Ухвала

від 27.03.2023 по справі 721/7/22

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2023 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:

Головуючого ОСОБА_1

Суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі

судового засідання ОСОБА_4

за участю сторін судового провадження:

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Путильського районного суду Чернівецької області від 29 грудня 2022 року у кримінальному провадженні № 42019260000000094 щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Розтоки Путильського району Чернівецької області, громадянина України, українця, який проживає в АДРЕСА_1 , не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого

ст.197 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Путильського районного суду Чернівецької області від 29 грудня 2022 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 197 КК України, і призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк один рік шість місяців.

На підставі ч. 5 ст. 74 КК України звільнено ОСОБА_7 від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності, визначених п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.

Стягнуто з ОСОБА_7 процесуальні витрати за проведення судової економічної експертизи у розмірі 5491,84 грн. (п`ять тисяч чотириста дев`яносто одна) грн. 84 коп. на користь держави.

ЄУНСС:721/7/22

НП:11кп/822/78/23 Головуючий в І інстанції: ОСОБА_8

Категорія: ст. 197 КК України Суддя - доповідач: ОСОБА_1 .

На вказане рішення суду обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок районного суду щодо нього і закрити кримінальне провадження на підставі п.3 ч.1 ст.284 КК України за не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливості їх отримання.

Посилається на те, що вирок суду першої інстанції є незаконним та ухвалений з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що органом досудового розслідування його дії були кваліфіковані за ч.1 ст.367 КК України, однак при розгляді справи стороною обвинувачення його дії були незаконно перекваліфіковані на ст. 197 КК України.

Вважає хибними висновки районного суду про те, що він являється посадовою (службовою) особою, якій ввірено в обов`язки охорона лісу від самовільних порубок, оскільки згідно з його посадовою інструкцією він не являється посадовою особою і йому не було доручено зберігання та охорона лісонасаджень, а свої функціональні обв`язки, як робітник, він виконував належно.

Також зазначає, що йому під охорону не передавався вказаний у вироку квартал, оскільки з ним не укладався договір про повну матеріальну відповідальність, а під час судового розгляду було встановлено, що такий договір був укладений з іншою особою.

Більш того, на думку апелянта, прокурор надав суду докази, які повністю спростовують його твердження про те, що обвинувачений у зазначений період не виявляв лісопорушників. Зокрема, суду надані протоколи про лісопорушення №№5/5 та 6/6, складені майстром Розтоківського лісництва ОСОБА_9 , в яких вказані дані про лісопорушника, характер вчиненого лісопорушення, місце вчинення самовільних порубок, розмір шкоди заподіяної лісопорушенням, і те, що ці лісопрушення виявив обвинувачений, як лісник.

Стверджує, що суд першої інстанції, мотивуючи рішення про його винуватість, тільки перелічив докази, надані стороною обвинувачення, проте не надавав належної оцінки та не навів мотивів прийнятого рішення щодо його винуватості з огляду на його позицію в суді першої інстанції, тобто не перевірив доводи сторони захисту про визнання доказів недопустимими та формально розцінив його позицію як бажання уникнути кримінальної відповідальності.

Неправильно, на думку апелянта, районним судом оцінено показання свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які підтвердили, що саме обвинувачений виявляв лісопорушників, на яких складалися протоколи, та він не являється матеріально відповідальною собою і жодних порушень обов`язків він не вчиняв та належним чином виконував свої функціональні обов`язки.

Також вказує, що суд першої інстанції, визнаючи його винуватим, неправильно застосував положення ст.197 КК України, оскільки будь-якої шкоди інтересам власника майна він не завдав, в його обов`язки не входило зберігання лісонасаджень від самовільних порубок і він належним чином виконував свої функціональні обов`язки.

На вказану апеляційну скаргу від прокурора процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих ТУ ДБР Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_5 надійшло заперечення, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги обвинуваченого, а вирок районного суду щодо ОСОБА_7 за ст. 197 КК України залишити без змін.

Вказує, що твердження ОСОБА_7 , зазначені в його апеляційній скарзі, не відповідають дійсності, а висновки суду викладенні у вироку повністю відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються дослідженими доказами. Більш того, жодних порушень вимог процесуального та матеріального права під час розгляду даної справи судом допущено не було.

Як встановлено вироком суду першої інстанції, ОСОБА_7 відповідно до наказу №80-к від 17.05.2007 року з вказаної дати обіймав посаду лісника Розтоківського лісництва ДП «СЛАП Карпатський держспецлісгосп».

29 січня 2019 року ОСОБА_7 , як працівнику правоохоронного органу, було ввірено під охорону квартали №№ 35, 37, 40, 41 площею 322 га обходу № 9 Розтоківського лісництва ДП «СЛАП Карпатський держспецлісгосп», в період часу з 29 січня 2019 року по 21 березня 2019 року, будучи зобов`язаним належно виконувати свої обов`язки, маючи об`єктивну можливість виконання покладених на нього обов`язків щодо охорони та захисту лісу, в період з 29 січня 2019 року по 21 березня 2019 року, перебуваючи на ввіреному йому обході №9 Розтоківського лісництва ДП «СЛАП Карпатський держспецлісгосп» на території Путильського району Чернівецької області, неналежно виконував свої службові обов`язки, не здійснював належних перевірок на ввіреному йому обході, не здійснював належних дій щодо попередження та припинення порушень природоохоронного законодавства, а саме попередження пошкодження лісових насаджень внаслідок незаконних рубок, в результаті чого допустив незаконну порубку 30 дерев породи ялина на території Розтоківського лісництва ДП «СЛАП Карпатський держспецлісгосп», а саме незаконну рубку на обході № 9 кварталі № 35, 12 сироростучих та 18 сухостійних дерев породи ялина, яку здійснили невстановлені особи протягом січня - березня 2019 року. Крім того, неналежно виконуючи свої службові обов`язки, через несумлінне ставлення до них, що виявилось у нездійсненні належних перевірок на ввіреному йому обході, ОСОБА_7 у вищевказаний період не виявляв та не повідомляв керівництво ДП «СЛАП Карпатський держспецлісгосп» про дану незаконну рубку, що призвело до неможливості відшкодування заподіяних цією рубкою збитків, внаслідок чого завдано матеріальних збитків на загальну суму 114780,13 грн., що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

Таким чином, ОСОБА_7 учинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 197 КК України, а саме порушення обов`язків щодо охорони майна, тобто невиконання та неналежне виконання особою, якій доручено зберігання чи охорона чужого майна, своїх обов`язків, що спричинило тяжкі наслідки для власника майна.

Заслухавши доповідь судді, який виклав суть вироку та вимоги апеляційної скарги, доводи обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, заперечення прокурора, який вважав вирок районного суду обґрунтованим, а тому просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, розглянувши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, надавши учасникам судового провадження слово в судових дебатах, а обвинуваченому і останнє слово, колегія суддів доходить такого.

У відповідності до вимог ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Із зазначеної норми закону слідує, що суд при розгляді справи повинен дослідити докази, як ті, що викривають, так і ті, що виправдовують підсудного, проаналізувати їх, оцінити за своїм внутрішнім переконанням та дати остаточну оцінку, що ґрунтується на їх всебічному, повному й неупередженому дослідженні під час судового розгляду з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку.

Вказаних вимог закону судом першої інстанції дотримано в повній мірі.

При перевірці вироку місцевого суду апеляційним судом встановлено, що суд правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у порушені своїх обов`язків щодо охорони чужого майна, що спричинило тяжкі наслідки для власника майна, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам кримінального провадження та підтверджений зібраними у встановленому законом порядку доказами, які ретельно досліджені, оцінені судом та детально викладені у вироку.

Зокрема, такого висновку районний суд дійшов на підставі аналізу показань свідків: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , які безпосередньо працюють з лісовими культурами та майном, зміст яких детально відображено у вироку.

Підстав недовіряти свідкам вказаним вище у колегії суддів немає, оскільки усі вони були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів та в своїй сукупності, а також із письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, доводять обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Винуватість ОСОБА_7 також підтверджується сукупністю наявних в матеріалах провадження належних та допустимих доказів, наданих стороною обвинувачення.

Так, відповідно до Статуту Державне підприємство «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Карпатський держспецлісгосп», правонаступником якого є ДП «СЛАП «Карпатський держспецлісгосп» створене з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів; ведення мисливського господарства, охорони, відтворення та раціонального використання державного мисливського фонду на території мисливських угідь, наданих у користування Підприємству та одержання прибутку від комерційної діяльності (т.1 а.к.п. 165-179).

Як видно з наказу Карпатського держспецлісгоспу АПК №80-к від 17.05.2007 року, ОСОБА_21 був прийнятий на роботу лісником Розтоківського лісництва з 17 травня 2007 року з оплатою праці згідно штатного розпису та повною матеріальною відповідальністю (т.1 а.к.п. 189).

Посадовою інструкцією лісника ОСОБА_21 від 02.01.2019 року підтверджено, що він здійснює охорону лісів та іншого ввіреного йому майна в закріпленому за ним обході; проводить державний контроль за станом, використанням, відтворення, охороною і захистом лісу, що перебуває у користуванні підприємства; дає вказівки щодо усунення порушень лісового законодавства; затримує у встановленому порядку осіб, винних у лісопорушеннях; проводить у встановленому порядку огляд речей, а також вилучення у правопорушників лісової і мисливської продукції, знарядь порушень і документів на них; складає протоколи про виявлені порушення лісового законодавства і передає їх у лісництво або майстрові лісу; приймає і видає лісопродукцію. Крім того, лісник зобов`язаний складати акти про самовільні рубки лісу і про інші лісопорушення (т.1 а.к.п.218-221).

Як вбачається з акту ревізії, проведеного на підставі наказу директора підприємства від 09.10.2018 р. № 110, на території обходу № 9 Розтоківаського лісництва не було виявлено лісопорушень під час ревізії обходу станом на осінь 2018 року ((т.1 а.к.п. 228).

Крім того, обхід № 9 Розтоківського лісництва ДП «СЛАП «Карпатський держспецлісгосп», куди входить квартал № 35, де було виявлено лісопорушення, був прийнятий обвинуваченим ОСОБА_21 на підставі акту прийому передачі обходу від 29.01.2019 року комісією після закінчення відпустки. Згідно вказаного акту обхід № 9 знаходився у задовільному стані, самовільних рубок не виявлено (т.1 а.к.п. 191).

Разом з тим, як було встановлено судом першої інстанції та перевірено апеляційним судом, самовільна порубка дерев в обході №9 кв. 35, ввіреному ліснику ОСОБА_21 , була здійснена в період часу з 29.01.2019 року по 21 березня 2019 року, тобто з дати складення акту прийому передачі обходу по дату виявлення незаконної порубки лісу в Розтоківському лісництві.

Вказане підтверджується переліковою відомістю від 21.03.2019 р. з фототаблицею до неї, згідно з якою незаконну порубку лісу в Розтоківському лісництві в кількості 30 дерев було виявлено під час перевірки працівниками УЗЕ спільно з працівниками лісової охорони, яка складена май стром лісу ОСОБА_13 та начальником ВЛГ ДП ОСОБА_14 (т.1 а.к.п. 193-195).

Як видно з обрахунку розміру шкоди заподіяної лісу по Розтоківському лісництву ДП «СЛАП Карпатський держспецлісгосп» 21.03.2019 року у кварталі 35, що завдана шкода складає 114780,1 грн. (т.1 а.к.п. 169-179).

З висновку судової економічної експертизи № СЕ-19/126-21/8755-ЕК від 09.11.2021 року розмір майнової шкоди, встановлений обрахунком розміру шкоди заподіяної лісу по Розтоківському лісництву документально підтверджується частково. Зокрема майнова шкода, внаслідок незаконної порубки 48 дерев в Розтоківському лісництві ДП «СЛАП» Карпатський держлісгосп АПК» становить 209803,49 грн., по кварталу № 35 розмір майнової шкоди становить 114780,12 грн. (т.1 а.к.п. 202-206).

Крім цього в матеріалах справи наявний протокол тимчасового доступу до речей і документів від 10.11.2021 року з додатками до нього, що перелічені в ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08.11.2021 р. документи, були вилучені під час тимчасового доступу до речей і документів у ДП СЛАП «Карпатський держспецлісгосп» та які були досліджені судом під час судового розгляду даної справи (т.1 а.к.п.213-217).

Зокрема, було досліджено книгу лісопорушень ДП СЛАП «Карпатський держспецлісгосп АПК», з якої вбачається, що до 21.03.2022 року у кв. 5 л/д 34, де була виявлена незаконна порубка, самовільні рубки не виявлялись. 22.03.2019 року майстром лісу ОСОБА_13 складено акт про лісопорушення у вказаному кварталі.

Так, з протоколу про лісопорушення №5/5 від 22.03.2019 р., складеного майстром лісу ОСОБА_13 , вбачається, що 21.03.2019 року ОСОБА_22 здійснено самовільну рубку 15 дерев Ялини у Розтоківському лісництві, обхід №9, кв. 35, л/д 34, чим заподіяно шкоди у розмірі 39204,72 грн.

У графі «ким виявлено лісо порушення» вказано - лісником обходу № 9 ОСОБА_7 . З пояснення ОСОБА_22 на ім`я директора ДП СЛАП Карпатський ДСЛ від 22.03.2019 року, останній спилив 15 сухостійних дерев для опалення житлового будинку (т.1 а.к.п. 56-61).

З копії протоколу про лісопорушення №6/6 від 22.03.2019 року, складеної майстром лісу ОСОБА_13 , вбачається, що 21.03.2019 року ОСОБА_23 здійснено самовільну рубку 10 дерев АДРЕСА_2 , чим заподіяно шкоди у розмірі 59313,60 грн. У графі «ким виявлено лісо порушення», вказано - лісником обходу № 9 ОСОБА_7 . З пояснення ОСОБА_23 на ім`я директора ДП СЛАП Карпатський ДСЛ від 22.03.2019 року, останній спилив 11 дерев смереки на власні потреби (а.с. 62-68).

Протоколом про адміністративне правопорушення №5 від 22.03.2019 р. та постановою про накладення адміністративного стягнення № 5 від 01.04.2019 р. підтверджено, що ОСОБА_22 здійснив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 65 КУпАП, вчинивши незаконну порубку 15 дерев ялини у обході 9 кв. 35 л/д 34 Розтоківського лісництва, чим заподів шкоди державі на суму 39204,72 грн., за що на останнього було накладено адміністративне стягнення, яке він сплатив. Вказане підтверджується копією квитанції №82 від 12.04.2019 р.( (т.1 а.к.п. 129; 131)

Протоколом про адміністративне правопорушення №6 від 22.03.2019 року та постановою про накладення адміністративного стягнення № 6 від 01.04.2019 р. підтверджено, що ОСОБА_23 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 65 КУпАП, здійснивши у обході 9 кв. 35 л/д 34 Розтоківського лісництва незаконну порубку 11 дерев (1 дерево ялиці, 10 - ялини) та заподів шкоди державі у на суму 59313,60 грн. за що на останнього було накладено адміністративне стягнення, яке він сплатив. Вказане підтверджується копією квитанції від 12.04.2019 р. (т.1 а.к.п. 132; 134)

Таким чином, ОСОБА_7 , працюючи на вказаній посаді тривалий час достовірно був обізнаним про свій обов`язок охороняти ліс від незаконних самовільних порубок і мав реальну можливість виявити самовільну порубку 30 дерев шляхом регулярного обходу лісу та вчиняти активні дії, спрямовані на виявлення лісопорушників.

Дослідивши та оцінивши наведені докази, як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням приписів ст. 94 КПК України, районний суд вірно встановив, що викладені в обвинувальному акті із зміненим обвинуваченням фактичні обставини кримінального провадження знайшли своє повне підтвердження під час судового розгляду.

Будь - яких даних, які б ставили під сумнів достовірність наведених у вироку доказів, не встановлено.

Невизнання вини ОСОБА_7 слід розцінювати, як спосіб його захисту з метою уникнення відповідальності за вчинене, оскільки його винуватість поза розумним сумнівом доведена сукупністю доказів, наданих стороною обвинувачення.

Що стосується доводів апелянта про те, що прокурором під час судового розгляду його дії були незаконно перекваліфіковані зі ст.367 КК України на ст.197 КК України, оскільки суд завершив судовий розгляд і видалився до нарадчої кімнати, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими, виходячи з наступного.

Статтею 338 КПК України передбачено, що з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа. Дійшовши до переконання, що обвинувачення потрібно змінити, прокурор після виконання вимог статті 341 цього Кодексу складає обвинувальний акт, в якому формулює змінене обвинувачення та викладає обґрунтування прийнятого рішення. Копії обвинувального акта надаються обвинуваченому, його захиснику, потерпілому, його представнику та законним представникам, а також представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Обвинувальний акт долучається до матеріалів кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, що в т.1 а.п. 209-217 наявний обвинувальний акт із зміненим обвинуваченням щодо ОСОБА_7 за ст.197 КК України, який відповідає вимогам ст.341 КПК України.

При цьому даний обвинувальний акт змінений під час судового розгляду даного кримінального провадження.

Окрім того, з журналу судового засідання вбачається, що перед відновленням судового слідства і допитом свідків, головуючим не надавалося обвинуваченому останнє слово і про вихід до нарадчої кімнати та ухвалення вироку головуючим не оголошувалось, як про це зазначає апелянт.

При цьому апеляційним судом встановлено, що перед відновленням судового слідства в судовому засіданні головуючим оголошувалася перерва.

Колегія суддів звертає увагу і на те, що стороною захисту в ході судового розгляду даного кримінального провадження у суді першої інстанції не заявлялися відводи з вказаних вище обставин.

Не заслуговують на увагу і доводи апелянта, що районним судом вказано у своєму рішенні, що він являється посадовою службовою особою, якій ввірено обов`язки з охорони лісу від незаконних порубок, а також що йому не передавався під охорону вказаний у вироку квартал, оскільки з ним не укладався договір про повну матеріальну відповідальність.

Зокрема, апеляційний суд зважує на те, що місцевий суд відповідно до ст.337 КПК України проводив судовий розгляд стосовно ОСОБА_7 лише в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акта. А згідно до обвинувального акту із зміненим обвинуваченням ОСОБА_7 не інкримінується вчинення злочину, як службовій особі.

Факт передачі ОСОБА_7 під охорону кварталу 35 Розтоківського лісництва та покладення на нього обов`язків з охорони лісових масивів у вказаному кварталі і те що він являється матеріально - відповідальною особою повністю підтверджується дослідженими в ході судового засідання та описаними у вироку суду доказами та показами свідків, а саме: наказом № 80-к від 17.05.2007 р. про прийняття ОСОБА_7 на роботу лісника, його посадовою інструкцією, актами прийому передачі обходів лісником ОСОБА_7 , показанями свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 .

Окрім того, з перелікової відомості незаконної вирубки лісу, в тому числі в кварталі 35 Розтоківського лісництва ДП СЛАП «Карпатський держспецлісгосп АПК», яка наявна в матеріалах справи, вбачається, що при виявленні незаконної порубки ОСОБА_7 присутнім не був.

Також, як було встановлено судом першої інстанції та перевірено апеляційним судом, свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 підтвердили в судовому засіданні, що під час виявлення самовільних рубок ОСОБА_7 не було і про ці самовільні порубки він їм не повідомляв. В зв`язку з чим, доводи апелянта щодо неправильної оцінки судом показів даних свідків є необґрунтованими та спростовуються вищевикладеним.

Не погоджується колегія суддів із твердженням обвинуваченого, що він, як лісник, виявив вчинення самовільних порубок, про що були складені відповідні протоколи про лісопорушення, оскільки з показів свідка ОСОБА_18 , який на той час працював помічником лісничого та виконував обов`язки лісничого, підтверджено, що кількість самовільно зрубаних дерев у протоколі лісопорушення вказано згідно з переліковою відомістю, яку надав майстер лісу. Перед складанням протоколів на місце вчинення самовільної рубки ніхто не виходив, з лісопорушниками ОСОБА_22 та ОСОБА_23 не спілкувався, про останнього не знає взагалі.

Вказане свідчить, що протоколи №5/5, № 6/6 складені з метою уникнення встановленої законом відповідальності, однак такі підтверджують те, що незаконна рубка дерев мала місце у вказаному в обвинувальному акті місці і часі, а відтак ОСОБА_7 , якому було ввірено охорону лісу від незаконних порубок, неналежно виконав свої обов`язки по охороні чужого майна, що спричинило тяжкі наслідки.

При цьому, на думку апеляційного суду, районний суд обґрунтовано не взяв до уваги показання свідка ОСОБА_22 , на якого було складено протокол про лісопорушення, оскільки останній не зміг ствердно вказати час вчинення самовільної рубки, його місця, кількості зрубаних дерев та їхнього діаметру.

Посилання апелянта на те, що його діями будь - якої шкоди інтересам власника майна ним не завдано, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки це спростовується переліковою відомістю незаконної вирубки лісу, розрахунком шкоди, заподіяної лісу від 27.09.2021 р. та висновком судово-економічної експертизи від 09.11.2021 р., які наявні в матеріалах справи, та яким суд дав відповідну юридичну оцінку.

Більш того, виходячи з розміру шкоди охоронюваним законом державним інтересам і зважаючи на неможливість відновлення таких лісових насаджень чи хоча б використання зрубаної деревини, колегія суддів вважає, що державі, як власнику лісу, спричинено тяжкі наслідки.

Таким чином, вищенаведеними доказами, які є достовірними, достатніми і допустимими, підтверджується висновок районного суду про те, що ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.197 КК України, а саме, невиконання та неналежне виконання своїх обов`язків по охороні чужого майна, що спричинило тяжкі наслідки, в зв`язку з чим спростовується твердження апелянта про те, що він не скоював даного злочину.

Що стосується призначеного ОСОБА_7 покарання, то, на думку колегії суддів, воно призначено обвинуваченому відповідно до вимог закону, за своїм видом і розміром є необхідним та достатнім для його виправлення й попередження вчинення нових злочинів, і відповідає вимогам статей 50, 65 КК України. При цьому, встановивши, що на моменту розгляду справи в суді минули строки, встановлені ст.49 КК України, районний суд прийшов до вірного висновку про можливість звільнення ОСОБА_7 від призначеного покарання, як те передбачено ч.5 ст.74 КК України.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 слід залишити без задоволення, а вирок районного суду щодо нього - без змін.

Керуючись ст.376, 404, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Путильського районного суду Чернівецької області від 29 грудня 2022 року щодо ОСОБА_7 за ст.197 КК України - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з моменту її проголошення.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3