Постанова

від 14.09.2023 по справі 904/272/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2023 року м.Дніпро Справа № 904/272/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Чус О.В. (доповідач),

судді Кощеєв І.М., Дармін М.О.

секретар судового засідання Солодова І.М.

за участю сторін

від відповідача: Ромасько Є.В., ордер б/н від 31.08.2023 р., адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2023 (повне рішення складено27.03.2023, суддя Ніколенко М.О.) у справі № 904/272/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультівак Україна", с.Нові Петрівці, Київська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт", м. Дніпро

про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 880 158,81 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мультівак Україна" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт", в якому з урахуванням клопотання від 27.02.2023 про зменшення позовних вимог, просило стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 880 158,81 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди обладнання №05ЩЗ/2021 від 17.11.2021 щодо сплати орендних платежів у встановлені строки та у повному обсязі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2023 у даній справі позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультівак Україна" суму основної заборгованості у розмірі 880 158,81 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 13 202,38 грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що з урахуванням пункту 4.3 договору, строк виконання відповідачем зобов`язання зі сплати орендних платежів за період користування обладнанням з 17.11.2021 по 16.06.2022 у загальному розмірі 1 210 180,80 грн є таким, що настав. Однак, відповідач порушив свої зобов`язання за договором і не сплатив орендні платежі у встановлені строки у повному обсязі. Всього за спірний період орендарем було сплачено орендодавцю орендну плату у розмірі 330 021,99 грн. За таких обставин, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Мультівак Україна" зі сплати орендних платежів у розмірі 880 158,81 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю Олімпус Консалт звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати в частині стягнення з ТОВ Олімпус Консалт на користь ТОВ Мультівак Україна заборгованості у сумі 611 696,51 грн, ухваливши в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, заявник зазначає, що судом першої інстанції не було належним чином розглянуто клопотання про розгляд цієї справи з викликом сторін, що призвело до порушення норм процесуального права, а також не дало можливості представнику ТОВ Олімпіус Консалт прийняти участь в судовому засідання для надання необхідних пояснень по суті спору, що призвело до неповного з`ясування обставин справи.

Скаржник вказує, що 01.04.2022 ТОВ Олімпіус Консалт отримало від ТОВ Мультівак Україна повідомлення про розірвання договору та повернення обладнання №01-22/2022 від 22.03.2022, в якому позивач повідомив про розірвання договору та просив забезпечити вільний доступ до обладнання технічним спеціалістам ТОВ Мультівак Україна для проведення демонтажу, пакування та повернення обладнання орендодавцю; завантажити обладнання на транспортний засіб, наданий ТОВ Мультівак Україна. Про дату прибуття технічного спеціаліста позивач зобов`язався повідомити додатково.

З урахуванням п.п.3.6, 8.2 договору для повернення обладнання ініціатива повинна була виходити від орендодавця, оскільки останній повинен був забезпечити прибуття спеціаліста для демонтажу та надання транспорту.

Отримавши від орендодавця лист від 14.07.2022, в якому позивач пропонував надати на свою офіційну електронну пошту відповідь з датою допуску технічних спеціалістів позивача для повернення обладнання, наступного ж дня, 15.07.2022 відповідачем направлено позивачу відповідне повідомлення, в якому повідомлялося про готовність допустити технічних спеціалістів для демонтажу обладнання та завантажити власними силами на транспорт орендодавця.

20.07.2022 обладнання було передано позивачу за актом повернення обладнання від 20.07.2022.

Скаржник зазначає, що обладнання ним фактично використовувалося лише з 17.11.2021 по 25.02.2022, тобто трохи більше 3 місяців. З початком військової агресії російської федерації проти України відповідач обладнання у своїй господарській діяльності не використовував. Окрім того, для повноцінного використання цього специфічного обладнання в господарській діяльності, необхідно було здійснювати його обслуговування, право на проведення якого за умовами договору закріплено за ТОВ Мультівак Україна, зв`язок з яким після початку воєнних дій був відсутній.

Відповідач вважає, що з огляду на направлення ТОВ Мультівак Україна повідомлення про розірвання договору №01-22/2022 від 22.03.2022, враховуючи положення п.12.7 договору та приписи ст.782 Цивільного кодексу України, договір є розірваним в односторонньому порядку за ініціативою позивача з 02.04.2022, а отже з цієї дати підстави для сплати орендних платежів у апелянта відсутні.

Таким чином, на думку скаржника, судом безпідставно стягнуто з ТОВ Олімпіус Консалт орендну плату за період з 02.04.2022 по 16.06.2022 у сумі 439 821,22 грн за актами №801 від 17.05.2022, №831 від 31.05.2022, №874 від 14.06.2022.

Скаржник наголошує, що хоча після 02.04.2022 обладнання й перебувало у орендатора, але зміст правовідносин між позивачем та відповідачем носив інший характер, а саме замість оренди мала місце безоплатна послуга зі зберігання обладнання орендарем, так як орендодавець тривалий час не направляв свого спеціаліста для його демонтажу та транспорту для транспортування, що передбачено умовами договору.

Щодо оплати оренди за актом прийому-передачі наданих послуг №398 від 22.02.2022 у сумі 171 875,29 грн, відповідач зазначає, що орендодавець не виконав свого обов`язку і не надав орендатору цей акт, тому, у останнього відсутній обов`язок сплачувати орендну плату за цим актом, що відповідає умовам договору щодо строків оплати.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач вказує, що жодного листа до 20.07.2022 про намір та готовність повернути обладнання від апелянта на адресу ТОВ Мультівак Україна не надходило.

Відповідач не враховує обов`язки наймача, які зазначені у ст.785 Цивільного кодексу України, а саме у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Також у п.12.7 договору передбачено, що сторони зобов`язуються провести кінцеві взаєморозрахунки протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання винною стороною повідомлення про розірвання договору.

Позивач вважає безпідставними посилання відповідача про неповідомлення орендодавцем про прибуття технічного спеціаліста, оскільки відповідачем надсилалися позивачу листи з гарантією погашення заборгованості та наміру викупити обладнання.

Позивач звертає увагу, що відповідач отримував акти наданих послуг, але не підписував їх та не надавав обґрунтованої відмови від їх підписання.

На виконання вимог Податкового кодексу України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, умов договору, ТОВ Мультівак Україна формувало первинно-облікову документацію, надсилало на адресу ТОВ Олімпіус Консалт та реєструвало податкові накладні, які також підтверджують здійснення господарських операцій.

Твердження відповідача про відсутність зв`язку з ТОВ Мультівак Україна безпідставні та необґрунтовані.

Посилання апелянта на те, що обладнання майже не працювало, ніяким чином не впливає на його обов`язок сплачувати орендну плату. Жодного повідомлення з січня 2022 щодо невикористання обладнання та прохання не нараховувати орендну плату або її зменшення, ТОВ Мультівак Україна не отримувало.

Стосовно заперечень апелянта по акту наданих послуг за лютий 2022 року, позивач зазначає, що жодного листа про відсутність такого акту від орендаря він не отримував, а обладнання, як об`єкт оренди, з січня 2022 року по лютий 2022 року відповідач використовував.

У відповіді на відзив на апеляційну скаргу відповідач вважає, що позивачем жодним чином не спростовано доводи апеляційної скарги, а саме:

-внаслідок розірвання ТОВ Мультівак Україна договору оренди в односторонньому порядку і невчинення з його боку активних дій щодо повернення обладнання, яке це передбачено умовами договору, у ТОВ Олімпіус Консалт відсутній обов`язок зі сплати орендних платежів після розірвання цього договору;

-внаслідок ненаправлення (ненадання) ТОВ Мультівак Україна на адресу орендаря акту прийому-передачі послуг №398 від 22.02.2022, у останнього відсутній обов`язок для оплати наданих послуг за цим актом.

Відповідно до протоколу автоматичногорозподілу судової справи між суддямивід 17.04.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі головуючий суддя Чус О.В., судді Орєшкіна Е.В., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.04.2023 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №904/272/23. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/272/23.

21.04.2023 матеріали справи №904/272/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2023 залишено без руху; повідомлено скаржника щодо усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду належні докази надсилання копії скарги і доданих до неї документів позивачу, надавши строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

12.05.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків, якою долучено до матеріалів справи докази надсилання апеляційної скарги позивачу.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2023; розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 15.06.2023 о 10 годин 20 хвилин.

15.06.2023 у судовому засіданні оголошена перерва до 14.09.2023 до 10 годин 20 хвилин.

Розпорядженням керівника апарату суду від 12.09.2023 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 з посади судді Центрального апеляційного господарського суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі головуючий суддя Чус О.В., судді Дармін М.О., Кощеєв І.М.

14.09.2023 у судове засідання з`явився представник відповідача, який надав відповідні пояснення.

Позивач наданим йому процесуальним правом не скористався та не забезпечив в судове засідання явку повноважного представника.

Позивач у поданому клопотанні просить розгляд справи відкласти у зв`язку перебуванням його представника у відрядженні.

Статтею 6 Європейської конвенції з прав людини передбачено право кожного на судовий розгляд його справи упродовж розумного строку.

У частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України також закріплено розумність строків розгляду справи судом як одну з основних засад (принципів) господарського судочинства.

Частинами 11,12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

За змістом п.2 ч.2 ст.202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Розглядаючи клопотання учасника справи про відкладення розгляду справи, повинен оцінити обставини, на які останній посилається у ньому як на підставу для відкладення з точки зору їх поважності та за результатами такої оцінки або визнати такі причини неявки поважними і, як наслідок, відкласти розгляд справи, або відмовити у задоволенні такого клопотання у разі визнання причин неявки представника учасника справи неповажними.

У пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 зазначено, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

У разі відкладення розгляду справи за відсутності достатніх підстав, будуть порушені розумні строки тривалості судового провадження, що в свою чергу може бути порушенням права на справедливий та публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, і як наслідок - права на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Враховуючи, що позивач висловив свою правову позицію у поданому відзиві на апеляційну скаргу, неявка представника позивача не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення відповідного клопотання про відкладення розгляду справи.

14.09.2023 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та надані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мультівак Україна" (надалі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" (надалі - орендар) укладено договір оренди обладнання № 05ОР/2021 від 17.11.2021 (надалі - договір), за умовами п.1.1 якого, орендодавець зобов`язується передати в строкове платне користування пакувальну машину MULTIVAC Т300 для пакування продукції орендаря (надалі об`єкт оренди), ввести об`єкт оренди в експлуатацію, а орендар зобов`язується прийняти об`єкт оренди та сплатити орендну плату на умовах даного договору.

Об`єкт оренди передається орендарю для здійснення господарської діяльності орендаря, а саме для пакування харчових продуктів (п.2.1 договору).

Передача об`єкта оренди здійснюється на складі орендаря за адресою: м.Дніпро, вул.Гвардійська, 28Д (п.3.1 договору).

Доставка об`єкта оренди до місця оренди, встановлення, монтаж, проведення робіт з монтажу, введенню об`єкта оренди в експлуатацію, демонтажу при поверненні об`єкта оренди здійснюється силами орендодавця (п.3.6 договору).

Розвантаження при прийомі-передачі об`єкта оренди орендарю та завантаження при його поверненні здійснюється силами та за рахунок орендаря (п.3.7 договору).

Згідно з п. 4.1 договору, оплата грошових коштів за даним договором здійснюється орендарем згідно з вимогами ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України в національній валюті України гривні шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця.

Відповідно до п.4.2 договору розмір орендної плати в еквіваленті іноземної валюти складає 5 300 Євро з ПДВ на місяць. Орендна плати нараховується за кожний фактичний місяць користування об`єктом оренди.

У пункті 4.3 договору сторони узгодили порядок оплати орендної плати за кожний місяць оренди, а саме не пізніше 2 (двох) робочих календарних днів з дати отримання від орендодавця акту прийому-передачі наданих послуг.

Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця (п.4.5 договору).

У п.5.1 договору сторони узгодили, що орендодавець, зокрема, зобов`язаний прийняти у разі закінчення строку оренди об`єкт оренди з підписанням акту повернення обладнання при умові, що об`єкт оренди знаходиться в нормальному загальному і технічному стані на момент повернення (п.п.5.1.5); направляти орендарю акт виконаних робіт (наданих послуг) не пізніше 3 (трьох) робочих днів по закінченню кожного фактичного місяця оренди (п.п.5.1.8).

За умовами п.5.3 договору орендар зобов`язаний, зокрема, у разі закінчення строку дії даного договору, повернути орендодавцю об`єкт оренди в справному технічному стані з урахуванням нормального фізичного зносу за строк користування об`єктом оренди (п.п.5.3.12); повернути об`єкт оренди не пізніше 3 (трьох) робочих днів з моменту закінчення строку дії даного договору, якщо орендар не придбає договір оренди за договором поставки (п.п.5.3.17).

Строк оренди складає 8 календарних місяців з дати передачі об`єкту оренди орендарю, що підтверджується актом прийому передачі обладнання (п.7.1 договору).

По закінченню строку оренди орендар зобов`язаний повернути об`єкт оренди орендодавцю не пізніше 3 (трьох) робочих днів, що слідують за фактичними закінченням строку оренди, якщо сторони не уклали договір поставки (п.8.1 договору).

Орендар зобов`язаний підготувати об`єкт оренди до проведення робіт по демонтажу об`єкта оренди, завантажити об`єкт оренди своїми силами та за свій рахунок на транспортний засіб, наданий орендодавцем (п.8.2 договору).

Об`єкт оренди вважається фактично поверненим орендодавцю з моменту завантаження об`єкта оренди на транспортний засіб та підписання сторонами акту повернення об`єкта оренди (п.8.3 договору).

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє 8 місяців з дати підписання акту прийому передачі обладнання, але у будь якому випадку діє до повного виконання сторонами зобов`язань за даним договором (п.12.1 договору).

У випадках, не передбачених цим договором, сторони керуються чинним законодавством України (п.12.3 договору).

На виконання умов договору позивач передав орендарю в оренду обладнання, що підтверджується актом прийому-передачі обладнання від 17.11.2021.

Спірне обладнання перебувало в користуванні орендаря по 20.07.2022, що підтверджується актом повернення обладнання від 20.07.2022.

Відповідачем орендну плату за користування обладнанням сплачено не у повному обсязі, що і стало підставою для звернення позивачем до суду з даним позовом.

Згідно з частинами 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (ст.174 Господарського кодексу України).

За приписами частини першої ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і та справедливості (ст.627 Цивільного кодексу України).

За змістом ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша ст.509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Положеннями ч.3 ст.285 Господарського кодексу України на орендаря покладений, зокрема, обов`язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України).

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк (ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України).

Частиною першою ст.760 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму.

Як вже було зазначено, на виконання умов договору позивач передав орендарю в оренду обладнання, що підтверджується актом прийому-передачі обладнання від 17.11.2021.

Листом вих.№01-22/2022 від 22.03.2022 позивач повідомив відповідача про розірвання договору у зв`язку несплатою орендарем орендної плати у повному обсязі. Крім того, у вказаному листі орендодавець повідомив орендаря про необхідність повернення обладнання, а також просив забезпечити вільний доступ до обладнання технічним спеціалістам ТОВ Мультівак Україна для проведення демонтажу, пакування обладнання та повернення обладнання орендодавцю; завантажити обладнання на транспортний засіб, наданий ТОВ Мультівак Україна. При цьому, позивачем зазначено, що про дату прибуття його технічного спеціаліста він повідомить додатково.

Відповідач не заперечує, що вказане повідомлення ним отримано 01.04.2022.

У відповідь на вказане повідомлення про розірвання договору та вимогу про повернення майна, відповідач листом бн/ та б/д повідомив позивача, що цінує співпрацю з ТОВ Мультівак Україна і бажає її продовжувати. Також відповідач зазначив, що воєнні дії призвели до погіршення фінансового стану товариства, оскільки виникли неплатежі з боку контрагентів, а також значно зменшилася кількість замовлено від клієнтів; керівництво товариства здійснює заходи щодо якнайшвидшого погашення заборгованості, яка виникла перед ТОВ Мультівак України.

Також листом б/н та б/д відповідач, окрім неможливості належного виконання зобов`язань за договором у зв`язку з військовою агресією російської федерації, повідомив позивача, що готовий розглянути питання про припинення дії договору №05ОР/2021 від 17.11.20021, за умови досягнення згоди щодо нього та відсутності претензій між сторонами один до одного із відповідною документальною фіксацією.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частинами першою та другою статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

За змістом статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Частиною третьою ст.291 Господарського кодексу України встановлено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Статтею 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

За загальним правилом, зміна та розірвання господарських договорів допускаються лише за згодою сторін у порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України. Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов`язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором (аналогічну правову позицію викладено у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 № 916/1684/18).

За умовами п.п.5.2.5 п.5.2 орендодавець має право розірвати цей договір та вимагати повернення об`єкта оренди в разі, якщо орендар порушує умови цього договору: у разі порушення орендарем умов оплати більш ніж на 15 календарних днів; у разі передачі орендарем об`єкта оренди третім особам.

Отже, умовами п.п.5.2.5 п.5.2 договору не передбачено право орендодавця на одностороннє розірвання договору, а встановлено право орендодавця на його розірвання договору в разі, якщо орендар порушує умови цього договору.

Колегія суддів звертає увагу, що для правових наслідків щодо домовленості сторін про розірвання договору важливим є не сам процес вчинення сторонами певних дій, наприклад, направлення заяви про розірвання договору, а власне результат - юридичний факт волевиявлення сторін про припинення правовідносин, що існували за таким договором.

У спірних правовідносинах сторони не дійшли згоди про розірвання договору з 02.04.2022, як помилково зазначає відповідач.

Згідно з п.12.2 договору договір не може бути розірваний орендарем в односторонньому порядку.

Відповідно до п.12.7 договору у разі порушення однією із сторін істотних умов даного договору, сумлінна сторона має право розірвати даний договір в односторонньому порядку, письмово попередивши іншу сторону про таке розірвання за 10 (десять) календарних днів до дати такого розірвання.

Отже, відповідно до умов п.12.7 договору одностороннє розірвання договору є можливим лише за умови письмового попередження про це іншої сторони за 10 календарних днів до дати такого розірвання.

В матеріалах справи відсутні докази надіслання позивачем повідомлення відповідачу про розірвання договору за 10 календарних днів до дати такого розірвання, як це передбачено п.12.7 договору.

Частиною 2 ст.291 Господарського кодексу України встановлено, що договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об`єкта оренди; ліквідації суб`єкта господарювання-орендаря; загибелі (знищення) об`єкта оренди.

Відповідно до п.7.1 договору строк оренди складає 8 місяців з дати передачі об`єкту оренди орендарю, що підтверджується актом прийому-передачі обладнання.

Об`єкт оренди був переданий орендарю 17.11.2021, що підтверджується відповідним актом прийому-передачі обладнання.

Отже договір припинив свою дію 17.07.2022 внаслідок закінчення строку на який його укладено, а не у зв`язку з його одностороннім розірванням.

Відповідно до п.8.1 договору по закінченню строку оренди орендар зобов`язаний повернути об`єкт оренди орендодавцю не пізніше 3 (трьох) робочих днів, що слідують за фактичним закінченням строку оренди, якщо сторони не уклали договір поставки.

Листом вих.№48 від 14.07.2022 позивач, зокрема повідомив відповідача, що 16.07.2022 договір оренди закінчується, а тому ТОВ Олімпіус Консалт зобов`язано повернути обладнання не пізніше 3 (трьох) робочих днів з дати закінчення дії договору, а саме не пізніше 20.07.2022.

20.07.2022 між сторонами було підписано акт повернення обладнання до договору оренди обладнання №05ОР/2021 від 17.11.2021. Вказаний акт підписаний представниками сторін без зауважень.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що у пункті 4.3 договору міститься суперечність щодо строків сплати орендних платежів не пізніше двох робочих днів календарних днів. Оскільки обчислення строку робочими днями вказано найпершим, а також за відсутності заперечень позивача про те, що строк на оплату слід обліковувати календарними днями, пункт 4.3 договору слід трактувати як обов`язок відповідача сплатити черговий платіж протягом 2 робочих днів з моменту отримання орендарем акту прийому передачі наданих послуг за розрахунковий період.

На виконання умов договору позивачем були складені акти наданих послуг: № 2731 від 10.12.2021 на суму 162 150,85 грн та № 52 від 13.01.2022 на суму 167 871,14 грн, № 398 від 22.02.2022 на суму 171 875,29 грн, № 493 від 31.03.2022 на суму 177 070,88 грн, № 801 від 17.05.2022 на суму 177 070,88 грн, № 831 від 31.05.2022 на суму 177 070,88 грн, № 832 від 14.06.2022 на суму 177 070,88 грн, всього на загальну суму 1 210 180,80 грн.

Акти № 2731 від 10.12.2021 на суму 162 150,85 грн та № 52 від 13.01.2022 на суму 167 871,14 грн були підписані сторонами без зауважень та заперечень; акти №398 від 22.02.2022 на суму 171 875,29 грн, №493 від 31.03.2022 на суму 177 070,88 грн, №801 від 17.05.2022 на суму 177 070,88 грн, №831 від 31.05.2022 на суму 177 070,88 грн, №832 від 14.06.2022 на суму 177 070,88 грн не були підписані відповідачем.

Акти №801 від 17.05.2022 на суму 177 070,88 грн, №831 від 31.05.2022 на суму 177070,88 грн, № 832 від 14.06.2022 на суму 177 070,88 грн позивачем були направлені відповідачу засобами поштового зв`язку 15.06.2022 та отримані останнім 24.06.2022, що підтверджується описами вкладення у цінний лист, фіскальними чеками та повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідачем не заперечує, що акт № 493 від 31.03.2022 на суму 177 070,88 грн був направлений на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт".

Докази направлення позивачем акту №398 від 22.02.2022 на суму 171 875,29 грн на адресу відповідача в матеріалах справи відсутні.

Разом з цим, відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідач був обізнаним про наявність у нього обов`язку сплачувати орендну плату за обладнання, що перебуває у його користуванні на підставі договору оренди обладнання №05ОР/2021 від 17.11.2021. Умовами договору встановлений розмір чергового орендного платежу. Тобто, відповідачу був відомий розмір його грошового зобов`язання.

Таким чином, місцевим господарським судом правомірно зазначено, що ненаправлення орендодавцем орендарю актів №398 від 22.02.2022 на суму 171 875,29 грн та № 493 від 31.03.2022 на суму 177 070,88 грн засобами поштового зв`язку не може слугувати підставою звільнення орендаря від обов`язку сплатити орендну плату за обладнання, що перебувало у його користуванні на підставі договору оренди обладнання №05ОР/2021 від 17.11.2021.

Відповідачем частково сплачено позивачу орендну плату у розмірі 330 021,99 грн.

За таких обставин, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Мультівак Україна" зі сплати орендних платежів у розмірі 880158,81 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідача з орендної плати, колегія суддів вважає його обґрунтованим і арифметично правильним.

Враховуючи викладене, встановивши факт порушення відповідачем зобов`язання з оплати орендної плати за обладнання, що перебувало у його користуванні на підставі договору оренди обладнання №05ОР/2021 від 17.11.2021, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого виснвоку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості розмірі 880 158,81 грн.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що об`єкт оренди з 25.02.2022 ним фактично не використовувався.

Так, відповідно до п. 4.2. договору оренди, орендна плата нараховується за кожний фактичний місяць користування об`єктом оренди.

Згідно з ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Разом з цим, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявність підстав для звільнення його від сплати орендних платежів на підставі ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України (відсутності у орендаря доступу до об`єкта оренди/технічну неможливість використання такого майна тощо).

При цьому, економічна недоцільність, втрата за будь-яких обставин потреби у користуванні об`єктом оренди не є підставами в розумінні вимог чинного законодавства для звільнення орендаря від обов`язку зі сплати орендних платежів до моменту фактичного повернення майна орендодавцю.

Апеляційний господарський суд вважає безпідставними доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права внаслідок того, що судом першої інстанції не було належним чином розглянуто клопотання відповідача про розгляд цієї справи з викликом сторін, враховуючи таке.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач звернувся до господарського суду з клопотанням про розгляд цієї справи з викликом сторін. Вказане клопотання мотивовано тим, що ціна цього позову перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 встановлено у розмірі 2684,00 грн., а тому п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 342 000, 00 грн.

Предметом спору у даній справі є майнова вимога позивача про стягнення з позивача заборгованості у розмірі 880 158,81 грн. Отже ціна позову не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто ця справа є малозначною.

Зазначена справа не належить до категорії справ, розгляд яких не може бути здійснений у порядку спрощеного провадження. Крім того, скаржник не навів жодних обґрунтувань, яким чином, на його думку, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження унеможливив установлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення цієї справи.

За таких обставин, місцевим господарським судом правомірно залишено без задоволення клопотання відповідача про розгляд цієї справи з викликом сторін.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права під час ухвалення рішення судом апеляційної інстанції не встановлено. В зв`язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції має бути залишене без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позову та апеляційної скарги на підставі положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 236, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" відмовити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2023 у справі №904/272/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку та випадках, передбачених ст.287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 26.09..2023.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О.Дармін