Справа № 496/1011/23
Провадження № 2/496/961/23
У Х В А Л А
27 березня 2023 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Буран В.М., вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «Райффайзен Банк», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольга Вікторівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
В С Т А Н О В И В:
До суду надійшов зазначений позов, прохальна частина, якого містить заяву про забезпечення позову.
Позивач зазначає, що 27.01.2017 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір № 014/81-1/26532, відповідно до якого банк зобов`язався надати в кредит грошові кошти в сумі 2086969,16 грн.
27.01.2017 в якості забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором №014/81-1/26532 від 27.01.2017 між банком та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, що посвідчений 27.01.2017 року Державним нотаріусом Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області Грабовенко-Ворсуляк Д.М., за реєстровим № 2-134.
21.09.2022 року у приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Притуляк В.М. представником позивача отримано постанову приватного виконавця про викриття виконавчого провадження № 6996079 від 25.07.2022 року на підставі виконавчого напису нотаріуса вчиненого 24.01.2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольгою Вікторівною за №103 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк» заборгованості в розмірі 1 923 000,00 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки:
Об`єкт нерухомості № 01 - житловий будинок з надвірними спорудами, зазначений на плані літерою «А», загальною площею 248,00 кв.м., розташованих на земельній ділянці площею 0,1866 гектарів, що належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 0955925. Адреса об`єкта нерухомості: АДРЕСА_1 .
Об`єкт нерухомості № 2- земельна ділянка для будівництва 1 обслуговування жилого будинку, господарських будівель 1 споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер земельної ділянки - 5121081400:02:002:0487, площа земельною ділянки - 0,1866 га. Адреса земельної ділянки: АДРЕСА_1 .
Оскільки наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса № 103 виданого 24.01.2022 року таким, що не підлягає виконанню, позивач просить в якості забезпечення позову зупинити стягнення на підставі зазначеного виконавчого напису.
Суд розглянувши вищезазначену вимогу та дослідивши всі надані до неї докази, вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно до ч. 1ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихст. 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.
Згідно до ч. 2ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 6 та 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечений:зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Згідно п. 3.1 ст. 3 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню в тому числі є: виконавчий напис нотаріуса. Відповідно п. 1.2 ст. 18 Закону, державний виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
З матеріалів справи вбачається, що 27.01.2017 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір № 014/81-1/26532, відповідно до якого банк зобов`язався надати в кредит грошові кошти в сумі 2 086 969,16 грн.
27.01.2017 в якості забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором №014/81-1/26532 від 27.01.2017 між банком та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, що посвідчений 27.01.2017 року Державним нотаріусом Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області Грабовенко-Ворсуляк Д.М., за реєстровим № 2-134.
21.09.2022 року у приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Притуляк В.М. представником позивача отримано постанову приватного виконавця про викриття виконавчого провадження № 6996079 від 25.07.2022 року на підставі виконавчого напису нотаріуса вчиненого 24.01.2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольгою Вікторівною за №103 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк» заборгованості в розмірі 1 923 000,00 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме нерухоме майно, що належить позивачу.
Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. Згідно з Конвенцією про захист прав і основних свобод людини (ст.1) високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені у розділі 1 цієї конвенції. Стаття 6 Конвенції гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків право на справедливий і відкритий розгляд у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Так, згідно п. 43 рішення ЄСПЛ по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності від конкретного випадку.
Оскільки забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд, з урахуванням доказів наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, приймаючи до уваги той факт, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у випадку задоволення позову, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Дослідивши матеріали справи та зазначені позивачем обставини, суд вважає, що на теперішній час невжиття заходів забезпечення позову можепризвести до реального ускладнення виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог, а отже необхідним є вжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Зупиняючи стягнення на підставі виконавчого напису № 103 вчиненого 24.01.2022 р., суд керується тим, що під час виконання своїх обов`язків, приватним виконавцем може бути виконано вимоги виконавчого напису, який позивач вважає таким, що не підлягає виконанню в цілому.
Розглянувши клопотання,суд дійшоввисновку,що потребау зустрічномузабезпеченні вданому випадкувідсутня,оскільки діїщодо зупиненнястягнення ненесуть збитківстягувачу.
Згідно ч. 6 ст. 153 ЦПК Українипро забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. ст. 149-153, 260 ЦПК України, -
П О С Т А Н О В И В :
Заяву позивача про забезпечення позову задовольнити.
Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису № 103 від 24.01.2022 року вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольгою Вікторівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк» заборгованості у розмірі 1913000,00 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст. 157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ).
Боржник: АТ «Райффайзен Банк» (місце знаходження: 01011, м. Київ вул. Генерала Алмазова, 4 «а», код ЄДРПОУ 14305909).
Оскарження ухвалипро забезпеченняпозову незупиняє їївиконання,а такожне перешкоджаєподальшому розглядусправи.
Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову направити сторонам по справі, а також приватному виконавцю Виконавчого органу Одеської області Притуляку В.М. для вжиття відповідних заходів.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду на протязі 15 днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя В.М. Буран
Суд | Біляївський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 27.03.2023 |
Оприлюднено | 28.03.2023 |
Номер документу | 109803925 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про спонукання виконати або припинити певні дії |
Цивільне
Біляївський районний суд Одеської області
Буран В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні