Ухвала

від 27.03.2023 по справі 916/1253/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"27" березня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1253/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г., розглянувши заяву Іноземного підприємства І-АР-СІ (вх. ГСОО №2-382/23 від 22.03.2023) про видачу дублікату наказу, подану у справі № 916/1253/21

за позовом: Іноземного підприємства І-АР-СІ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Технофайнд

про стягнення заборгованості в загальній сумі 2259861,00 грн.

Встановив: Рішенням господарського суду Одеської області (суддя Петров В.С.) від 26.08.2021р. по справі №916/1253/21, позов Іноземного підприємства І-АР-СІ до Товариства з обмеженою відповідальністю Технофайнд про стягнення заборгованості в загальній сумі 2259861,00 грн. задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Технофайнд на користь Іноземного підприємства І-АР-СІ основний борг в сумі 1562816, 00 грн., штраф в сумі 46884,48 грн., пеню в розмірі 253974,34 грн., 3% річних в розмірі 119518,28 грн., інфляційні втрати в сумі 276667,90 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 33897,92 грн.

21.09.2021р. господарським судом Одеської області на виконання рішення суду у справі № 916/1253/20 видано відповідний наказ.

22.03.2023р. до господарського суду Одеської області від Іноземного підприємства І-АР-СІ надійшла заява (вх. ГСОО №2-382/23 від 22.03.2023) про видачу дублікату наказу.

Відповідно до протоколу передачу судової справи раніше визначеному складу суду від 22.03.2023р. заяву передано на розгляд судді Петрову В.С.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пункту 9 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, пункту 6.1. Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області в редакції від 08.08.2022р. (протокол №916-5/2022), у зв`язку з надходженням до суду заяви про видачу дублікату судового наказу вх.№2-382/23 від 22.03.2023 по справі №916/1253/21 та увільненням судді ОСОБА_1 з 02.02.2023 від виконання обов`язків з відправлення правосуддя на період проходження військової служби за призовом осіб на військову службу по загальній мобілізації на строк до оголошення демобілізації, з метою дотримання положень пункту 19.4 розділу ІХ "Перехідних положень" Господарського процесуального кодексу України, призначено повторний автоматичний розподіл вищезазначеної заяви по справі №916/1253/21.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2023р. заяву передано на розгляд судді Д`яченко Т.Г.

Розглянувши заяву Іноземного підприємства І-АР-СІ про видачу дублікату наказу, подану у справі № 916/1253/21, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Згідно ст. 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно ч. 1, 3 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Відповідно до пункту 19.4 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Таким чином, законом передбачене право стягувача, державного виконавця або приватного виконавця у разі втрати ним наказу суду звернутися до суду із заявою про видачу дублікату наказу в межах строків, встановлених для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

За змістом ч. 1 та 2 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Господарський процесуальний кодекс України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Водночас обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

З цього приводу Верховний Суд у постанові від 08.12.2022 у справі №910/6772/14 зазначив, що дублікат виконавчого документа - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Від оригіналу зазначений документ відрізняється лише спеціальною позначкою Дублікат. Аналіз змісту підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ Перехідні положення ГПК України свідчить, що основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа є: втрата виконавчого документа (загублення, викрадення, знищення, істотне пошкодження, вилучення у виконавця або стягувача, що унеможливлює його виконання, тощо) та звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Суд зауважує, що ГПК України не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За умови встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права. Водночас обов`язковою умовою для видачі дубліката наказу є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду (Близька за змістом правова позиція щодо умов видачі дубліката виконавчого документа викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 24/234, від 10.09.2018 у справі № 5011-58/9614-2012, від 21.01.2019 у справі № 916/215/15-г, від 23.05.2019 у справі № 5023/1702/12, від 11.11.2019 у справі № 5/229-04, від 01.04.2020 у справі № 916/924/16, від 18.06.2020 у справі № 24/262, від 03.08.2020 у справі № 904/9718/13, від 17.09.2020 у справі № 19/093-12). Отже, умовою для видачі дубліката наказу суду є подання відповідної заяви до суду відповідно до підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ Перехідні положення ГПК України протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення (пункт 3.15 постанови Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 18/1147/11).

Враховуючи те, що стягувач звернувся із заявою про видачу дубліката наказу до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, а також те, що оригінал наказу відсутній у стягувача, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви Іноземного підприємства І-АР-СІ про видачу дубліката наказу.

Керуючись ст. 234, 235, п. 19.4 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Заяву Іноземного підприємства І-АР-СІ (вх. ГСОО №2-382/23 від 22.03.2023) про видачу дублікату наказу, подану у справі № 916/1253/21 - задовольнити.

2.Видати дублікат наказу господарського суду Одеської області від 21.09.2021 на виконання рішення господарського суду Одеської області від 26.08.2021 у справі №916/1253/20 про стягнення основного боргу в сумі 1562816, 00 грн., штрафу в сумі 46884,48 грн., пені в розмірі 253974,34 грн., 3% річних в розмірі 119518,28 грн., інфляційних втрат в сумі 276667,90 грн., витрат по сплаті судового збору в розмірі 33897,92 грн.

Ухвала набирає законної сили 27.03.2023р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Т.Г. Д`яченко