Рішення

від 21.03.2023 по справі 478/1572/21

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №478/1572/21 пров. №2/478/9/2023

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

21 березня 2023 року Казанківський районний суд Миколаївської області

в складі : головуючої судді Сябренко І.П.

за участю: секретаря Григоренко Н.О.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду смт. Казанка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору оренди землі,

В с т а н о в и в:

28 грудня 2021 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання договору оренди землі.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належать дві земельні ділянки з кадастровим номером 4823655100:29:000:0117, площею 1,3631 га та з кадастровим номером 4823655100:29:000:0116, площею 4,9162 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована в межах території Казанківської селищної ради Баштанського (Казанківського) району Миколаївської області.

Зазначені земельні ділянки перебувають в користуванні відповідача ОСОБА_3 на підставі договору оренди землі від 01 листопада 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за індексним номером: 28807528 від 01 листопада 2018 року та за індексним номером: 28807035 від 01 листопада 2018 року.

За його умовами, позивач ОСОБА_1 передала в оренду відповідачу ОСОБА_3 належні їй земельні ділянки, строком на 20 років, під зворотне зобов`язання останнього сплачувати орендну плату в грошовій формі один раз на рік у строк до 30 грудня кожного календарного року. Розмір орендної плати повинен був становити 4% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки на рік з урахуванням індексів інфляції. На час укладення договору орендна плата становила 7809 грн 13 коп.

Однак, в порушення умов договору відповідач ОСОБА_3 , в період з 2018 року по 2021 рік, не сплачує орендну плату за користування землею.

Посилаючись на викладене, а також на те, що систематична несплата відповідачем орендної плати є підставою для розірвання договору оренди землі, представник позивача просив розірвати договір оренди землі від 01 листопада 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за індексним номером: 28807528 від 01 листопада 2018 року та за індексним номером: 28807035 від 01 листопада 2018 року, та припинити право оренди земельних ділянок.

18 січня 2022 року відповідач ОСОБА_3 , у відповідності до вимог ст.178 ЦПК України, подав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що дійсно між ним та позивачем ОСОБА_1 01 листопада 2018 року було укладено договір оренди землі, щодо двох земельних ділянок з кадастровими номерами - 4823655100:29:000:0116 та 4823655100:29:000:0117, загальною площею 6,2793 га, розташованих в межах території Казанківської селищної ради, строком на 20 років. Зазначений договір зареєстрований 01 листопада 2018 року. Так, на день підписання договору оренди землі від 01 листопада 2018 року між ним, як орендарем та позивачем ОСОБА_1 , як орендодавцем, було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов, притаманних таким договорам, передбачених статтею 15 Закону №161-ХІV, зокрема, щодо орендної плати із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Посилання позивача ОСОБА_1 на порушення ним, як орендарем, умов договору, а саме не сплати останній в період з 2018 року по 2021 рік орендної плати за користування землею є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсності. Оскільки, у 2018 році орендовані земельні ділянки він не використовував, а почав використовувати у 2019 «сільськогосподарському році», а тому і обов`язок щодо сплати орендної плати виник у нього у 2019 році. На виконання умов договору ним 27 серпня 2020 року через відділення поштового зв`язку №2 в смт. Казанка, було направлено позивачу ОСОБА_1 орендну плату за 2019 рік в сумі 7810 грн, що підтверджується (фіскальним чеком) №0067 від 27 серпня 2020 року. На виконання умов договору ним 29 вересня 2020 року через відділення поштового зв`язку №2 в смт. Казанка, було направлено позивачу ОСОБА_1 орендну плату за 2020 рік в сумі 7810 грн, що підтверджується (фіскальним чеком) №0103 від 29 вересня 2020 року. На виконання умов договору ним 06 січня 2022 року через відділення поштового зв`язку №2 в смт. Казанка, було направлено позивачу ОСОБА_1 орендну плату за 2021 рік в сумі 7810 грн, що підтверджується (фіскальним чеком) №0014 від 06 січня 2022 року. Отже, враховуючи вище викладене вважає, що свій обов`язок зі сплати орендної плати виконав у повній мірі. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 пояснили, що відповідач ОСОБА_3 свій обов`язок щодо належного виконання умов договору щодо сплати орендної плати за 2018-2021 роки не виконав, при цьому не вчиняв жодних добросовісних дій спрямованих на виплату орендної плати. Позивач ОСОБА_1 зазначила, що з поштового відділення на її адресу не надходило жодного повідомлення про надходження на її ім`я грошових переказів від ОСОБА_3 . Вже через деякий час вона від листоноші дізналася, що у відділені пошти на її ім`я та ім`я ОСОБА_4 є грошові перекази, але від кого та за що вона не знала, крім того, листоношею було повідомлено їй про те, що зазначені грошові кошти адресовані ОСОБА_1 , а тому вона не зможе їх отримати. Вважає, що надані відповідачем ОСОБА_3 фіскальні чеки №0067 від 27 серпня 2020 року, №0103 від 29 вересня 2020 року та №0014 від 06 січня 2022 року, як докази сплати їй орендної плати за період 2019-2021 роки, не є належними та допустимими доказами на підтвердження факту отримання нею зазначених коштів, оскільки в зазначених переказах одержувачем грошових коштів є інша особа, а саме - ОСОБА_4 . Просили позовні вимоги задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилися, про час, дату і місце його проведення були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили. В судовому засіданні, яке відбувалося 16 травня 2022 року представник відповідача ОСОБА_6 позовні вимоги не визнав, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, підтримав доводи та обґрунтування позиції висловлені у відзиві на позовну заяву. Зазначив, що відповідачем ОСОБА_3 було вжито всіх заходів щодо сплати позивачу ОСОБА_1 орендної плати за користування земельною ділянкою, про що свідчать фіскальні чеки №0067 від 27 серпня 2020 року, №0103 від 29 вересня 2020 року та №0014 від 06 січня 2022 року видані відділенням поштового зв`язку №2 в смт. Казанка, про відправлення останнім на ім`я позивача ОСОБА_1 грошових переказів в рахунок сплати орендної плати, жодних повідомлень про повернення грошових коштів відповідачу ОСОБА_3 не надходило, що свідчить про отримання їх позивачем ОСОБА_1 .

Вислухавши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить такого висновку.

Частиною 1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленого цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Матеріалами справи встановлено, що громадянка ОСОБА_1 , відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.7-8), є власником земельних ділянок з кадастровим номером 4823655100:29:000:0117, площею 1,3631 га та з кадастровим номером 4823655100:29:000:0116, площею 4,9162 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих в межах території Казанківської селищної ради Баштанського (Казанківського) району Миколаївської області.

01 листопада 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі загальною площею 6,2793 га., кадастрові номери земельних ділянок: 4823655100:29:000:0116, площею 4,9162 га та 4823655100:29:000:0117, площею 1,3631 га. Термін дії договору становить 20 років (п.8 Договору). Державну реєстрацію якого проведено 01 листопада 2018 року номери запису про інше речове право: 28807528 та 28807035 (а.с.11-12, 9-10).

Пунктом 9 Договору узгоджено, що орендна плата вноситься орендарем в такій формі та в розмірі: 4% від грошової оцінки орендованої земельної ділянки, що становить 7809 грн 13 коп.

Відповідно до п.11 Договору орендна плата вноситься орендарем 1 раз на рік, у такий строк: до 30.12. кожного календарного року.

Визначена сума орендної плати (авансових платежів) є узгодженою сторонами, остаточною та не підлягає перегляду, індексації, а також її збільшення/зменшення з будь-яких підстав (п.п.14,2 Договору).

Відповідно до змісту п.36 Договору оренди землі його дія припиняється шляхом його розірвання, зокрема: за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимоги однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її виконанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно зі ст.21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною 1 ст.32 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до п.«д» ч.1 ст.141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року в справі №912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) зазначено, що враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення ч.2 ст.651 ЦК України.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за п.6 ч.1 ст.3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що частинами першою і другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тлумачення пункту «д» ч.1 ст.141 ЗК України, ч.2 ст.651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі №355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) зазначив, що у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Судом встановлено, що укладеним між сторонами договором оренди земельної ділянки обумовлено, що орендна плата виплачується виключно в грошовій формі в розмірі 4% від грошової оцінки орендованої земельної ділянки, що становить 7809 грн 13 коп., визначена сума орендної плати є узгодженою сторонами, остаточною та не підлягає перегляду, індексації, а також її збільшення/зменшення з будь-яких підстав (пункти 9, 14.2 договору), проте у період з 2018-2021 роки відповідачем орендна плата не сплачена.

Згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Отже, оскільки законодавець визначає однією із істотних умов договору оренди землі орендну плату, то основний інтерес особи, яка передає майно в оренду, полягає в отриманні орендної плати за таким договором. Порушення цього інтересу має наслідком завдання шкоди, через що сторона (орендодавець) значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору оренди земельної ділянки.

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, щодо розірвання договору оренди землі, позивач ОСОБА_1 посилається на те, що відповідачем не виплачена їй орендна плата за користування земельною ділянкою за період 2018-2021 роки.

Як встановлено судом, згідно п.11 Договору орендна плата вноситься орендарем 1 раз на рік, у такий строк: до 30.12. кожного календарного року.

Із змісту договору оренди вбачається, що порядок та місце виконання орендарем зобов`язання зі сплати орендної плати орендодавцю сторонами не встановлені.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.532 ЦК України, якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання грошового зобов`язання провадиться за місцем проживання кредитора.

Відтак, належним місцем виконання зобов`язання зі сплати орендної плати є місце проживання позивача.

Заперечуючи проти задоволення позову відповідач ОСОБА_3 посилається на те, що у 2018 році орендовані земельні ділянки він не використовував, а почав використовувати у 2019 «сільськогосподарському році», а тому і обов`язок щодо сплати орендної плати виник у нього у 2019 році. На виконання даного обов`язку 27 серпня 2020 року, 29 вересня 2020 року та 06 січня 2022 року ним на ім`я позивача ОСОБА_1 , на адресу місця її проживання, здійснено поштові перекази на суму 7810 грн, 7810 грн та 7810 грн в якості виплати орендної плати за 2019-2021 роки, що підтверджують оригінали заяв на приймання переказів №0067 на суму 7810 грн від 27 серпня 2020 року, за №0103 на суму 7810 грн від 29 вересня 2020 року та за №0014 на суму 7810 грн від 06 січня 2022 року(а.с.209-211), та оригінали фіскальних чеків АТ «Укрпошта» відділення зв`язку 2 (смт. Казана, вул. Миру №221) за №0067 від 27 серпня 2020 року, за №0103 від 29 вересня 2020 року та за №0014 від 06 січня 2022 року (а.с.112-113).

Факт здійснення вказаних переказів підтверджений також інформацією, наданою «Миколаївською дирекцією» АТ «Укрпошта» у листі від 10 лютого 2023 року №02.012.1.-38-23 року на запит суду, згідно якої: поштовий переказ №0067 на суму 7810 грн надійшов 27 серпня 2020 року до відділення поштового зв`язку Казанка-2, згідно зони обслуговування адресата ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) та того ж дня повідомлення про надходження поштового переказу було видано листоноші в доставку. Повторне повідомлення було доставлено 02 вересня 2020 року. Поштовий переказ №0067 на суму 7810 грн відправлено за зворотною адресою 26 вересня 2020 року за закінченням терміну зберігання через не запит; поштовий переказ №0103 на суму 7810 грн надійшов 29 вересня 2020 року до відділення поштового зв`язку Казанка-2, згідно зони обслуговування адресата ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) та того ж дня повідомлення про надходження поштового переказу було видано листоноші в доставку. Повторне повідомлення було доставлено 02 жовтня 2020 року. Поштовий переказ №0103 на суму 7810 грн відправлено за зворотною адресою 29 жовтня 2020 року за закінченням терміну зберігання через не запит; поштовий переказ №0014 на суму 7810 грн надійшов 06 січня 2022 року до відділення поштового зв`язку Казанка-2, згідно зони обслуговування адресата ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) та того ж дня повідомлення про надходження поштового переказу було видано листоноші в доставку. Повторне повідомлення було доставлено 11 січня 2022 року. Поштовий переказ №0014 на суму 7810 грн відправлено за зворотною адресою 06 лютого 2022 року за закінченням терміну зберігання через не запит (а.с.242-243).

Пунктом 42 договору оренди землі визначено, що укладений між сторонами договір набирає чинності після його підписання та державної реєстрації.

Отже, обов`язок орендаря щодо сплати орендної плати та право орендодавця на її отримання виникло після підписання вищезазначеного договору оренди землі. За такого, посилання відповідача ОСОБА_3 на те, що орендна плата сплачується тільки в період фактичного використання орендованих земельних ділянок, є безпідставним.

Судом встановлено, що з моменту державної реєстрації договору оренди землі по строк, який визначений п.11 договору (період з 01.11.2018 року по 30.12.2018 року), відповідачем ОСОБА_3 не була виплачена орендна плата за 2018 рік, що також не заперечується останнім.

Згідно укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки (п.9, 11) орендна плата має вноситись орендарем у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік, що становить 7809 грн 13 коп. до 30.12 кожного календарного року.

Досліджуючи надану відповідачем ОСОБА_3 квитанцію №0067 про здійснення « ОСОБА_1 » 27.08.2020 року грошового переказу на суму 7810,00 грн., суд вважає, що вона не є належним та допустимим доказом на підтвердження факту отримання позивачем ОСОБА_1 коштів у сумі 7810,00 грн. в рахунок орендної плати за спірним договором оренди, оскільки вона не містить будь-яких відомостей які б свідчили про отримання вказаних грошових коштів саме як орендної плати за укладеним між сторонами у справі договором оренди земельної ділянки, у тому числі за 2019 рік (а.с.26, 112, 209).

Досліджуючи надані відповідачем ОСОБА_3 квитанції №0103 на суму 7810 грн від 29 вересня 2020 року та за №0014 на суму 7810 грн від 06 січня 2022 року (а.с.112-113), суд вважає, що вони не є належними та допустимими доказами на підтвердження факту отримання позивачем ОСОБА_1 зазначених вище коштів в рахунок орендної плати за спірним договором оренди за період 2020-2021 року, оскільки згідно заяв на одержання переказу зазначені грошові перекази адресовані на ім`я - ОСОБА_4 (а.с.210-211).

Крім того, згідно заяв на одержання переказу: поштовий переказ №0067 на суму 7810 грн відправлено за зворотною адресою 26 вересня 2020 року та отримано відповідачем ОСОБА_3 29 вересня 2020 року; поштовий переказ №0103 на суму 7810 грн відправлено за зворотною адресою 23 січня 2021 року та отримано відповідачем ОСОБА_3 23 січня 2021 року; поштовий переказ №0014 на суму 7810 грн відправлено за зворотною адресою 09 лютого 2022 року та отримано відповідачем ОСОБА_3 09 лютого 2022 року, що спростовує доводи представника відповідача ОСОБА_6 про отримання позивачем ОСОБА_1 зазначених вище грошових коштів в рахунок орендної плати за спірним договором оренди та не повернення зазначених грошових коштів відповідачу ОСОБА_3 за закінченням терміну зберігання через не запит (а.с.244-245).

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив, що відповідачем ОСОБА_3 умови договору оренди землі належним чином не виконуються, орендна плата, як зазначалось вище, своєчасно не сплачується, що свідчить про ухилення відповідача від виконання зобов`язань зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою у визначений договором термін.

Сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, а позивачка ОСОБА_1 не отримала того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

В даному випадку суд приходить до висновку, що оплата орендної плати є істотною умовою договору, а її систематичне не отримання орендодавцем у визначений строк за період 2018-2021 роки, є істотним порушенням договірних умов, оскільки позбавляє орендодавця можливості отримати гарантовані договором кошти за використання земельної ділянки іншою особою в установлений строк.

Позивач ОСОБА_1 в своєму позові, як на підставу для задоволення її вимог, вказує саме на порушення відповідачем істотних умов договору, яке носить систематичний характер, а саме в частині несплати орендної плати у строки визначені договором оренди, а саме до 30.12 кожного календарного року.

Таким чином, неналежне виконання умов договору щодо обов`язку зі сплати орендної плати є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, з врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимог є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 259, 264, 265, 268, 279 ЦПК України, суд

У х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору оренди землі, - задовольнити.

Розірвати договір оренди землі №б/н, укладений 01 листопада 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4823655100:29:000:0116, площею 4,9162 га, та земельної ділянки з кадастровим номером 4823655100:29:000:0117, площею 1,3631 га, розташованих в межах території Казанківської селищної ради Баштанського (Казанківського) району Миколаївської області, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01 листопада 2018 року, номер запису про інше речове право: 28807528 та номер запису про інше речове право: 28807035.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 908 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 27.03.2023 року.

Суддя І.П. Сябренко