Рішення

від 16.03.2023 по справі 902/1198/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" березня 2023 р. Cправа № 902/1198/22

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Зеленюк О.В.,

прокурора - Ярмощука В.П.,

у відсутності решти учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Керівника Жмеринської окружної прокуратури (вул. Національна, 6а, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (вул. 600-річчя, 19, м. Вінниця, 21100)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП "Дівія" (вул. Магістратська, буд. 43, м. Вінниця, 21050)

про стягнення 48 081,6 грн збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів,

В С Т А Н О В И В :

Керівником Жмеринської окружної прокуратури подано позов в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП "Дівія" про стягнення 48 081,6 грн збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор вказує, що Жмеринською окружною прокуратурою опрацьовано матеріали Державної екологічної інспекції у Вінницькій області щодо невідшкодування Товариством з обмеженою відповідальністю "ВКП "Дівія" збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок випуску води шляхом зняття дерев`яних балок (заставок) на гідротехнічній споруді, що призвело до скиду води із водного об`єкта, без дозволу на спеціальне водокористування та/або технічного проекту, що не передбачено режимом рибогосподарської експлуатації Сербинівського водосховища від 20.09.2017.

Ухвалою суду від 29.11.2022 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/1198/22 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.12.2022.

Під час підготовчого провадження у справі, строк якого ухвалою суду від 31.01.2023 продовжено на 30 днів на підставі ч. 3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, учасникам справи забезпечено можливість на реалізацію прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, зокрема на подання заяв по суті спору, однак учасники справи таким правом не скористалися.

26.01.2023 судове засідання у справі № 902/1198/22 не відбулося у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги у Вінницькій області, а також загрозою ракетних ударів по території України.

За таких обставин, ухвалою суду від 31.01.2023 підготовче засідання призначено на 21.02.2023, про що повідомлено учасників справи в порядку ст. 120, 121 ГПК України.

За результатами слухання справи 21.02.2023 за участю прокурора суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 16.03.2023, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.

На визначений час у судове засідання 16.03.2023 з`явився прокурор, решта повідомлених належним чином учасників справи правом участі у судовому засіданні не скористалися.

Поряд з цим на адресу електронної пошти суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи 16.03.2023 за відсутності представника Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (вх. канцелярії №01-34/1983/23 від 03.03.2023).

Направлені на встановлену згідно з відомостями ЄДРЮОФОП адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП "Дівія" ухвали у справі №902/1198/22, в т.ч. й ухвалу від 01.03.2023, повернуто на адресу суду із відміткою поштового відділення причин повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно із п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про судове провадження у даній справі.

Відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області 12.11.2021 проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання ТОВ "ВКП "Дівія" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

За результатами перевірки Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області складено акт №563/ВН від 12.11.2021 (а.с. 26-35, т. 1), в якому вказано про виявлення порушень законодавства, а саме ч. 1 ст. 6, п. 9 ч. 1 ст. 44, ч. 2 ст. 48, ч. 3 ст. 74 Водного кодексу України. Встановлено, що ТОВ "ВКП "Дівія" здійснило самовільне використання води та порушило норми і правила експлуатації технологічних водойм, а саме - Сербинівського водосховища, яке розташоване в межах Северинівської територіальної громади Жмеринського району Вінницької області, загальною площею 136,9481 га. Зокрема, відповідачем здійснено випуск води шляхом зняття дерев`яних балок (заставок) на гідротехнічній споруді, що призвело до скиду води із водного об`єкта, без дозволу на спеціальне водокористування, та/або технічного проекту, що не передбачено режимом рибогосподарської експлуатації Сербинівського водосховища від 20.09.2017. Водний об`єкт використовується підприємством для потреб риборозведення. На момент перевірки водосховище знаходиться в приспущеному стані та відбувається його наповнення. Підприємством на одному із прольотів замінена нижня частина дерев`яних балок (заставок), верхня частина на момент перевірки відсутня.

На підставі зазначеного акту Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області відповідачу видано припис №б/н від 12.11.2021 щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства (а.с. 36, т.1).

Акт про порушення водного законодавства підписаний та отриманий директором ТОВ "ВКП "Дівія" Дяків Ю.В.

27.09.2021 відносно керівника ТОВ "ВКП "Дівія" Дяків Ю.В. складено протокол про адміністративне правопорушення №014328 за порушення ч. 1 ст. 6, п. 9 ч. 1 ст. 44, ч. 2 ст. 48 Водного кодексу України (а.с. 37, т.1) та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 136 грн, що підтверджується постановою про накладення адміністративного стягнення №04/171 від 15.11.2021 (а.с. 38, т. 1).

17.12.2021 штраф в сумі 136 грн сплачено до бюджету, що підтверджується квитанцією №89 (а.с. 39, т.1).

За інформацією Басейнового управління водних ресурсів річки Південний Буг від 24.01.2022 № 86/23, наданої на адресу Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, об`єм скинутої (випущеної) води із Сербинівського водосховища склав 1 620 тис. м3.

Слід зазначити, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ВКП "Дівія" є водокористувачем на підставі дозволу №5 від 11.01.2019 терміном дії до 10.01.2024 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) Сербинівського водосховища, розташованого на річці Рів (а.с. 25, т.1).

14.02.2022 Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю "ВКП "Дівія" претензію №620/4/22 від 11.02.2022 про відшкодування збитків в розмірі 48081,6 грн, заподіяних випуском води для потреб риборозведення із "Сербинівського водосховища" без дозволу на спеціальне водокористування. У претензії зазначено про необхідність надання Державній екологічній інспекції у Вінницькій області до 11.03.2022 копії квитанції про сплату визначеної суми збитків та додано розрахунок таких збитків відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища від 20.07.2009 №389 (Методика), а саме згідно формули, визначеної у п. 9.1 Методики.

Розрахунок проведено таким чином:

Об`єми скинутої води із Сербинівського водосховища становлять - 1 620 тис. м3.

Відповідно до статті 255.5.5 Податкового кодексу України рентна плата за спеціальне водокористування для потреб риборозведення становить 59,36 грн за 10 тис. м3 поверхневої води на дату виявлення порушення 12.11.2021.

Розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів здійснюється згідно пункту 9.1 Методики за формулою:

З сам = 5 х W х Тар (грн), (23)

де: W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, M3;

Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренажних вод - грн/100 м3, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 м3, води, яка входить до складу напоїв, - грн/м3). Для морської води та води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об`єкти", встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення.

Збитки нанесенні державі становлять:

З сам = 5 x 1 620 000 х 59,36/ 10 000 = 48 081 грн 60 коп.

Загальна сума збитків за самовільне водокористування складає: 48 081 грн 60 коп. (сорок вісім тисяч вісімдесят одна грн 60 коп.).

За відсутності оплати відповідачем визначеної суми збитків у добровільному порядку, прокурор звернувся із відповідним позовом до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Усі води (водні об`єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту. Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об`єктами (преамбула Водного кодексу України).

Згідно ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають природні ресурси, які залучені в господарський обіг, так і невикористані в народному господарстві в даний період земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ.

Як встановлено ст. 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Статтею 40 цього Закону встановлено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; здійснення заходів щодо відтворення відновлювальних природних ресурсів; застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров`я населення; збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб. При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.

Відповідно до ст. 1 Водного кодексу України водокористуванням є використання вод (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів); використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

Згідно із ст. 42 Водного кодексу України водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

В силу вимог п. 9 ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Статтею 46 Водного кодексу України передбачено, що водокористування може бути загальним або спеціальним.

Нормами ч.ч.1, 2 ст. 48 Водного кодексу України передбачено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВКП "Дівія" є водокористувачем на підставі дозволу №5 від 11.01.2019 терміном дії до 10.01.2024 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) Сербинівського водосховища, розташованого на річці Рів.

Однак такий дозвіл розповсюджується саме на вилучення водних біоресурсів певних видів, а не на випуск води з водойми. Доказів наявності у відповідача на момент зафіксованого правопорушення дозволу на спеціальне водокористування на випуск води з водойми матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до статей 1, 6 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища, а заходи державного нагляду (контролю) це планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій. Підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Частинами 6, 7 статті 7 вказаного Закону визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

На підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (частина восьма статті 7 Закону України Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності).

З огляду на зазначені норми, за результатом проведення перевірки орган державного нагляду (контролю) у разі виявлення правопорушення відносно суб`єкта господарювання та наявності підстав для вжиття заходів реагування на підставі акту складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення виявлених порушень.

Як встановлено судом, за результатами проведеної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП "Дівія" Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області складено акт №563/ВН від 12.11.2021.

Зазначений акт підписаний з боку відповідача керівником товариства із зауваженням, що випуск води здійснено через аварійний прорив шлюзу.

Поряд з цим дії Інспекції з проведення позапланової перевірки, за наслідками яких був складений акт перевірки, не були предметом оскарження в суді та не були визнані в судовому порядку протиправними.

Тобто, акт перевірки на час вирішення спору є чинним, зазначені в ньому відомості відповідачем не спростовані.

Слід зазначити, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Отже, акт № 577 від 27.09.2021 є належним та допустимим доказом порушення відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища шляхом випуску води із водойми без дозволу на спеціальне водокористування.

Відповідно до ст.ст. 110, 111 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні, зокрема умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування, забруднення та засмічення вод.

Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов`язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Згідно з положеннями ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Пунктом 8 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст. 1166 Цивільного кодексу України згідно з частинами першою і другої якої, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка (або порушення зобов`язання); шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Так, факт неправомірної поведінки відповідача щодо заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу підтверджується актом перевірки № 577 від 27.09.2021.

Поряд з цим розмір збитків обраховано відповідно до п. 1.9 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі, внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом №389 від 20.07.2009 Міністерства охорони навколишнього природного середовища, що є правомірним.

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.

За змістом ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ст.ст.73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. (ст.78 Господарського процесуального кодексу України,)

Згідно із ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на встановлені вище обставини та зазначені норми, суд вважає дії відповідача протиправними та вчиненими з його вини (скид води з водойми без спеціального дозволу), що підтверджується актом перевірки, приписом про усунення порушень. Поряд з цим наявна шкода, яка розрахована у відповідності до вимог Методики, і наявний причинний зв`язок, що виражений у заподіяні збитків саме протиправною поведінкою відповідача. Вина відповідача презюмується, позаяк останнім не доведено протилежного. Наведене свідчить про наявність усіх елементів складу правопорушення, що має наслідком відповідальність у вигляді стягнення збитків, а відтак свідчить про правомірність та обґрунтованість позовних вимог позивача.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Визначаючись щодо наявності підстав представництва прокурором інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, судом враховано висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, зокрема про те, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Так, Вінницька обласна прокуратура зверталася до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" з метою з`ясування підстав для представництва інтересів держави в суді.

У відповідь на запит Державна екологічна інспекція у Вінницькій області, з поміж іншого, зазначила, що не має можливості самостійно звернутися із позовною заявою за відсутності достатнього фінансування на сплату судового збору (лист вих. №2739/12/22 від 15.09.2022).

В подальшому Жмеринська окружна прокуратура двічі зверталася до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області з тих же підстав (листи вих. №52-3372вих-22 від 03.10.2022 та вих. №52-3544вих-22 від 17.10.2022).

Листом вих. №2977/12/22 від 06.10.2022 Державна екологічна інспекція у Вінницькій області повідомила, що нею не будуть вживатися заходи представницького характеру шляхом звернення із позовом до суду про стягнення збитків по причині відсутності фінансування на сплату судового збору. Водночас інспекція повідомила, що не заперечує щодо можливості здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області. Аналогічний за змістом лист послідував від позивача на наступний запит (вих. №3085/12/22 від 19.10.2022).

Згодом, листом вих. №52-370вих-22 від 27.10.2022 Жмеринська окружна прокуратура повідомила Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області про намір в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" звернутися в інтересах держави в її особі до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства в сумі 48 081,6 грн.

Реагування Державної екологічної інспекції у Вінницькій області на таке звернення матеріали справи не містять.

Суд акцентує увагу, що обставини бездіяльності компетентного органу є предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин, про що також зазначено у пункті 67 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Так, з моменту вчинення правопорушення, зафіксованого в акті перевірки № 563/ВН від 12.11.2021 до моменту звернення прокурора із позовом до суду сплинув один рік, при цьому Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області будь-яких дій для стягнення заподіяних збитків не вчинено.

Крім того, протягом розгляду даної справи Державна екологічна інспекція у Вінницькій області не заперечила щодо здійснення представництва інтересів держави у даному спорі прокурором та не повідомила про намір самостійно звернутися з позовом до суду.

Отже, наявні підстави вважати, що прокурором дотримано порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".

В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, у зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі, витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача в сумі 2481 грн.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП "Дівія" (вул. Магістратська, буд. 43, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ: 41167058) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (вул. 600-річчя, 19, м. Вінниця, 21000, код ЄДРПОУ: 37979894) збитки, завдані внаслідок порушення природоохоронного законодавства у сумі 48 081,6 грн на рахунок: ГУК у Вінницькій області/село Северинівка/24062100, код ЄДРПОУ 37979858, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN) UA338999980333129331000002792, призначення платежу: за порушення природоохоронного законодавства.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП "Дівія" (вул. Магістратська, буд. 43, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ: 41167058) на користь Вінницької обласної прокуратури (вул. Монастирська, 33 м. Вінниця, 21050; код ЄДРПОУ 02909909) 2481 грн - витрат на сплату судового збору.

4. Згідно з приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, а також на відповідні адреси електронної пошти: Жмеринської окружної прокуратури - zmerinskaprok02@gmail.com; Державної екологічної інспекції у Вінницькій області - vin@dei.gov.ua; Вінницької обласної прокуратури - sekretariat@vin.gp.gov.ua.

Повне рішення складено 27 березня 2023 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - Жмеринській окружній прокуратурі - вул. Національна, 6а, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100;

3 - Державній екологічній інспекції у Вінницькій області - вул. 600-річчя, 19, м. Вінниця, 21100;

4 - ТОВ "ВКП "Дівія" - вул. Магістратська, буд. 43, м. Вінниця, 21050.