Рішення

від 20.03.2023 по справі 910/13181/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.03.2023Справа № 910/13181/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О. при секретарі судового засідання Одинцові О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноком" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп-2000" про стягнення 1 699 060,26 грн., за участю представників позивача - Костянецького М.В., відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 1 285 073 грн. заборгованості, 378 760,56 грн. інфляційних втрат та 35 266,70 грн. 3% річних за поставлений товар на підставі ст. ст. 525, 526, 530, 610-612, 625, 712 ЦК України та ст. ст. 193, 265 ГК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2022 року відкрито провадження, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19.12.2022 року.

28.12.2022 року відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що додані до позовної заяви видаткові накладні та товарно-транспортні накладні підписані неповноважним представниками сторін, а відтак не є підписаними сторонами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2023 року сторін викликано в судове засідання на 20.02.2023 року.

13.02.2023 року відповідач подав до суду заяву про залишення позову без розгляду, в якій він просив суд залишити позовну заяву без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України, з тих підстав, що позивачем порушено правила об`єднання декількох вимог в одній позовній заяві.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

За вимогами ч. 3 ст. 1312 Конституції України, яка набрала чинності з 30.09.2016 відповідно до Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Підпунктом 11 пункту 161 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1311 та статті 1312 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

Крім того, загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання врегульовані ГПК.

29.12.2019 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" від 18.12.2019 №390-IX.

Суд звертає увагу відповідача на приписи ч. 3 ст. 56 ГПК, за змістом яких юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 58 ГПК представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи: як в порядку самопредставництва, так і іншими особами як представниками юридичної особи.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.

Відзив на позовну заяву та заява про залишення позову без розгляду підписано юристом Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп-2000" Пікулею С.В.

Відповідно до ч. 7 ст. 165 ГПК до відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача.

Довіреність, долучена до матеріалів доданих до відзиву, на підтвердження наявності у Пікулі С.В. повноважень представляти інтереси відповідача, у тому числі у Господарському суді міста Києва, не містить інформації, що вказана особа має статус адвоката, а матеріали, долучені до відзиву, не містять доказів самопредставництва. Відсутні такі докази і у матеріалах справи.

При цьому підписання відзиву на позовну заяву та заяви про залишення позову без розгляду є процесуальною формою реалізації повноважень з представництва.

Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 170 ГПК письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 910/3127/19.

З урахуванням викладеного, відзив на позовну заяву та заява про залишення позову без розгляду, подані відповідачем, підлягають залишенню без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.03.2023 року.

20.03.2023 року представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце його проведення повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач виставив відповідачу рахунки-фактури на оплату товару: №СФ-0000004 від 04.01.2022 року на суму 45 999 грн., №СФ-0000010 від 10.01.2022 року на суму 154 754,10 грн., №СФ-0000015 від 12.01.2022 року на суму 121 687,39 грн., №СФ-0000027 від 14.01.2022 року на суму 203 851,20 грн., №СФ-0000035 від 14.01.2022 року на суму 33 498 грн., №СФ-0000039 від 17.01.2022 року на суму 100 998 грн., №СФ-0000044 від 19.01.2022 року на суму 99 726,60 грн., №СФ-0000072 від 24.01.2022 року на суму 148 727,40 грн., №СФ-0000086 від 26.01.2022 року на суму 66 574,80 грн., №СФ-0000104 від 28.01.2022 року на суму 104 890,50 грн., №СФ-0000120 від 01.02.2022 року на суму 68 693,40 грн., №СФ-0000143 від 04.02.2022 року на суму 38 796 грн., №СФ-0000155 від 08.02.2022 року на суму 77 444,40 грн., №СФ-0000180 від 11.02.2022 року на суму 28 072,80 грн., №СФ-0000197 від 14.02.2022 року на суму 75 692,40 грн., №СФ-0000211 від 17.02.2022 року на суму 78 169,43 грн., №СФ-0000234 від 22.02.2022 року на суму 27 422,40 грн. на загальну суму 1 474 997,82 грн.

Відповідно до видаткових накладних: № 05-01/7 від 05.01.2022 року на суму 45 999 грн., № 10-01/4 від 10.01.2022 року на суму 154 754,10 грн., № 12-01/1 від 12.01.2022 року на суму 121 687,39 грн., № 14-01/2 від 14.01.2022 року на суму 203 851,20 грн., № 14-01/10 від 14.01.2022 року на суму 33 498 грн., № 17-01/3 від 17.01.2022 року на суму 100 998 грн., № 19-01/1 від 19.01.2022 року на суму 99 726,60 грн., № 24-01/2 від 24.01.2022 року на суму 148 727,40 грн., № 26-01/1 від 26.01.2022 року на суму 66 574,80 грн., № 28-01/5 від 28.01.2022 року на суму 104 890,50 грн., № 01-02/4 від 01.02.2022 року на суму 68 693,40 грн., № 04-02/3 від 04.02.2022 року на суму 38 796 грн., № 08-02/2 від 08.02.2022 року на суму 77 444,40 грн., № 11-02/2 від 11.02.2022 року на суму 28 072,80 грн., № 15-02/3 від 15.02.2022 року на суму 75 692,40 грн., № 17-02/7 від 17.02.2022 року на суму 78 169,43 грн., № 22-02/3 від 22.02.2022 року на суму 27 422,40 грн. та товарно-транспортних накладних: № 05-01/7 від 05.01.2022 року на суму 45 999 грн., № 12-01/1 від 12.01.2022 року на суму 121 687,39 грн., № 14-01/2 від 14.01.2022 року на суму 203 851,20 грн., № 14-01/10 від 14.01.2022 року на суму 33 498 грн., № 17-01/3 від 17.01.2022 року на суму 100 998 грн., № 19-01/1 від 19.01.2022 року на суму 99 726 грн., № 24-01/2 від 24.01.2022 року на суму 148 727,40 грн., № 26-01/1 від 26.01.2022 року на суму 66 574,80 грн., № 28-01/5 від 28.01.2022 року на суму 104 890,50 грн., № 01-02/4 від 01.02.2022 року на суму 68 693,40 грн., № 04-02/3 від 04.02.2022 року на суму 38 796 грн., № 08-02/2 від 08.02.2022 року на суму 77 444,40 грн., № 11-02/2 від 11.02.2022 року на суму 28 072,80 грн., № 15-02/3 від 15.02.2022 року на суму 75 692,40 грн., № 17-02/7 від 17.02.2022 року на суму 78 169,43 грн., № 22-02/3 від 22.02.2022 року на суму 27 422,40 грн., які підписана уповноваженими представниками обох сторін, позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 1 474 997,82 грн.

При цьому, оскільки письмовий договір не укладався, між сторонами по справі виникли відносини з договору купівлі-продажу укладеного у спрощений спосіб, які врегульовані гл. 54 ЦК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов`язання здійснивши поставку товару, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання з оплати позивачеві вартості поставленого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 1 285 073 грн. з урахуванням часткової оплати.

16.09.2022 року позивач направив на адресу відповідача вимогу (вих. № 16-09/1 від 16.09.2022 року) про сплату 1 470 073 грн.

Доказів сплати вищевказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 1 285 073 грн. заборгованості за поставлений товар обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У зв`язку із порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати товару, позивачем нараховано відповідачу 378 760,56 грн. інфляційних втрат та 35 266,70 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 378 760,56 грн. інфляційних втрат та 35 266,70 грн. 3% річних також підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який здійснено у відповідності до вимог закону.

Судовий збір відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 231, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп-2000" (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 29; код 31111758) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноком" (04076, м. Київ, пр. Бандери Степана, 6; код 21628777) 1 285 073 (один мільйон двісті вісімдесят п`ять тисяч сімдесят три) грн. заборгованості, 378 760 (триста сімдесят вісім тисяч сімсот шістдесят) грн. 56 коп. інфляційних втрат, 35 226 (тридцять п`ять тисяч двісті двадцять шість) грн. 70 коп. 3% річних та 25 485 (двадцять п`ять тисяч чотириста вісімдесят п`ять) грн. 90 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено 27.03.2023р.

Суддя С.О. Чебикіна