гаражі на подвір`ї будинку виникла пожежа, внаслідок якої повністю згорів автомобіль Suzuki Grand Vitara 5D 2.4 L MT JLX-E minor change, державний реєстраційний знак НОМЕР_2 , та все майно у гаражі (т. 1, а.с. 16-18).

Як вбачається з копії Акту про пожежу від 12.05.2019 року, пожежа виникла в приватному гаражі 12.05.2019 року орієнтовно о 04 год. 00 хв. Ймовірна причина пожежі коротке замикання електромережі (т. 1, а.с. 20-21).

Згідно відповіді на адвокатський запит філії АТ «Прикарпаттяобленерго» «Північна» №021/260 від 11.06.2019 року за адресою: АДРЕСА_1 на ОСОБА_1 не видавалось Технічних умов та не укладалось ДКЕЕ (т. 1, а.с. 22).

По заяві ОСОБА_1 від 24.06.2019 року судовим експертом сектору вибухотехнічних та пожежотехнічних досліджень Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Чепуріним П.Г. було проведено пожежно-технічне дослідження за фактом вищевказаної пожежі. Згідно Висновку експертного дослідження №ЕД-19/109/32-4ПЖ/19 від 11.07.2019 року осередок пожежі в легковому автомобілі Suzuki Grand Vitara, д.н.з. НОМЕР_2 , розташований в зоні розміщення панелі приладів. Причиною виникнення пожежі автомобіля є теплові прояви електричної енергії (коротке замикання, перенавантаження електричних мереж і електрообладнання, електричні іскри та розряди статичної електрики) електромережі в зоні розміщення панелі приладів (т. 1, а.с. 23-42).

Також по заяві ОСОБА_1 від 17.07.2019 року головним судовим експертом-вибухотехніком відділу вибухотехнічних та пожежотехнічних досліджень Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Семениною Т.В. проведено металографічне дослідження наданих об`єктів багатодротових електричних провідників. Згідно Висновку експертного дослідження №З-107/19 від 26.07.2019 року на наданих фрагментах електричних провідників (об`єкти №1 та №2) виявлено оплавлення, які відповідають таким, що виникли внаслідок короткого замикання. Оплавлення на об`єкті №2 виникло внаслідок короткого замикання, яке відбувалося в умовах кисневмісного середовища, що відповідає первинному короткому замиканню. Визначити умови, в яких проходило коротке замикання оплавлення об`єкта №1, не видається за можливе з причин його тривалого перебування в зоні високих температур (т. 1, а.с. 43-56).

На виконання ухвали суду від 12.03.2020 року Галицьким відділенням поліції Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області було надано копії матеріалів ЄО №1607 від 12.05.2019 року стосовно пожежі в гаражному приміщенні по АДРЕСА_1 , зокрема, Довідки про результати перевірки повідомлення через секретаріат Галицького ВП від 24.05.2019 року, Рапорту від 12.05.2019 року, пояснень ОСОБА_1 та свідків події від 12.05.2019 року, Акту про пожежу від 12.05.2019 року, пояснень провідного інспектора Галицького РВ УДСНС в області лейтенанта служби цивільного захисту П.В. Бойка, Рапорту від 21.05.2019 року, з яких вбачається, що пожежею пошкоджено приміщення гаражу та майно в ньому, в тому числі автомобіль. Ймовірна причина пожежі коротке замикання електромережі (т. 1, а.с. 91-103).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не обґрунтовані належними доказами обставини, визначені ним як підстави позову. Зокрема, не доведено факту виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків товару - автомобіля Suzuki Grand Vitara, д.н.з. НОМЕР_2 , які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця). А надані експертні висновки не є належними доказами по справі, оскільки в таких не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та те, що висновок підготовлено для подання до суду.

Однак апеляційний суд не може погодитися із такими висновками з огляду на наступне.

За положенням статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

У постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2021 року в справі №628/1475/19 (провадження №61-7554св21) зазначено, що «правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів, а тому суд повинен установити, чи були порушені або невизнані права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду за їх захистом, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні».

За змістом вимог ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про захист прав споживачів» законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону, ЦК України, ГК України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів.

Згідно з визначенням, що закріплене у статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів», гарантійний строк - це строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов`язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв`язку з введенням її в обіг.

В пункті 12 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що істотний недолік - це недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, що виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Відповідно до пункту 1 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства промислової політики України №721 від 29 грудня 2004 року, істотний недолік - це такий недолік, що робить неможливим або недопустимим використання дорожнього транспортного засобу відповідно до його призначення, або такий, що може представляти загрозу для життя споживача чи інших людей, або такий, для усунення якого необхідно великі витрати праці й часу та який проявляється неодноразово після усунення.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на належну якість продукції та обслуговування.

Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі зобов`язані: перед початком експлуатації товару уважно ознайомитися з правилами експлуатації, викладеними в наданій виробником (продавцем, виконавцем) документації на товар; в разі необхідності роз`яснення умов та правил використання товару - до початку використання товару звернутися за роз`ясненнями до продавця (виробника, виконавця) або до іншої вказаної в експлуатаційній документації особи, що виконує їх функції; користуватися товаром згідно з його цільовим призначенням та дотримуватися умов (вимог, норм, правил), встановлених виробником товару (виконавцем) в експлуатаційній документації; з метою запобігання негативним для споживача наслідкам використання товару - застосовувати передбачені виробником в товарі засоби безпеки з дотриманням передбачених експлуатаційною документацією спеціальних правил, а в разі відсутності таких правил в документації - дотримуватися звичайних розумних заходів безпеки, встановлених для товарів такого роду.

Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується (стаття 673 ЦК України).

Згідно зі статтею 675 ЦК України строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк), може бути встановлений договором або законом. Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 7 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що виробник (виконавець) забезпечує належну роботу (застосування, використання) продукції, в тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного строку, встановленого нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором. Гарантійний строк зазначається в паспорті на продукцію або будь-якому іншому документі, що додається до продукції. При виконанні гарантійного ремонту гарантійний строк збільшується на час перебування продукції в ремонті. Зазначений час обчислюється від дня, коли споживач звернувся з вимогою про усунення недоліків.

Відповідно до частини першої статті 708 ЦК України у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов`язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором: 1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення; 2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні; 3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни; 4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Положеннями статті 709 ЦК України передбачено, що продавець або виготовлювач (чи уповноважені ними представники) зобов`язані прийняти товар неналежної якості від покупця і задовольнити його вимоги про заміну товару або усунення недоліків. Вимога покупця про безоплатне усунення недоліків товару підлягає задоволенню продавцем або виготовлювачем протягом чотирнадцяти днів або, за домовленістю сторін, в інший строк. На вимогу покупця на час ремонту йому має бути наданий у користування аналогічний товар, незалежно від моделі, з доставкою.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Також в п. 38 Порядку здійснення оптовоїта роздрібноїторгівлі транспортнимизасобами таїх складовимичастинами,що маютьідентифікаційні номери,затвердженим постановоюКабінету МіністрівУкраїни від11листопада 2009року №1200,передбачено,що у разі виявлення протягом установленого гарантійного строку недоліків у транспортному засобі або його складовій частині, що має ідентифікаційний номер, споживач у порядку та строки, встановлені законодавством, має право вимагати: пропорційного зменшенняціни; безоплатногоусунення недоліківу розумнийстрок; відшкодування витрат на усунення недоліків.

У разівиявлення протягомустановленого гарантійногостроку істотнихнедоліків утранспортному засобіабо йогоскладовій частині,що маєідентифікаційний номер,які виниклиз винивиробника (продавця),або фальсифікаціїтранспортного засобучи йогоскладової частини,що маєідентифікаційний номер,які підтвердженіу разіпотреби висновкомекспертизи,споживач упорядку тастроки,встановлені законодавством,і напідставі обов`язковихдля сторінправил чидоговору маєправо вимагатиза своїмвибором відпродавця (виробника): розірваннядоговору таповернення суми,сплаченої затранспортний засібабо йогоскладову частину,що маєідентифікаційний номер; заміни транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер, на такі ж або аналогічні з числа наявних у продавця (виробника).

Такі ж висновки про застосування норм права до даних правовідносин викладені в постановах Верховного Суду від 06.09.2022 року у справі №201/11113/18 (провадження №61-20844св19), від 5 лютого 2020 року у справі №175/81/13-ц (провадження №61-40669св18).

Відповідно доч.3ст.8Закону України«Про захистправ споживачів»вимоги споживача,встановлені частиноюпершою цієїстатті,пред`являютьсяна вибірспоживача продавцевіза місцемкупівлі товару,виробникові абопідприємству,що задовольняєці вимогиза місцезнаходженнямспоживача. Споживач має право пред`явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті.

Підставою для задоволення вимог споживача, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів», є істотний недолік цього товару, який робить неможливим його використання в цілому.

За змістом статті 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.

Відповідно до статті 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Водночас, у випадку встановлення недоліків товару, на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації), існує презумпція вини постачальника (виробника). У такому випадку для звільнення себе від відповідальності саме постачальник (виробник) повинен довести, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

Відповідно до зазначених положень законодавства вина виробника (продавця) у реалізації неякісної продукції презюмується, тягар доведення причин виникнення недоліків товару лежить на продавцю.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.12.2019 року у справі №904/5002/18, від 30.09.2020 у справі №927/787/19.

У випадку існування гарантії щодо якості товару обов`язок доведення обставин, що звільняють продавця від відповідальності, покладається на нього (постанова Верховного Суду від 28.02.2018 року у справі №215/46/16-ц (провадження №61-6275св18)).

Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку (частина третя статті 680 ЦК України).

У справі, що переглядається, позивач, посилаючись на виявлення протягом установленого гарантійного строку істотних недоліків у транспортному засобі, які виникли з вини виробника (продавця), просив розірвати договір та повернути кошти, сплачені за транспортний засіб.

Згідно з частинами першою-третьою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» судам роз`яснено, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно зі ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Судом встановлено, що відповідно до Висновку експертного дослідження №ЕД-19/109/32-4ПЖ/19 від 11.07.2019 року судового експерта сектору вибухотехнічних та пожежотехнічних досліджень Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Чепуріна П.Г. осередок пожежі в легковому автомобілі Suzuki Grand Vitara, д.н.з. НОМЕР_2 , розташований в зоні розміщення панелі приладів. Причиною виникнення пожежі автомобіля є теплові прояви електричної енергії (коротке замикання, перенавантаження електричних мереж і електрообладнання, електричні іскри та розряди статичної електрики) електромережі в зоні розміщення панелі приладів (т. 1, а.с. 23-42).

А згідно Висновку експертного дослідження №З-107/19 від 26.07.2019 року судового експерта-вибухотехніка відділу вибухотехнічних та пожежотехнічних досліджень Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Семенини Т.В. на наданих фрагментах електричних провідників (об`єкти №1 та №2) виявлено оплавлення, які відповідають таким, що виникли внаслідок короткого замикання. Оплавлення на об`єкті №2 виникло внаслідок короткого замикання, яке відбувалося в умовах кисневмісного середовища, що відповідає первинному короткому замиканню (т. 1, а.с. 43-56).

При цьому ймовірність виникнення пожежі в гаражі позивача у зв`язку з несправністю електромережі приміщення спростовується листом філії АТ «Прикарпаттяобленерго» «Північна» №021/260 від 11.06.2019 року, відповідно до якого за адресою: АДРЕСА_1 на ОСОБА_1 не видавалось Технічних умов та не укладалось ДКЕЕ (т. 1, а.с. 22).

Щодо зазначеного місцевим судом, що вищевказані висновки експертних досліджень не можуть бути належними доказами по справі, оскільки в таких не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та що їх підготовлено для подання до суду, то колегія суддів зазначає наступне.

У постановах Верховного Суду від 17 серпня 2022 року у справі №761/15232/18 (провадження №61-19661св20), від 3 листопада 2022 року у справі №751/2658/18 (провадження №61-20333св21) зроблено висновок, що «у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №373/2054/16-ц (провадження №14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що згідно з частиною п`ятою статті 106 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Зазначений звіт було виконано до пред`явлення позову у цій справі, а не під час її розгляду, указаний звіт не є висновком експерта, виконаним за зверненням учасника справи, а особа, яка виконувала звіт, є оцінювачем за напрямом 1.3 «Оцінка колісних транспортних засобів», тому вимоги статті 106 ЦПК України на вказані правовідносини не поширюється».

Колегія суддів зазначає, що вищевказані висновки експертних досліджень від 11.07.2019 року та від 26.07.2019 року виконані до пред`явлення позову у цій справі, а не під час її розгляду, не є висновками експерта, виконаними за зверненням учасника справи, а особи, які виконували їх - кваліфіковані судові експерти Івано-Франківського та Тернопільського науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів МВС України. Отже висновки суду про неналежність і недопустимість вказаних доказів, є безпідставними та ухвалені з порушенням норм процесуального права.

Крім того, відповідач, заперечуючи щодо прийняття судом до уваги даних доказів, ні в суді першої, ні апеляційної інстанцій не ініціював клопотання про призначення відповідної експертизи за ухвалою суду.

Твердження представника відповідача у відзиві на позовну заяву про те, що Висновок експертного дослідження №ЕД-19/109/32-4ПЖ/19 від 11.07.2019 року є недопустимим доказом, оскільки дослідження проведене через два місяці після події і проводилося не за місцем виникнення пожежі, а експерту не надано повної інформації про пожежу, є необґрунтованими, спростовуються даним висновком, з якого вбачається, що судовому експерту було надано можливість огляду об`єкту дослідження, а саме приміщення приватного гаражу та автомобіля Suzuki Grand Vitara, д.н.з. НОМЕР_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , копію акту про пожежу від 12.05.2019 року (т. 1, а.с. 24).

Необґрунтованими є і доводи представника відповідача та висновки суду про те, що саме позивач повинен довести наявність недоліку товару, а не відповідач, оскільки відповідно до частини чотирнадцятої статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання.

Проте відповідачем не доведено, що недоліки автомобіля, які виявились у короткому замиканні і призвели до пожежі, виникли внаслідок порушення споживачем правил користування автомобілем або його зберігання.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом в постановах від 16.04.2018 року у справі №357/6497/17 та від 01.07.2020 року у справі №751/7892/17.

За матеріалами справи вини позивача у пошкодженні автомобіля, яка б полягала у неналежному використанні, зберіганні транспортного засобу, тощо, що могло б стати причиною пожежі, не встановлено.

Наведене спростовує висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог позову.

З оглядуна те,що позивачпридбав данийавтомобіль увідповідача,використовував йогоза призначенням,своєчасно проходивтехнічний огляду ТОВ«Авто-ПрестижЗахід» відповідно до умов Договору купівлі-продажу№15-с 04.06.2018 року, що підтверджується копією Наряду-замовлення від 24.12.2018 року, однак протягом гарантійного строку в автомобілі сталося коротке замикання, яке призвело до пожежі, що підтверджено належними доказами; пошкодження автомобіля в результаті пожежі є обставиною, що виключає можливість використання товару відповідно до його цільового призначення, і є істотним недоліком, вимоги споживача про розірвання договору та повернення суми, сплаченої за транспортний засіб, є законними та обґрунтованими.

Що стосується вимог позову про відшкодування моральної шкоди, то суд зазначає таке.

Відповідно до положення частини другої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно вимог статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Згідно з приписами статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок джерела підвищеної небезпеки.

Внаслідок недоліків автомобіля та його пошкодження позивачу було заподіяно моральну шкоду, яка виразилася у моральних стражданнях у зв`язку із неможливістю експлуатувати придбаний ним транспортний засіб і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Однак, з урахуванням засад розумності та справедливості, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 3000,00 грн., яка визначена з урахуванням всіх обставин справи.

Зважаючи на викладене, рішення суду першої інстанції слід скасувати з підстав, передбачених ч. 1 ст. 376 ЦПК України, та ухвалити нове про часткове задоволення вимог цього позову.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Раврика Ігоря Дмитровича задовольнити частково.

Рішення Галицького районного суду від 14 листопада 2022 року скасувати, ухвалити нове.

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КУБСІТІПРОМ» про розірвання договору купівлі-продажу автомобіля та відшкодування вартості товару неналежної якості задовольнити частково.

Розірвати Договір купівлі-продажу №15-с від 04.06.2018 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто-Престиж Захід» та ОСОБА_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КУБСІТІПРОМ» (ЄДРПОУ 39284280, адреса: вул. Юрія Іллєнка, 12, м. Київ, 04050) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) 576000 (п`ятсот сімдесят шість тисяч) грн. 00 коп., сплачених згідно Договору купівлі-продажу №15-с від 04.06.2018 року за автомобіль Suzuki Grand Vitara 5D 2.4L MT JLX-E minor change, номер кузова НОМЕР_1 , та 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди, а всього 579000 (п`ятсот сімдесят дев`ять тисяч) грн. 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуюча: О.О. Томин

Судді: І.В. Бойчук

О.В. Пнівчук

Повний текст постанови складено 24 березня 2023 року.