Постанова

від 13.02.2023 по справі 910/4371/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2023 р. Справа№ 910/4371/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Михальської Ю.Б.

Секретар судового засідання: Луцюк А.В. За участю представників учасників процесу: від позивача: не з`явився; від відповідача: Литвиненко С.В. за участю ВПЦПУ: не з`явився. Розглянув у відритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2018 у справі №910/4371/18 (суддя Підченко Ю.О., м. Київ, повний текст рішення складено 17.09.2018)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестєвробуд"

до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

за участю Військової прокуратури Центрального регіону України

про стягнення 330 845,71 грн

За результатами розгляду апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вестєвробуд" (надалі - позивач/ТОВ ) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (надалі - відповідач/ Військова частина НОМЕР_1 ) про стягнення коштів в сумі 267 819,73 грн. внаслідок неналежного виконання грошового зобов`язання, а саме щодо несплати суми коштів за виконані будівельно-монтажні роботи за договором № 040316/1 від 04.03.2016, а також пені внаслідок неналежного виконання грошового зобов`язання щодо оплати за виконані роботи згідно вказаного договору в сумі 38 353,15 грн., 3% річних в сумі 3 962,00 грн. та інфляційного збільшення боргу в сумі 20 711,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №040316/1 від 04.03.2016, в частині оплати за виконані позивачем будівельно-монтажні роботи.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2018 у справі №910/4371/18 позовні вимоги ТОВ "Вестєвробуд" задоволено частково.

Присуджено до стягнення стягнуто з відповідача на користь позивача кошти в сумі 267 819,73 грн, 3% річних в сумі 3 962,00 грн, інфляційне збільшення в сумі 18 165,75 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 4 340,21 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено

Мотивуючи прийняте рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що між сторонами відповідно до ст.ст. 837, 875, 844, 854 Цивільного кодексу України було укладено договір підряду, який сторони відповідно до ст.ст. 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України мають виконувати належним чином та у встановлений строк відповідно до умов договору.

Рішення суду обґрунтовано тим, що відповідно до положень пункту 2.2 договору замовник повинен був здійснити оплату не пізніше п`яти робочих днів після підписання ним 22.03.2016 акта № 2220316 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2016.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що матеріали справи не містять доказів оплати позивачу виконаних ним будівельних робіт за договором на суму 267 819,73 грн та дійшов висновку про примусове стягнення заборгованості в зазначеній сумі. Крім того, судом було здійснено перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, а також застосовано строк позовної давності щодо стягнення пені, про який було заявлено відповідачем.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з вищевказаним рішенням, Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - скаржник) звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначив, що оскаржуване рішення ухвалено за неправильного встановлення обставин справи щодо правовідносин за Договором, зокрема, вказує, що Договір №040316/1 від 04.03.2016 за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, а також є договором підряду на капітальне будівництво й не передбачає визначених ч. 5 ст. 318 Господарського кодексу України умов.

Заявник апеляційної скарги вказує, що відповідачем до місцевого господарського суду було надано Акт проведення огляду будівлі технічних (холодових комор) Військової частини НОМЕР_1 від 12.07.2018 №376/2018, в якому встановлено, що для здійснення капітального ремонту будівлі технічних (холодових) комор були укладені договори на загальну суму 1195,77 тис. грн. протягом 2015-2016 років. Будь-яка документація, що свідчить про наявність такого об`єкту як начальні класи зв`язку на території військової частини НОМЕР_1 відсутні. При здійсненні можливих обмірів 20 поверху будівлі холодових комор було встановлено невідповідність заявлених у позовній заяві робіт та матеріалів на орієнтовну суму 48 888,26 грн, що свідчить про те, що кошторисна документація, яку надав позивач у якості доказу та кошторисна документація за якою були здійсненні розрахунки протягом 2015-2016 років не відповідає фактичним обсягам. Однак вказаний акт був залишений поза увагою суду першої інстанції.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Позивач подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, посилаючись Договір №040316/1 від 04.03.2016 містить усі умови, які передбачено ч. 5 ст. 318 Господарського кодексу України, а саме найменування сторін; місце і дату укладення; предмет договору (найменування об`єкта, обсяги і види робіт, передбачених кошторисом, дефектним актом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов`язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об`єкта (робіт); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об`єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки; страхування ризиків, фінансові гарантії: відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору, відтак судом першої інстанції було вірно встановлено, що Договір № 040316/1 від 04.03.2016 є укладеним, оскільки сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору відповідно до вимог ст.ст. 837, 853, 854, 875 Цивільного кодексу України, а тому вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст.ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України та ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України і відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим до виконання. Посилання скаржника

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2018 справу №910/4371/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді - Разіної Т.І., суддів: Скрипки І.М. та Михальської Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2018 у справі №910/4371/18 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2018 у справі № 910/4371/18 - залишено без руху.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 відкрито апеляційне провадження у справі №910/4371/18; розгляд справи призначено на 10.12.2018.

Розгляд справи №910/4371/18 неодноразово відкладався, склад колегії змінювався.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 у справі №910/4371/18, зокрема, задоволено клопотання військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про призначення судової будівельно-технічної експертизи; призначено у справі №910/4371/18 судову будівельно-технічну експертизу; зупинено провадження у справі №910/4371/18 до закінчення проведення судової експертизи та повернення матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 поновлено провадження у справі № 910/4371/18 для розгляду клопотання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Яценка О.Ф. про надання матеріалів, необхідних для вирішення питань, поставлених перед експертизою; розгляд призначено на 10.07.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2019 клопотання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Яценка О.Ф. про надання матеріалів, необхідних для вирішення питань, поставлених перед експертизою, залишено без задоволення. Клопотання директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Рувіна О.Г. про погодження строків проведення експертизи у справі №910/4371/18 понад 90 днів задоволено. Надано згоду на виконання судової експертизи у справі №910/4371/18 у строк понад 90 днів. Матеріали справи №910/4371/18 вирішено направити до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової експертизи згідно ухвали від 25.03.2019 року. Зупено апеляційне провадження по справі №910/4371/18 до закінчення проведення судової експертизи та повернення матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду.

02.11.2022 до Північного апеляційного господарського суду від судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Грішкової Л. надійшло клопотання про проведення обстеження. Так, у поданому клопотанні судовий експерт просить забезпечити 11.11.2022 з 10.00 проведення обстеження об`єкту дослідження: будівлі навчальних класів зв`язку в/ч НОМЕР_1 Національної гвардії України, а також прибуття експертів з експертної установи (м. Київ, вул. Смоленська, 6, тел. 200-29-17), забезпечити безперешкодний доступ до об`єкту, а також належні умови праці для проведення натурних обстежень.

Листом Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2022 витребувано справу № 910/4371/18 з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

16.11.2022 на вимогу Північного апеляційного господарського суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшла справа № 910/4371/18 т з новим клопотанням судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Грішкової Л. надійшло клопотання №8525/11291-4-22/44 від 10.11.2022 про проведення обстеження про проведення обстеження та клопотання від 25.10.2022 №7902/44/10-12-22 щодо проведення обстеження 11.11.2022 судовий експерт просить не розглядати.

Розпорядженням Т.в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/3602/22 від 17.11.2022 у зв`язку з перебуванням звільненням судді Чорної Л.В. у відставку та перебуванням судді Іоннікової І.А. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/4371/18.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 17.11.2022 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Михальська Ю.Б., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2022 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2018 у справі №910/4371/18 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Разіної Т.І., суддів: Михальської Ю.Б., Шаптали Є.Ю; поновлено провадження у справі №910/4371/18; задоволено клопотання судового експерта Грішкової Л. про забезпечення доступу до об`єкта дослідження; Зобовязано учасників процесу забезпечити прибуття експертів з експертної установи (Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, м. Київ, вул. Смоленська, 6, тел. 200-29-17) та надати безперешкодний доступ до об`єкту (будівлі навчальних класів зв`язку в/ч НОМЕР_1 Національної гвардії України), а також забезпечити належні умови праці для проведення натурних обстежень; проведення експертного дослідження буде проводитись 02.12.2022 з 10:00 години. Явку представників сторін у визначений час на місце огляду об`єкта - будівлі навчальних класів зв`язку в/ч НОМЕР_1 Національної гвардії України визнано обов`язковою; зупинено апеляційне провадження по справі №910/4371/18 до закінчення проведення судової експертизи та повернення матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду; матеріали справи №910/4371/18вирішено направити до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової експертизи згідно ухвали Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 року.

28.12.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Рувін Олександра надійшла справа № 910/4371/18 в 3 томах, з висновком експерта №10702/19-44 від 20.12.2022 з додатками на 21 арк.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 поновлено апеляційне провадження у справі № 910/4371/18; розгляд апеляційної скарги призначено на 13.02.2023.

Розгляд апеляційним господарським судом клопотань сторін

10.02.2023 від позивача через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивовано зайнятістю представника позивача - адвоката Тиніва І.Д. в іншому судовому засіданні, яке призначено в Івано-Франківському міському суді Івано - Франківської області.

Відповідно до статті 129 Конституції України, ст. 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно із якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно із ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Процесуальний закон не містить приписів щодо обов`язкового здійснення апеляційного розгляду за участю представників учасників справи. Не зазначалося про такий розгляд і в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2023

Частиною 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Також суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представника позивача у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим підстави для відкладення розгляду справи - відсутні, а тому суд дійшов висновку, що заявлене представником позивача клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги - задоволенню не підлягає.

Явка представників сторін

У судове засідання 13.02.2023 з`явився представник скаржника (відповідача).

Прокурор від Військової прокурати Центрального регіону України не з`явився.

Позивач у судове засідання не з`явився.

Нормами ст. 120 ГПК України передбачена можливість повідомлення сторін про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії шляхом направлення повідомлень на адресу електронної пошти.

Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 надіслана учасникам справи на їх електронні адреси, наявні у справі та в електронні кабінети учасників.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на те, що позивач, прокурор від Військової прокурати Центрального регіону України належним чином були повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання у даній справі, явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони (ст. 42 ГПК України), враховуючи відмову у задоволенні поданого позивачем клопотання про відкладення розгляду справи, а також положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників останніх.

Позиції сторін у справі

Представник скаржника у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав та просив її задовольнити, з урахуванням висновку експерта №10702/19-44 від 20.12.2022.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як убачається із матеріалів справи, 04.03.2016 між Товариством з обмеженою Відповідальністю "Вестєвробуд", як виконавце Військовою частиною НОМЕР_1 Національної Гвардії України, як замовником в особі командира частини ОСОБА_1 було укладено договір №040316/1 (надалі - Договір).

Пунктом 1.1. Договору визначено, що згідно з умовами даного договору Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується виконати роботи з військового будівництва навчальних класів зв`язку військової частини НОМЕР_1 НГУ за ДК: 016-2010 та ДК021:2015 з використання матеріалів замовника а саме: роботи будівельно-монтажні, інші (код. категорія відповідно до ДК 43.29.1) та будівельно-монтажні роботи (код категорія відповідно до ДК 45300000-0) на суму 267819,73 грн. Замовник зобов`язується прийняти роботу та оплатити її у строк та розмірі, передбачених цим договором.

На виконання умов договору сторонами складено та підписано дефектний акт (додаток №1), договірну ціну (додаток №2) та локальний кошторис (додаток №3).

Загальна сума Договору складає 267 819,73 грн. (п. 2.1. Договору).

У відповідності до п. 2.2. Договору замовник здійснює оплату виконавцю після виконання робіт у розмірі 100% не пізніше 5 (п`яти) робочих днів на підставі акту виконаних робіт ПФ № КБ-2 в та довідки про вартість виконаних робіт ПФ №КБ-3.

Згідно із п.п. 3.1, п. 3.2 Договору початок виконання робіт 01.03.2016. Закінчення виконання робіт не пізніше 20.12.2016.

Відповідно до п. 4.1. Договору, робота вважається виконаною після підписання замовником акту виконаних робіт ПФ № КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт ПФ № КБ-3.

Після завершення робіт замовник зобов`язаний прийняти їх та на протязі 5 (п`яти) робочих днів підписати акт виконаних робіт ПФ №КБ-2в та довідку про вартість виконаних робіт ПФ №КБ-3 та провести розрахунку з виконавцем, або надати мотивовану відмову від прийому робіт та підписання акта ( п. 4.2. Договору).

Відмова замовника від прийняття робіт оформляється актом з переліком необхідних доробок і терміну їх виконання (п. 4.3. Договору).

Пунктом 6.2. Договору визначено, що у випадку порушення замовником термінів платежів, зазначених у п. 2.2. Договору, виконавець має право застосувати до Замовника штрафні санкції, у вигляді пені, в розмірі 0,5% від суми невиконаних платежів, за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент підписання сторонами Актів виконаних робіт ПФ №КБ-2в та Довідок про вартість виконаних робіт ПФ № КБ-3.

22.03.2016 сторонами підписано акт №2220316 приймання виконання будівельних робіт за березень, копія якого міститься в матеріалах справи, відповідно до якого позивачем виконані, а відповідачем, у свою чергу прийняті роботи загальною вартістю 267 819,73 грн відповідно до умов договору № 040316/1 від 04.03.2016.

25.03.2016 сторонами підписано та скріплено печатками Акти огляду прихованих робіт №1, 2, 3.

Крім того сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків за період з січня 2016 року по жовтень 2016 року, що складений станом на 01.11.2016 року, підписаний командиром Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 та позивачем, а також завірений печатками Сторін та згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 1 788 554.34 грн, в тому числі і за актом №220316 від 22.03.2016 на суму 267 819,73 грн.

10.02.2018 позивач направив на адресу відповідача претензію вих. №52-1 від 09.02.2018 про сплату заборгованості, в тому числі за договором №040316/1 від 04.03.2016.

Листом від 29.06.2017 №77/10/3-770 відповідач направив позивачу лист-відповідь на претензію від 01.06.2017 №010617/1, у якому зазначив про відсутність у нього підтверджень укладення в т.ч. договору №040316/1, а також про те, що реєстрація бюджетних зобов`язань за даним договором не здійснювалась, а тому просив надати завірені копії в т.ч. договору №040316/1 та всі документи, що підтверджують виконання робіт за ним та наявність заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на неналежне виконання відповідачем зобов`язань з оплати робіт, виконаних позивачем за Договором №040316/1 від 01.04.2016 у розмірі 267 819,73 грн, у зв`язку з чим, позивачем також нараховано відповідачу пеню сумі 38 353,15 грн, 3% річних в сумі 3 962,00 грн. та інфляційного збільшення боргу в сумі 20 711,56 грн.

Відповідач у свою чергу проти позовних вимог заперечує та вказує, що Договір №040316/1 від 01.04.2016, укладений командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_1 з порушенням приписів ст. 67 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 № 548-XIV, а також ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України.

Зокрема, відповідач зазначає, що Договір не реєструвався в управлінні Державної казначейської служби України у Вишгородському районі Київської області у 2016 році як бюджетне зобов`язання відповідно до Бюджетного кодексу України та Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах ДКС України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309.

При цьому відповідач вказує, що закупівля послуг за Договором відсутня в додатку до річного плану закупівель на 2016 рік Військової частини НОМЕР_1 , тобто в період з лютого по квітень 2016 року не було заплановано здійснення закупівлі ремонтних робіт, що суперечить вимогам Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 № 1197-VII (чинного на момент виникнення правовідносин) та окрім того відповідач зазначає, що оригінал другого примірника Договору у відповідача відсутній та реєстрація даного договору не здійснювалася у фінансовій службі згідно із Порядком здійснення правової роботи в Міністерстві внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС від 08.07.2008 № 330.

Окрім того, відповідач вказує на ту обставину, що Військовою прокуратурою Центрального регіону України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №42016110340000194 від 25.10.2016 за фактом недбалого ставлення військових службових осіб військової частини НОМЕР_1 до служби, вчинене в умовах особливого періоду, та перевищення військовими службовими особами військової частини НОМЕР_1 (Національна гвардія України, АДРЕСА_2) службових повноважень, вчинене в умовах особливого періоду, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 425 та ч. 4 ст. 426-1 Кримінального кодексу України.

Також, відповідач зазначає, що відповідно до результатів перевірок господарської діяльності Військової частини НОМЕР_1 , договір № 040316/1 від 04.03.2016 не виявлявся та на підтвердження даної обставини посилається на наступні документи:

- акт про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених в/ч НОМЕР_1 НГУ від 15.02.2016 № 02-10/5 «ОС», здійсненої за результатом перевірки Рахункової палати України у період з 21.12.2015 по 15.02.2016;

- довідку від 23.05.2016 № 1 про результати перевірки окремих питань фінансового-господарської діяльності військової частини НОМЕР_1 НГУ за період з 01.07.2015 по 31.03.2016, здійсненої старшим офіцером відділу внутрішнього аудиту ГУ НГУ капітаном ОСОБА_2 ;

- аудиторський звіт про результати фінансового аудиту та аудиту відповідності військової частини НОМЕР_1 за період її діяльності з 01.02.2013 по 31.07.2016 від 16 вересня 2016 року № 27/35-308/11 здійсненої перевіркою відділу внутрішнього аудиту ГУ НГУ;

- акт приймання та здавання посади командира в/ч НОМЕР_1 від 02.12.2016 № 867;

- акт позапланової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності в/ч НОМЕР_1 НГУ за період з 01.01.2015 по 31.11.2016 від 24.04.2017 № 09-30/429, здійсненої Північним офісом Держаудитслужби.

Окрім того, відповідач вказує на те, що проект договору не розроблявся начальником квартирно-експлуатаційної служби військової частини НОМЕР_1 , що перебуває на посаді з 2011 року, майором ОСОБА_3 , відповідно до п. п. 5.7.2. Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра Оборони України від 16.07.1997 №300.

Водночас, вказуючи на акти № 1, № 2, № 3 огляду прихованих робіт від 22.03.2016 до Договору, відповідач зазначає, що підписи посадових осіб, а саме, командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_1 , який здійснював підписання договору у порівнянні із аналогічним періодом не співпадає із його дійсними підписами, що вказує на можливий факт підроблення підпису, а також зазначає, що підпис заступника командира військової частини з матеріального забезпечення - начальника тилу підполковника ОСОБА_4 у порівнянні із аналогічним періодом не співпадає із його дійсними підписами, що вказує на факт підроблення його підпису, оскільки ОСОБА_4 був звільнений від виконання службових обов`язків наказами командира військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується довідками тимчасової непрацездатності № 122 від 04.03.2016 та № 178 від 14.03.2016, № 187 від 25.03.2016 та наказами командира Військової частини НОМЕР_1 від 10.03.2016 № 53, від 29.03.2016 № 70, від 30.03.2016 № 71 та від 04.04.2016 №75.

При цьому, з урахуванням вищезазначених обставин, що викладені у відзиві на позовну заяву, відповідач просить суд визнати недійсним договір № 040316/1 від 04.03.2016, що укладений між позивачем та відповідачем.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Відповідно до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши думку представника відповідача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає частковому задоволенню, а оскаржене рішення суду першої інстанції підлягає зміні, виходячи з наступних підстав.

Суд апеляційної інстанції відхиляє аргументи скаржника, що укладений між сторонами договір є договором підряду на капітальне будівництво, а також в частині відсутності затвердженої між сторонами проектно-кошторисної документації, з огляду на такі доводи.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Вказана правова позиція взаємоузгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи підтверджується, що зміст спірного договору №040316/1 від 04.03.2016 не містить відомостей, що сторонами укладено саме договір підряду на капітальне будівництво.

Сторонами погоджено істотні умови договору, в тому числі предмет договору, який не містить відомостей про необхідність виконання відповідачем капітального будівництва. При цьому договір підписано відповідачем без зауважень та застережень, доказів визнання недійсним спірного договору матеріали справи також не містять.

Крім того, сторонами погоджено обсяг та зміст робіт, про що складено та підписано дефектний акт, затверджений відповідачем 04.03.2016, локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції доходить до висновку про правомірність спірного договору, укладеного між сторонами, необхідність виконання зобов`язань за договором та обгрунтованість висновку суду першої інстанції, що спірний договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Стаття 11 Цивільного кодексу України встановлює, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За змістом положень статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ч.1.ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

За договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України).

Положеннями ч. 2 ст. 875 Цивільного кодексу України визначено, що договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта (ч. 2 ст. 875 ЦК України).

У апеляційні скарзі відповідач вказує, що відповідно до довідки від 19.07.2017 під час перевірки первинної документації по договору №040316/1 від 04.03.2016 (в тому числі за актом приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 року №№2220316 від 23.03.2016) Північним офісом Державної аудиторської служби України було встановлено розбіжність обсягів виконаних робіт в сумі 21 445,19 грн при проведенні позивачем військо будівництва навчальних класів зв`язку.

Також скаржник посилається на акт №376/2018 проведення огляду будівлі технічних (холодових) комор Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, відповідно до якого встановлено невідповідність наявних робіт та матеріалів на орієнтовну суму 48 888,86 грн.

З огляду на те, що між сторонами існує спір щодо обсягів робіт виконаних на за договором № 040316/1 від 04.03.2016, зокрема, що зазначені у акті приймання виконаних будівельних робіт № 220316 за березень 2016 року (чи виконувалось вони, у якому обсязі та яка фактична вартість виконаних обсягів робіт з урахуванням умов договору) з урахуванням визначених договором № 40316/1 від 04.03.2016 обсягів та вартості.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 у справі №910/4371/18 призначено судову будівельно-технічну експертизу. На вирішення експерта поставити наступне питання:

- чи відповідають обсяги та вартість фактично виконаних робіт за договором підряду № 040316/1 від 04.03.2016, обсягам та вартості, визначеним в формі КБ-2в (акті № 220316 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 року) та формі КБ-3 (довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за березень 2016 року)?.

Проведення судової експертизи у справі № 910/4371/18 доручити Київському науково-дослідного інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової будівельно - технічної експертизи №10702/19-44 від 20.12.2022 обсяги та вартість фактично виконаних робіт за Договором підряду №040316/1 від 04.03.2016 частково не відповідають обсягам та вартості, визначеним у формі КБ-2в (акті №220316 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 року) т формі КБ-3 (довідці про вартість виконаних робіт та витрат за березень 2016 року). Завищення виконаних робіт складає 119 258,94 грн.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Враховуючи вище наведене та з огляду на висновок експерта за результатами проведення судової будівельно - технічної експертизи №10702/19-44 від 20.12.2022 суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 148 560,79 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Водночас як місцевим господарським так і судом апеляційної інстанції встановлено факт виконання робіт позивачем, визначених умовами договору від 040316/1 та факт порушення відповідачем своїх зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт, й відповідно наявність боргу у відповідача перед позивачем (висновок експерта за результатами проведення судової будівельно - технічної експертизи №10702/19-44 від 20.12.2022) у розмірі 148 560,79 грн.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо сплати суми коштів за виконані будівельно-монтажні роботи за договором № 040316/1 від 04.03.2016 , позивачем нараховано, зокрема, 3% річних у розмірі 3 962,00 грн. та інфляційне збільшення боргу у розмірі 20 711,56 грн, за загальний період з 27.09.2017 по 26.03.2018 на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Положеннями 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.2019 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17 тощо).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18). Визначене ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України право стягнення інфляційних втрат і 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних у розмірі 3 962,00 грн за період з 27.09.2017 по 26.03.2018, з урахуванням суми заборгованості в розмірі 148 560,79 грн, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача суми 3 % річних підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 2 210,10 грн.

Також перевіривши розрахунок інфляційних втрат за період - з 27.09.2017 по 26.03.2018, з урахуванням суми заборгованості в розмірі 148 560,79 грн. суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача сума інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню, а саме у розмірі 10 076,74 грн.

Інші наведені доводи скаржника, викладені в поданій ним апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваному рішенні.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1, ч. 4 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги є частково обґрунтованими.

За результатами перегляду даної справи суд апеляційної інстанції прийшов висновку про те, що місцевим господарським судом було не повно з`ясовано обставини справи щодо розміру заборгованості відповідача перед позивачем, у зв`язку з чим судове рішення у даній справі має бути змінено у сумі основної заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат, а також з коригуванням розміру судових витрат за подання позову.

Розподіл судових витрат

У зв`язку з задоволенням апеляційної скарги, апеляційний господарський суд на підставі ч.14 ст. 129 ГПК України змінює розподіл судових витрат.

Згідно вимог п.2 ч.1 ст. 129 судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення позову до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 2 412,85 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та з позивача на користь відповідача підлягає 3 619,82 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2018 у справі №910/4371/18 змінити. Виклавши його резолютивну частину у наступній редакції:

« 1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестєвробуд" задовольнити частково.

2. Стягнути Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестєвробуд" (78276, Івано-Франківська область, Коломийський район, с. Великий Ключів, вул. Відродження, 15; код ЄДРІІОУ 39638224) кошти в сумі 148 560 (сто сорок вісім тисяч пятсот шістдесят) грн 79 коп., 3% річних в сумі 2 210 (дві тисячі двісті десять) грн 10 коп., інфляційні втрати в сумі 10 076 (десять тисяч сімдесят шість) грн 64 коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 2 412 (дві тисячі чотириста дванадцять) грн 85 коп.

3. Видати наказ.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.».

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестєвробуд" (78276, Івано-Франківська область, Коломийський район, с. Великий Ключів, вул. Відродження, 15; код ЄДРІІОУ 39638224) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) 3 619 (три тисячі шістсот дев`ятнадцять) грн 82 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття

6. Справу №910/4371/18 повернути до Господарському суду міста Києва.

7. Доручити Господарському суду міста Києва у порядку ст. 327 Господарського процесуального кодексу України видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано суддями - 22.03.2023.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді Є.Ю. Шаптала

Ю.Б. Михальська