Рішення

від 20.03.2023 по справі 908/2776/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/11/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2023 Справа № 908/2776/22

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченка М.В.

при секретарі судового засідання Драковцевій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні матеріали справи № 908/2776/22

за позовом Концерну "Міські теплові мережі" (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул.Гвардійський, буд. 137; фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 79-а, ідентифікаційний код 32121458)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕКОН" (69035, м. Запоріжжя, вул. Л.Жаботинського, буд. 47, ідентифікаційний код 40814846)

про стягнення 72169,07 грн.

за участю представників:

від позивача - Лойко А.О., довіреність №524/20-23 від 30.12.2022;

від відповідача - не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернувся Концерн "Міські теплові мережі" з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕКОН" заборгованості за послугу з постачання теплової енергії на об`єкт: приміщення №66 загальною площею 812,0 к.м. по вул. Гоголя, буд. 163, м. Запоріжжя, за період з листопада 2020 року по квітень 2021 року в розмірі 64864,35 грн. за особовим рахунком №601127, а також нарахованих за прострочення оплати інфляційних втрат за період з січня 2021 року по січень 2022 року у сумі 5476,68 грн. та 3% річних за період з 20.12.2020 по 01.02.2022 у сумі 1828,04 грн.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 509, 526, 530, 625, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 193, 276 Господарського кодексу України, Закону України від 02.06.2005 №2633-ІV "Про теплопостачання", Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2022 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.

Ухвалою суду від 28.12.2022 позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

13.01.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків з доказами на виконання вимог суду.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.01.2023, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 33/11/23, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 14.02.2023 о 12 год. 00 хв.

Позивач отримав копію ухвали суду 24.01.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

26.01.2023 від відповідача повернулась ухвала від 18.01.2023, надіслана на юридичну адресу: 69035, м. Запоріжжя, вул. Л.Жаботинського, буд. 47 з відміткою поштової установи про відсутність адресата за вказаною адресою.

30.01.2023 повторно надіслано відповідачу копію ухвали від 18.01.2023 на адресу приміщення, яке є об`єктом теплопостачання згідно з позовною заявою (вул. Гоголя, буд.163, м. Запоріжжя).

Станом на 14.02.2023 ухвала від 18.01.2023 до суду не поверталась.

В судовому засіданні 14.02.2023 був присутнім представник позивача, здійснювалося фіксування судового процесу технічними засобами - програмно-апаратним комплексом "Акорд".

Суд повідомив про відсутність відомостей про вручення ухвали відповідачу.

Представник позивача повідомив про те, що копію позовної заяви було надіслано на юридичну адресу відповідача, інша адреса у позивача відсутня.

З метою дотримання принципу рівності сторін та процесуальних прав усіх учасників справи, надання відповідачу можливості ознайомитись з позовною заявою та подати відзив, ухвалою суду від 21.02.2023 відкладено розгляд справи на 20.03.2023 о 10 год. 00 хв.

Копію ухвали суду від 21.02.2023 розміщено до відома відповідача 21.02.2023 на сайті Господарського суду Запорізької області.

Також директору ТОВ «ІНЖЕКОН» Калугіну І.В. передано телефонограму №02-20/1 від 20.02.2023 з повідомленням про відкладення розгляду справи на 20.03.2023 о 10 год. 00 хв. Директор ТОВ «ІНЖЕКОН» Калугін І.В. повідомив про те, що поштову кореспонденцію слід направляти на його ім`я за адерсою: вул. Тимірязєва, буд. 443, м. Запоріжжя, 69071.

У зв`язку з цим копію ухвали суду від 21.02.2023 було надіслано на вказану адресу.

02.03.2023 до суду повернулася копія ухвали від 18.01.2023, надіслана відповідачу на адресу об`єкту теплопостачання: вул. Гоголя, буд. 163, м. Запоріжжя, зазначеного в позовній заяві, з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.

В судовому засіданні 20.03.2023 був присутнім представник позивача, здійснювалося фіксування судового процесу технічними засобами - програмно-апаратним комплексом "Акорд".

Відповідач не надав відзиву на позовну заяву, не повідомив причин неявки.

Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

В судовому засіданні 20.03.2023 судом прийнято рішення, проголошено представнику позивача вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

03.10.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД-ЗП-ЛТД" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕКОН» (орендар, відповідач) укладено договір оперативної оренди №Г.163, предметом якого оренда відповідачем приміщення №66 загальною площею 812,0 к.м. по вул. Гоголя, буд. 163, м.Запоріжжя, для мети розміщення офісних приміщень, здійснення торгівельної діяльності.

Згідно з п. 11.2 договору строк цього договору встановлено не раніше 31.12.2025.

Основним видом діяльності Концерну «Міські теплові мережі» (позивача) відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря.

У період з листопада 2020 року по квітень 2021 року позивач здійснив постачання теплової енергії на об`єкт - орендоване відповідачем приміщення №66 загальною площею 812,0 к.м. по вул. Гоголя, буд. 163, м. Запоріжжя, на загальну суму 66364,35 грн., на підтвердження чого позивачем складено акти приймання-передачі теплової енергії та виставлено рахунки на оплату:

- від 30.11.2020 на суму 8345,14 грн. (за листопад 2020 року);

- від 31.12.2020 на суму 13481,86 грн. (за грудень 2020 року);

- від 31.012021 на суму 15617,69 грн. (за січень 2021 року);

- від 28.02.2021 на суму 13491,88 грн. (за лютий 2021 року);

- від 31.03.2021 на суму 10397,22 грн. (за березень 2021 року);

- від 30.04.2021 на суму 5030,56 грн. (за квітень 2021 року).

З метою ідентифікації відповідача як споживача позивачем присвоєно відповідачу особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідач частково оплатив спожиту теплову енергію 27.04.2021 на суму 1000,00 грн. та 08.09.2022 на суму 500,00 грн. з посиланням на номер договору №601127 та призначенням платежу: «за опалення». Оскільки оплати здійснені без конкретного місяця, за який здійснено оплату, позивач зарахував їх в оплату заборгованості за листопад 20202 року.

Таким чином. залишок заборгованості за спожиту теплову енергію складає 64864,35 грн.

15.12.2022 позивач надіслав відповідачу вимогу про сплату заборгованості за спожиту теплову енергію станом на 01.12.2022 в розмірі 64864,35 грн. за період з листопада 2020 року по квітень 2021 року, до якої додано акти та рахунки за спірний пероід.

Відповідач залишив вимогу позивача без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача заборгованості за послугу з постачання теплової енергії на об`єкт: приміщення №66 загальною площею 812,0 к.м. по вул. Гоголя, буд. 163, м. Запоріжжя, за період з листопада 2020 року по квітень 2021 року в розмірі 64864,35 грн. за особовим рахунком №601127, а також нарахованих за прострочення оплати інфляційних втрат за період з січня 2021 року по січень 2022 року у сумі 5476,68 грн. та 3% річних за період з 20.12.2020 по 01.02.2022 у сумі 1828,04 грн.

Правовідносини сторін є господарськими та виникли у сфері теплової енергії.

Відносини між суб`єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються Законом України від 02.06.2005 №2633-IV «Про теплопостачання».

Статтею 1 даного Закону визначено, що постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору

За приписами ст. 19 Закону України від 02.06.2005 №2633-IV «Про теплопостачання» теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно з ч. ч. 3, 13 ст. 20 даного Закону тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.

Тариф на теплову енергію для споживача визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 173Господаського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи з приписів ст. 19 Закону України від 02.06.2005 №2633-IV «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно з ч. 3 ст. 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Враховуючи викладене, відповідач зобов`язаний був оплачувати за фактично отриману теплову енергію щомісячно до останнього числа кожного місяця спірного періоду.

В порушення вимог законодавства відповідач лише частково оплатив спожиту теплову енергію за спірний період.

Як вбачається з виписок по рахунку позивача, оплата здійснювалася відповідачем з призначенням платежу: «за опалення» та посиланням на договір №601127, що є номером присвоєного позивачем відповідачу особового рахунку для обліку спожитої теплової енергії.

Вказаними діями відповідач підтвердив факт існування між сторонами правовідносин щодо постачання теплової енергії.

Відповідно до ч. 6 ст. 25 Закону України від 02.06.2005 №2633-IV «Про теплопостачання» у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Позивачем надані докази в підтвердження наявності заборгованості відповідача за спожиту теплову енергію в розмірі 64864,35 грн. Відповідачем доводи позивача не спростовані, докази оплати теплової енергії у спірному періоді не надані.

Враховуючи зазначене, суд визнав обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в розмірі 64864,35 грн.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення оплати теплової енергії позивач нарахував на суму заборгованості на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати за період з січня 2021 року по січень 2022 року у сумі 5476,68 грн. та 3% річних за період з 20.12.2020 по 01.02.2022 у сумі 1828,04 грн.

Суд визнав обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1828,04 грн. та інфляційних втрат у сумі 5476,68 грн.

Таким чином, позовні вимоги задоволені судом у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати на оплату судового збору за розгляд позовної заяви в сумі 2481,00 грн. підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 252, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕКОН" (69035, м. Запоріжжя, вул. Л.Жаботинського, буд. 47, ідентифікаційний код 40814846) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул.Гвардійський, буд. 137; фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 79-а, ідентифікаційний код 32121458) 64864,35 грн. (шістдесят чотири тисячі вісімсот шістдесят чотири грн. 35 коп.) основного боргу, 1828,04 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять вісім грн. 04 коп.) - 3% річних, 5476,68 грн. (п`ять тисяч чотириста сімдесят шість грн. 68 коп.) інфляційних втрат та 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн. 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 27.03.2023.

Суддя М.В. Мірошниченко