Ухвала

від 21.03.2023 по справі 922/667/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

21 березня 2023 року м. ХарківСправа № 922/667/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шапла Інтернаціонал ЛТД" на рішення державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у справі

за позовом Керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова, м. Харків в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шапла Інтернаціонал ЛТД", м. Харків про стягнення коштів за участю представників учасників справи:

прокурор - Клейн Л.В.

стягувач - не з`явився

боржник - Хоссей Ємілі

ВДВС - Чорноморченко А.А.,

ВСТАНОВИВ:

08.03.2023 до Господарського суду Харківської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Шапла Інтернаціонал ЛТД" (боржник) надійшла скарга на рішення державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в якій боржник просить суд визнати неправомірними та скасувати: постанову про відкриття виконавчого провадження №70965840 від 08.02.2023, постанову про стягнення виконавчого збору від 08.02.2023, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 08.02.2023, постанову про арешт майна боржника від 08.02.2023, постанову про арешт коштів боржника від 08.02.2023, які були винесені державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Чорноморченко Анною Анатоліївною у межах виконавчого провадження № 70965840; зняти арешт, накладений постановою про арешт майна боржника від 08.02.2023 та постановою про арешт коштів боржника від 08.02.2023, які були винесені державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Чорноморченко Анною Анатоліївною у межах виконавчого провадження № 70965840.

В обґрунтування скарги боржник вказує на те, що 20.09.2022 судом було прийнято рішення, яким позовні вимоги були задоволені частково та було вирішено: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Шапла Інтернаціонал ЛТД на користь Харківської міської ради - 40045,65 грн. неодержаних грошових коштів у розмірі орендної плати за землю та на користь Харківської обласної прокуратури - 1664,20 грн. судового збору; в іншій частині позовних вимог у задоволенні позову відмовлено. 01.11.2022 Господарським судом Харківської області було прийнято ухвалу, якою було розстрочено виконання рішення згідно графіку, зазначеному в ухвалі. Відповідач, маючи намір виконати вказане рішення добровільно, без примусового виконання, належним чином виконував рішення Господарського суду Харківської області від 20.09.2022, сплачуючи на користь Харківської міської ради кошти у встановлені ухвалою суду терміни та розміри. Проте, не дивлячись на добровільне виконання відповідачем рішення суду, позивачем до Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) було подано заяву про примусове виконання рішення. За результатами розгляду даної заяви державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Чорноморченко А.А. 08.02.2023 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (реєстраційний номер провадження 70965840). Крім того, у зв`язку із відкриттям виконавчого провадження державним виконавцем в рамках виконавчого провадження №70965840 також було винесено ряд інших постанов, а саме: постанова про стягнення виконавчого збору від 08.02.2023; постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 08.02.2023; постанова про арешт майна боржника від 08.02.2023; постанова про арешт коштів боржника від 08.02.2023. У той же час, ТОВ Шапла Інтернаціонал ЛТД добровільно, керуючись, зокрема, ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.11.2022, сплачував щомісячно до 10 числа кожного місяця по 4000 (чотири тисячі) гривень, як і встановлено вказаною ухвалою. Отже, з урахуванням того, що боржник добровільно належним чином виконував рішення суду, відкриття провадження з примусового виконання рішення є передчасним, безпідставним та незаконним.

Крім того, державним виконавцем під час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про стягнення виконавчого збору було допущено порушення Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5, що також робить ці постанови незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Крім того, відповідно до п. 102 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про виконавче провадження, забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, а також прилеглих до неї територій. Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України №1364 від 06.12.2022 Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією визначено: установити, що: перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій; ... території, для яких не визначена дата завершення бойових дій (дата припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації Російською Федерацією, вважаються такими, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованими Російською Федерацією. Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 309 від 22.12.2022 Харківська міська територіальна громада включена до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією із зазначенням дати виникнення можливості бойових дій - 24.02.2022, дата припинення можливості бойових дій - не визначена. Отже, відкриття виконавчого провадження на території м. Харків є незаконним та заборонено Законом України Про виконавче провадження".

Ухвалою суду від 13.03.2023 прийнято скаргу до розгляду; розгляд скарги призначено на 21 березня 2023 року об 11:00.

20.03.2023 до суду від державного виконавця надійшов відзив на скаргу, в якому останній просить суд у задоволенні скарги відмовити у повному обсязі. В обґрунтування заперечень державний виконавець вказує на те, що згідно Постанови Кабінету Міністрів України №1364 від 06.12.2022 зі змінами внесеними Постановою Кабінету міністрів №45 від 13.01.2023, а саме: території, для яких, не визначена дата завершення бойових дій (дата припинення можливості бойових Дій) або тимчасової окупації Російською Федерацією, вважаються такими, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованими Російською Федерацією. Прирівнювання територій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, до територій, на яких ведуться бойові дії, не застосовується до зупинення вчинення виконавчих дій, заборони відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень у випадках, установлених пунктом 10-2 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про виконавче провадження.

Згідно частини 3 статті 26 Закону України Про виконавче провадження у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для Утримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

При цьому стягувачем не було надано інформації щодо частково стягнутих коштів.

У судовому засіданні 21.03.2023 прокурор підтримав скаргу, вважав її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Представник стягувача у судове засідання 21.03.2023 не з`явився. Про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, відповідно до ст. ст. 120, 121 ГПК України. Присутні у судовому засіданні 21.03.2023 представник боржника підтримав скаргу у повному обсязі та просив суд її задовольнити.

Представник ВДВС проти скарги заперечував та просив суд відмовити у її задоволенні.

Дослідивши матеріали справи та скарги, вислухавши представників учасників справи, суд дійшов висновку про задоволення скарги, з огляду на наступне.

Як вбачається матеріали справи, 20.09.2022 Господарським судом Харківської області у справі №922/667/22 ухвалено судове рішення, яким позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шапла Інтернаціонал ЛТД" на користь Харківської міської ради 40 045,65 грн. неодержаних грошових коштів у розмірі орендної плати за землю та на користь Харківської обласної прокуратури 1 664,20 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

18.10.2022 вказане рішення набрало законної сили та на його виконання видані відповідні накази.

Ухвалою суду від 01.11.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Шапла Інтернаціонал ЛТД" про розстрочку виконання рішення Господарського суду Харківської області від 20.09.2022 у справі №922/667/22 задоволено. Розстрочено виконання рішення Господарського суду Харківської області від 20 вересня 2022 року у справі №922/667/22 та ухвалено виконувати його наступним чином: в частині стягнення неодержаних грошових коштів у розмірі орендної плати за землю: до 10 листопада 2022 року - 4000,00 (чотири тисячі) грн.; до 10 грудня 2022 року - 4000,00 (чотири тисячі) грн.; до 10 січня 2023 року - 4000,00 (чотири тисячі) грн.; до 10 лютого 2023 року - 4000,00 (чотири тисячі) грн.; до 10 березня 2023 року - 4000,00 (чотири тисячі) грн.; до 10 квітня 2023 року - 4000,00 (чотири тисячі) грн.; до 10 травня 2023 року - 4000,00 (чотири тисячі) грн.; до 10 червня 2023 року - 4000,00 (чотири тисячі) грн.; до 10 липня 2023 року - 4000,00 (чотири тисячі) грн.; до 10 серпня 2023 року - 4045,65 (чотири тисячі сорок п`ять грн. 65 копійок); в частині стягнення судового збору: до 10 листопада 2022 року 1664,20 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири грн. 20 копійок).

Відповідно до ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно ст. 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону, сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону, сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення (ч. 1 ст. 28 Закону).

За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням (ч. 1 ст. 33 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, 08.02.2023 державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) прийняті:

- постанова про відкриття виконавчого провадження №70965840:

- постанова про стягнення виконавчого збору ВП 70965840;

- постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на суму 269,00 грн.;

- постанова про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику;

- постанова про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику.

З аналізу змісту скарги, що розглядається, вбачається, що заперечення боржника зводяться до того, що за наявності ухвали Господарського суду Харківської області від 01.11.2022 у справі №922/667/22 про розстрочку виконання рішення суду, яка на час пред`явлення виконавчого документа до виконання та на час прийняття оскаржуваних постанов, не закінчилася, у державного виконавця були відсутні правові підстави для відкриття виконавчого провадження, та, відповідно, вжиття в межах такого виконавчого провадження заходів, спрямованих на забезпечення примусового виконання рішення суду шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти боржника, оскільки відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, строк пред`явлення якого до примусового виконання ще не настав, є передчасним.

За приписами п. 6 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерством юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 у разі пред`явлення до виконання виконавчого документа, за яким надана розстрочка виконання, виконавче провадження відкривається в частині, за якою сплинув строк сплати. Виконавчий збір та основна винагорода приватного виконавця стягуються із сум (суми), за якими (якою) сплинув строк сплати.

Разом з тим, боржником до скарги надані копії платіжних квитанцій, які свідчать про перерахування ТОВ "Шапла Інтернаціонал ЛТД" платежів на користь Харківської міської ради у строки та у розмірах встановлених ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.11.2022 про розстрочку виконання рішення суду.

Як встановлено судом, станом на час звернення стягувача до виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду у даній справі (07.02.2023), судом вже було прийнято ухвалу за результатами розгляду заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду (01.11.2022).

Проте, при зверненні із заявою про примусове виконання рішення суду у даній справі (07.02.2023) та станом на дату прийняття оскаржуваних постанов (08.02.2023) державний виконавець не був належним чином повідомлений стягувачем про прийняття судом ухвали про розстрочку виконання рішення суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/180/19 вказано наступне: "Розстрочення - це виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення. Водночас розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа заборгованості за відповідним договором є незмінною. Таким чином, розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не змінює цивільне або господарське зобов`язання, у тому числі в частині строків його виконання.

Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом.".

Судові рішення мають ґрунтуватися наКонституції України, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. Суд безпосередньо застосовує Конституцію України, якщо зі змісту нормКонституціїне випливає необхідності додаткової регламентації її положень законом або якщо закон, який був чинним до введення в дію Конституціїчи прийнятий після цього, суперечить їй. Якщо зі змісту конституційної норми випливає необхідність додаткової регламентації її положень законом, суд при розгляді справи повинен застосувати тільки той закон, який ґрунтується на Конституціїі не суперечить їй.

Згідно зістаттею 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини"та частини четвертоїстатті 11 ГПК Україничинної редакції суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення ЄСПЛ "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

На єдність права і справедливості неодноразово вказував і Конституційний Суд України. Зокрема, у рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 зазначено: "із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі". "Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права" (Рішення КСУ від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004).

Окрім того, принцип справедливості поглинається напевно найбільшим за своєю "питомою вагою" принципом верховенства права, який також чітко зафіксований у новітніх кодексах. Лише додержання вимог справедливості під час здійснення судочинства дозволяє характеризувати його як правосуддя. Цю думку можна, зокрема, простежити і в рішенні Конституційного Суду України від 30 січня 2003 р. № 3-рп/2003: "правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах".

У даному випадку, суд наполягає на застосуванні принципу справедливості (ст. 2 ГПК України) замість закону (praeter legem) і всупереч закону (adversus legem). Адже трапляються випадки, коли несправедливі нормативно-правові акти з`являються внаслідок "помилок" законодавця. Інша ситуація може мати місце тоді, коли застосування нормативно-правового акту в конкретній ситуації у сукупності з іншими істотними обставинами справи стає настільки несумісним зі справедливістю, що унеможливлює його застосування в розумінні здорового глузду.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на Постанову Касаційного цивільного суду від 16 січня 2019 року по справі №521/17654/15-ц. Верховний Суд яскраво демонструє, що принцип справедливості кореспондує з принципом добросовісності.

Також, суд звертає увагу на Постанову Великої Палати Верховного Суду по справі №607/4316/17-ц від 25.03.2019. У вказаній Постанові суд застосував недискримінаційний підхід та принцип неупередженості (Рішення Конституційного Суду України в рішенні від 2 листопада 2004 р. № 15-рп/2004у), який також підлягає застосуванню судом.

Отже, з огляду на наявність ухвали про розстрочку виконання рішення суду, відкриття виконавчого провадження у період дії розстрочки, строк якої не сплив, оплату боржником коштів за рішенням суду, відповідно до встановленого графіку розстрочки у визначені строки та розміри, суд дійшов висновку про задоволення скарги.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в ухвалі суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

Керуючись ст. ст. 232-235, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шапла Інтернаціонал ЛТД" на рішення державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) - задовольнити.

Визнати неправомірними та скасувати:

- постанову про відкриття виконавчого провадження №70965840 від 08.02.2023,

- постанову про стягнення виконавчого збору від 08.02.2023,

- постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 08.02.2023,

- постанову про арешт майна боржника від 08.02.2023,

- постанову про арешт коштів боржника від 08.02.2023, які були винесені державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Чорноморченко Анною Анатоліївною у межах виконавчого провадження № 70965840.

Зняти арешти, накладені постановою про арешт майна боржника від 08.02.2023 та постановою про арешт коштів боржника від 08.02.2023, які були винесені державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Чорноморченко Анною Анатоліївною у межах виконавчого провадження № 70965840.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена, в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повна ухвала підписана 27 березня 2023 року.

СуддяО.В. Погорелова

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.