Ухвала

від 21.03.2023 по справі 2-17/11

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 2-17/11

Провадження № 2-др/638/2/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2023 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Цвірюка Д.В.,

за участю секретарів Кутоманової К.С., Межирицької В.Ю., Дубровської О.А.,

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Дзержинського районного суду м.Харкова заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну часток власників житлового будинку та поділ земельної ділянки, -

встановив:

До Дзержинського районного суду м.Харкова звернулась ОСОБА_1 із заявою, в якій просить ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну часток власників житлового будинку та поділ земельної ділянки.

В обґрунтування заяви зазначає, що в провадженні Дзержинського районного суду м.Харкова перебувала вказана цивільна справа, у якій 19.03.2012 року ухвалено рішення, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені у повному обсязі. Разом із тим, при ухвалені рішення судом не було вирішено питання стосовно позовної вимоги про зміну частки власників домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку з набуттям нею права власності на збудований житловий будинок літ.И-2 з терасою літ. «и», тоді як з приводу вказаної вимоги сторони подавали докази і давали пояснення.

Ухвалою суду від 21.01.2021 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду.

Ухвалою суду від 04.11.2021 року, виправленої ухвалою суду від 31.08.2022 року, відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 04.11.2021 року залучено до участі у цивільній справі правонаступника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 .

В судове засідання заявник не з`явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином, неодноразово надсилала до суду заяви про відкладення розгляду справи з різних підстав.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про розгляд повідомлялись, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч.4 ст.270 ЦПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши заяву, вивчивши матеріалисправи,оглянувши матеріалицивільної справи№2/2011/442/2012, суд дійшов наступного.

Відповідно ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну часток власників житлового будинку та поділ земельної ділянки позивач просила суд змінити частки власників домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку з придбанням нею права власності на збудований житловий будинок літ. И-2 з терасою літ. «и», та здійснити розподіл земельної ділянки, площею 559 кв.м., що виділений для будівництва та експлуатації житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1 шляхом виділення в її володіння та користування 1/2 частину вказаної земельної ділянки.

Рішенням Дзержинськогорайонного судум.Харковавід 19.03.2012року повністюзадоволено позовнівимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну часток власників житлового будинку та поділ земельної ділянки. Здійснено розподіл земельної ділянки, площею 559 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває у володінні та користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до Варіанту № І висновку судово-технічної експертизи №5769 від 29.12.2011 року, виконаного Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», а саме ОСОБА_2 - виділити земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 268 кв.м., що відповідає ідеальній частці 48/100, яка складається з двох частин 264 кв.м. під двором та житловим будинком літ. А-1 з прибудовами і ганком та під сараєм літ.З, а на частину земельної ділянки №1* площею 4 кв.м., накласти сервітут для обслуговування і ремонту частин стіни житлового будинку літ. И-2 співвласником ОСОБА_1 . Межі сервітуту прокласти по стінах прибудови літ. а5 та житлового будинку літ.И-2. Точку 3 встановити на відділі 2,0 м. від рогу прибудови літ. а5 та 1,0м. від рогу житлового будинку літ.И-2 (на перетині двох радіусів R1,0 та R2,0). ОСОБА_1 - виділити земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 291 кв.м., що відповідає ідеальній частці 52/100, яка складається з двох частин 274 кв.м. під двором та житловим будинком літ.И-2 з прибудовою і ганком та на частину земельної ділянки №2* площею 17 кв.м., накласти сервітути шириною 1,0м. для обслуговування і ремонту співвласником ОСОБА_2 частини стіни житлового будинку літ.А-1 (площею 6 кв.м.) та стін сараю літ.З (площею 11 кв.м.). Межу між співвласниками прокласти по ламаній лінії АБВГДЕЖЗКЛМНОПР:

відрізок АБ довжиною 0,75 м. прокласти по огорожі від червоної лінії забудови до стіни будинку літ.А-1 розділяючи межову лінію за квартальною зйомкою у співвідношенні 11,30м. та 5,10м;

відрізки БВ, ВГ прокласти по огорожі з лівого боку по стінах будинку літА-1 до прибудови літ.и-1;

відрізок ГД прокласти по лінії розподілу житлових будинків літ.А-1 та літ.И-2 з відповідними прибудовами;

відрізки ДЕ, ЕЖ прокласти по стінах будинку літ.И-2 на ближній до вікон прибудови літ.а5 ріг;

відрізок ЖЗ довжиною 1,0 м прокласти від кута дворового фасаду будинку літ.И-2 на віддалі 2,0 м. від прибудови літ.а5;

відрізок ЗК довжиною 6,70 м. прокласти паралельно до стіни дворового фасаду будинку літ.И-2 на віддалі 1,0м.;

відрізок КЛ довжиною 4,45 м. прокласти від точки К, що розташована на відділ 1,0 м. від дальнього кута житлового будинку літ.И-2 до точки Л розташованої на віддалі 0,60 м. від лівого рогу сарая літ.З;

відрізок ЛМ довжиною 0,60 м. провести від точки Л до рогу сарая літ. З;

відрізки МН,НО прокласти по глухих стінах сарая літ.З;

відрізок ОП прокласти від дальнього року сарая літ.З до точки П розташованої на віддалі 1,40 м. від ближнього року сарая, там де знаходиться вхід в середину будівлі;

відрізок ПР довжиною 4,70 м. прокласти від точки П перпендикулярно до стіни сарая літ.З до лінії, що обмежує земельну ділянку за квартальною зйомкою на віддалі 28,01 м. від внутрішньої сторони цегляної огорожі № 6 та на віддалі 3,64 м. від тильної межі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) (Рішення): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Крім того, згідно роз`яснень, наданих у п. 20 постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ст. 220 ЦПК України (в ред. 2004 року); воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено (ч. 5 ст. 270 ЦПК України).

Встановлено, що суд під час вирішення позовних вимог ОСОБА_1 та ухвалення щодо них рішення здійснив розподіл земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 з урахуванням часток кожного із співвласників домоволодіння ( ОСОБА_1 належить 52/100, ОСОБА_2 48/100). Крім того, під час ухвалення рішення судом враховано обставини набуття ОСОБА_1 права власності на збудований житловий будинок літ. И-2 з терасою літ. «и» за вказаною адресою.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що під час ухвалення рішення судом розглянуті всі вимоги позивача, зазначені в позовній заяві, дана оцінка всім доводам та доказам, які надали сторони, відповідність цих вимог до норм закону та встановлених обставин у справі і на підставі цього ухвалено рішення, не вбачається підстав, встановлених законом за наявності яких суд має ухвалити додаткове рішення.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 270, 353 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну часток власників житлового будинку та поділ земельної ділянки залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст ухвали складено 24.03.2023 року.

Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк