Ухвала

від 22.03.2023 по справі 461/4455/22

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/4455/22

Провадження № 1-кс/461/1527/23

УХВАЛА

Іменем України

22.03.2023 слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові клопотання слідчого СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно

в с т а н о в и в:

Слідчий СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 , за погодженням прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_5 , звернулася до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, що перебуває у приватній власності підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною розпорядження таким, а саме на: квартиру, загальною площею 32,9 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; транспортний засіб марки ВАЗ моделі 2107 р.н.з. НОМЕР_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .

Своє клопотання обґрунтовує тим, що 03 вересня 2022 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру в незаконному використанні корисної моделі, вчиненому повторно та за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 177 ККУкраїни, а також у закінченому замаху на незаконне використання корисної моделі, вчиненому повторно та за попередньою змовою групою осіб, що завдало матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 3 ст. 177 ККУкраїни. Слідчий зазначила, що 16.03.2023 на адресу СУ ГУНП у Львівській області надійшов цивільний позов ТзОВ «Прана Платінум» до ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , про відшкодування матеріальної шкоди на загальну суму 9 570 743,96 (дев`ять мільйонів п`ятсот сімдесят тисяч сімсот сорок три гривні дев`яносто шість копійок). Відтак, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільного позову), слідчий просить клопотання задоволити.

Слідчий та прокурор в судове засідання не з`явилися, однак у клопотанні просили суд проводити розгляд справи без їх участі.

На підставі ч.2ст.172 КПК Українислідчий суддя вважає за можливе розглядати клопотання без виклику особи, у володінні якої знаходиться майно, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Відповідно до ст.107КПК України фіксування судового процесу не здійснювалося у зв`язку з неявкою всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Частиною першоюст.170 КПК Українипередбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021140000000876 від 19.10.2021 за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушень, передбачених ч.2 ст.177, ч.2 ст.15- ч. 3 ст. 177 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , являючись директором та співзасновником ТзОВ «Кліматронік», незаконно, достовірно знаючи про те, що він не володіє жодними правами та документами, які б надавали право використання патенту України на корисну модель № НОМЕР_3 від 27.01.2021 «Система вентиляції з рекуперацією тепла», який належить ТзОВ «ПРАНА ПЛАТІНУМ», вступив у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці та за невстановлених обставин із ОСОБА_7 - співзасновником ТзОВ «Кліматронік» та менеджером зі збуту ТзОВ «Кліматронік ПЛЮС» ОСОБА_8 , та іншими невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, з корисливим мотивом, з метою власного та незаконного збагачення, без дозволу власника патенту, у невстановлений досудовим розслідуванням час але не пізніше 14.04.2022 виготовляв та реалізовував продукцію, а саме системи вентиляції з рекуперацією тепла.

03 вересня 2022 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру в незаконному використанні корисної моделі, вчиненому повторно та за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 177 ККУкраїни, а також у закінченому замаху на незаконне використання корисної моделі, вчиненому повторно та за попередньою змовою групою осіб, що завдало матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 3 ст. 177 ККУкраїни.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується наступними доказами: заявою ОСОБА_9 про виявлення злочину; протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_9 ; протоколом огляду, ідентифікації та помічення грошових коштів від 14.01.2022; протоколом огляду, ідентифікації та помічення грошових коштів від 16.08.2022; протоколом огляду, ідентифікації та помічення грошових коштів від 02.09.2022; висновком експерта у сфері інтелектуальної власності № 24/22 від 23.02.2022; протоколом затримання ОСОБА_6 в порядку ст. 208 КПК України; протоколом НСРД відносно ОСОБА_7 від 30.06.2022; протоколом НСРД відносно ОСОБА_6 від 30.06.2022; висновком комісійної експертизи у сфері інтелектуальної власності; висновком судової економічної експертизи; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

З матеріалів клопотання вбачається, що 16.03.2023 на адресу СУ ГУНП у Львівській області надійшов цивільний позов ТзОВ «Прана Платінум» до ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної шкоди на загальну суму 9 570 743,96 (дев`ять мільйонів п`ятсот сімдесят тисяч сімсот сорок три гривні дев`яносто шість копійок).

Згідно вимог п.п.1-4 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення речових доказів; спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

За ч.6ст.170 КПКУкраїни, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Таким чином, зазначена у ч.6ст.170КПК Україниумова щодо можливості накладання арешту на майно підозрюваного з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) передбачає можливість арешту майна інших осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного.

Згідно інформації з реєстру речових прав на нерухоме майно № 325370062 від 10.03.2023 встановлено, що квартира, загальною площею 32,9 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 та ОСОБА_12 .

Відповідно до вимог ст.41Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенціїз правлюдини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу доЄвропейської конвенції з прав людиниполягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Оскільки, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 є співвласниками квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , останні у даному кримінальному провадженні не набули статусу підозрюваних чи обвинувачених, а також в матеріалах справи відсутні докази, що вони в силузакону несутьцивільну відповідальністьза шкоду,завдану діями(бездіяльністю)підозрюваного ОСОБА_6 ,відтак застосування судом обмеження, шляхом накладення арешту на квартиру є неспівмірним та виходить за рамки обґрунтованого процесуального примусу.

Враховуючи вищевикладене та з метою дотримання справедливого балансу між інтересами власників майна, гарантованими законом і завданням кримінального провадження, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання слідчого в частині накладення арешту на квартиру, яка перебуває у спільній сумісній власності, необхідно відмовити.

Окрім того, відповідно до витягу про реєстрацію транспортних засобів встановлено, що у власності ОСОБА_6 наявне майно, а саме: транспортний засіб марки ВАЗ моделі 2107, р.н.з. НОМЕР_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .

Слідчим доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Метою звернення слідчого з клопотанням про накладення арешту єзабезпечення цивільного позову. Дані процесуальні дії визначені положеннямст. 170-172 КПК України. Зокрема, арешт майна допускається з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов). В якості таких вимог та підстав слідчим до клопотання про накладення арешту надано копію цивільного позову ТзОВ «Прана Платінум» про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в порядку ст.128 КПК України.

Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя вважає їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв`язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт транспортного засобу, який перебуває у власності ОСОБА_6 .

Незастосування арешту автомобіля може привести до настання наслідків, що перешкоджатимуть збереженню майна та подальшого відчуження такого, а відтак і утруднення відчуження шкоди, завданої внаслідок правопорушення.

Доцільність накладення арешту обґрунтовується розміром шкоди, яку заявлено у цивільному позові. Відтак, враховуючи правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, наслідки арешту, розумність та співрозмірність обмеження права власності, завдання кримінального провадження, інші обставини, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим в частині накладення арешту на транспортний засіб та підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст.131, 132, 170, 172, 173, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно задоволити частково.

В рамках кримінального провадження №12021140000000876 від 19.10.2021 накласти арешт на майно, що перебуває у приватній власності підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною розпорядження таким, а саме на:

транспортний засіб марки ВАЗ моделі 2107 р.н.з. НОМЕР_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо, ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1