Рішення

від 22.03.2023 по справі 739/230/20

НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 739/230/20

Провадження № 2/739/72/23

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2023 року м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді - Кочура О. О.,

за участі: секретаря - Головня І.І.,

прокурора - Лугової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Новгород-Сіверської окружної прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області, Управління державного агентства рибного господарства в Чернігівській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної водним живим ресурсам,-

В С Т А Н О В И В:

До Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області надійшла позовна заява заступника керівника Менської місцевої прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області, Управління державного агентства рибного господарства в Чернігівській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної водним живим ресурсам у розмірі 25222 грн. 00 коп..

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є порушення інтересів держави, а саме невжиття органами, уповноваженими здійснювати функції держави у відповідних правовідносинах, заходів до відшкодування збитків, спричинених протиправними діями громадян у сфері охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, та недоотримання зазначених коштів місцевим бюджетом, що відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді. Зважаючи на те, що ні Управлінням державного агентства рибного господарства у Чернігівській області, ні Новгород-Сіверською міською радою Чернігівської області не вжито заходів щодо стягнення шкоди, заподіяної рибному господарству, відповідно до ч.3 ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ч.3 ст. 56 ЦПК України підставою для представництва є об`єктивна обставина порушення інтересів держави у зв`язку з бездіяльністю позивачів, яка полягає у відсутності активних дій (підготовка проекту позову, сплата судового збору тощо), спрямованих на звернення із заявою до суду. Згідно постанови Новгород - Сіверського районного суду Чернігівської області від 05.12.2018 року (справа № 739/2078/18) встановлено, що 20.10.2018 року об 11 год. 30 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи на водоймі озера «Казенне» біля автомобільного мосту в районі с. Путівськ, Новгород-Сіверського району Чернігівської області, здійснили лов риби забороненими знаряддями лову, а саме сітками зяберними в кількості 2 шт., виловивши рибу цінних видів: карась сріблястий - 14 шт., щуки - 67 шт., карась золотий - 4 шт., окунь - 5 шт., лин - 1 шт., плітка - 8 шт., чим порушив вимоги п. 3.15 «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України 15.02.1999 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.04.1999, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП та спричинив збитки рибному господарству України на загальну суму 25 222 грн. Правопорушника притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді 20 н.м.д.г. штрафу (340 грн.) з конфіскацією знарядь незаконного вилову риби. Адміністративне стягнення у виді штрафу правопорушником не сплачено. Рішення суду не оскаржувалося та набрало законної сили. Проте завдані збитки в сумі 23 647,00 грн. на даний час не відшкодовані. Прокурор Лугова О.М. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, посилаючись на вимоги, зазначені у позовній заяві. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала. Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання неодноразово не з`являвся, був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення в матеріалах справи та неодноразово подавав до суду письмові заяви про неможливість явки в судові засідання у зв`язку з станом здоров`я та воєнним станом, хворобою дружини. Відзив на позовну заяву не подавав. Представники позивачів - Управління Державного агентства рибного господарства у Чернігівській області та Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області у судове засідання не з`явилися, про місце і час розгляду справи повідомлялися належним чином, на адресу суду неодноразово надсилали письмові заяви про розгляд справи без участі їх представників, в яких зазначено, що позовні вимоги вони підтримують в повному обсязі.

За таких обставин суд дійшов висновку про ухвалення заочного рішення, на підставі наявних доказів у справі, відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Заслухавши вступне слово прокурора та дослідивши матеріали справи і наявні в них докази,суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 131-1 Конституції України прокуратура, окрім інших функцій, здійснює представництво інтересів держави в суді у випадках та порядку, визначеному законом.

Згідно вимог ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру`прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 56 ЦПК України, прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Преамбулою до Закону України «Про тваринний світ» встановлено, що тваринний світ є одним з компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об`єктом наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про тваринний світ», об`єкти тваринного світу, які перебувають у стані природної волі і знаходяться в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, є об`єктами права власності Українського народу. Об`єкти тваринного світу в Україні знаходяться під охороною держави незалежно від права власності на них.

05.12.2018 року Новгород-Сіверським районним судом Чернігівської області розглянута справа №739/2078/18, що надійшла від Управління Державного агентства рибного господарства в Чернігівській області відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП, а саме, що 20.10.2018 року об 11 год. 30 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи на водоймі озера «Казенне» біля автомобільного мосту в районі с. Путівськ, Новгород-Сіверського району Чернігівської області, здійснював лов риби забороненими знаряддями лову, а саме сітками зяберними в кількості 2 шт., виловивши риби цінних видів: щука - 67 шт., карась сріблястий - 14 шт., карась золотий - 4 шт., окунь - 5 шт., лин - 1 шт., плітка - 8 шт., чим порушив вимоги п. 3.15 «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України 15.02.1999 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.04.1999, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП та спричинив збитки рибному господарству України на загальну суму 25 222 грн. Постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень з конфіскацією знарядь лову - сіток зяберних 2 шт., а також незаконно добутої риби, постанова суду набрала законної сили 18.12.2018 року (а.с.13).

Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній, або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про тваринний світ» у порядку загального використання об`єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об`єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування.

Згідно ч.3 ст.28 ЦПК України, позови про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я, або смертю фізичної особи, чи шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину , можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача, або за місцем завдання шкоди.

В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об`єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.

Згідно з п. 9 «Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства», затвердженого постановою КМУ від 18.07.1998 року № 1126, вимоги щодо здійснення любительського і спортивного рибальства та застосування знарядь і способів лову (добування), норми, заборонені місця і його терміни, встановлюються правилами любительського і спортивного рибальства за басейно-територіальним принципом, які затверджуються Мінагрополітики за поданням Держрибагентства, погодженим з Мінприроди. Відповідно до п. 3.15 «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999 року, забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму з колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм. Статтею третьою ЗУ «Про тваринний світ» риби в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки, тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі, віднесені до об`єктів тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону.

Згідно приписів ст. 66 Конституції України, кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно п.3 ч.2 ст.63 ЗУ «Про тваринний світ»відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища. Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», громадяни зобовязані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку і розмірах, встановлених законодавством. Статтею першою ЗУ «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»визначено, що добування (вилов) це є вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування.

Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» - шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодування за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності. Відповідно до абз. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»посадові особи органів рибоохорони мають повноваження визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками.

Згідно розрахунку Управління державного агентства рибного господарства в Чернігівській області, розмір шкоди заподіяної відповідачами визначено відповідно до такс, затверджених Постанови КМУ № 1209 від 21.11.2011 року «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» і становить 25222,00 грн.(а.с.10). Згідно п.4 ч.2 ст.10 ЗУ «Про тваринний світ» громадяни відповідно до закону зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу. Відповідно до п. 6.1. та п. 6.3 «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999 року, особи, винні в порушенні Правил, несуть відповідальність у встановленому законодавством порядку. Застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення Правил.

У добровільному порядку шкода відповідачем не відшкодована.

Відповідно до ст. 13 Конституції України та ст. 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», в якій зазначається, що водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України. Крім того, статтею 142 Конституції України визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно статей 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування є юридичними особами і від імені та в інтересах територіальних громад, відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції.

Отже, органи місцевого самоврядування в межах своєї території є самостійними суб`єктами права власності на природні ресурси (в тому числі водні біоресурси).

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища зараховуються у місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що відповідач незалежно від притягнення його до адміністративної відповідальності зобов`язаний відшкодувати заподіяну навколишньому середовищу шкоду, а тому з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню заподіяна шкода у розмірі 25222, 00 гривень, незалежно від його неодноразових письмових заяв про відкладення судових засідань у зв`язку з хворобою та військовим станом, оскільки правопорушення було вчинено ним у 2018 році і останній жодного разу за цей період не з`явився за викликами до суду.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 2102 грн..

Керуючись ст.4,13,76-82,141,258, 206, 259,263,265,268,354 ЦПК України, ст. ст.1166, 1190 ЦК України, ЗУ «Про тваринний світ», ЗУ « Про охорону навколишнього і природного середовища», ЗУ « Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Новгород-Сіверської окружної прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області, Управління державного агентства рибного господарства в Чернігівській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної водним живим ресурсам - задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, в розмірі 25 222,00 гривень (двадцять п`ять тисяч двісті двадцять дві грн. 00 коп.), в дохід бюджету Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області за реквізитами: код ЄДРПОУ 38049215, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA168999980000033113331025335, код доходів: 24062100, УК у Новгород-Сіверському районі м.Новгород-Сіверський).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до загального фонду прокуратури Чернігівської області (одержувач: прокуратура Чернігівської області, р/р UA248201720343140001000006008, код ЄДРПОУ 02910114, банк ДКСУ м. Київ) сплачений судовий збір за подання вказаної позовної заяви у розмірі 2102 грн.00 коп. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте Новгород-Сіверським районним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Суддя: О. О. Кочура