Рішення

від 27.03.2023 по справі 904/272/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2023м. ДніпроСправа № 904/272/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультівак Україна", с. Нові Петрівці, Київська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт", м. Дніпро

про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 880 158,81 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

Без участі представників сторін.

РУХ СПРАВИ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мультівак Україна" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 998030,37 грн.

Ухвалою суду від 16.01.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультівак Україна" № б/н від б/д залишено без руху.

Ухвалою суду від 30.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/272/23 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

На адресу суду, 27.02.2023 надійшло клопотання позивача про зменшення розміру позовних вимог. Наразі позивач просить суд стягнути суму основної заборгованості у розмірі 880 158,81 грн.

Вказане клопотання мотивоване частковою оплатою відповідачем заборгованості на суму 117 871,56 грн.

Подане клопотання відповідає вимогам чинного законодавства України. За таких обставин, суд прийняв до розгляду клопотання про зменшення розміру позовних вимог.

Позивач на відповідач подали до суду письмові клопотання про розгляд цієї справи з викликом сторін. В обґрунтування поданого клопотання відповідач послався на те, що ціна цього позову перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Позивач клопотання про розгляд цієї справи з викликом сторін не мотивував.

Згідно ст. 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За змістом приписів частин 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

За критерієм ціни позову цю справу слід віднести до справ ціна позову в яких не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (загальний розмір вимог складає 880 158,81 грн.).

При цьому, з матеріалів справи не вбачається, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін.

Доводи відповідача про те, що ціна цього позову перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, самі по собі не можуть слугувати підставою для переходу до розгляду цієї справи з викликом сторін, оскільки не впливають на повноту та всебічність встановлення обставин у цій справі.

Під час спрощеного провадження сторони мали можливість висловити свою думку навести свої доводи та міркування з приводу обставин справи у письмовому вигляді. А суд має можливість і зобов`язаний надати оцінку таким доводам та документам, що є в справі.

Разом з тим, задоволення клопотань сторін призведе до невиправданого збільшення строків розгляду справи.

Пунктом 1 частини 4 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача може постановити ухвалу про залишення заяви відповідача без задоволення.

Враховуючи викладене, клопотання сторін про розгляд цієї справи з викликом сторін слід залишити без задоволення.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позивач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мультівак Україна" (надалі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" (надалі - орендар) було укладено договір оренди обладнання № 05ОР/2021 від 17.11.2021 (надалі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору, орендодавець зобов`язується передати в строкове платне користування пакувальну машину MULTIVAC Т300 для пакування продукції орендаря (надалі об`єкт оренди), ввести об`єкт оренди в експлуатацію, а орендар зобов`язується прийняти об`єкт оренди та сплатити орендну плату на умовах даного договору.

Відповідно до п. 12.1 договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє 8 місяців з дати підписання акту прийому передачі обладнання, але у будь якому випадку діє до повного виконання сторонами зобов`язань за даним договором.

Згідно з п. 7.1 договору, строк оренди складає 8 календарних місяців з дати передачі об`єкту оренди орендарю, що підтверджується актом прийому передачі обладнання.

Позивач зазначив, що виконав умови договору, передав відповідачу в оренду обладнання, що підтверджується актом прийому-передачі від 17.11.2021.

За твердженням позивача, спірне обладнання перебувало в користуванні орендаря по 20.07.2022, що підтверджується актом повернення обладнання від 20.07.2022.

Згідно з п. 4.1 договору, оплата грошових коштів за даним договором здійснюється орендарем згідно з вимогами ч. 2 ст. 533 ЦКУ в національній валюті України гривні шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що розмір орендної плати в еквіваленті іноземної валюти складає 5 300 Євро з ПДВ на місяць. Орендна плати нараховується за кожний фактичний місяць користування об`єктом оренди.

Пунктом 4.3 договору встановлено порядок оплати орендних платежів: в еквіваленті 5 300 Євро за розрахунковим курсом не пізніше двох «робочих днів календарних днів» з дати отримання від орендодавця акту прийому передачі наданих послуг.

Позивач вказав, що у період перебування обладнання у користуванні орендаря ним було складено акти надання послуг: № 2731 від 10.12.2021 на суму 162 150,85 грн. та № 52 від 13.01.2022 на суму 167 871,14 грн., № 398 від 22.02.2022 на суму 171 875,29 грн., № 493 від 31.03.2022 на суму 177 070,88 грн., № 801 від 17.05.2022 на суму 177 070,88 грн., № 831 від 31.05.2022 на суму 177 070,88 грн., № 874 від 14.06.2022 на суму 177 070,88 грн.

Загалом, за розрахунком позивача, за період перебування обладнання у користуванні орендаря з 17.11.2021 по 16.06.2022, останній мав сплатити орендну плату у загальному розмірі 1 210 180,80 грн.

Позивач наполягає на тому, що, з урахуванням пункту 4.3 договору, строк виконання відповідачем зобов`язання зі сплати орендних платежів за період користування обладнанням з 17.11.2021 по 16.06.2022 у загальному розмірі 1 210 180,80 грн. є таким, що настав.

Однак, відповідач, за твердженням позивача, порушив свої зобов`язання за договором і не сплатив орендні платежі у встановлені строки у повному обсязі. Всього за спірний період орендарем було сплачено орендодавцю орендну плату у розмірі 330 021,99 грн.

За таких обставин, за розрахунком позивача, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Мультівак Україна" зі сплати орендних платежів у розмірі 880 158,81 грн.

Також позивачем зазначено, що 25.03.2022 ним було направлено відповідачу повідомлення № 01-22/2022 від 22.03.2022 про розірвання договору оренди обладнання № 05ОР/2021 від 17.11.2021 з підстав порушення орендарем своїх зобов`язань зі сплати орендних платежів.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач надав відзив на позов, у якому зазначив про таке.

Відповідач звернув увагу на те, що до суми заборгованості, яка є предметом цього спору, увійшла заборгованість з орендної плати у розмірі 117 871,56 грн. за період з грудня 2021 року по січень 2022 року. Відповідач зазначив, що сплатив заборгованість у розмірі 117 871,56 грн. 29.12.2022 до звернення позивача до суду з цим позовом.

Відповідач вказав, що не отримував акту наданих послуг № 398 від 22.02.2022.

Акт наданих послуг № 493 від 31.03.2022, за твердженням відповідача, надійшов на його поштову скриньку. Разом з цим відповідач зауважив, що, по-перше, умовами договору не було передбачено обміну документами засобами електронного зв`язку. По-друге, акт наданих послуг №493 від 31.03.2022 надійшов не з офіційної електронної адреси позивача.

За таких обставин, на думку відповідача, у нього відсутні підстави для сплати 3-го та 4-го орендних платежів.

Відповідач наполягає на тому, що з 25.02.2022 об`єкт оренди відповідачем фактично не використовувався внаслідок початку повномасштабного вторгнення російської федерації на території України. Зазначене, на думку відповідача, підтверджується актом огляду обладнання при поверненні, у якому вказано, що «машина пропрацювала 541 годину; обладнання тривалий час не використовувалося».

Відповідач зазначив, що був готовий повернути позивачу об`єкт оренди на вимогу останнього. Разом з цим, від позивача тривалий час не надходило повідомлення про дату прибуття технічного спеціаліста Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультівак Україна" для прийняття обладнання.

Відповідач зауважив, що, з урахуванням п. 12.7. договору, цей договір є припиненим за ініціативою позивача 02.04.2022.

За таких обставин, на думку відповідача, станом на момент складання відзиву оплаті підлягає орендна плата за період з 17.03.2022 по 02.04.2022 у загальному розмірі 91 391,42 грн.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди обладнання № 05ОР/2021 від 17.11.2021 у розмірі 880 158,81 грн.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (в які строки і якому розмірі орендна плата мала бути сплачена), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи були орендні платежі сплачені відповідачем у повному обсязі), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мультівак Україна" (надалі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" (надалі - орендар) було укладено договір оренди обладнання № 05ОР/2021 від 17.11.2021 (надалі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору, орендодавець зобов`язується передати в строкове платне користування пакувальну машину MULTIVAC Т300 для пакування продукції орендаря (надалі об`єкт оренди), ввести об`єкт оренди в експлуатацію, а орендар зобов`язується прийняти об`єкт оренди та сплатити орендну плату на умовах даного договору.

Відповідно до п. 12.1 договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє 8 місяців з дати підписання акту прийому передачі обладнання, але у будь якому випадку діє до повного виконання сторонами зобов`язань за даним договором.

Згідно з п. 7.1 договору, строк оренди складає 8 календарних місяців з дати передачі об`єкту оренди орендарю, що підтверджується актом прийому передачі обладнання.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно з положеннями статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Позивач виконав умови договору, передав відповідачу в оренду обладнання, що підтверджується актом прийому-передачі від 17.11.2021.

Спірне обладнання перебувало в користуванні орендаря по 20.07.2022, що підтверджується актом повернення обладнання від 20.07.2022.

Згідно з п. 4.1 договору, оплата грошових коштів за даним договором здійснюється орендарем згідно з вимогами ч. 2 ст. 533 ЦКУ в національній валюті України гривні шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що розмір орендної плати в еквіваленті іноземної валюти складає 5 300 Євро з ПДВ на місяць. Орендна плати нараховується за кожний фактичний місяць користування об`єктом оренди.

Пунктом 4.3 договору встановлено порядок оплати орендних платежів: в еквіваленті 5 300 Євро за розрахунковим курсом не пізніше двох «робочих днів календарних днів» з дати отримання від орендодавця акту прийому передачі наданих послуг.

При цьому, пунктом 5.1.8 договору встановлений обов`язок орендодавця направляти орендарю акт виконаних робіт (наданих послуг) не пізніше 3 робочих днів по закінченню кожного фактичного місяця оренди.

Щодо строків сплати чергових платежів з орендної плати слід зазначити про таке.

Як зазначено вище, у пункті 4.3 договору міститься суперечність щодо строків сплати орендних платежів «не пізніше двох робочих днів календарних днів».

Оскільки обчислення строку робочими днями вказано найпершим, а також за відсутності за перечень позивача про те, що строк на оплату слід обліковувати календарними днями, пункт 4.3 договору слід трактувати як обов`язок відповідача сплатити черговий платіж протягом 2 робочих днів з моменту отримання орендарем акту прийому передачі наданих послуг за розрахунковий період.

У період перебування обладнання у користуванні орендаря позивачем було складено акти надання послуг: № 2731 від 10.12.2021 на суму 162 150,85 грн. та № 52 від 13.01.2022 на суму 167 871,14 грн., № 398 від 22.02.2022 на суму 171 875,29 грн., № 493 від 31.03.2022 на суму 177 070,88 грн., № 801 від 17.05.2022 на суму 177 070,88 грн., № 831 від 31.05.2022 на суму 177 070,88 грн., № 874 від 14.06.2022 на суму 177 070,88 грн.

Загалом за період перебування обладнання у користуванні орендаря з 17.11.2021 по 16.06.2022, останній мав сплатити орендну плату у загальному розмірі 1 210 180,80 грн.

Акти № 2731 від 10.12.2021 на суму 162 150,85 грн. та № 52 від 13.01.2022 на суму 167 871,14 грн. були підписані сторонами без зауважень та заперечень; акти № 398 від 22.02.2022 на суму 171 875,29 грн., № 493 від 31.03.2022 на суму 177 070,88 грн., № 801 від 17.05.2022 на суму 177 070,88 грн., № 831 від 31.05.2022 на суму 177 070,88 грн., № 874 від 14.06.2022 на суму 177 070,88 грн. не були підписані відповідачем.

Надаючи оцінку наявності у відповідача обов`язку оплачувати послуги з оренди, надані за не підписаними ним актами, слід зазначити про таке:

- акти № 801 від 17.05.2022 на суму 177 070,88 грн., № 831 від 31.05.2022 на суму 177 070,88 грн., № 874 від 14.06.2022 на суму 177 070,88 грн. були направлені відповідачу засобами поштового зв`язку 15.06.2022 та отримані останнім 24.06.2022. Що підтверджується описами вкладення у цінний лист, фіскальними чеками та повідомленням про вручення поштового відправлення (том 1 а.с. 85 88);

- акт № 493 від 31.03.2022 на суму 177 070,88 грн., як підтверджується самим відповідачем, був направлений на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт".

Заперечення відповідача щодо відсутності між сторонами домовленості про обмін документами засобами електронного зв`язку та неналежної електронної адреси, з якої акт № 493 від 31.03.2022 був відправлений, є необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Так, відповідач, будучи обізнаним про наявність у нього обов`язку сплачувати орендну плату за обладнання, що перебуває у його користуванні, зводить свої заперечення проти наявності у нього обов`язку оплачувати послуги, надані за актом № 493 від 31.03.2022, лише до форми пред`явленого акта.

Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що надмірний формалізм може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах Zubac v. Croatia, Beles and Others v. the Czech Republic, №47273/99, пп. 50-51 та 69, та Walchli v. France, № 35787/03, п. 29). При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати вирішення спору судом (рішення у справі Kutic v. Croatia, заява №48778/99, пункт 25). Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має застосовуватися на практиці і бути ефективним. Для того щоб право на доступ було ефективним, особа повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права (рішення у справах Bellet v. France та Nunes Dias v. Portugal). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі Perez de Rada Cavanilles v. Spain);

- докази направлення акту № 398 від 22.02.2022 на суму 171 875,29 грн. на адресу відповідача в матеріалах справи відсутні. Разом з цим, як зазначено вище, відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідач був обізнаним про наявність у нього обов`язку сплачувати орендну плату за обладнання, що перебуває у його користуванні на підставі договору оренди обладнання № 05ОР/2021 від 17.11.2021.

Позивачем, 25.03.2022 було направлено відповідачу повідомлення № 01-22/2022 від 22.03.2022 про розірвання договору оренди обладнання № 05ОР/2021 від 17.11.2021 з підстав порушення орендарем своїх зобов`язань зі сплати орендних платежів.

Також слід зауважити, що самим договором оренди був встановлений розмір чергового орендного платежу. Тобто, відповідачу був відомий розмір його грошового зобов`язання.

За таких обставин, не направлення орендодавцем орендарю актів № 398 від 22.02.2022 на суму 171 875,29 грн. та № 493 від 31.03.2022 на суму 177 070,88 грн. засобами поштового зв`язку не може слугувати підставою звільнення орендаря від обов`язку сплатити орендну плату за обладнання, що перебувало у його користуванні на підставі договору оренди обладнання №05ОР/2021 від 17.11.2021.

Щодо заперечень відповідача про те, що об`єкт оренди з 25.02.2022 ним фактично не використовувався слід зазначити про таке.

Відповідно до п. 4.2. договору оренди, орендна плата нараховується за кожний фактичний місяць користування об`єктом оренди.

Згідно з ч. 6 ст. 762 ЦК України, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Разом з цим, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявність підстав для звільнення його від сплати орендних платежів на підставі ч. 6 ст. 762 ЦК України (відсутності у орендаря доступу до об`єкта оренди/технічну неможливість використання такого майна тощо).

При цьому, економічна недоцільність, втрата за будь-яких обставин потреби у користуванні об`єктом оренди не є підставами в розумінні вимог чинного законодавства для звільнення орендаря від обов`язку зі сплати орендних платежів до моменту фактичного повернення майна орендодавцю.

А отже, з урахуванням пункту 4.3 договору, строк виконання відповідачем зобов`язання зі сплати орендних платежів за період користування обладнанням з 17.11.2021 по 16.06.2022 у загальному розмірі 1 210 180,80 грн. є таким, що настав.

Однак, відповідач порушив свої зобов`язання за договором і не сплатив орендні платежі у встановлені строки у повному обсязі. Всього за спірний період орендарем було сплачено орендодавцю орендну плату у розмірі 330 021,99 грн.

За таких обставин, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Мультівак Україна" зі сплати орендних платежів у розмірі 880 158,81 грн.

А отже, вимоги позивача про стягнення орендної плати у розмірі 880 158,81 грн. є обґрунтованими.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором № 05ОР/2021 від 17.11.2021 з додатками (т. 1 а.с. 12 - 26), актом прийому - передачі (том 1 а.с. 27), виписками по рахунку (том 1 а.с. 29 31, 61, 165), листуванням між сторонами (том 1 а.с. 34 59, 89, 184 - 189), актами надання послуг (том 1 а.с. 32 33, 63, 74, 78, 82), актом повернення обладнання (том 1 а.с. 60), рахунками на оплату (том 1 а.с. 62, 68, 73, 77, 81), податковими накладними (том 1 а.с. 64 65, 71 72, 75 76, 79 80, 83 - 84), витягами з веб-сайту про курси валют (том 1 а.с. 66 67), доказами направлення актів виконаних робіт (том 1 а.с. 70, 85 - 88).

Обставини, на які посилається відповідач, доводяться платіжним дорученням (т. 1 а.с. 154).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" (місцезнаходження: 49102, м. Дніпро, вул. Данила Галицького, буд. 2-А, ідентифікаційний код: 42234821) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультівак Україна" (місцезнаходження: пров. 1-го травня, 30, с. Нові Петрівці, Київська область, 07354; ідентифікаційний код: 37640186) суму основної заборгованості у розмірі 880 158,81 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 13 202,38 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 27.03.2023.

Суддя М.О. Ніколенко