Рішення

від 27.03.2023 по справі 910/12841/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.03.2023Справа № 910/12841/22за позовом Військової частини НОМЕР_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АД-Інструмент"

про стягнення 139 450,40 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АД-Інструмент" про стягнення заборгованості у розмірі 139 450,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №79 про закупівлю за державні кошти від 25.10.2021 в частині дотримання строків поставки продукції, у зв`язку із чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню.

Ухвалою Господарського суд міста Києва від 29.11.2022 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

03.01.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач визнає факт порушення договірних зобов`язань, частково визнає заборгованість у сумі 30 961,98 грн та заперечує проти наданого відповідачем розрахунку суми заборгованості.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

25.10.2021 між Військової частиною НОМЕР_1 (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АД-Інструмент" (постачальник) було укладено договір №79 про закупівлю за державні кошти, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити замовнику товар (продукцію) у кількості та комплектації, а також порядком постачання зазначених в специфікації (додаток №1), що є невід`ємною частиною цього договору, а замовник прийняти та оплатити у порядку та на умовах визначених цим договором: машина для миття автозапчастин YM-1250 за ДК 021:2015 - 42990000-2 машини спеціального призначення різні, стан - новий, згідно специфікації.

Відповідно до п. 3.1 договору, ціна договору становить: без ІІДВ 258 241,50 грн, крім того ПДВ: 51 648,30 грн. Ціна договору, що підлягає оплаті становить: 309 889,80 грн, у тому числі податок на додану вартість та вартість вантажних робіт в місцях завантаження і транспортні витрати.

Згідно п. 5.1 договору, строк поставки продукції, передбаченого специфікацією, що є невід`ємною частиною цього договору (додаток №1), не пізніше 30 календарних днів з моменту заключення цього договору.

При передачі товару сторонами складається акт приймання-передачі товару в кількості два примірники і підписується уповноваженими представниками сторін (п. 5.8 договору).

Пунктом 7.3.2 договору передбачено, що за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості; нарахування неустойки (пеня, штраф) здійснюється замовником починаючи з наступного дня від кінцевої дати постачання товару визначеної договором, до моменту надходження (постачання) товару визначеного актом приймання-передачі у випадках, а саме: при постачанні залізничним транспортом (залізнична станція призначення), документом що підтверджує поставку товару є належним чином оформлена залізнична накладна з відміткою про надходження товару; при постачанні автомобільним транспортом (бази, склади замовника, одержувача) датою постачання товару є дата що зазначена у акті приймання-передачі товару (графа надходження). Пеня, що передбачена даним пунктом договору нараховується протягом усього строку прострочення без будь-яких обмежень строків нарахування. Крім сплати неустойки (штрафу, пені) постачальник компенсує замовнику збитки, зумовлені невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов`язань за договором.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 30.12.2021, а в частині виконання зобов`язань - до їх повного виконання (п 12.1 договору в редакції додаткової угоди №2 від 24.12.2021).

На виконання умов договору, відповідач поставив, а позивач прийняв продукцію (машина для миття автозапчастин YM-1250) на загальну суму 309 889,80 грн, що підтверджується актом приймання продукції від 30.12.2021 та видатковою накладною №РН-000977 від 29.12.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем допущено неналежне виконання зобов`язань за договором в частині своєчасної поставки товару, внаслідок чого позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у відповідності до п. 7.3.2 договору.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує про часткове визнання позову на суму 30 961,98 грн та зазначає, що визнає факт прострочення поставки товару на 36 днів, однак заперечує проти розрахунку позивача; за розрахунком відповідача розмір заборгованості становить 30 961,98 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 5.1 договору, строк поставки продукції, передбаченого специфікацією, що є невід`ємною частиною цього договору (додаток №1), не пізніше 30 календарних днів з моменту заключення цього договору.

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Тобто, відповідач за умовами договору мав поставити продукцію у строк - не пізніше 24.11.2021.

Як вбачається із матеріалів справи та підтверджується сторонами, 30.12.2021 відповідач поставив позивачу продукцію - машина для миття автозапчастин YM-1250, загальною вартістю 309 889,80 грн, що підтверджується актом приймання продукції від 30.12.2021 та видатковою накладною №РН-000977 від 29.12.2021, які підписані представниками сторін та скріплені печатками контрагентів.

Таким чином, фактично поставка продукції відбулася 30.12.2021.

Відтак, як встановлено судом, відповідач неналежно виконав взяті на себе договірні зобов`язання щодо поставки товару вчасно.

Відповідальність відповідача за порушення строків виконання зобов`язання передбачена п. 7.3.2 договору, а саме стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Судом встановлено, що позивач у позовній заяві та у наведеному розрахунку визначає заборгованість як пеню.

Позивачем надано наступний розрахунок пені: за період з 24.11.2021 по 23.12.2021 (30 днів) нараховано пеню (0,1% вартості товару) у розмірі 9 296,69 грн; за період з 24.11.2021 по 29.12.2021 (6 днів) нараховано пеню (7% вартості товару) у розмірі 130 153,71 грн.

У свою чергу, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що за перші 30 днів розмір пені становить 9 296,69 грн, а розмір штрафу нарахованого за прострочення понад 30 днів (7% вартості товару) становить 21 692,29 грн. Загальна сума заборгованості становить 30 961,98 грн.

Суд дослідив надані сторонами розрахунки заборгованості та дійшов висновку, що надані розрахунки є необґрунтованими та арифметично неправильними.

Судом встановлено, що позивачем при визначенні періоду прострочення не враховано положення п. 5.1 договору та ст. 253 ЦК України, у зв`язку із чим позивачем неправильно визначено період прострочення, оскільки безпідставно включено день укладення договору у період, протягом якого мало бути виконане зобов`язання.

Окрім того, позивачем безпідставно нараховано пеню за період з 24.11.2021 по 29.12.2021 (6 днів) у розмірі 7 відсотків вартості товару, оскільки умовами договору передбачено інший розмір пені.

Разом з тим, оскільки позивач у позовній заяві та у наведеному розрахунку визначає заборгованість як пеню, суд дійшов висновку, що позивачем заявлено до стягнення саме пеню (а не штраф), у зв`язку із чим наданий відповідачем розрахунок також є невірним.

Відповідно до ч. 4 ст. 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши відзив відповідача та наведений у ньому розрахунок, у сукупності із наявними у матеріалах справи документами, суд дійшов висновку про безпідставність заяви відповідача про визнання позову, оскільки позивач не заявляв у позовній заяві вимоги про стягнення штрафу та відповідачем неправильно визначено розмір заборгованості.

Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру пені, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення за період з 25.11.2021 по 29.12.2021 (35 днів) у сумі 10 846,49 грн.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 86, 129, 191, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити частково

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АД-Інструмент" (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 1-А, офіс 16, код ЄДРПОУ - 38405039) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ) 10 846 (десять тисяч вісімсот сорок шість) грн 49 коп. - суми заборгованості та 192 (сто дев`яносто дві) грн 97 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.І. Зеленіна