Рішення

від 27.03.2023 по справі 910/1076/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.03.2023Справа № 910/1076/23Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина"

до комунального підприємства "Київпастранс"

про стягнення 112 400,25 грн.

Представники сторін: не викликались.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" до комунального підприємства "Київпастранс" про стягнення 112 400,25 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між сторонами укладено договір №52.21-285 від 10.11.2021. На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.09.2022 у справі №910/4506/22 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" задоволено частково. Стягнуто з комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, вул. Набережне Шосе, 2; код ЄДРПОУ 31725604) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ""Укравтозапчастина" (02088, м. Київ, вул. Першого Травня, 1-А; код ЄДРПОУ 30722204) заборгованість в розмірі 464 999,32 грн., пеню в розмірі 27 635,56 грн., 3% річних в розмірі 3 802,85 грн., інфляційні втрати в розмірі 36 891,55 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 7 999,92 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

27.10.2022 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2022 у справі №910/4506/22 видано наказ.

Вищезазначене рішення суду було виконано 06.01.2023.

Тому, позивач звернувся в суд з вимогою про стягнення з відповідача пені в розмірі 52 385,27 грн., річних процентів в розмірі 8 064,23 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 51950,75 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.01.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Вищезазначена ухвала отримана відповідачем 30.01.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за №01054 93604135.

Також, представник відповідача 03.02.2023 ознайомився з матеріалами справи.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

10.11.2021 між комунальним підприємством «Київпастранс» (покупцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина» (постачальником) укладено договір №52.21-285, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити та передати покупцю: акумулятори, код 31430000-9 за ДК 021:2015 «Електричні акумулятори» - надалі товар, а покупець сплатити за товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації (додаток 1 до договору), що додається до цього договору та є його невід`ємною частиною.

Розрахунок за поставлений товар здійснюється покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з дати підписання покупцем видаткової накладної на фактично поставлену окрему партію товару. Ведення бухгалтерського обліку, проведення розрахунків, підписання первинних документів, приймання передачі товарів за кількістю і якістю, які передбачені цим договором, виконується філіями або відокремленими підрозділами КП "Київпастранс", перелік яких зазначається в додатку № 4, що є невід`ємною частиною цього договору. Строк поставки товару: до 31 грудня 2021. Поставка товару здійснюється на умовах DDP згідно з Інкотермс 2010 за адресою: місто Київ, філії та відокремлені підрозділи, перелік яких зазначається у додатку № 4 до цього договору. При цьому транспортування товару проводиться за кошти постачальника і вартість такої доставки входить в ціну договору (п.п. 4.1, 4.2, 5.1, 5.2 договору).

Поставка товару здійснюється окремими партіями за окремою письмовою заявкою покупця із зазначенням необхідних найменувань та кількості товару в межах Специфікації виходячи з їх виробничої необхідності. Надсилання заявки покупцем та її підтвердження постачальником здійснюється в робочі дні, згідно законодавства України на поштову адресу постачальника. Поставка партії товару здійснюється не пізніше 10 календарних днів з дати отримання постачальником письмової заявки або протягом строку визначеного в самій заявці. Порядок приймання передачі товару наведений в додатку № 3, що є невід`ємною частиною договору. Постачальник письмово підтверджує заявку, отриману від покупця протягом 24 годин з моменту її отримання. Асортимент товару який поставляється за цим договором, повинен відповідати технічні специфікації товару згідно з додатком № 2, що є невід`ємною частиною цього договору та вибирається покупцем, виходячи із виробничих потреб в межах надання специфікації. Кількість товару замовляються виходячи із наявності коштів та практичних потреб покупця в межах запланованої ціни договору (п.п. 5.3. - 5.5.1., 5.6., 5.6.1. договору).

Відповідно до пункту 10.1. договору, цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2021р. включно, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань, які виникли під час дії цього договору.

Згідно з п.1 додаткової угоди №1 від 23.12.2021 до договору №52.21-285 від 10.11.2021 сторони домовили укласти цю додаткову угоду на продовження строку дії договору на строк достатній для проведення процедури закупівлі в 2022 році.

З наявних у матеріалах справи фактичних даних вбачається, що позивачем поставлено на користь відповідача товар на загальну суму 1 169 757,84 грн. за видатковими накладними:

- № ДМСРНк-01998 від 10.11.2021 на суму 168 252, 84 грн.;

- № ДМСРНк-02061 від 18.11.2021 на суму 336 505,68 грн.;

- № ДМСРНк-02248 від 10.12.2021 на суму 252 379,26 грн.;

- № ДМСРНк-02348 від 22.12.2021 на суму 164 246,82 грн.;

- № ДМСРНк-02367 від 23.12.2021 на суму 60 090,30 грн.;

- № 9 від 12.01.2022 на суму 92 138,46 грн.;

- № 14 від 13.01.2022 на суму 96 144,48 грн.

Товар було прийнято уповноваженим представником покупця, що підтверджується довіреностями, а саме: № 136 від 11.11.2021 року; № 139 від 18.11.2021 року; № 158 від 10.12.2021 року; № 162 від 21.12.2021 року; № 8 від 13.01.2022 року.

Для оплати товару Відповідачеві було надано рахунки, а саме: рахунок № 9 від 12.01.2022 року; рахунок № 18 від 13.01.2022 року; рахунок № ДМССчт-07621 від 10.11.2021 року; рахунок № ДМССчт-07804 від 18.11.2021 року; рахунок № ДМССчт-08287 від 12.10.2021 року; рахунок № ДМССчт-08491 від 20.12.2021 року; рахунок № ДМССчт-08526 від 22.12.2021 року.

Відповідачем частково оплачено за поставлену продукцію в розмірі 704 758,52 грн.

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача основної заборгованості за договором в сумі 464 999,32 грн., пені в розмірі 27 762,69 грн., річних процентів в розмірі 3 820,41 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 36 891,55 грн.

Рішенням Господарського суду місти Києва від 21.09.2022 у справі №910/4506/22 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина"задоволено частково. Стягнуто з комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, вул. Набережне Шосе, 2; код ЄДРПОУ 31725604) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" (02088, м. Київ, вул. Першого Травня, 1-А; код ЄДРПОУ 30722204) заборгованість в розмірі 464 999,32 грн., пеню в розмірі 27 635,56 грн., 3% річних в розмірі 3 802,85 грн., інфляційні втрати в розмірі 36 891,55 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 7 999,92 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

27.10.2022 на виконання рішення суду видано наказ.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З наданого позивачем розрахунку суми основної заборгованості, пені, річних процентів, інфляційних нарахувань, заявлених позивачем у справі №910/4506/22 вбачається, що позивач при зверненні до Господарського суду міста Києва в червні 2022 року з позовом у справі№910/4506/22 пред`являв суму пені, річних процентів та інфляційних нарахувань за період з дня, наступного за останнім днем своєчасного виконання грошового зобов`язання до дня фактичного виконання грошових зобов`язань по оплаті окремих партій поставок товару або до 08.08.2022 року - стосовно тих партій поставок, які не були оплачені.

Як зазначено позивачем та вбачається з матеріалів справи, рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2022 у справі №910/4506/22 було виконано 06.01.2023, що підтверджується платіжним дорученням №27 від 06.01.2023 на суму 541 329,20 грн. з призначенням платежу: виконання наказу ГС м. Києва від 27.10.2022 №910/4506/22 у ВП №70352107, сума 541329,20 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 цього Кодексу).

Чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових рішень про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідальність за порушення грошового зобов`язання передбачена статтею 625 ЦК України.

Так за ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з розрахунком 3% річних в розмірі 8 064,23 грн. за період з 09.06.2022 по 05.01.2023 та індексу інфляції в розмірі 51 950,75 грн. за період з 09.06.2022 по 05.01.2023 наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 52 385,27 грн., яка розрахована таким чином, щоб загальний період її обрахунку не перевищував 6 місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, з урахуванням періодів, за які була нарахована пеня у справі №910/4506/22.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 550 ЦК України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 7.3 договору за порушення термінів оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості поставленого в строк товару, за кожен день прострочення оплати.

Суд погоджується з розрахунком пені в розмірі 52 385,27 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 129, ч. 9 ст. 165, ст.ст. 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1 Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, вул. Набережне Шосе, будинок 2; код ЄДРПОУ 31725604) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" (02088, м. Київ, вул. Першого Травня, будинок 1-А; код ЄДРПОУ 30722204) пеню в розмірі 52 385 (п`ятдесят дві тисячі триста вісімдесят п`ять) грн.. 27 коп., 3 % річних в розмірі 8 064 (вісім тисяч шістдесят чотири) грн. 23 коп., інфляційні втрати в розмірі 51 950 (п`ятдесят одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят) грн. 75 коп. та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Мудрий