Рішення

від 06.03.2023 по справі 201/3516/22

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/3516/22

Провадження № 2/201/391/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2023 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Демидова С.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Психоневрологічний центр медико соціальної реабілітації дітей з тяжкими розладами мовлення та ураженнями центральної нервової системи» Дніпропетровської обласної ради про визнання недійсними наказів стягнення заборгованості з заробітної плати,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

ОСОБА_1 13 червня 2022 року звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом до Комунального підприємства «Спеціалізований Центр медико соціальної реабілітації дітей» Дніпропетровської міської ради» правонаступником якого є «Психоневрологічний центр медико соціальної реабілітації дітей з тяжкими розладами мовлення та ураженнями центральної нервової системи» Дніпропетровської обласної ради, в якому просила суд:

?Визнати недійсним Наказ КП «Спеціалізований Центр медико соціальної реабілітації дітей» Дніпропетровської міської ради» від 02 грудня 2021 року № 236-к «Про оголошення простою у зв`язку з обмежувальними заходами по запобіганню поширення коронавірусу COVID-19», у частині відносно неї;

?Визнати недійсним Наказ КП «Спеціалізований Центр медико соціальної реабілітації дітей» Дніпропетровської міської ради від 28 грудня 2021 року № 250/К «Про внесення змін щодо простою під час карантину» у частині відносно неї;

?Стягнути на її користь заборгованість з заробітної плати, за період вимушеного прогулу з 06 грудня 2021 року по 09 березня 2022 рік у сумі 72332,49 грн.;

?Стягнути на її користь заборгованість з заробітної плати, за недораховану та не виплачену вихідну допомогу в розмірі 23830,60 грн.

В обґрунтуваннясвоїх позовнихвимог позивачу позовнійзаяві зазначає, що з 10 вересня 2020 року по 09 березня 2022 року вона перебувала у трудових відносинах з відповідачем та працювала на посаді медичного директора, однак 09 березня 2022 року була звільнена з посади у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України перед чим отримала повідомлення про заплановане вивільнення.

Наказом від 02 грудня 2021 року № 236-к «Про оголошення простою у зв`язку обмежувальними заходами по запобіганню поширення коронавірусу COVID-19», деяким працівникам у тому числі і їй було оголошено простій з 06 грудня 2021 року. Даний наказ відносно неї вважає незаконним, оскільки відповідно до норм ч. 2 ст. 113 КЗпП про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити роботодавця чи бригадира, майстра або посадових осіб, позивач ж не попереджала роботодавця чи посадових осіб, тому що на підприємстві була відсутня загрозлива ситуація поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19. Окрім того відповідачем не було оформлено акту простою підприємства, що є порушенням процедуру оголошення простою на підприємстві.

07 грудня 2021 року Дніпропетровську область було переведено до жовтої зони карантину та простій вибірково було припинено, а вже 13 грудня 2021 року центр почав прийняти пацієнтів на планову госпіталізацію.

Наказом від 28 грудня 2022 року № 250/к позивачу було продовжено простій до 31 березня 2022 року, а 09 березня 2022 року її було звільнено.

Так позивач знаходилась в простої з 06 грудня 2021 року по 09 березня 2022 року та повинна була отримати середньомісячну заробітну плату, однак відповідач при звільненні не провів повного розрахунку з нею, тому ОСОБА_1 просила суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість з заробітної плати, за період вимушеного прогулу з 06 грудня 2021 року по 09 березня 2022 рік у сумі 72332,49 грн. та заборгованість з заробітної плати, за недораховану та не виплачену вихідну допомогу в розмірі 23830,60 грн. (а.с. 1-4).

08серпня 2022року наадресу судувід представникавідповідача надійшовписьмовий відзив в якому представник відповідача визнав що при звільненні позивача їй не було сплачено компенсацію в повному обсязі через помилку в розрахунках, оскільки помилково за базу нарахування компенсації були взяті не останні місяці, в якими позивач працювала, а останні два місяці простою. Так станом на теперішній час сума яка підлягає позивачу до виплати становить 10253,49 грн., які відповідач зобов`язався сплатити позивачу.

У зв`язку з пандемією коронавірусу 17 березня 2020 року КП «СЦМСРД» ДОР був виданий наказ N967-аг «Про посилення карантинних заходів та з метою запобігання поширенню коронавірусу COVID-19» було вирішено припинити надання стаціонарної планової допомоги у центрі. Повідомлено працівників про зупинення роботи, викликане запобіганням поширенню коронавірусу COVID-19 з 18 березня 2020 року на час карантину. На в.о. головного бухгалтера покладено контроль по нарахуванню заробітної плати за час простою не з вини працівників з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (кладу) , ст. 113 КЗпП України.

29 вересня 2021 року КП «СЦМСРД» ДОР був виданий наказ №188-к про внесення змін до наказу щодо простою під час карантину, яким визначалося про продовження простою, порядок оплати праці на період простою та перелік осіб, які знаходилися на простої.

Відповідно до наказу КП «СЦМСРД» ДОР № 230/к від 29 листопада 2021 року було припинено простій у зв`язку з виробничою необхідністю з 01 грудня 2021 по 31 грудня 2021 з зазначенням переліку осіб.

02 грудня 2021 року КП «СЦМСРД» ДОР був виданий наказ № 236/к про оголошення простою у зв`язку з обмежувальними, заходами по запобіганню поширення коронавірусу COVID-19. Так відповідно до наказу оголошено простій працівникам підприємства на період карантину з 06 грудня 2021 року по 31 грудня 2021 року у тому числі позивачу.

Підставою, яка стала причиною простою та відправлення працівників у простій, в тому числі й позивача , став той факт, що в жовтні 2021 року план по заповненню ліжко місць був виконаний на 52%, а вже в листопаді 2021 року 0% до плану. В грудні 2021 року план заповнень також склав 0% до плану.

Відповідно до наказу № 82 від 08 грудня 2021 року було поновлено роботу КП «СЦМСРД» ДОР та деяких працівників виведено з простою, однак позивач в даному переліку відсутня, оскільки виводилися з простою саме медичні працівники, а позивач займала посаду медичного директора яка передбачає організаційні функції а не лікарську практику.

Відповідно до наказів КП «СЦМСРД» ДОР №237/к від 08 грудня 2021 року, 09 грудня 2021 року № 238/к, № 242/к та № 239/к від 13 грудня 2021 року № 243/к від 16 грудня 2021 року № 245/к було припинено простій з зазначенням переліку осіб.

У зв?язку з тим, що в грудні 2021 року завантаженість ліжко-місць порівняно з листопадом 2021 року не змінилась КП «СЦМСРД» ДОР 28 грудня 2021 року було видано наказ №250/к про продовження дії строків простою до 31 березня 2022 року. До переліку осіб з 64-х осіб, які знаходяться у простої увійшла і позивач. Статистика по ліжко-місцях у КП «СЦМСРД» ДОР велася медичним статистом.

03 грудня 2021 року головою комісії з реорганізації КП «СЦМСРД» ДОР надіслало на адресу голови профспілкового комітету КП «СЦМСРД» ДОР листа N°156 «Про реорганізацію, структурних підрозділів та упорядкування штатного розпису». Відповідно до даного листа повідомлено, що у зв?язку з реорганізацією КП «СЦМСРД» ДОР шляхом приєднанням до Відповідача та зі введенням на останньому з 01 березня 2022 року нового штатного розпису з урахуванням зміни структурних підрозділів будуть виведені зі штатного розпису, в тому числі і медичний директор. Запропоновано провести сумісні консультації профспілкових комітетів КП «СЦМСРД» ДОР та Відповідач з пом?якшення несприятливих наслідків скорочень та вивільнення працівників.

20 грудня 2021 року КП «ПЦМСРДТРМУЦНС» ДОР видано наказ N°352/83 «Про реорганізацію структурних підрозділів та упорядкування штатного розпису». Відповідно до даного наказу введено новий штатний розпис з 01 березня 2022 року. Зі штатного розпису виведено посаду Позивача - медичний директор.

21 грудня 2021 року відповідно до протоколу засідання профспілкового комітету №19а КП «СЦМСРД» ДОР постановлено, що у зв?язку з реорганізацією та упорядкуванням штатного розпису попередити вивільнених працівників за 2 місяці

до вивільнення.

05 січня 2022 року Позивач була попереджена про вивільнення згідно п.1 ст.40 КЗпП України. Зазначили, що на момент виведення позивача у простій робота КП «СЦМСРД» ДОР як лікувального закладу була зупинена повністю через протиепідемічні обмеження, викликані поширенням коронавірусу COVID-19, а тому не мала можливості пропонувати позивачу переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Після поновлення роботи КП «СЦМСРД» ДОР керівником підприємства з простою виводилися працівники, які були або могли бути задіяні у поновленні виробництва, в самому виробництві і без яких робота лікувального закладу була б

неможливою. Робота КП «СЦМСРД» ДОР без посади медичного директора, при

нульовій або майже нульовій завантаженості медичного закладу, була можливою. Тим паче, що останні місяці роботи підприємства були пов?язані з його реорганізацією та приєднанням до відповідача. (а.с.54-59).

Заяви,клопотання,інші процесуальнідії усправі

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 червня 2022 року указана позовна заява передана для розгляду судді Демидовій С.О. (а.с. 39).

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2022 року відкрито провадження у справі за позовом позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Психоневрологічний центр медико соціальної реабілітації дітей з тяжкими розладами мовлення та ураженнями центральної нервової системи» Дніпропетровської обласної ради про визнання недійсними наказів стягнення заборгованості з заробітної плати (а.с. 40-42).

У відповідності до частини тринадцятоїстатті 7 ЦПК Українирозгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Виходячи з вимог частини п`ятоїстатті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Дослідивши матеріалисправи,оцінивши доказиу їхсукупності,суд дійшовнаступного.

Фактичні обставини встановленні судом

ОСОБА_1 з 10 вересня 2020 року перебувала у трудових відносинах з Комунальним підприємством «Спеціалізований Центр медико соціальної реабілітації дітей» Дніпропетровської обласної ради, працюючи на посаді медичного директора 09 березня 2022 року була звільнена з посади у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників п. 1 ст. 40 КЗпП України перед чим отримала повідомлення про заплановане вивільнення

05 листопада 2021 року Дніпропетровською обласною радою було прийнято рішення № 138-3/V111 про реорганізацію КП «Спеціалізований Центр медико соціальної реабілітації дітей» Дніпропетровської обласної ради» шляхом приєднання до комунального підприємства «Психоневрологічний цент медико соціальної реабілітації дітей з тяжкими розладами мовлення та ураження центральної нервової системи» Дніпропетровської обласної ради. Та створено комісію з реорганізації КП «СЦМСРД» ДОР Головою комісії призначено Івчук Тетяну Олександрівну (а.с. 182-184).

13 травня 2022 року Дніпровською обласною радою рішенням №185-11/VIII було затверджено передавальній акт (за результатами реорганізації КП «СЦМСРД» ДОР шляхом приєднання до КП «ПЦМСРДТРМУЦНС» ДОР

Рішенням від 13 травня 2022 року №185-11/VIII Дніпропетровської обласної ради було затверджено в новій редакції Статут КП «ПЦМСРДТРМУЦНС» ДОР. Відповідно до п. 1.4 Статуту відповідача останній є правонаступником усіх майнових і немайнових прав і обов`язків КП «СЦМСРД» ДОР.

17 березня 2020 року у зв`язку з пандемією коронавірусу КП «СЦМСРД» ДОР був виданий наказ № 67-аг «Про посилення карантинних заходів та з метою запобігання поширенню коронавірусу COVID-19» було вирішено припинити надання стаціонарної планової допомоги у центрі. Повідомлено працівників про зупинення роботи, викликане запобіганням поширенню коронавірусу COVID-19 з 18 березня 2020 року на час карантину. На в.о. головного бухгалтера покладено контроль по нарахуванню заробітної плати за час простою не з вини працівників з розрахунку не нижче від 2/3 ставки встановленої працівникові розряду (кладу), ст. 113 КЗпП України (а.с 186-189).

29 вересня 2021 року КП «СЦМСРД» ДОР був виданий наказ №188-к про внесення змін до наказу щодо простою під час карантину, яким визначалося про продовження простою, порядок оплати праці на період простою та перелік осіб, які знаходилися на простої (а.с.190-193).

29 листопада 2021 року КП «СЦМСРД» ДОР було видано наказ № 230/к про припинення простою у зв`язку з виробничою необхідністю деяким медичним працівникам, однак позивач до вказаного переліку не увійшла (а.с. 209-211).

02 грудня 2021 року КП «СЦМСРД» ДОР був виданий наказ № 236/к про оголошення простою, у зв`язку з обмежувальними заходами по запобіганню поширення коронавірусу COVID-19 на період з 06 грудня 2021 року по 31 грудня 2021 року в тому числі і позивачу (а.с. 194-196).

03 грудня 2021 року КП «СЦМСРД» ДОР було видано наказ № 156 про реорганізацію, структурних підрозділів та упорядкування штатного розпису (а.с. 197-198). Головою комісії з реорганізації КП «СЦМСРД» ДОР надіслало на адресу голови профспілкового комітету КП «СЦМСРД» ДОР листа №156 «Про реорганізацію, структурних підрозділів та упорядкування штатного розпису». відповідно до даного листа повідомлено, що у зв?язку з реорганізацією КП «СЦМСРД» ДОР шляхом приєднанням до КП «ПЦМСРДТРМУЦНС» ДОР та зі введенням на останньому з 01 березня 2022 року нового штатного розпису з урахуванням зміни структурних підрозділів будуть виведені зі штатного розпису, в тому числі і медичний директор. Запропоновано провести сумісні консультації профспілкових комітетів КП «СЦМСРД» ДОР та КП «ПЦМСРДТРМУЦНС» ДОР з пом?якшення несприятливих наслідків скорочень та вивільнення працівників.

08 грудня 2021 року наказом № 237/к та наказом 238/к, 09 грудня 2021 року наказом № 239/к та № 242/к, 13 грудня 2021 року наказом № 243/к, 16 грудня 2021 року наказом №245/к у зв`язку з виробничою необхідністю ще частина медичного персоналу вийшли з простою, однак позивача в даному переліку також не було (а.с. 211-217).

Наказом № 82 КП «СЦМСРД» ДОР від 08 грудня 2021 року було поновлено роботу з 13 грудня 2021 року та виведено частину співробітників з простою, однак позивача не було виведено (а.с. 199-200).

20 грудня 2021 року КП «ПЦМСРДТРМУЦНС» ДОР було видано наказ № 352/83 про реорганізацію структурних та упорядкування штатного розпису. Відповідно до якого введено новий штатний розпис з 01 березня 2022 року, зі штатного розпису виведено посаду медичного директора (а.с. 201-203).

21 грудня 2021 року відповідно до протоколу засідання профспілкового комітету №19а КП «СЦМСРД» ДОР постановлено, що у зв`язку з реорганізацією та упорядкуванням штатного розпису попередити вивільнених працівників за 2 місяці до вивільнення (а.с. 230-232).

28 грудня 2021 року КП «СЦМСРД» ДОР видано наказ № 250/к про внесення змін щодо простою під час карантину та продовжено дію строків простою до 31 березня 2022 року до переліку осіб які перебувають в простої увійшла й позивач (а.с. 204-208).

05 січня 2022 року позивач була попереджена про вивільнення згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України з 09 березня 2022 року з виплатою вихідної допомоги в розмірі щомісячного заробітку (а.с. 228).

Наказом № 66/к КП «СЦМСРД» ДОР від 04 березня 2022 року ОСОБА_1 звільнено з 09 березня 2022 року у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 229).

В день звільнення з позивачем не було проведено повного розрахунку, а саме не сплачено в повному обсязі заробітну плату за період вимушеного прогулу з 06 грудня 2021 року по 09 березня 2022 року в сумі 72332, 49 грн. та заборгованість по заробітній платі за недораховану та невиплачену вихідну допомогу в розмірі 23830,60 грн. яку просила суд стягнути на її користь та визнати незаконними накази від 02 грудня 2021 року № 236-к «Про оголошення простою у зв`язку обмежувальними заходами по запобіганню поширення COVID-19» та наказу № 250/к від 28 грудня 2021 року «Про внесення змін щодо простою під час карантину» в частині відносно ОСОБА_1

13 вересня 2022 року КП «ПЦМСРДТРМУЦНС» ДОР було виплачено компенсацію при звільненні в розмірі 10253,49 грн. на підтвердження чого надано платіжні доручення.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідност. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 12 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до змістуст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідност. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої, третьої, шостоїстатті 43 Конституції Україникожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст.34 КЗпП України простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Зі змісту ч.1 ст.34 КЗпП України зупинення роботи (простій) може бути викликане невідворотною силою або іншими обставинами.

Однак, аналіз статті 34 КЗпП України свідчить про те, що зупинення роботи (простій) - це наслідок дії невідворотної сили або інших обставин. Тобто мають існувати обставини, які стали причиною неможливості виконання працівниками роботи.

У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 р. № 211 з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України установлено карантин.

Запровадження карантину передбачає ряд заборон, у зв?язку з якими можливе повне або часткове призупинення роботи підприємства.

Як зазначалося вище простій - це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Дані умови є необхідними для виконання роботи підприємством (ч. 1 ст. 34 КЗпП України). Приклади таких умов: погодні умови - для сільськогосподарських підприємств; економічні умови - відсутність замовлень, введення економічних санкцій, обмежень тощо; відключення електроенергії; вихід з ладу необхідного обладнання та неможливість його швидко відремонтувати; форс-мажорні обставини.

Відповідно до Закону України від 17.03.2020 р. N9530 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню й поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину віднесено до форс-мажорних обставин, тобто обставин непереборної сили.

Простій на підприємстві під час карантину дає наступне: працівник продовжує рахуватися в трудових відносинах з підприємством; відповідно до ч. 1 ст. 113 КЗпП України працівнику оплачується час простою з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Згідно з п.п. 1 та 3 п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» оплата часу простою не з вини працівника у розмірі не нижче двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду ставиться у залежність від повідомлення ним про початок простою власника або уповноважений ним орган (Бригадира, майстра, інших службових осіб) у тому разі, коли не йдеться про простій певного структурного підрозділу чи всього підприємства.

Під час простою нарахування доплат і надбавок, передбачених колективним договором, не здійснюється, оскільки працівники під час простою не виконують встановлену їм норму праці лист мінсоцполітики від 19.09.2013 р. N°805/13/155-3). Однак, зберігаються ті виплати, які є обов?язковими та напряму прив?язані до окладу, наприклад доплати за ступінь, стаж, звання тощо, якщо вони є. Доплата до Мінімальної зарплато при простої не здійснюється (роз?яснення Мінсоциолтики усяких питань оплати праці на виконання Закону України від 06.12.2016 р. N91774-тон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), однак, це при повному місяці простою.

На відміну від інших варіантів (відпустка, дистанційна робота) згода працівника (навіть формальна) на простій при форс-мажорних обставинах (карантин) не потрібна. Роботодавець все оформляє лише своїм наказом. Що й було зроблено КП «СЦМСРД» ДОР.

Суд дає оцінку обґрунтованості та законності оскаржуваних наказів відповідно до їх змісту.

Так, накази містять положення про введення обмежень щодо присутності працівників на підприємстві, що свідчить про заходи на запобігання поширенню коронавірусної інфекції.

Також, в оскаржуваних наказах зазначено про те, що зупинення роботи переліку працівників, зокрема позивача, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи.

На момент виведення позивача у простій робота КП «СЦМСРД» ДОР як лікувального закладу була зупинена повністю через протиепідемічні обмеження, викликані поширенням коронавірус COVID-19, а тому не мала можливості пропонувати позивачу переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Враховуючи вищенаведене позовні вимоги стосовно визнання незаконними наказів № 236-к від 02 грудня 2021 року та № 250/К від 28 грудня 2021 року є необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Стосовно стягнення заборгованості з заробітної плати за період з 06 грудня 2021 року по 09 березня 2022 року та недорахованої вихідної допомоги суд виходить з наступного.

Стаття 43 Конституції України встановлює, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом

За положеннями ст.97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті. Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче віддвох третинтарифної ставки встановленого працівниковірозряду (окладу).

Відповідно доч. 1 ст. 113 КЗпПУкраїни працівнику оплачується час простою з розрахункуне нижче від 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Під час простою нарахування доплат і надбавок, передбачених колективним договором, не здійснюється, оскільки працівники під час простою не виконують встановлену їм норму праці (лист Мінсоцполітики від 19.09.2013 року № 805/13/155-13). У той же часзберігаютьсяті виплати, які є обов`язковими та напряму прив`язані до окладу.

Доплата до мінімальної зарплати при повному місяці простою не здійснюється(роз`яснення Мінсоцполітики деяких питань оплати праці на виконанняЗакону України від 06.12.2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»).

Запровадження простоюне вимагає згоди працівника. Це питання вирішується роботодавцем за погодженням (за наявності) з первинною профспілковою організацією або представником трудового колективу.

Позивачем на підтвердження заборгованості з заробітної плати за період вимушеного прогулу з грудня 2021 року по 09 березня 2022 року та невиплачену вихідну допомогу надано розрахункові листи та довідку про доходи з квітня 2021 року по березень 2022 рік. Проте, представником відповідача ці відомості спростовані, у відповідача перед позивачем відсутня заборгованість по заробітній платі та компенсації.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскількист. 81 ЦПКзакріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43,49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що позов не підлягає задоволенню повністю

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 141 ЦПК України

Представник відповідача просив суд стягнути із позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 2 500,00 грн.

Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 цієї статті визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно дост. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частинами 2, 3 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником відповідача надано суду копію договору про надання правової допомоги від 01 вересня 2022 року, попередній розрахунок судових витрат та платіжне доручення № 638 про сплату послуг від 02 вересня 2022 року. Вартість наданих послуг становить 2 500,00 грн.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що з позивача на користь відповідача підлягає стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 2 500,00 грн., що на думку суду є обґрунтованими

Враховуючи викладене та керуючись ст. 12,13, 81, 141, 259,263-265, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Психоневрологічний центр медико соціальної реабілітації дітей з тяжкими розладами мовлення та ураженнями центральної нервової системи» Дніпропетровської обласної ради про визнання недійсними наказів стягнення заборгованості з заробітної плати відмовити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства «Психоневрологічний центр медико соціальної реабілітації дітей з тяжкими розладами мовлення та ураженнями центральної нервової системи» Дніпропетровської обласної ради (ЄДРПОУ 01985274) понесені витрати на правову допомогу в розмірі 2500 грн.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.О.Демидова