Рішення

від 21.03.2023 по справі 926/661/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2023 року м. ЧернівціСправа № 926/661/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТО-ГРУП», Кіровоградська область, м. Світловодськ

до Приватного підприємства «ТРЕНД ОІЛ 2020», м. Чернівці

про стягнення заборгованості - 213554,96 грн

Суддя О.В. Гончарук

Секретар судового засідання Чиборак У.Г.

Представники сторін:

від позивача не з`явився;

від відповідача не з`явився.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю НАФТО-ГРУП звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Приватного підприємства ТРЕНД ОІЛ 2020 про стягнення заборгованості у розмірі 213554,96 грн.

В обґрунтування свого позову, позивач посилається на обставини, пов`язані з неналежним виконанням укладеного між сторонами договору поставки нафтопродуктів № 06-62НГ від 01.06.2021 в частині оплати вартості отриманого товару.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 16.02.2023 відкрито провадження у справі з призначенням її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 07.03.2023.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 07.03.2023 відкладено розгляд справи на 21.03.2023.

У судове засідання 21.03.2023 представники сторін не з`явились.

При цьому від представника позивача 21.03.2023 надійшла заява про розгляд справи без його участі (вх. № 1240).

Судом з`ясовано, що надісланий на адресу відповідача конверт з ухвалою про відкладення розгляду справи від 07.03.2023 повернувся до господарського суду з відміткою відповідного поштового відділення про відсутність адресата за вказаною адресою.

У зв`язку з належним повідомленням відповідача про дату, час і місце даного засідання за адресою вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: Приватне підприємство «ТРЕНД ОІЛ 2020» - м. Чернівці, вул. Міцкевича Адама 2 каб 203, зазначене судове засідання з розгляду справи по суті проводиться без участі цього учасника справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

01.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «НАФТО-ГРУП» та Приватним підприємством «ТРЕНД ОІЛ 2020» укладено договір (поставки нафтопродуктів) № 06-62НГ (далі Договір).

Відовідно до пункту 1.1 Договору постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти й оплатити нафтопродукти, іменовані надалі товар, відповідно до умов цього Договору.

За змістом пункту 1.2. Договору номенклатура, кількість й ціна товару визначаються сторонами в рахунку-фактурі до цього Договору.

Відповідно до пункту 3.1. Договору товар поставляється покупцеві партіями на підставі погодженої заявки на умовах: EXW (естакада наливу), DDP (пункт призначення, вказаний покупцем в заявці на відвантаження Товару).

Згідно пункту 4.1. Договору ціна товару встановлюється на умовах, передбачених у пункті 3.1. Договору й узгоджуються сторонами в рахунку-фактурі до цього Договору.

У відповідності до пункту 4.2. Договору покупець зобов`язується здійснити 100% передоплату за товар, або оплачує вартість поставленого товару в перебігу терміну 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання накладних про їх отримання покупцем.

За змістом пункту 4.3. Договору розрахунки за цим Договором здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на підставі виставленого Постачальником рахунку.

У відповідності до пункту 4.4. Договору датою здійснення оплати вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

В матеріалах справи містяться видаткові накладні підписані сторонами: № РН-0001711 від 06.12.2021; № РН-0001712 від 06.12.2021; № РН-0001713 від 06.12.2021; № РН-0001714 від 06.12.2021; № РН-0001715 від 06.12.2021; № РН-0001865 від 21.12.2021; № РН-0001866 від 21.12.2021; № РН-0001867 від 21.12.2021; № РН- 0001868 від 21.12.2021; № РН-0001886 від 23.12.2021; № РН-0000025 від 11.01.2022 на загальну суму 303144 грн.

Сторонами на відповідні видаткові накладні підписані товаро-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів.

01.02.2023 року позивач надіслав відповідачу претензію на погашення заборгованості.

Відтак, сума заборгованості відповідача за наявними у матеріалах справи доказами у розмірі - 213554,96 грн.

Частиною 2 пункту 1 статті 175 Господарського кодексу України передбачено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (стаття 509 Цивільного кодексу України, стаття 173 Господарського кодексу України).

Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України унормовано, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статтей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд відзначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Враховуючи вищезазначені обставини справи у їх сукупності, положення законодавства та умови Договору, суд доходить висновку про правомірність та обґрунтованість позову та можливість його задоволення у повному обсязі, оскільки відповідачем не виконано свої зобов`язання за Договором щодо оплати вартості отриманого товару на загальну суму 213554,96 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТО-ГРУП» до Приватного підприємства «ТРЕНД ОІЛ 2020» про стягнення заборгованості в сумі 213554,96 грн задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ТРЕНД ОІЛ 2020» (58002, м. Чернівці, вул. Міцкевича Адама, буд. 2, каб. 203 код 43715725) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТО-ГРУП» (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Приморська, 38-А, оф. 7, код 41941432) 213554,96 грн та 3203,32 судового збору.

3. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію у справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повне судове рішення складено 27.03.2023.

СуддяО.В. Гончарук