Рішення

від 22.03.2023 по справі 916/500/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" березня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/500/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.

за участі секретаря судового засідання Росєєвої А.М.

розглянувши справу № 916/500/23 за правилами загального позовного провадження

за позовом: керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області /ЄДРПОУ 03528552, адреса - 67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Незалежності, 39, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2/ в інтересах держави в особі: Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району /ЄДРПОУ 04379404, адреса - 68141, Одеська обл., Білгород-Дністровський р., с. Лиман, вул. Героїв України, 47-а, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1/

до відповідачів: 1. селянського (фермерського) господарства "Колос "К" /ЄДРПОУ 30278640, адреса - 68141, Одеська обл., Татарбунарський р., с. Лиман, вул. Мельнічна, 45/;

2. фізичної особи-підприємця Борогана Петра Еммануїловича /РНОКПП НОМЕР_1 , адреса - АДРЕСА_1 /;

3. Лиманського ліцею Лиманської сільської ради /ЄДРПОУ 261107737, адреса - 68141, Одеська обл., Білгород-Дністровський р., с. Лиман, вул. Героїв України, 24, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_3/

про визнання недійсними договорів про спільну обробку землі та повернення земельної ділянки

за участі представників сторін:

від прокурора: Коновал С.С., посвідчення № 073371 від 01.03.2023 року;

від позивача: не з`явився, повідомлений належним чином, надано заяву про розгляд справи за його відсутності /вх. № 8277/23 від 15.03.2023 року/;

від відповідача1: не з`явився, повідомлений належним чином, надано заяву про розгляд справи за його відсутності /вх. № 7234/23 від 07.03.2023 року/;

від відповідача2: не з`явився, повідомлений належним чином, надано заяву про розгляд справи за його відсутності /вх. № 6723/23 від 02.03.2023 року/;

від відповідача3: не з`явився, повідомлений належним чином, надано заяву про розгляд справи за його відсутності /вх. № 6722/23 від 02.03.2023 року/.

ВСТАНОВИВ:

08.02.2023 року керівник Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою в інтересах держави в особі: Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району до селянського (фермерського) господарства "Колос "К" (відповідач1, СФГ "Колос "К"), фізичної особи-підприємця Борогана Петра Еммануїловича (відповідач2, ФОП Бороган П.Е.) та Лиманського ліцею Лиманської сільської ради (відповідач3, Лиманський ліцей) про:

- визнання недійсним договору на спільну обробку землі від 02.02.2019 року, укладеного між Лиманським НВК "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" та СФГ "Колос "К";

- зобов`язати СФГ "Колос "К" звільнити земельну ділянку комунальної форми власності, кадастровий номер 5125082700:01:001:1315, площею 40 га, розташовану на території Лиманської сільської ради за межами населеного пункту, повернути її законному користувачу - Лиманському ліцею, підтвердивши відповідним актом прийому-передачі;

- визнати недійсним договір на спільну обробку землі від 04.01.2021 року, укладений між Лиманським НВК "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" та ФОП Бороган П.Е.;

- зобов`язати ФОП Бороган П.Е. звільнити земельну ділянку комунальної форми власності, кадастровий номер 5125082700:01:001:1315, площею 40 га, розташовану на території Лиманської сільської ради за межами населеного пункту, повернути її законному користувачу - Лиманському ліцею, підтвердивши відповідним актом прийому-передачі.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що саме відповідач1 та відповідач2 здійснюють обробіток земельної ділянки та сплачують за користування, а тому, на думку прокурора, спірні договори є удаваними, оскільки їх вчинено для приховання іншого правочину - договору оренди земельної ділянки. Прокурор вказує, що договори укладено з порушенням земельного законодавства, а тому підлягають визнанню недійсними, та як наслідок у відповідача1 та відповідача2 виникає обов`язок звільнити спірну земельну ділянку та повернути її законному користувачу.

Позов пред`явлено на підставі ст.ст. 13-14, 131-1, 142 Конституції України, ст.ст. 6, 11, 15, 167, 170,0189, 202, 203, 215, 216, 235, 327, 627, 1132, 1133-1134, 1139 ЦК України, ст.ст. 1-3, 92-93, 95, 124 ЗК України, ст.ст. 150, 151 ГК України, ст.ст. 287-288 ПК України, Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про прокуратуру".

Ухвалою суду від 13.02.2023 року залишено без руху позовну заяву Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі: Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району вх. № 518/23 від 08.02.2023 року; зобов`язано прокурора надати суду у десятиденний строк з дня отримання ухвали суду, заяву про усунення недоліків, встановлених при поданні позовної заяви.

15.02.2023 року на адресу суду надійшла заява прокурора про усунення недоліків /вх. № 4824/23/ на виконання вимог ухвали суду від 13.02.2023 року.

Ухвалою суду від 20.02.2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі № 916/500/23; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 22.03.2023 р. о 13:00 год.

02.03.2023 року на адресу суду надійшла заява відповідача2 про визнання позовних вимог /вх. № 6723/23/, в якій відповідач2 просить розглядати справу за відсутності його представника, позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує проти задоволення позову на підставі ст. 191 ГПК України.

Також 02.03.2023 року на адресу суду надійшла заява відповідача3 про визнання позову /вх. № 6722/23/, в якій відповідач3 просить розглядати справу за відсутності його представника, позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує проти задоволення позову на підставі ст. 191 ГПК України. Заява підписана директором ліцею Крайник А. та скріплена печаткою.

07.03.2023 року на адресу суду надійшла заява відповідача1 про визнання позову /вх. № 7234/23/, в якій відповідач1 просить розглядати справу за відсутності його представника, позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує проти задоволення позову на підставі ст. 191 ГПК України. Заява підписана головою господарства Кожухаренко І.Є. та скріплена печаткою.

15.03.2023 року на адресу суду надійшов лист позивача /вх. № 8277/23/, в якій позивач просить справу розглядати за відсутності його представника. Також позивач повідомляє, що не заперечує проти задоволення позовних вимог.

У підготовчому засіданні прокурор позовні вимоги підтримала та просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, прокурор не заперечувала проти розгляду справи за відсутності позивача та відповідачів, повідомлених належним чином, від яких надійшли заяви про визнання позовних вимог.

Позивач та відповідачі до підготовчого засідання не з`явилися, повідомлені належним чином, надано заяви про розгляд справи за їхньої відсутності.

Статтею 42 ГПК України визначено перелік прав та обов`язків учасників справи.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч. 4 ст. 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши прокурора, враховуючи визнання відповідачами позовних вимог у повному обсязі, господарський суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у порядку ч. 4 ст. 191 ГПК України.

Судом встановлено, що Лиманська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів /тепер - Лиманський ліцей/ є постійним користувачем земельної, для дослідних і навчальних цілей та ведення підсобного сільського господарства, що вбачається із Державного акту на право постійного користування землею серії І-ОД №001843 від 01.11.2002 року.

Згідно з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності земельна ділянка (кадастровий номер 5125082700:01:001:1315) перебуває у комунальній власності Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області.

Судом встановлено, що 02.02.2019 року між КЗ «Лиманським НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - ДНЗ» (Лиманський ліцей) /замовник/ та СФГ «Колос «К» /виконавець, відповідач1/ укладено договір на спільну обробку землі, за умовами якого сторони договору зобов`язуються шляхом об`єднання майна та інтересів сумісно діяти з метою вирощування сільськогосподарської продукції та задоволення інших потреб сумісної діяльності сторін, а також проведення науково-дослідних робіт.

Відповідно до пункту 1.2 договору, виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, на свій ризик виконати з використанням своїх матеріальних ресурсів, сільськогосподарські роботи по вирощуванню на земельній ділянці, що належить замовнику на підставі Державного акту на право постійного користування землею 1-ОД № 001843, з кадастровим номером 5125082700:01:001:1315 загальною площею 40 га, яка розташована на території Лиманської сільської ради, а замовник зобов`язується в порядку та на умовах визначених в цьому договорі, передати виконавцю в якості оплати за виконані роботи частину вирощеної сільськогосподарської продукції на вищевказаній земельній ділянці.

Підпунктом 2.2.1. договору передбачено, обов`язок замовника визначити і передати виконавцю земельну ділянку, яка зазначена в пункті 1.2 в 5-денний термін, з дня підписання договору.

Розділом 3 договору, встановлено внески сторін. Так, в період дії договору, на цілі спільної діяльності, замовник передає виконавцю як внесок у спільну діяльність, земельну ділянку в розмірі 40 га, яка надана їй у постійне користування. Внесок замовника становить 10 % від спільної власності сторін по договору. Внесок виконавця становить 90 % від спільної власності сторін по даному договору.

Розподіл результатів спільної діяльності, відповідно до розділу 4 договору, здійснюється наступним чином: замовнику належать результати дослідно-експериментальної роботи, які проводились на земельній ділянці, зазначені в п. 3.1., а також 17 % від загального об`єму сільськогосподарської продукції, яка вирощена на цій земельній ділянці. Виконавцю належить 83 % сільгосппродукції, яка вирощена на земельній ділянці.

Відповідно до підпункту 4.2.6. виконавець перераховує грошові кошти від реалізації частини сільгосппродукції, яка належить замовнику на розрахунковий рахунок.

Згідно п. 8.1 договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання /02.02.2019 року/ і діє до 02.02.2023 року.

Судом встановлено, що 04.01.2021 року між КЗ «Лиманським НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - ДНЗ» (Лиманський ліцей) /замовник/ та ФОП Бороган П.Е. /виконавець, відповідач2/ укладено договір на спільну обробку землі, щодо іншої частини земельної ділянки, яка перебуває у користуванні навчального закладу з кадастровим номером 5125082700:01:001:1315 площею 40 га. Так, пунктом 1.1 договору від 04.01.2021 року передбачено, що сторони зобов`язуються шляхом об`єднання майна та інтересів сумісно діяти з метою вирощування сільськогосподарської продукції та задоволення інших потреб сумісної діяльності сторін, а також проведення науково-дослідних робіт.

Відповідно до пункту 1.2 договору, виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, на свій ризик виконати з використанням своїх матеріальних ресурсів, сільськогосподарські роботи по вирощуванню на земельній ділянці, що належить Замовнику на підставі Державного акту на право постійного користування землею І-ОД № 001843, з кадастровим номером 5125082700:01:001:1315 загальною площею 40 га, яка розташована на території Лиманської сільської ради, а замовник зобов`язується в порядку та на умовах визначених в цьому договорі, передати виконавцю в якості оплати за виконані роботи частину вирощеної сільськогосподарської продукції на вищевказаній земельній ділянці.

Підпунктом 2.2.1. договору передбачено, обов`язок замовника визначити і передати виконавцю земельну ділянку, яка зазначена в пункті 1.2 в 5-денний термін, з дня підписання договору.

Розділом 3 договору, встановлено внески сторін. Так, в період дії договору, на цілі спільної діяльності, замовник передає виконавцю як внесок у спільну діяльність, земельну ділянку в розмірі 40 га, яка надана їй у постійне користування. Внесок замовника становить 10 % від спільної власності сторін по договору. Внесок виконавця становить 90 % від спільної власності сторін по даному договору.

Розподіл результатів спільної діяльності, відповідно до розділу 4 договору, здійснюється наступним чином: замовнику належать результати дослідно-експериментальної роботи, які проводились на земельній ділянці, зазначені в п. 3.1., а також 17 % від загального об`єму сільськогосподарської продукції, яка вирощена на цій земельній ділянці. Виконавцю належить 83 % сільгосппродукції, яка вирощена на земельній ділянці.

Відповідно до підпункту 4.2.6. виконавець перераховує грошові кошти від реалізації частини сільгосппродукції, яка належить замовнику на розрахунковий рахунок.

Згідно п. 8.1 договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання /04.01.2021 року/ і діє до 03.01.2028 року.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем3 фактично укладено два ідентичні договори з суб`єктами підприємницької діяльності щодо спільного обробітку земельної ділянки з кадастровим номером 5125082700:01:001:1315 загальною площею 80 га, яка передана Лиманському НВК (Лиманському ліцею) відповідно до Державного акту на право постійного користування, умовно поділивши її на дві частини по 40 га.

Згідно з інформацією наданою Лиманською сільською радою №1347/02-14 від 15.12.2022 року, на даний час земельна ділянка оброблена та засіяна сільськогосподарськими культурами, розірвання договору до збору урожаю є недоцільним. Лиманський НВК за належну їй частку сільськогосподврської продукції отримує в грошовому виразі, що поступає на спеціальний рахунок Відділу освіти Лиманської сільської ради.

Господарський суд зазначає, що предметом позову у даній справі є визнання недійсними договорів на спільну обробку землі від 02.02.2019 року та від 04.01.2021 року, а також зобов`язання звільнити земельну ділянку комунальної форми власності, кадастровий номер 5125082700:01:001:1315, площею 80 га, розташовану на території Лиманської сільської ради за межами населеного пункту, повернути її законному користувачу - Лиманському ліцею, підтвердивши відповідним актом прийому-передачі.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України, ст. 1 Земельного кодексу України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до положень ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права га обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Укладені між КЗ «Лиманський НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - ДНЗ» з СФГ «Колос «К» та ФОП Бороган П.Е. оспорювані договори від 02.02.2019 року та 04.01.2021 року названо сторонами як договіри про спільну обробку землі.

При цьому в пункті 1.2. договорів зазначено, змістовний характер правовідносин сторін за цим договором наступний: виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, на свій ризик виконати з використанням своїх матеріальних ресурсів, сільськогосподарські роботи по вирощуванню на земельній ділянці, що належить Замовнику на підставі Державного акту на право постійного користування землею І-ОД № 001843, з кадастровим номером 5125082700:01:001:1315 загальною площею 40 га, яка розташована на території Лиманської сільської ради, а замовник зобов`язується в порядку та на умовах визначених в цьому договорі, передати виконавцю в якості оплати за виконані роботи частину вирощеної сільськогосподарської продукції на вищевказаній земельній ділянці.

Відповідно до ст. 235 ЦК України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

У пункті 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року№ 9 зазначено, що за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Аналогічна правова позиція висловлена у п. 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними».

Оскільки воля сторін в удаваному правочині спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які ним передбачені, вирішенню підлягають питання правової природи оспорюваного правочину та характер спірних правовідносин сторін.

Відповідно до статті 1132 ЦК України, за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов`язання об`єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв`язки, згідно частини 1 статті 1133 ЦК України

Отже, зі змісту вказаних законодавчих приписів вбачається, що за своєю суттю співпраця на основі договору є договірною формою об`єднання майна та професійних знань, навичок осіб для досягнення спільної мети.

Відповідно до частини 2 статті 1134 ЦК України, внесене учасниками майно, яким вони володіли на підставах інших, ніж право власності, використовується в інтересах усіх учасників і є їхнім спільним майном.

Користування спільним майном учасників здійснюється за їх спільною згодою, а в разі недосягнення згоди - у порядку, що встановлюється за рішенням суду, за частиною 3 статті 1134 ЦК України.

Стаття 1135 ЦК України встановлює порядок ведення спільних справ учасників. Під час ведення спільних справ кожний учасник має право діяти від імені всіх учасників, якщо договором простого товариства не встановлено, що ведення справ здійснюється окремими учасниками або спільно всіма учасниками договору простого товариства. У разі спільного ведення справ для вчинення кожного правочину потрібна згода всіх учасників.

При цьому, зміст спірного договору та його правова природа не залежать від його назви.

Крім того, за договором простого товариства обов`язки сторін у таких правовідносинах не мають зустрічного характеру, а кожен учасник діє не для досягнення власних цілей, а у загальному інтересі. Специфікою договору є те, що сторони отримують блага в результаті співпраці, а не від іншої сторони за договором.

Відповідно до статті 1139 ЦК України, прибуток, одержаний учасниками договору простого товариства в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо інше не встановлено договором простого товариства або іншою домовленістю учасників. Умова про позбавлення або відмову учасника від права на частину прибутку є нікчемною.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 Господарського кодексу України прибуток (доход) є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб`єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Чинним Земельним кодексом України передбачено, лише 6 правових підстав використання земельної ділянки: 1) власником; 2) на правах оренди; 3) на правах постійного користування; 4) на правах земельного сервітуту; 5) на правах емфітевзису та 6) на правах суперфіцію (право користування чужою земельною ділянкою для забудови).

Отже, чинне земельне законодавство не передбачає такої підстави, як договір про співпрацю, за яким надається право доступу сільгоспвиробнику до земельної ділянки.

Так, відповідно до ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Тобто, при оренді землі здійснюється обробіток ґрунту, що становить собою форму реалізації права користування земельною ділянкою, її корисними якостями, внаслідок якого вирощується товарна сільськогосподарська продукція, яка є власністю орендаря.

Окрім іншого, правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане в користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки).

Статтею 6 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах, і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

За приписами ч.2 ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Згідно зі статтями 150 та 151 ГК України передбачено лише 2 випадки використання природних ресурсів суб`єктами господарювання, або на праві власності або на праві користування.

Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Статтею 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Статтею 16 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого в порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону. Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або спадкуванням.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Положеннями частин 1, 8 ст. 93 ЗК України визначено, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Статтею 92 ЗК України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку, а також врегульовано, що права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набуває вичерпний перелік суб`єктів, серед яких є: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; заклади освіти незалежно від форми власності.

Право користування - добування корисних властивостей речі для задоволення потреб власника чи інших осіб.

Згідно ст. 95 ЗК України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право самостійно господарювати на землі (п. а ч. 1).

Право самостійного господарювання на землі означає, що землекористувачі мають право без втручання інших осіб використовувати земельні ділянки в межах їх цільового призначення.

Крім того, формулювання законодавця у ст. 95 ЗК України щодо «права самостійно господарювати» підкреслює диспозитивність реалізації права самостійного господарювання безпосереднім землекористувачем, але не свідчить про можливість передачі права господарювання іншій особі, підкреслюючи що таке господарювання має відбуватися самостійно.

Сутність права самостійного господарювання на землі полягає в тому, що конкретний землекористувач за своїм волевиявленням, самостійно визначає напрями своєї виробничої та іншої діяльності, спосіб використання земельної ділянки в межах її цільового призначення та умов надання земельної ділянки. Планування та реалізацію такої діяльності землекористувачі здійснюють самостійно.

Право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (ч. 1 ст. 92 ЗК України).

Земельним кодексом України, а також іншими нормативно-правовими актами, не передбачено право постійного користувача землею, розпоряджатись земельною ділянкою шляхом передачі її іншим особам в платне користування.

Відповідно до пункту 5.6 рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата Україні щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) від 22.09.2005 по справі №1-17/2005 встановлено, що суб`єктивне право постійного користування земельною ділянкою суттєво відрізняється від суб`єктивного права власності на землю та суб`єктивного права оренди. Власники землі та орендарі поряд із повноваженнями щодо володіння та користування наділяються і повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками (орендарі - в частині передачі земель у суборенду за згодою власника), а постійні користувачі такої можливості позбавлені.

Частиною 2 ст. 203 ЦК України закріплено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Землекористувачі також мають право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію (п. б ч. 1 ст. 95 ЗК України).

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 14 Закону України "Про оренду землі" закріплено, що Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 4 п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України встановлено, що договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Разом із тим, відповідно до Податкового кодексу України (ст. 287, ст. 288), типової форми договору оренди землі, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220, обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії; орендна плата вноситься у такі строки: 1) за земельні ділянки державної таіабо комунальної власності, набуті в оренду за результатами земельних торгів: за перший рік - не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору оренди; починаючи з наступного року - відповідно до Податкового кодексу України; 2) за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної та/або комунальної власності, набуті в оренду без проведення земельних торгів: за перший рік - у п`ятиденний строк після підписання договору оренди; починаючи з наступного року - відповідно до Податкового кодексу України.

Статтею 17 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а також особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно ст. 34 Закону України «Про оренду землі», у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Матеріали справи не містять доказів, які були б відхилені судом.

За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проаналізувавши встановлені обставини, враховуючи визнання відповідачем позовних вимог у повному обсязі, господарський суд приходить до висновку, що саме відповідач1 ат відповідач2 здійснюють обробіток земельної ділянки та сплачують кошти за її користування, а тому оспорювані договори є удаваним, оскільки їх вчинено для приховання іншого правочину - договору оренди земельної ділянки. При цьому, самі договори укладено з порушенням земельного законодавства, а тому, з урахуванням положень ст.ст. 203, 215 ЦК України, підлягають визнанню недійсними та, як наслідок, у відповідності до ст. 216 ЦК України, у відповідача1 та відповідача2 виникає зобов`язання звільнити спірну земельну ділянку та повернути її законному користувачу - відповідачу3, підтвердивши вказане відповідним актом.

З урахуванням вказаного, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району підлягають задоволенню у повному обсязі, так як обґрунтовані та доведені.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що прокурор при пред`явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 10 736,00 грн, що вбачається із платіжного доручення № 111 від 03.02.2023 року.

Згідно ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З урахування вказаного, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району у повному обсязі у зв`язку із визнанням відповідачами позовних вимог, суд зазначає, що на підставі ч. 1 ст. 130 ГПК України прокурору підлягає поверненню з державного бюджету 50 % сплаченого судового збору, а саме у розмірі 5 368,00 грн. Також з відповідачів на користь прокурора підлягає стягненню судовий збір у розмірі 5 368,00 грн пропорційно задоволеним вимогам, а саме: 2 013,00 грн - з відповідача1, 2 013,00 грн - з відповідача2, 1342,00 грн - з відповідача3.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 123, 130, 191, 237-241 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району - задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати недійсним договір на спільну обробку землі, укладений 02.02.2019 року між Лиманським НВК "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" /ЄДРПОУ 261107737, адреса - 68141, Одеська обл., Білгород-Дністровський р., с. Лиман, вул. Героїв України, 24, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_3/ та селянським (фермерським) господарством "Колос "К" /ЄДРПОУ 30278640, адреса - 68141, Одеська обл., Татарбунарський р., с. Лиман, вул. Мельнічна, 45/.

3. Зобов`язати селянське (фермерське) господарство "Колос "К" /ЄДРПОУ 30278640, адреса - 68141, Одеська обл., Татарбунарський р., с. Лиман, вул. Мельнічна, 45/ звільнити земельну ділянку комунальної форми власності, кадастровий номер 5125082700:01:001:1315, площею 40 га, розташовану на території Лиманської сільської ради за межами населеного пункту, повернути земельну ділянку Лиманському ліцею Лиманської сільської ради /ЄДРПОУ 261107737, адреса - 68141, Одеська обл., Білгород-Дністровський р., с. Лиман, вул. Героїв України, 24, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_3/, підтвердивши відповідним актом прийому-передачі.

4. Визнати недійсним договір на спільну обробку землі, укладений 04.01.2021 року між Лиманським НВК "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" /ЄДРПОУ 261107737, адреса - 68141, Одеська обл., Білгород-Дністровський р., с. Лиман, вул. Героїв України, 24, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_3/ та фізичною особою-підприємцем Бороганом Петром Еммануїловичем /РНОКПП НОМЕР_1 , адреса -

АДРЕСА_1/. 5 . Зобов`язати фізичну особу-підприємця Борогана Петра Еммануїловича /РНОКПП НОМЕР_1 , адреса - АДРЕСА_1 / звільнити земельну ділянку комунальної форми власності, кадастровий номер 5125082700:01:001:1315, площею 40 га, розташовану на території Лиманської сільської ради за межами населеного пункту, повернути земельну ділянку Лиманському ліцею Лиманської сільської ради /ЄДРПОУ 261107737, адреса - 68141, Одеська обл., Білгород-Дністровський р., с. Лиман, вул. Героїв України, 24, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_3/, підтвердивши відповідним актом прийому-передачі.

6. Стягнути з селянського (фермерського) господарства "Колос "К" /ЄДРПОУ 30278640, адреса - 68141, Одеська обл., Татарбунарський р., с. Лиман, вул. Мельнічна, 45/ на користь Одеської обласної прокуратури (отримувач коштів - Одеська обласна прокуратура (неприбуткова організація) юридична та поштова адреса - 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, тел. 7319800. Код отримувача (ЄДРПОУ 03528552). Рахунок отримувача: № UA 808201720343100002000000564 в ДКСУ м. Київ МФО 820172. Код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір у розмірі 2 013,00 грн /дві тисячі тринадцять гривень 00 копійок/

7. Стягнути з фізичної особи-підприємця Борогана Петра Еммануїловича /РНОКПП НОМЕР_1 , адреса - АДРЕСА_1 / на користь Одеської обласної прокуратури (отримувач коштів - Одеська обласна прокуратура (неприбуткова організація) юридична та поштова адреса - 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, тел. 7319800. Код отримувача (ЄДРПОУ 03528552). Рахунок отримувача: № UA 808201720343100002000000564 в ДКСУ м. Київ МФО 820172. Код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір у розмірі 2 013,00 грн /дві тисячі тринадцять гривень 00 копійок/.

8. Стягнути з Лиманського ліцею Лиманської сільської ради /ЄДРПОУ 261107737, адреса - 68141, Одеська обл., Білгород-Дністровський р., с. Лиман, вул. Героїв України, 24, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_3/ на користь Одеської обласної прокуратури (отримувач коштів - Одеська обласна прокуратура (неприбуткова організація) юридична та поштова адреса - 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, тел. 7319800. Код отримувача (ЄДРПОУ 03528552). Рахунок отримувача: № UA 808201720343100002000000564 в ДКСУ м. Київ МФО 820172. Код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір у розмірі 1 342,00 грн /одна тисяча триста сорок дві гривні 00 копійок/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27 березня 2023 р.

Суддя Н.Д. Петренко