Рішення

від 14.03.2023 по справі 559/2553/17

ДУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 559/2553/17

Провадження № 2/559/3/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2023 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Ралець Р.В.

при секретарі судового засідання Федорук О.О.,

за участю представника позивача - адвоката Мельник Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубно цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий виклад позовних вимог.

В обґрунтування позову ОСОБА_3 покликається на те, що з відповідачем по справі перебувала в шлюбі, зареєстрованому 05 травня 2009 року Озерянською сільською радою Дубенського району Рівненської області, актовий запис №5. Від спільного подружнього життя мають дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Перебуваючи в шлюбі, у вересні 2011 року вони придбали разом з відповідачем за спільні трактор колісний ЮМЗ-6КЛ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 1987, заводський номер НОМЕР_2 , двигун номер НОМЕР_3 , що стверджується свідоцтвом про реєстрацію серія НОМЕР_4 від 21 вересня 2011 року. Вартість трактора 60000 грн. У липні 2013 року вони разом з відповідачем за спільні кошти придбали жилий будинок з господарськими будівлями (сарай, літня кухня), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Договір купівлі-продажу цього жилого будинку був посвідчений приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу Будз Ю.В. 30 липня 2013 року, реєстр №868. Продаж вчинено за 89939 грн. Придбаний жилий будинок складається з веранди, коридора, 2 комор, 5 жилих кімнат. Загальна площа цього будинку становить 93, 2 кв.м.

Крім того, у липні 2013 року за спільні кошти придбали земельну ділянку площею 0,25 га (кадастровий номер земельної ділянки 5621684700:03:001:0018). Цільове призначення зазначеної земельної ділянки - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Договір купівлі-продажу даної земельної ділянки був посвідчений приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу Будз Ю.В 30 липня 2013 року, реєстр №869. Цей продаж вчинено за 17325 грн. Також придбали в липні 2013 року земельну ділянку площею 0,25 га (кадастровий номер земельної ділянки 5621684700:03:001:0019). Цільове призначення цієї земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства. Договір купівлі-продажу даної земельної ділянки був посвідчений приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу Будз Ю.В. 30 липня 2013 року, реєстр №870. Продаж земельної ділянки вчинено за 8663 грн. І свідоцтво про реєстрацію машини, і договори купівлі-продажу були оформлені на ім`я ОСОБА_2 . Вартість її частки у майні, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя становить 87963, 50 грн.

Шлюб між ними розірвано. Домовитись про порядок поділу майна, придбаного ними в період шлюбу, вони не змогли, тому вона змушена звернутись до суду з позовом про поділ майна подружжя та визнання за нею права власності на 1/2 частину спільного майна подружжя. Просить поділ здійснити шляхом виділення жилого будинку та земельних ділянок в натурі, а поділ трактора - через виплату їй грошової компенсації за її частку.

Також просить стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати, а саме: сплачений судовий збір у розмірі 879,64 грн., витрати за проведенням судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 8160 грн., витрати пов`язані з наданням топографо-геодезичного знімання меж земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та ведення особистого селянського господарства, що знаходяться в АДРЕСА_1 (в електронному та паперовому варіанті) в розмірі 1000 грн., за підрахунок часток співвласників в розмірі 700 грн., за проведення експертного дослідження оцінки майна (трактора) в розмірі 453 07 грн., а всього 11192 грн. 71 коп. Окрім того, просить стягнути грошову компенсацію за свою частку (1/2) у праві спільної сумісної власності на спірний трактор у розмірі 61215,83 грн.

Заяви (клопотання) сторін та процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 29 листопада 2017 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання (в провадженні судді Ходака С.К.)

Згідно з протоколом повторного розподілу судової справи між суддями від 12.10.2018 справу передано до розгляду головуючому судді Ралець Р.В.

Ухвалою Дубенського міськрайонного суду від 22 жовтня 2018 року справу прийнято до провадження суддею Ралець Р.В.та призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 17 жовтня 2019 року провадження у справі зупинено, в зв`язку з призначенням судової судово-технічної експертизи.

Ухвалою суду від 04 вересня 2020 року провадження у справі відновлено.

Ухвалою суду від 12 жовтня 2022 року провадження у справі зупинено, в зв`язку з призначенням додаткової судово-технічної експертизи.

Ухвалою суду від 25 січня 2023 року провадження у справі відновлено.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Мельник Т.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав зазначених у позові, який просили задовольнити у повному обсязі, а також стягнути з відповідача на користь позивачки усі понесені нею судові витрати та грошову компенсацію за свою частку (1/2) у праві спільної сумісної власності на трактор у розмірі 61215,83 грн.

Відповідач ОСОБА_2 , згідно поданої до суду заяви, просить слухати справу без його участі. При винесенні рішення просить виділити йому частину житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельні ділянки, згідно висновку будівельної експертизи (перший варіант поділу). Щодо вимог про стягнення з нього судових витрат він категорично не згідний та просить залишити їх за позивачкою (а.с. 140).

Встановлені судом обставини.

Суд, заслухавши учасників, з`ясувавши дійсні обставини та дослідивши письмові докази, дійшов наступного висновку.

Як встановлено судом, сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 05 травня 2009 року (а.с. 4).

Від шлюбу мають доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5).

Як свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_5 від 10.11.2020, ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_6 10.11.2020, актовий запис №251. Після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_7 » (а.с. 229).

У свідоцтві про реєстрацію машини серії НОМЕР_4 від 21 вересня 2011 року, ОСОБА_2 зазначений власником трактора колісного ЮМЗ-6КЛ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 1987, заводський номер НОМЕР_2 , двигун номер НОМЕР_3 (а.с. 6).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 7256882 від 303.07.2013, ОСОБА_2 є власником жилого будинку з господарськими будівлями (сарай, літня кухня), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також присадибної ділянки площею 0, 25 га, кадастровий номер 5621684700:03:001:0018, розташованої за тією ж адресою (а.с. 9).

Підставою виникнення права власності є договір купівлі-продажу жилого будинку, який був посвідчений приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу Будз Ю.В. 30 липня 2013 року, реєстр №868, а також договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,25 га (кадастровий номер земельної ділянки 5621684700:03:001:0018), цільове призначення зазначеної земельної ділянки - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Договір купівлі-продажу даної земельної ділянки був посвідчений приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу Будз Ю.В. 30 липня 2013 року, реєстр №869 (а.с. 7-8, 10-11, 12).

Також ОСОБА_2 зазначений власником земельної ділянки площею 0,25 га (кадастровий номер земельної ділянки 5621684700:03:001:0019). Цільове призначення цієї земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства. Підставою виникнення права власності є договір купівлі-продажу даної земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу Будз Ю.В. 30 липня 2013 року, реєстр №870 (а.с. 13, 14-15).

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №8752-8754 від 30.06.2020, запропоновано варіант поділу житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 у частках наближених до ідеальних. Також запропоновано два варіанти поділу земельної ділянки, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, яка знаходиться в АДРЕСА_1 в частинах 1/2 та 1/2. Вартість експертизи складає 8164, 00 грн., які сплачено наперед (а.с. 82-113).

Як зазначено у повідомленні про неможливість надання висновку додаткової судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №3666, 3670 від 17.01.2023, експерт не має можливості провести необхідні дослідження і дати відповіді на поставлені в ухвалі Дубенського міськрайонного суду від 12.10.2022 питання щодо можливих варіантів поділу земельної ділянки, площею 0, 25 га, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в АДРЕСА_1 на 1/2 та 1/2 її частину (а.с. 218-220).

Згідно підрахунку часток конкретного користування будинковолодіння АДРЕСА_1 , частка І співвласника (1-1 - коридор, площею 8, 5 кв.м., 1-2 - санвузол, площею 7, 5 кв.м., 1-3 - коридор, площею 11, 1 кв.м., 1-4 - житлова, площею 19, 3 кв.м., загальною площею 46, 4 кв.м., житловою площею 19,3 кв.м., Б1 - літня кухня) загальною вартістю 130131, 00 грн. становить 478/1000 частки будинковолодіння. Частка ІІ співвласника (1-5 - житлова, площею 11, 6 кв.м, 1-6 - житлова, площею 10, 4 кв.м., 1-7 - житлова, площею 27, 1 кв.м., загальною площею 49, 1 кв.м., житловою площею 49, 1 кв.м., Б-сарай) загальною вартістю 142236, 00 грн. становить 522/1000 частки будинковолодіння (а.с. 230).

Відповідно до квитанції від 13.02.2023, ОСОБА_8 сплачено 700 грн. за послуги технічної інвентаризації (а.с. 331).

Згідно експертного дослідження №ЕД-19/118-23/2272-АВ від 24.02.2023, середня ринкова вартість трактора марки «ЮМЗ-6КЛ» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 1987, заводський номер НОМЕР_2 , станом на момент проведення дослідження (24.02.2023) складає 122431, 67 грн. За проведення експертного дослідження ОСОБА_8 сплачено 453, 07 грн. (а.с. 235-239).

Норми права, які застосував суд.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1, 5 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18), Верховного Суду України у справі №6-843цс17 від 24.05.2017 року.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпорядження спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.

Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 СК України. Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Частинами 1,2 ст.70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися "обставинами, що мають істотне значення", якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 р. № 11).

Зі змісту п.п. 23,24 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Відповідно до п.30 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч.1 ст.63, ч.1 ст.65 СК.

При цьому суд враховує правові позиції ВСУ з аналогічних спорів, в яких ВСУ роз`яснює, що у процесі розгляду спорів про поділ майна подружжя необхідно враховувати такі обставини: час придбання майна; кошти, за які таке майно було придбано (джерело придбання); мета придбання майна, яка дозволяє визначити правовий статус сумісної власності подружжя. Суд підкреслює, що тільки у випадку, якщо придбання майна відповідало зазначеним критеріям, таке майно може бути визнане спільно нажитим і підлягає розподілу між подружжям на підставі ст.60 СК України.

Частиною 3 статті 372 ЦК України визначено, що у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Відповідно до ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; 4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"; 5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18) зроблено висновок, що «у статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України. Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує».

Тобто, той із подружжя, який заявляє про спростування зазначеної презумпції, зобов`язаний довести обставини, що її спростовують, на підставі належних та допустимих доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006р.).

Мотивована оцінка і висновки суду.

Оскільки жилий будинок з господарськими будівлями та присадибна земельна ділянка площею 0, 25 га, за адресою: АДРЕСА_1 , придбані під час перебування сторін у шлюбі, згідно договору купівлі-продажу, а отже є спільною сумісною власністю подружжя, тому позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині поділу спільного майна подружжя та визнання за ними права приватної власності на самостійний об`єкт, що утворився в результаті цього поділу, підлягають до задоволення. Поділ необхідно здійснити відповідно до варіанту поділу запропонованого експертом увисновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №8752-8754 від 30.06.2020, що не заперечується сторонами. Поділ присадибної земельної ділянки площею 0, 25 га, кадастровий номер 5621684700:03:001:0018 здійснити в частинах 1/2 та 1/2. Право сумісної власності на вищевказане майно припинити.

Як зазначено у повідомленні про неможливість надання висновку додаткової судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №3666, 3670 від 17.01.2023, експерт не має можливості

Оскільки експерт не мав можливості провести необхідні дослідження та запропонувати можливі варіанти поділу земельної ділянки, площею 0, 25 га, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в АДРЕСА_1 на 1/2 та 1/2 її частину, про що повідомив у листі, суд вважає необхідним залишити вказану земельну ділянку у спільній сумісній власності сторін. Отже, в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги в частині стягнення грошової компенсації за свою частку (1/2) у праві спільної сумісної власності на трактор марки «ЮМЗ-6КЛ» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 1987, заводський номер НОМЕР_2 у розмірі 61215,83 грн. також не підлягають задоволенню, зважаючи на наступне. Згідно пояснень позивачки, наданих у судовому засіданні, вказаний трактор був відчужений відповідачем. Однак, позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів того, що відчуження вказаного майна відбулось після виникнення спірних правовідносин між сторонами. Також не надано доказів на підтвердження того, що відчуження спірного майна відбулось поза волею позивачки.

Судові витрати підлягають стягненню із сторін, відповідно до ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, відповідно до вимог якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 82, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя - задовольнити частково.

В порядку поділу майна подружжя, поділити жилий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , виділивши ОСОБА_1 коридор (1-1) площею 8, 5 кв.м., санвузол (1-2) площею 7, 5 кв.м., коридор (1-3) площею 11, 1 кв.м., житлова (1-4) площею 19, 3 кв.м. Всього виділити 46, 4 кв.м. При цьому, для влаштування ізольованої частини, ОСОБА_1 необхідно провести наступні роботи: демонтувати дверний блок та замурувати дверний проріз з приміщення (1-3) в приміщення (1-7), демонтувати дверний блок та замурувати дверний проріз з приміщення (1-4) в приміщення (1-5). Разом з тим, ОСОБА_3 виділити літню кухню (Б1).

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на самостійний об`єкт, що утворився в результаті поділу жилого будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 виділити житлову (1-5) площею 11, 6 кв.м, житлову (1-6) площею 10, 4 кв.м., житлову (1-7) площею 27, 1 кв. м. Всього виділити 49, 1 кв.м. При цьому, для влаштування ізольованої частини, ОСОБА_2 необхідно провести наступні роботи: влаштувати дверний проріз та встановити дверний блок з приміщення (1-5) в приміщення (1-6), демонтувати віконний блок в приміщенні (1-6) та встановити подвійний дверний вхідний блок. Разом з тим, ОСОБА_2 виділити сарай (Б).

Визнати за ОСОБА_2 право приватної власності на самостійний об`єкт, що утворився в результаті поділу жилого будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .

Окрім того, кожному із співвласників житлового будинку необхідно виготовити проекти на влаштування автономних інженерних мереж, при необхідності, погодивши їх з відповідними службами.

Припинити право спільної власності на жилий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В порядку поділу майна подружжя, поділити земельну ділянку площею 0, 25 га, кадастровий номер 5621684700:03:001:0018, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в частинах 1/2 та 1/2.

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на самостійний об`єкт, що утворився в результаті поділу земельної ділянки кадастровий номер 5621684700:03:001:0018, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд (присадибна ділянка).

Визнати за ОСОБА_2 право приватної власності на самостійний об`єкт, що утворився в результаті поділу земельної ділянки кадастровий номер 5621684700:03:001:0018, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд (присадибна ділянка).

Припинити право сумісної власності на вищевказану земельну ділянку.

Земельну ділянку площею 0, 25 га, кадастровий номер 5621684700:03:001:0019, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , залишити у спільній сумісній власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 879 (вісімсот сімдесят дев`ять) гривень 64 копійки, за проведення судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 8160 (вісім тисяч сто шістдесят) гривень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду Рівненської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 22.03.2023.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя: