Рішення
від 27.03.2023 по справі 369/4557/22
КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/4557/22

Провадження № 2/369/1532/23

РІШЕННЯ

Іменем України

27.03.2023 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

за участю секретаря судових засідань Смушко К.В.

за участю прокурора Тарасенко А.С.

представника відповідача ОСОБА_1

представника відповідача Правдюка В.М.

розглянувши у приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до товариства з обмеженою відповідальності «Центр розвитку земельних відносин», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Обухівської районної державної адміністрації, товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА КОНЧА-ЗАСПА ДЕЛЮКС», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Київ Мартиненко Віктор Олександрович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Київ Невечеря Валентина Григорівна, Державне підприємство «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс», про визнання недійсним розпорядження, скасування державної реєстрації та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками, шляхом їх повернення, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2022 року заступник керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до ТОВ «Центр розвитку земельних відносин», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Обухівської районної державної адміністрації, ТОВ «НОВА КОНЧА-ЗАСПА ДЕЛЮКС», третіх осіб приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Київ Мартиненка Віктора Олександровича, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Київ Невечері Валентини Григорівни, Державне підприємство «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс», з позовом про визнання недійсним розпорядження, скасування державної реєстрації та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками, шляхом їх повернення.

Свої вимоги прокурор мотивувати тим, що прокуратурою області встановлено порушення вимог земельного та лісового законодавства під час набуття у власність громадян земельних ділянок на території Ходосівської сільської ради, що полягає в наступному. На підставі розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 30.09.2010р №4062 «Про передачу у власність земельних ділянок громадянам України для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межа Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області» в порядку безоплатної приватизації земельних ділянок отримали право власності на земельні ділянки громадяни: ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222487000:03:001:0958 площею 1,9239 га; ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222487000:03:001:0953 площею 2,0 га. Надалі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 здійснили відчуження земельних ділянок на користь ТОВ «Центр розвитку земельних відносин», яке в свою чергу здійснив відчуження земельних ділянок на користь ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс».

Вважає, що вищевказане розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 30.09.2010р №4062 прийнято всупереч вимог земельного та лісового законодавства, оскільки спірні земельні ділянки фактично перебували в постійному користуванні Києво-Святошинського державного агролісництва Київської обласної державної організації «КИЇВАГРОЛІС».

Позивач зазначив, що за інформацією Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект» (листи № 964 від 09.11.2021р. та № 110 від 09.02.2022р.) земельні ділянки відповідачів повністю накладаються на землі кварталу №30 Києво-Святошинського державного агролісництва за даними лісовпорядкування 2006 року. Землі, якими володіють на даний час відповідачі перебували на думку позивача в користуванні Києво-Святошинського державного агролісництва кварталу №30. Також на підтвердження права Києво-Святошинського державного агролісництва Київської обласної державної організації «КИЇВАГРОЛІС» на спірні земельні ділянки позивач посилається на матеріали лісовпорядкування 2006 року.

Спіні земельні ділянки відносились до державної власності, оскільки згідно п. 5 Розділу VIII «Прикінцевих положень» Лісового кодексу України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування. Згідно ст. 57 Земельного кодексу України Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Прокурор вважає, що оспорюваним розпорядженням та договорами купівлі-продажу порушено інтереси держави, адже з власності держави протиправно вибули лісові землі, та просив суд:

визнати недійсним розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 30.09.2010року №4062 «Про передачу у власність земельних ділянок громадянам України для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межа Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області»;

скасувати рішення державних реєстраторів: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мартиненко В.О від 28 вересня 2018 року індексний номер 43252550, яким зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222487000:03:001:0958 площею 1,9239 га; приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Невечеря І.В. від 22 жовтня 2019 року індексний номер 49292519, яким зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222487000:03:001:0953 площею 2,0 га;

усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення, шляхом повернення на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» земельних ділянок з кадастровими номерами 3222487000:03:001:0953 площею 2,0 га, 3222487000:03:001:0958 площею 1,9239 га.

29.06.2022р надійшов відзив від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мартиненка В.О. (Т.1 а.с. 104-106), в якому останній заперечував проти задоволення позову, вказавши що нотаріус є неналежним відповідачем у справі, оскільки не є учасником відносин з приводу нерухомого майна, вказав що конкретно до нього жодних позовних вимог не заявлено.

31серпня 2022р подано пояснення № 164 позивача Київської обласної державної адміністрації (Т.1 а.с. 198-217), які в цілому повторюють обґрунтування позовної заяви. Зазначено про неможливість перебування в приватній власності земельних ділянок лісового фонду, вказано, означене є ознакою незаконності оспорюваного розпорядження № 4062. Позивач підтримав позов Прокурора та просив його задовольнити.

04 жовтня 2022р Від представника відповідача ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» - адвоката Правдюка В.М. надійшов відзив на позовну заяву (Т2 ас 14-21), в якому він заперечує проти позову в повному обсязі, вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Вказав, що земельні ділянки тривалий час використовувались як сільськогосподарські землі. Згідно проекту формування території і встановлення меж Ходосівської сільської Ради народних депутатів та сільського населеного пункту Ходосівка Києво-Святошинського району Київської області 1994 року(Т2 ас 23-26)території, що пізніше були сформовані у спірні земельні ділянки входили до земель, які обліковувалась як землі сільськогосподарського призначення ще за Радгоспом «Хотівський», що підтверджено відповідним державним актом на право постійного користування землею серії І-КВ №001599 від 01.12.1997р. Пізніше радгосп «Хотівський» був перетворений в КСП «Агрокомбінат «Хотівський». У зв`язку із чим Ходосівською сільською Радою народних депутатів 06.12.1999 р був виданий державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-КВ №002924.

Зазначає, що вказане право постійного користування було припинене на підставі заяви землекористувача згідно розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації №1187 від 23.02.2010р (Т2 ас 78), а земельна ділянка зарахована до земель запасу державної власності. Із врахуванням цього надання земельних ділянок громадянам на підставі оспорюваного розпорядження від 30.09.2010р №4062 повністю відповідало закону. Відповідність відповідних територій межам оскаржуваних земельних ділянок підтверджено схематичними матеріалами які подані в оригіналі до суду. Відповідач ставить у відзиві під сумнів достовірність наданих позивачем доказів (листи № 964 від 09.11.2021р. та № 110 від 09.02.2022р.), вказує на суперечності в оформленні вказаних доказів та недоліки в оформленні. На думку відповідача Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що земельні ділянки в дійсності вкриті лісами чи використовувались в лісогосподарському господарстві.

Також відповідач зазначає, що надані прокурором докази не відповідають вимогам до матеріалів лісокористування визначені законом, і сама наявність матеріалів лісовпорядкування щодо відповідних земель не доведена.

На думку відповідача прокурором невірно застосовані положення п 5 Розділу VIII «Прикінцевих положень» Лісового кодексу України оскільки згідно зазначеної норми закону матеріали лісовпорядкування можуть тимчасово посвідчувати права державних лісогосподарських підприємств лише на фактично раніше надані або передані їм землі. Вказано, що здійснено свавільне і непропорційне втручання у право власності ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс». Як вказане підприємство, так і попередні власники земельних ділянок відповідачі ТОВ «Центр розвитку земельних відносин», гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 є добросовісними набувачами землі, вони не мали і не могли мати можливості перевіряти правильність рішень органу державної влади щодо реалізації нею наданої законодавством компетенції, а зобов`язані були лише дотримуватися встановлених законом умов та порядку набуття земельних ділянок у власність. Вважає позовні вимоги прокурора про витребування земельних ділянок, що «вибули з власності держави» віндикаційними, відповідно до ст.ст.387, 388 ЦК України; зазначав про порушення принципу реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю; вказував що не всі заявлені прокурором вимоги є належними способами захисту інтересів держави у цій справі і є неефективними, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України; також наголошував на спливі строків позовної давності.

Таким чином, вважає безпідставними твердження прокурора про те, що спірні земельні ділянки відносяться до земель лісогосподарського призначення. Також вважає не доведеним твердження позивача про те, що спірна земельна ділянка раніше передавалася в користування Києво-Святошинського державного агролісництва Київської обласної державної організації «КИЇВАГРОЛІС». Отже, подання позову суперечить вимогам діючого законодавства.

Вказує, що подання прокурором позову в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації не відповідає приписам законодавства: Закону України «Про прокуратуру».

Окрім того, просить застосувати наслідки пропуску строку позовної давності до спірних правовідносин.

12 вересня 2022р. на адресу суду надійшло клопотання Обухівської районної державної адміністрації Київської області про розгляд справи за відсутності представника Обухівської районної державної адміністрації Київської області та виносити рішення на розсуд суду (Т.1 а.с. 224).

14 жовтня 2022р Прокурором подано та до матеріалів Справи долучено відповідь на відзив на позов №12/2-813 (Т.2 а.с. 95-117), в якому ставляться під сумнів доводи відповідача щодо належності земельних ділянок до земель сільськогосподарського призначення. Зазначає що КСП Агрокомбінат «Хотівський» припинив свою діяльність, а СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» не може вважатись правонаступником КСП Агрокомбінат «Хотівський». Існуючі розбіжності в наданих доказах пояснює тим, що розробка матеріалів лісовпорядкування триває певний період часу.

21 листопада 2022р від представника ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» - адвоката Правдюка В.М. надійшли заперечення на відповідь на відзив від, в якому вказано що процедура набуття відповідними земельними ділянками КСП Агрокомбінат «Хотівський» чи СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» не є предметом спору. Наголошує що чинність відповідних титульних документів на право користування землею КСП «Агрокомбінат Хотівський» чи СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» ніким не оспорена, вони не визнані недійсними. Наведені додаткові аргументи щодо недостовірності доказів поданих прокурором.

Відповідачем ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» 02 листопада 2022р. подано до Суду Висновок від 31.10.2022р. науково-правової експертизи (експерта з питань права) щодо застосування положень аналогії закону та аналогії права при вирішенні окремих питань застосування земельного та лісового законодавства, складений експертом Артемом Ріпенко (Т.2 а.с. 154-173).

Відповідачем ТОВ «Нова Конча-ЗаспаДелюкс» подано 24 листопада 2022р заперечення на відповідь на позов (Т.3 а.с. 13-16), в яких вказано, що висловлені сумніви в законності оформлення права землекористування СТОВ Агрокомбінат «Хотівський», не відносяться до предмету доказування у справі, оскільки відповідні обставини та документи ніким в суді не оскаржені, а відповідне підприємство не є відповідачем у справі, при цьому факт наявності документів, щодо землекористування прокурором не заперечується.

Відповідачем подано заяву про залучення до участі у справі, в якості третьої особи на стороні відповідачів: СТОВ Агрокомбінат «Хотівський». Клопотання мотивоване тим, що у поданій до Суду Відповіді на Відзив у Справі від Прокурора висловлюється невизнання перебування спірних земельних ділянок у користуванні СТОВ Агрокомбінат «Хотівський». Окрім того, висловлюються сумніви стосовно законності процесів реорганізації КСП «Хотівський» в СТОВ «Агрокомбінат «Хотівський». Подано докази, що прямо стосуються діяльності СТОВ «Агрокомбінат «Хотівський».

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 листопада 2022р у підготовчому засіданні задоволено клопотання відповідача про залучення третіх осіб на стороні відповідачів по цивільній справі, залучено до участі у справі, в якості третьої особи на стороні відповідачів СТОВ Агрокомбінат «Хотівський».

Третьою особою СТОВ Агрокомбінат Хотівський» подано пояснення третьої особи (т.3 а.с. 146-152), в якому зазначається про законність правонаступництва СТОВ Агрокомбінат Хотівський`шляхом перетворення КСП Агрокомбінат «Хотівський», яке в свою чергу перетворено з Радгоспу«Хотівський», здійснено посилання на судові рішення, якими така законність підтверджена.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 листопада 2022р клопотання представника відповідача про витребування одказів задоволено. Вирішено:

витребувати у державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект» (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Троїцька, 22-24) належним чином засвідчені письмові копії матеріалів лісовпорядкування Києво-Святошинського державного агролісництва або Київської обласної державної організації «КИЇВАГРОЛІС» (код ЄДРПОУ 24219849) 2006 року, включаючи: графічні матеріали меж таксаційних виділів щодо 30 кварталу, дані спеціального картографування лісів, інформації щодо породного та вікового складу деревостанів, їх стану, деревостанів, що потребують рубок, проект організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування та інші дані згідно вимог чинного законодавства, докази, які підтверджують належне затвердження вказаних вище матеріалів лісовпорядкування. Вразі наявності належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують факти розгляду погодження та затвердження матеріалів лісовпорядкування Києво-Святошинського державного агролісництва або Київської обласної державної організації «КИЇВАГРОЛІС» (код ЄДРПОУ 24219849) 2006 року, включаючи копії матеріалів що затверджувались та матеріали обговорення матеріалів;

витребувати у Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс» (07201, вул. Івана Проскури, 24, смт. Іванків, Київська область) належним чином засвідчені письмові копії матеріалів лісовпорядкування Києво-Святошинського державного агролісництва або Київської обласної державної організації «КИЇВАГРОЛІС» (код ЄДРПОУ 24219849) 2006 року, включаючи: графічні матеріали меж таксаційних виділів щодо 30 кварталу, дані спеціального картографування лісів, інформації щодо породного та вікового складу деревостанів, їх стану, деревостанів, що потребують рубок, проект організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування та інші дані згідно вимог чинного законодавства, докази, які підтверджують належне затвердження вказаних вище матеріалів лісовпорядкування. Вразі наявності належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують факти розгляду погодження та затвердження матеріалів лісовпорядкування Києво-Святошинського державного агролісництва або Київської обласної державної організації «КИЇВАГРОЛІС» (код ЄДРПОУ 24219849) 2006 року, включаючи копії матеріалів що затверджувались та матеріали обговорення матеріалів;

витребувати у Державного агентства лісових ресурсів України вулиця Шота Руставелі, 9А, Київ, 01601) належним чином засвідчені письмові копії матеріалів лісовпорядкування Києво-Святошинського державного агролісництва або Київської обласної державної організації «КИЇВАГРОЛІС» (код ЄДРПОУ 24219849) 2006 року, включаючи: графічні матеріали меж таксаційних виділів щодо 30 кварталу, дані спеціального картографування лісів, інформації щодо породного та вікового складу деревостанів, їх стану, деревостанів, що потребують рубок, проект організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування та інші дані згідно вимог чинного законодавства, докази, які підтверджують належне затвердження вказаних вище матеріалів лісовпорядкування. Вразі наявності належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують факти розгляду погодження та затвердження матеріалів лісовпорядкування Києво-Святошинського державного агролісництва або Київської обласної державної організації «КИЇВАГРОЛІС» (код ЄДРПОУ 24219849) 2006 року, включаючи копії матеріалів що затверджувались та матеріали обговорення матеріалів;

витребувати у Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (вулиця Василя Липківського, 35, Київ, 03035) належним чином засвідчені письмові копії матеріалів лісовпорядкування Києво-Святошинського державного агролісництва або Київської обласної державної організації «КИЇВАГРОЛІС» (код ЄДРПОУ 24219849) 2006 року, включаючи: графічні матеріали меж таксаційних виділів щодо 30 кварталу, дані спеціального картографування лісів, інформації щодо породного та вікового складу деревостанів, їх стану, деревостанів, що потребують рубок, проект організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування та інші дані згідно вимог чинного законодавства, докази, які підтверджують належне затвердження вказаних вище матеріалів лісовпорядкування. Вразі наявності належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують факти розгляду погодження та затвердження матеріалів лісовпорядкування Києво-Святошинського державного агролісництва або Київської обласної державної організації «КИЇВАГРОЛІС» (код ЄДРПОУ 24219849) 2006 року, включаючи копії матеріалів що затверджувались та матеріали обговорення матеріалів.

У судовому засіданні 08.12.2022р представником відповідача ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» заявлене клопотання про витребування доказів, яке задоволено ухвалою Києво-Святошинського районного суду від 08 грудня 2022 року та вирішено:

витребувати у Київської обласної прокуратури належним чином засвідчені письмові копії матеріалів лісовпорядкування Києво-Святошинського державного агролісництва або Київської обласної державної організації «КИЇВАГРОЛІС» (код ЄДРПОУ 24219849) 2006 року, включаючи: графічні матеріали меж таксаційних виділів щодо 30 кварталу, дані спеціального картографування лісів, інформації щодо породного та вікового складу деревостанів, їх стану, деревостанів, що потребують рубок, проект організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування та інші дані згідно вимог чинного законодавства. Докази, які підтверджують належне затвердження вказаних вище матеріалів лісовпорядкування;

витребувати у державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект» (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Троїцька, 22-24 e-mail lisproekt@ukr.net належним чином засвідчені письмові копії матеріалів лісовпорядкування Києво-Святошинського державного агролісництва або Київської обласної державної організації «КИЇВАГРОЛІС» (код ЄДРПОУ 24219849) 2006 року, включаючи: графічні матеріали меж таксаційних виділів щодо 30 кварталу, дані спеціального картографування лісів, інформації щодо породного та вікового складу деревостанів, їх стану, деревостанів, що потребують рубок, проект організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування та інші дані згідно вимог чинного законодавства. Докази, які підтверджують належне затвердження вказаних вище матеріалів лісовпорядкування;

витребувати у Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс» (07201, вул. Івана Проскури, 24, смт. Іванків, Київська область): належним чином засвідчені письмові копії матеріалів лісовпорядкування Києво-Святошинського державного агролісництва або Київської обласної державної організації «КИЇВАГРОЛІС» (код ЄДРПОУ 24219849) 2006 року, включаючи: графічні матеріали меж таксаційних виділів щодо 30 кварталу, дані спеціального картографування лісів, інформації щодо породного та вікового складу деревостанів, їх стану, деревостанів, що потребують рубок, проект організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування та інші дані згідно вимог чинного законодавства. Докази, які підтверджують належне затвердження вказаних вище матеріалів лісовпорядкування;

витребувати у Державного агентства лісових ресурсів України вулиця Шота Руставелі, 9А, Київ, 01601) в разі наявності належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують факти розгляду погодження та затвердження матеріалів лісовпорядкування Києво-Святошинського державного агролісництва або Київської обласної державної організації «КИЇВАГРОЛІС» (код ЄДРПОУ 24219849 2006 року, включаючи копії матеріалів що затверджувались та матеріали обговорення матеріалів;

витребувати у Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (вулиця Василя Липківського, 35, Київ, 03035) в разі наявності належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують факти розгляду погодження та затвердження матеріалів лісовпорядкування Києво-Святошинського державного агролісництва або Київської обласної державної організації «КИЇВАГРОЛІС» (код ЄДРПОУ 24219849) 2006 року, включаючи копії матеріалів що затверджувались та матеріали обговорення матеріалів;

витребувати у Державного агентства лісових ресурсів України (вул Шота Руставелі, 9А, Київ, 01601: актуальну інформацію із Державного лісового кадастру про те, чи зазначений у відомостях останнього ДП «СЛП «КИЇВОБЛАГРОЛІС» (код ЄДРПОУ 24219849, адреса місцезнаходження: 07201, Київська обл., Іванківський р-н, селище міського типу Іванків, ВУЛИЦЯ ІВАНА ПРОСКУРИ, будинок 24) як лісокористувач (чи постійний землекористувач) щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3222487000:03:001:0977, 3222487000:03:001:0978, 3222487000:03:001:0979, 3222487000:03:001:0980, 3222487000:03:001:0981 3222487000:03:001:0982; 3222487000:03:001:0961, 3222487000:03:001:0962, 3222487000:03:001:0968, 3222487000:03:001:0969 3222487000:03:001:0953 3222487000:03:001:0958, які нібито входять до меж кварталу № 30 Києво-Святошинського державного агролісництва за матеріалами лісовпорядкування 2006 року. В разі наявності запитуваної інформації, надати відомості з Державного лісового кадастру, а саме відомості про розподіл лісового фонду між власниками лісів і постійними лісокористувачами, поділ усіх лісів за категоріями залежно від виконуваних ними основних функцій, грошову оцінку та інші дані, що характеризують кількісний та якісних стан лісів, які знаходяться в постійному користуванні у Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «КИЇВОБЛАГРОЛІС» в межах території с. Ходосівка Обухівського району Київської області. Чи наявна у Державного агентства лісових ресурсів України інформація щодо прийняття рішення уповноваженим органом земельних ресурсів про надання з лісового фонду земельної ділянки на території Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району (Обухівського району) Київської області загальною площею 92,602 га. у постійне користування Державному підприємству «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «КИЇВОБЛАГРОЛІС», а також чи була фактично передана така земельна ділянка у постійне користування? Якщо так, то коли? В які роки, починаючи з 1995 року проводився черговий державний облік лісів? Чи подавало Державне підприємство «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «КИЇВОБЛАГРОЛІС» як постійний лісокористувач земельних лісових ділянок на території територіальної громади с. Ходосівка Києво-Святошинського району (Обухівського району) Київської області документи первинного обліку лісів для внесення до Державного лісового кадастру при черговому обліку лісових земель? Якщо так, то коли? Чи подавалися Державним підприємством «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «КИЇВОБЛАГРОЛІС» щорічні звіти про кількість та якість земель, які перебувають у його постійному користуванні на території с. Ходосівка Києво-Святошинського району (Обухівського району) Київської області? Чи отримували органи лісових ресурсів форми № 1-2, № 5 згідно з Інструкції про порядок ведення державного лісового кадастру і первинного обліку лісів від Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «КИЇВОБЛАГРОЛІС» як постійного землекористувача земельної ділянки на території Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району (Обухівського району) Київської області загальною площею 92,602 га? Якщо так, то коли? У випадку, якщо Державне підприємство «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «КИЇВОБЛАГРОЛІС» обліковується як постійний землекористувач щодо земель на території Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району (Обухівського району) Київської області просимо надати інформацію про кадастрові номери земельних ділянок згідно даних ДЗК України, в межах яких перебувають відповідні землі лісогосподарського призначення. Надати копії матеріалів лісовпорядкування, які наявні у відомостях Державного лісового кадастру та які посвідчують право ДП «СЛП «КИЇВОБЛАГРОЛІС» на використання лісових земельних ділянок в межах території Феодосіївської територіальної громади Обухівського району Київської області (території Хотівської сільської ради);

витребувати у Київської обласної державної адміністрації (Київській обласній військовій адміністрації) (01196, площа Лесі Українки, 1, м. Київ-196) актуальну інформацію та документи на її підтвердження чи приймалось уповноваженим органом державної влади у період з 2005р. по 2010 р. включно владно-управлінське рішення про передачу земельної ділянки лісогосподарського призначення загальною площею 92,602 га. або будь-якої іншої земельної ділянки лісогосподарського призначення в межах території Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області у постійне користування Державному підприємству «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «КИЇВОБЛАГРОЛІС» (код ЄДРПОУ 24219849) як правонаступнику Київської обласної державної організації «Київагроліс» або Києво-Святошинському державному агролісництву (Код ЄДРПОУ 22207813)? Належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують факти розгляду погодження та затвердження матеріалів лісовпорядкування Києво-Святошинського державного агролісництва або ДП «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «КИЇВОБЛАГРОЛІС»;

витребувати у Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2) актуальну інформацію та документи на її підтвердження чи приймалось уповноваженим органом державної влади у період з 2005р. по 2010 р. включно владно-управлінське рішення про передачу земельної ділянки лісогосподарського призначення загальною площею 92,602 га. або будь-якої іншої земельної ділянки лісогосподарського призначення в межах території Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області у постійне користування Державному підприємству «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «КИЇВОБЛАГРОЛІС» (код ЄДРПОУ 24219849) як правонаступнику Київської обласної державної організації «Київагроліс» або Києво-Святошинському державному агролісництву (Код ЄДРПОУ 22207813)? Належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують факти розгляду погодження та затвердження матеріалів лісовпорядкування Києво-Святошинського державного агролісництва або ДП «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «КИЇВОБЛАГРОЛІС»;

витребувати у Бучанської районної державної адміністрації Київської області (вул. Інститутська, 22, м. Буча, Київська обл., 08293) актуальну інформацію та документи на її підтвердження чи приймалось уповноваженим органом державної влади у період з 2005р. по 2010 р. включно владно-управлінське рішення про передачу земельної ділянки лісогосподарського призначення загальною площею 92,602 га. або будь-якої іншої земельної ділянки лісогосподарського призначення в межах території Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області у постійне користування Державному підприємству «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «КИЇВОБЛАГРОЛІС» (код ЄДРПОУ 24219849) як правонаступнику Київської обласної державної організації «Київагроліс» або Києво-Святошинському державному агролісництву (Код ЄДРПОУ 22207813)? Належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують факти розгляду погодження та затвердження матеріалів лісовпорядкування Києво-Святошинського державного агролісництва або ДП «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «КИЇВОБЛАГРОЛІС»;

витребувати у Бучанської районної державної адміністрації Київської області (вул. Інститутська, 22, м. Буча, Київська обл., 08293): інформацію, який суб`єкт був вказаний як засновник (власник) Києво-Святошинського державного агролісництва код ЄДРПОУ 22207813 станом на дату його реєстрації 10.04.2001 року? Інформацію про всіх суб`єктів, що за період з 1996 року по дату припинення були зазначені як засновники (власники) Києво-Святошинського державного агролісництва код ЄДРПОУ 22207813. Копії документів на підставі яких здійснювалась зміна відомостей про засновників (власників) Києво-Святошинського державного агролісництва код ЄДРПОУ 22207813 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та його невід`ємних архівних складових;

витребувати у Вишгородської районної державної адміністрації Київської області (07300, Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, площа Шевченка, 1): інформацію, який суб`єкт був вказаний як засновник (власник) Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «КИЇВОБЛАГРОЛІС» (код ЄДРПОУ 24219849, адреса місцезнаходження 07201, Київська область, Іванківський район, смт. Іванків, вул Івана Проскури, 24) станом на дату його реєстрації 05.09.1996 року? Інформацію про всіх суб`єктів, що за період з 1996 року по теперішній час були зазначені як засновники (власники) Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «КИЇВОБЛАГРОЛІС» (код ЄДРПОУ 24219849, адреса місцезнаходження 07201, Київська область, Іванківський район, смт. Іванків, вул Івана Проскури, 24). Копії документів на підставі яких здійснювалась зміна відомостей про засновників (власників) Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «КИЇВОБЛАГРОЛІС» (код ЄДРПОУ 24219849, адреса місцезнаходження 07201, Київська область, Іванківський район, смт. Іванків, вул Івана Проскури, 24) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та його невід`ємних архівних складових;

витребувати у Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області (03115, Київська обл., м.Київ, вул. Серпова 3/14) Чи обліковувались відповідно до державної статистичної звітності з кількісного обліку земель за формою № 6-зем станом на 01.01.2006 р. та 01.01.2010 р. на території Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області землекористувачі Київська обласна державної організації «КИЇВАГРОЛІС», Києво-Святошинське державне агролісництво? В разі позитивної відповіді на питання 1, прохання повідомити які земельні ділянки обліковувались за вказаними вище землекористувачами на території Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області? Чи змінювалось цільове призначення земельних ділянок, що перебували на праві постійного користування згідно державного акту на право постійного користування землею серії І-КВ №001599, виданий Ходосівською сільською Радою народних депутатів від 01.12.1997р., зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею №82? Чи змінювалось цільове призначення земельних ділянок, що перебували на праві постійного користування згідно державного акту на право постійного користування землею від 06.12.1999р. серії ІІ-КВ №002924, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №273? Хто та в який період був користувачем земельної ділянки заг. площею 92,6043 га кадастровий номер 322248000:03:001:0751? Яке цільове призначення вказаної земельної ділянки було в період її існування? Прохання надати належним чином засвідчені копії рішень уповноважених органів місцевого самоврядування або державної влади про надання земель на території Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області землекористувачам КСП «Агрокомбінат «Хотівський» (код ЄДРПОУ 00849405) або СТОВ «Агрокомбінат «Хотівський» (код ЄДРПОУ 00849405);

витребувати у Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (вулиця Народного Ополчення, 3, Київ, 03151): Чи обліковувались відповідно до державної статистичної звітності з кількісного обліку земель за формою № 6-зем станом на 01.01.2006 р. та 01.01.2010 р. на території Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області землекористувачі Київська обласна державної організації «КИЇВАГРОЛІС», Києво-Святошинське державне агролісництво? В разі позитивної відповіді на питання 1, прохання повідомити які земельні ділянки обліковувались за вказаними вище землекористувачами на території Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області? Чи змінювалось цільове призначення земельних ділянок, що перебували на праві постійного користування згідно державного акту на право постійного користування землею серії І-КВ №001599, виданий Ходосівською сільською Радою народних депутатів від 01.12.1997р., зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею №82? Чи змінювалось цільове призначення земельних ділянок, що перебували на праві постійного користування згідно державного акту на право постійного користування землею від 06.12.1999р. серії ІІ-КВ №002924, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №273? Хто та в який період був користувачем земельної ділянки заг. площею 92,6043 га кадастровий номер 322248000:03:001:0751? Яке цільове призначення вказаної земельної ділянки було в період її існування? Прохання надати належним чином засвідчені копії рішень уповноважених органів місцевого самоврядування або державної влади про надання земель на території Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області землекористувачам КСП «Агрокомбінат «Хотівський» (код ЄДРПОУ 00849405) або СТОВ «Агрокомбінат «Хотівський» (код ЄДРПОУ 00849405);

витребувати у Державного Підприємства «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ» (Україна, 03115, місто Київ, ВУЛ. СЕРПОВА, будинок 3): належним чином засвідчені копії рішень уповноважених органів місцевого самоврядування або державної влади про надання земель на території Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області землекористувачам КСП «Агрокомбінат «Хотівський» (код ЄДРПОУ 00849405) або СТОВ «Агрокомбінат «Хотівський» (код ЄДРПОУ 00849405);

витребувати у Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання ВО «УКРДЕРЖЛІСПРОЕКТ» (адреса: вул. Троїцька, 22-24, м. Ірпінь, Київська область, 08200) інформацію хто виступав замовником матеріалів лісовпорядкування 2006 або 2007 або 2008 років Києво-Святошинського державного агролісництва на території Хотівської сільської ради? Чи укладався із Українським державним лісовпорядним виробничим об`єднанням «УКРДЕРЖЛІСПРОЕКТ» договір із замовником на виготовлення матеріалів лісовпорядкування 2006 або 2007 або 2008 років Києво-Святошинського державного агролісництва на території Хотівської сільської ради? Якщо так, то надати копію вказаного договору, копії актів виконаних робіт на підтвердження виконання такого договору, копії квитанції про оплату робіт за вказаним договором від замовника. Чи використовувало УДЛВО «УКРДЕРЖЛІСПРОЕКТ» під час розробки вказаних матеріалів лісовпорядкування відомості та дані, що містяться в Державному земельному кадастрі та стосуються правового режиму земельних ділянок, що входять до меж території на яку здійснюється розробка такої лісовпорядної документації, зокрема, інформації про вид цільового призначення земель, інформації про актуальних стан використання земельних ділянок, інформації про зареєстровані речові права? Яким чином визначалось географічне розташування відповідних земельних ділянок (дані аерофотозйомки, геодезичні зйомки тощо)? Копію технічної документації на відведення лісогосподарських земель Києво-Святошинському агролісництву або ДП СЛП «Київагроліс» Лісовпорядкування 2006 року, яка має включати каталоги координат точок (кутів) поворотів меж розташування кварталів та таксаційних виділів, а саме кварталу № 30 Києво-Святошинського державного агролісництва, що перебував в користуванні Київської обласної державної організації «КИЇВАГРОЛІС». Каталоги координат кутів поворотів меж на лісові ділянки, що перебували в користуванні Київської обласної державної організації «КИЇВАГРОЛІС», а саме кварталу № 30 Києво-Святошинського державного агролісництва з державного лісового кадастру, який ведеться на основі земельного кадастру органом лісового господарства за приписами ст. 95 ЛК України. Витяги з планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування на лісові ділянки, що перебували в користуванні Київської обласної державної організації «КИЇВАГРОЛІС», а саме кварталу № 30 Києво-Святошинського державного агролісництва з каталогами координат точок (кутів) поворотів меж;

витребувати у Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «КИЇВОБЛАГРОЛІС» (код ЄДРПОУ 24219849, адреса місцезнаходження 07201, Київська область, Іванківський район, смт. Іванків, вул Івана Проскури, 24): інформацію хто виступав замовником матеріалів лісовпорядкування 2006 або 2007 або 2008 років Києво-Святошинського державного агролісництва на території Хотівської сільської ради? Чи укладався із Українським державним лісовпорядним виробничим об`єднанням «УКРДЕРЖЛІСПРОЕКТ» договір із замовником на виготовлення матеріалів лісовпорядкування 2006 або 2007 або 2008 років Києво-Святошинського державного агролісництва на території Хотівської сільської ради? Якщо так, то надати копію вказаного договору, копії актів виконаних робіт на підтвердження виконання такого договору, копії квитанції про оплату робіт за вказаним договором від замовника. Чи використовувало УДЛВО «УКРДЕРЖЛІСПРОЕКТ» під час розробки вказаних матеріалів лісовпорядкування відомості та дані, що містяться в Державному земельному кадастрі та стосуються правового режиму земельних ділянок, що входять до меж території на яку здійснюється розробка такої лісовпорядної документації, зокрема, інформації про вид цільового призначення земель, інформації про актуальних стан використання земельних ділянок, інформації про зареєстровані речові права? Яким чином визначалось географічне розташування відповідних земельних ділянок (дані аерофотозйомки, геодезичні зйомки тощо)? Копію технічної документації на відведення лісогосподарських земель Києво-Святошинському агролісництву або ДП СЛП «Київагроліс» Лісовпорядкування 2006 року, яка має включати каталоги координат точок (кутів) поворотів меж розташування кварталів та таксаційних виділів, а саме кварталу № 30 Києво-Святошинського державного агролісництва, що перебував в користуванні Київської обласної державної організації «КИЇВАГРОЛІС». Каталоги координат кутів поворотів меж на лісові ділянки, що перебували в користуванні Київської обласної державної організації «КИЇВАГРОЛІС», а саме кварталу № 30 Києво-Святошинського державного агролісництва з державного лісового кадастру, який ведеться на основі земельного кадастру органом лісового господарства за приписами ст. 95 ЛК України. Витяги з планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування на лісові ділянки, що перебували в користуванні Київської обласної державної організації «КИЇВАГРОЛІС», а саме кварталу № 30 Києво-Святошинського державного агролісництва з каталогами координат точок (кутів) поворотів меж;

витребувати у Вишгородської державної податкової інспекції Головного управління Державної податкової служби у Київській області (07301, Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, просп. Шевченка , буд. 1-А) інформацію чи сплачувало Державне підприємство «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «КИЇВОБЛАГРОЛІС» (код ЄДРПОУ 24219849) земельний податок як постійний землекористувач за будь-які земельні ділянки, що розташовані в межах Хотівської сільської ради, Києво-Святошинського району (Обухівського району) Київської області у період 2005-2010 років? Документи та відомості, що підтверджують розміри нарахованого та сплаченого земельного податку вказаним ДП «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «КИЇВОБЛАГРОЛІС» (код ЄДРПОУ 24219849 по кожній належній йому земельній ділянці в межах Хотівської сільської ради, Києво-Святошинського району (Обухівського району) Київської області у податкові періоди впродовж 2005-2010 років;

витребувати у Києво-Святошинської державної податкової інспекції Головного управління Державної податкової служби у Київській області (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Ломоносова, 34): інформацію чи сплачувало Державне підприємство «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «КИЇВОБЛАГРОЛІС» (код ЄДРПОУ 24219849) земельний податок як постійний землекористувач за будь-які земельні ділянки, що розташовані в межах Хотівської сільської ради, Києво-Святошинського району (Обухівського району) Київської області у період 2005-2010 років? Документи та відомості, що підтверджують розміри нарахованого та сплаченого земельного податку вказаним ДП «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «КИЇВОБЛАГРОЛІС» (код ЄДРПОУ 24219849 по кожній належній йому земельній ділянці в межах Хотівської сільської ради, Києво-Святошинського району (Обухівського району) Київської області у податкові періоди впродовж 2005-2010 років.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 грудня 2022р. закрито підготовче провадження у справі та призначити судовий розгляд.

До Суду надійшов лист від 05.01.2023 № 23 (т3 ас 135-137) від УДП ЛВО «Укрдержліспроект» в якому вказано, що у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації було знищено внаслідок пожежі адміністративну будівлю підприємства, де в тому числі зберігались матеріали лісовпорядкування.

До Суду надійшов лист № 493/0/2-23 від 09.01.2023р від Секретаріату Кабінету Міністрів України, в якому вказано про відсутність витребуваної ухвалою суду від 08.12.2022р інформації.

До Суду надійшов лист № 04-08/307 від 03.01.2023 від Відділу державної реєстрації Бучанської районної державної військової адміністрації, в якому вказано про відсутність реєстраційної справипо Києво-Святошинському державному агролісництву (Код ЄДРПОУ 22207813).

До Суду надійшов лист №25/3-16/41-23 від 03.01.2023відМіністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, в якому в якому вказано про відсутність витребуваної ухвалою суду від 08.12.2022р інформації.

24.01.2023 до суду надійшов лист № 295/5/10-36-04-01 від 11.01.2023р від Головного управління ДПС у Київській області (т3 ас 141-142),в якому вказано про неможливість надати інформацію щодо сплати земельного податку ДП СЛП «Київоблагроліс» з огляду на відсутність звітної інформації за вказаний період.

До Суду надійшов лист № 9-10-0.222-84/2-33 від 05.01.2023р Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області в якому вказано, що відповідно до державної статистичної звітності з кількісного обліку земель за формою № 6-зем станом на 01.01.2009 р. та 01.01.2010 р. на території Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області землекористувачі Київська обласна державної організації «КИЇВАГРОЛІС» та Києво-Святошинське державне агролісництва не обліковувались. Також повідомлено що цільове призначення земельних ділянок, що перебували на праві постійного користування згідно державними актами на право постійного користування землею серії І-КВ №001599, виданий Ходосівською сільською Радою народних депутатів від 01.12.1997р. та від 06.12.1999р. серії ІІ-КВ №002924 не змінювалось.

До Суду надійшов лист № 12-11/181-23 від 11.01.2023 від Державного агентства лісових ресурсів України (Т3 ас 221-223), в якому вказано про відсутність документів, що підтверджують факти розгляду, погодження та затвердження матеріалів лісовпорядкуванняДП «СЛП «КИЇВОБЛАГРОЛІС» або Києво-Святошинського державного агролісництва, про відсутність жодних звітів про кількість і якість лісових земель від ДП «СЛП «КИЇВОБЛАГРОЛІС» стосовно територій в с Ходосівка Києво-Святошинського (Обухівського району), також відсутня інформація щодо розробки та погодження матеріалів лісовпорядкування та кадастрових номерів лісових земельних ділянок.

До Суду надійшов лист № 01.3-35/131 від 13.01.2023 (Т3 ас 225) від Бучанської районної державної військової адміністрації в якому вказано про відсутність розпоряджень про передачу в користування земель на території Ходосівської сільської ради ДП «СЛП «КИЇВОБЛАГРОЛІС» чи Києво-Святошинського державного агролісництва, а також документів щодо розгляду, погодження чи затвердження матеріалів лісовпорядкування ДП «СЛП «КИЇВОБЛАГРОЛІС» чи Києво-Святошинського державного агролісництва.

До Суду 13.02.2023р надійшов лист (Т3 ас 227-236) від Київської обласної державної військової адміністрації в якому вказано про відсутність інформації та документів, що підтверджують надання земельних ділянок лісогосподарського призначення за 2005-2010 роки щодо ДП «СЛП «КИЇВОБЛАГРОЛІС» або Києво-Святошинського державного агролісництва.

До Суду подано клопотання ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» від 01.02.2023 (т.3 а.с. 192-194) долучити до матеріалів Справи Висновок судового експерта Черніна Якова Олександровича за результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи від 31 січня 2023 року № 04/25-22-23.

У судовому засіданні протокольною ухвалою від 02 лютого 2023 року вирішено долучити висновок судового експерта та оголошено перерву.

У судовому засіданні прокурор заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

У судовому засіданні представники відповідача ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» адвокат Правдюк В.М. та керівник підприємства Кононов В.В. виступили з вступним словом, проти позову заперечили в повному обсязі, просили відмовити в задоволенні.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши письмові докази та матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення і заяви осіб, які беруть участь у справі, їх представників, оцінивши їх відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

При розгляді справи судом встановлено, що на підставі розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 30.09.2010р №4062 «Про передачу у власність земельних ділянок громадянам України для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області» в порядку безоплатної приватизації земельних ділянок отримали право власності на земельні ділянки громадяни:

ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222487000:03:001:0958 площею 1,9239 га;

ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222487000:03:001:0953 площею 2,0 га.

На підставі розпорядження вказані громадяни отримали відповідні правовстановлюючі документи, а саме ОСОБА_2 отримала державний акт ЯЛ №393943 від 11.10.2010р. (Т.1 а.с. 67, 68), що підтверджує право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222487000:03:001:0958 площею 1,9239 га, а ОСОБА_3 отримала державний акт ЯЛ № 393938 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222487000:03:001:0953 площею 2,0 га (Т.1 а.с. 65, 66).

У подальшому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 здійснили відчуження земельних ділянок на користь ТОВ «Центр розвитку земельних відносин».

28 вересня 2018 року на підставі оплатного договору купівлі-продажу з ТОВ «Центр розвитку земельних відносин», посвідченого приватним нотаріусом Мартиненко В.О. ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» набуто право власності на 3222487000:03:001:0958 площею 1,9239 га, номер запису про право власності 43252550.

22 жовтня 2019 року на підставі оплатного договору купівлі-продажу з ТОВ «Центр розвитку земельних відносин», посвідченого приватним нотаріусом Невечеря І.В. ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» набуто право власності на з кадастровим номером 3222487000:03:001:0953 площею 2,0 га, номер запису про право власності 49292519.

До матеріалів справи долучені належним чином засвідчені копії зазначених договорів купівлі-продажу та документів, на підставі яких укладались вказані договори.

Щодо твердження прокурора про те, що вказані земельні ділянки перебувають в державній власності та належать до земель лісогосподарського призначення та повинні використовуватись для ведення лісового господарства Києво-Святошинського державного агролісництва або Київської обласної державної організації «КИЇВАГРОЛІС» судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті зеленими насадженнями в межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Крім того, відповідно до пункту 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» Лісового Кодексу України (в редакції на 2010 рік) до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерального дешифрування аерознімків і містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами.

Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Державним комітетом СРСР по лісовому господарству 11 грудня 1986 року, планшети лісовпорядкувальні належать до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення.

Згідно з вимогами пункту 2.1.4 даної Інструкції складені оригінали планшетів, які мають межі з іншими землекористувачами, завіряються в органах землевпорядкування того району, де проводяться лісовпорядкувальні роботи.

Проте, позивачем не надано суду оригінал планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а надані лише листи Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект»: № 964 від 09.11.2021р. (Т.І а.с. 35) з доданим документом «Фрагмент з публічної кадастрової карти станом на 08.11.2021р. з нанесеними межами кварталу №30 Києво-Святошинського державного агролісництва за даними лісовпорядкування 2006, 2019 року» (Т.1 а.с 36), № 110 від 09.02.2022р. (Т.1 а.с. 37 ) з доданим документом «Фрагмент з публічної кадастрової карти станом на 24.12.2021р. з нанесеними межами кварталу №30 Києво-Святошинського державного агролісництва за даними базового лісовпорядкування 2006 року» (Т1 ас 38), лист від 13.01.2022р. № 11 (Т.1 а.с. 48), в якому зазначено про матеріали лісовпорядкування 2008 року.

Суд критично оцінює вказані докази із врахуванням наступного. Так, до суду не подані оригінали доказів, в порушення вимог ч. 2 ст. 95 ЦПК відповідність доданих до листів копій картографічних матеріалів (Т.1 а.с. 36, 38) належно не засвідчена.

У Фрагменті на 24.12.2021р. (Т.1 а.с. 38) слова «виконавець; інженер-таксатор І кат. ОСОБА_4 » не супроводжуються підписом, електронним підписом тощо. Лист № 964 від 09.11.2021р. (Т.1 а.с. 35) вказує, що до листа додані додатки на 2 арк. і мають містити межі кварталів 30 і 60 кварталів згідно із матеріалами лісовпорядкування 2006 та 2019 років, при цьому відповідний додаток (Т.1 а.с. 36) містить іншу інформацію, що викликає обґрунтовані сумніви в його належності як додатку до Листа № 964 від 09.11.2021р

До того ж вказані докази не є безпосередньо частиною матеріалів лісовпорядкування за період, що підлягає дослідженню у справі й оформлені значно пізніше дати складення оспорюваного Розпорядження. Листи містять суперечливу і неузгоджену між собою інформацію. Суд критично оцінює посилання позивача щодо того що складання матеріалів лісовпорядкування складало певний період часу і відповідне підприємство могло плутатись в тому, що слід вважати датою складення матеріалів лісовпорядкування, оскільки статтею 48 ЛК України чітко визначено момент набуття чинності матеріалами лісовпорядкування - дата затвердження таких матеріалів. До того ж до Суду не надано жодних інших доказів, що б підтверджували факт розробки матеріалів лісовпорядкування (рішення про розробку матеріалів, договір на розробку з проектною організацією тощо).

Станом на 2006 рік вимоги до матеріалів лісовпорядкування були визначені Інструкцією про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої 11 грудня 1986 року Держлісгоспом СРСР по лісовому господарству. Про необхідність застосування вказаної Інструкції для оцінки планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів зазначено в Постановах Касаційного цивільного суду Верховного суду від 08 червня 2022 року, справа № 307/3155/19, від 30 вересня 2022 року, справа № 169/1080/18, від 12 травня 2022 року, справа № 488/6602/14-ц та інші.

За змістом пункту 1.1 Інструкції планшети лісовпорядкувальні належать до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування. Згідно з вимогами пункту 2.1.4 даної Інструкції складені оригінали планшетів, які мають межі з іншими землекористувачами, завіряються в органах землевпорядкування того району, де проводяться лісовпорядкувальні роботи.

У Таблиці 1 Інструкції вказаний перелік видів лісових карт, які оформляються для лісового господарства, серед яких Планшет лісовпорядкувальний, План лісництва, План лісових насаджень обходу, Карта-схема лісових насаджень лісогосподарського підприємства та ін.

Водночас відповідних документів не надано, відсутні жодні належним чином оформлені та завізовані лісові карти, в тому числі планшети.

Не надано доказів погодження і затвердження матеріалів лісовпорядкування, які начебто подані до Суду, підписи та дати в графах «погоджено» над Протоколом не розбірливі або відсутні, відсутні вказівки на посадове становище, прізвище ім`я та по батькові осіб, що ставили свої підписи, відсутні також посилання на розпорядчі акти (накази, розпорядження тощо), що мали складатись для погодження чи затвердження відповідних матеріалів органами державної влади.

Згідно із ст 48 ЛК України матеріали лісовпорядкування затверджуютьсяв установленому порядку центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, натомість у відповідній графі стоїть «Погоджено», також відсутня інформація щодо затвердження центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, а в порушення Інструкції відсутнє погодження територіальним органом державної влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, в тому числі із землевпорядкування.

При розгляді справи судом було витребувано інформацію щодо погодження та затвердження відповідних матеріалів лісовпорядкування.

Згідно листа №25/3-16/41-23 від 03.01.2023р від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, інформація про погодження відповідних матеріалів лісовпорядкування відсутня.

Згідно листа № 12-11/181-23 від 11.01.2023 від Державного агентства лісових ресурсів України (Т3 ас 221-223) у Держлісагенствавідсутня інформація щодо розробки матеріалів лісовпорядкування на території Ходосівської сільської ради.

Також Суд критично оцінює подані як додатки до листа УДП ЛВО «Укрліспроект» матеріали (Т.1 а.с. 49-64), оскільки із змісту відповідних копій документів не випливає що вони є саме матеріалами лісовпорядкування, а додані картографічні матеріали (Т.1 а.с. 49-50) виконані у надзвичайно низькій якості, розрізнені і не дозволяють встановити межі та розташування земельних ділянок та територій.

Крім цього, з копії повідомлення № 9-10-0.222-84/2-33 від 05.01.2023р Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області (т.3 а.с. 200-203) вбачається, що відповідно до державної статистичної звітності з кількісного обліку земель за формою № 6-зем станом на 01.01.2009 р. та 01.01.2010 р. на території Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області землекористувачі Київська обласна державної організації «КИЇВАГРОЛІС» та Києво-Святошинське державне агролісництва не обліковувались. Також повідомлено що цільове призначення земельних ділянок, що перебували на праві постійного користування згідно державними актами на право постійного користування землею серії І-КВ №001599, виданий Ходосівською сільською Радою народних депутатів від 01.12.1997р. та від 06.12.1999р. серії ІІ-КВ №002924 не змінювалось.

У матеріалах справи відсутні докази наявності заперечень Київської обласної державної організації «КИЇВАГРОЛІС» (код ЄДРПОУ 24219849)проти прийняття Ходосівською сільською радою у 1997 році рішень щодо відведення і передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення на території Ходосівської сільської ради КСП Агрокомбінат «Хотівський» (з видачею державного акту серії І-КВ №001599 від 01.12.1997р.) та від 06.12.1999р. серії ІІ-КВ №002924.

05 вересня 1996 року Київська обласна державна організація «КИЇВАГРОЛІС» зареєстрована як самостійна юридична особа, з присвоєнням ідентифікаційного коду ЄДРПОУ - 24219849.

У матеріалах справи міститься Висновок судового експерта Черніна Якова Олександровича за результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи від 31 січня 2023 року № 04/25-22-23. Як випливає з висновку на підставі звернення директора ТОВ «НОВА КОНЧА-ЗАСПА ДЕЛЮКС» від 21.11.2022 № 22/11-22 та відповідного договору судовим експертом Черніним Я.О. була проведена земельно-технічна експертиза у Справі. На вирішення експертизи поставлені наступні питання: «1. Чи розташована земельна ділянка з кадастровим номером 3222487000:03:001:0953 площею 2,0 га, в межах кварталу №30 Києво-Святошинського державного агролісництва та його таксаційних виділів? 2. Чи розташована земельна ділянка з кадастровим номером 3222487000:03:001:0958 площею 1,9239 га, в межах кварталу № 30 Києво- Святошинського державного агролісництва та його таксаційних виділів? 3. Чи входить територія земельної ділянки з кадастровим номером 3222487000:03:001:0953 площею 2,0 га до меж колишньої земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 92,60143 га кадастровий номер 3222487000:03:001:0751? 4. Чи входить територія земельної ділянки з кадастровим номером 3222487000:03:001:0958 площею 1,9239 га до меж колишньої земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 92,60143 га кадастровий номер 3222487000:03:001:0751?».

За наслідками експертного дослідження, судовий експерт ОСОБА_5 прийшов до наступних висновків:

1. За відсутністю каталогів координат в актуальному стані кутів (точок) поворотів меж лісових ділянок кварталу №30 Києво-Святошинського державного агролісництва, немає можливості провести повне дослідження, надати об`єктивний та обґрунтований висновок щодо розташування земельної ділянки з кадастровим номером 3222487000:03:001:0953 площею 2,0 га в межах кварталу №30 Києво-Святошинського державного агролісництва та його таксаційних виділів. Більш докладно наведено у дослідницькій частині.

2. За відсутністю каталогів координат в актуальному стані кутів (точок) поворотів меж лісових ділянок кварталу №30 Києво-Святошинського державного агролісництва, немає можливості провести повне дослідження, надати об`єктивний та обґрунтований висновок щодо розташування земельної ділянки з кадастровим номером 3222487000:03:001:0958 площею 1,9239 га в межах кварталу № 30 Києво- Святошинського державного агролісництва та його таксаційних виділів. Більш докладно наведено у дослідницькій частині.

3. Територія земельної ділянки з кадастровим номером 3222487000:03:001:0953 площею 2,0 га знаходиться в межах території колишньої земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 92,60143 га кадастровий номер 3222487000:03:001:0751. Більш докладно наведено у дослідницькій частині та для уявлення графічно відображено на плані у додатку № 1.

4. Територія земельної ділянки з кадастровим номером 3222487000:03:001:0958 площею 1,9239 га знаходиться в межах території колишньої земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 92,60143 га кадастровий номер 3222487000:03:001:0751. Більш докладно наведено у дослідницькій частині та для уявлення графічно відображено на плані у додатку № 1.

тже експертним шляхом було підтверджено неможливість перевірити та надати об`єктивний та обґрунтований висновок щодо дійсного розташування оспорюваних земельних ділянок межах кварталу № 30 Києво-Святошинського державного агролісництва та його таксаційних виділів, оскільки відсутня належна інформація щодо меж відповідного кварталу та його розташування.

Вказане додатково підтверджує недоведеність посилань прокурора на те, що земельні ділянки відповідачів перебувають в межах земель лісогосподарського призначення.

Таким чином, у зв`язку з тим, що прокурором в справі не надано суду рішення уповноваженого органу державної влади або місцевого самоврядування про надання земельних ділянок, а також належним чином оформлені планово-картографічні матеріали лісовпорядкування(згідно з вимогами пункту 2.1.4 вказаної вище Інструкції складені оригінали планшетів, які мають межі з іншими землекористувачами, завіряються в органах землевпорядкування того району, де проводяться лісовпорядкувальні роботи), а державні акти на спірні земельні ділянки державним лісогосподарським підприємством не отримані, то враховуючи Прикінцеві положення ЛК України, документи, що підтверджують право постійного користування земельними лісовими ділянками відповідними лісогосподарськими підприємствами суду не надано.

З листа № 01.3-35/131 від 13.01.2023 (Т.3 а.с. 225) від Бучанської районної державної військової адміністрації та листа від 13.02.2023р (Т.3 а.с. 227-236) від Київської обласної державної військової адміністрації, випливає відсутність документів у відповідній районній та обласній державній адміністраціях, Київській обласній раді документів, що підтверджують надання земельних ділянок лісогосподарського призначення. Аналогічно відсутня така інформація і у Кабінету Міністрів України.

Суд не погоджується із здійсненим у позові посиланням на п. 5 Розділу VII «Прикінцевих положень» Лісового кодексу України як обґрунтуванням позовних вимог.

З огляду на норму ст. 1 Лісового кодексу України (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), ліс - тип природних комплексів, у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав`яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов`язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Лісова ділянка - ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього Кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі.

Згідно зі ст. 4 Лісового кодексу України до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара.

До лісового фонду України не належать: зелені насадження в межах населених пунктів (парки, сади, сквери, бульвари тощо), які не віднесені в установленому порядку до лісів; окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Наведені норми законодавства визначають поняття лісових ділянок та лісового фонду України не залежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них.

Поняття земель лісогосподарського призначення наведене в ст. 5 Лісового кодексу України (у відповідній редакції), згідно з якою до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.

Частиною 2 ст. 5 Лісового кодексу України (у відповідній редакції) передбачено, що віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства. Тобто в порядку ст. 20 Земельного кодексу України, ч.ч. 1, 4 якої передбачають, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органі місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, проводиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

За змістом ст. 55 Земельного кодексу України (у редакції, що діяла в період спірних правовідносин) до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Таким чином, в сукупності наведених норм лісового та земельного законодавства, існує відмінність в понятті лісових ділянок чи ділянок лісового фонду, до яких належать всі земельні ділянки, вкриті лісовою рослинністю, та земельних ділянок лісогосподарського призначення, кваліфікуючою ознакою яких є їх надання та використання для потреб лісового господарства.

Тобто, земельні ділянки, які вкриті лісовою рослинністю і не передані в установленому порядку для потреб лісового господарства, належать до лісового фонду, однак не мають лісогосподарського призначення.

Згідно із п. 5 Розділу VII «Прикінцевих положень» Лісового кодексу України (в редакції на 30.09.2010року) передбачено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що обов`язковою обставиною для підтвердження належності відповідних земельних лісових ділянок лісогосподарським підприємствам є факт надання таких земельних ділянок уповноваженими органами деревної влади або місцевого самоврядування.

Згідно наявного в матеріалах Справи Висновку від 31.10.2022р. науково-правової експертизи (експерта з питань права) щодо застосування положень аналогії закону та аналогії права при вирішенні окремих питань застосування земельного та лісового законодавства, складений експертом Артемом Ріпенко: Вживана у п. 5 Розділу VII Прикінцеві положення (в редакції станом на 08.02.2006р.) конструкція: «що підтверджують це право на раніше надані землі» свідчить про те, що законодавець передбачає спеціальне регулювання на випадки, коли відповідне суб`єктивне право, вочевидь - право постійного користування в державного лісогосподарського підприємства вже виникло раніше в установленому порядку, тобто земельну ділянку було раніше надано на підставі рішення уповноваженого органу, проте не було оформлено державного акта на право постійного користування земельними лісовими ділянками, тобто оформлення такого права не було завершено. Спеціальний порядок дозволяв підтвердити існуюче право в інший спосіб планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування (що мали бути розроблені та затверджені відповідно до ЛК). Вочевидь, дане рішення мало тимчасовий характер, що підтверджується серією наступних змін до Прикінцевих положень ЛК в цій частині, зокрема, щодо конкретної граничної дати дії цієї перехідної норми.

Тобто з аналізу положень п 5 Розділу VII «Прикінцевих положень» ЛК України випливає, що планово-картографічні матеріали лісовпорядкування можуть певним чином тимчасово заміняти титульні документи на право користування землею (акт на право постійного користування земельною ділянкою) але не документи, що визначені згідно із законом як такі, на підставі яких відповідне право землекористування має виникати.

Натомість в матеріалах Справи відсутні жодні документи, що підтверджують факт надання відповідних земельних ділянок для лісогосподарського призначення.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем не доведено належними та допустимим доказами, що земельні ділянки, які було надано у власність громадян на підставі оспорюваного розпорядження від 30.09.2010р. № 4062 були раніше надані відповідним лісогосподарським підприємствам.

Суд критично оцінює посилання прокуратури на дані фрагменту з Публічної кадастрової карти, оскільки, такі дані містять інформацію, яка не ґрунтується на відповідних правових підставах, тому не може покладатись в обґрунтування позовних вимог.

При цьому, на момент надання земельних ділянок у власність відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , такі земельні ділянки обліковувалась як землі запасу і її цільове призначення як земель лісогосподарського призначення в установленому Земельним кодексом України порядку не визначалось.

Як визначено ч. 2 ст. 30 Земельного кодексу України, земельні ділянки державної і комунальної власності, які перебували у користуванні сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, що ліквідуються, включаються до земель запасу або передаються у власність чи користування відповідно до цього Кодексу.

Також, ч. 2 ст. 19 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Також Суд враховує надані відповідачем докази щодо того, що відповідні території, на яких були в 2010 році сформовані оспорювані земельні ділянки, до моменту передачі у власність громадянам перебували в категорії земель сільськогосподарського призначення.

Головне управління Держгеокадастру у Київській області засвідчило, що відповідні землі обліковувались як землі сільськогосподарського призначення, інформація щодо зміни цільового призначення таких земель відсутня.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органі місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Однак, суду не надано інших доказів встановлення лісогосподарського цільового призначення земельної ділянки та її передачі в постійне користування лісогосподарським підприємствам.

Оскільки, відсутні належні та достовірні докази перебування земельних ділянок в постійному користуванні ДП «СЛП «КИЇВОБЛАГРОЛІС», безпідставними є твердження прокуратури про необхідність її попереднього вилучення у землекористувача.

Неналежними є також посилання позивача на постанову Верховного Суду від 31.11.2019 р у справі №361/6829/16 (Т1 ас 8). Згідно даних Єдиного реєстру судових рішень України у справі №361/6829/16 Броварським міськрайонним судом Київської області розглядався позов про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання. Аналогічно відсутня у вказаному реєстрі Постанова від 22 червня 2022 року у Справі № 367/4140/16-ц Касаційного цивільного суду Верховного Суду, на яку прокурор посилається у відповіді на відзив.

У рішенні ЄСПЛ «Щокін проти України» визначено принцип, що вирішення колізій у законодавстві завжди має тлумачиться на користь особи (ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, Заяви №№ 23759/03 та 37943/06, від 14 жовтня 2010 р.). Зокрема, у цьому рішенні ЄСПЛ визначено концепцію якості закону, наявна вимога, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Як зазначається в рішенні відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості і точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника. В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

Достатньо важливими є висновки, які зроблені у рішенні ЄСПЛ у справі «Волков проти України» (заява № 21722/11, п.п. 170, 171). Так, характеризуючи загальні принципи законності втручання, Суд наголосив на тому, що вислів «згідно із законом» …. також стосується якості закону, вимагаючи, щоб він був доступний для зацікавленої особи, яка, окрім того, повинна мати можливість передбачити наслідки його дії щодо себе (рішення у справі «Копп проти Швейцарії» (Корр v. Switzerland), заява № 23224/94, п. 55); «якість закону» передбачає, interalia (з лат. «серед інших речей і справ»), що формулювання національного законодавства повинно бути достатньо передбачуваним, щоб дати особам адекватну вказівку щодо обставин та умов, за яких державні органи мають право вдатися до заходів, що вплинуть на конвенційні права особи (рішення у справі «С.G. та інші проти Болгарії» (С.G. andOthers v. Bulgaria), заява № 1365/07, п. 39); законодавство повинно забезпечувати певний рівень юридичного захисту проти свавільного втручання з боку державних органів (рішення у справі «Р.G. та J.Н. проти Сполученого Королівства» (P.G. and J.Н. v. theUnitedKingdom), заява № 44787/98, п. 46). Крім того, у пункті 179 цього Рішення ЄСПЛ наголошує на тому, що наявність конкретної і послідовної практики тлумачення відповідного положення закону була фактором, який призвів до висновку щодо передбачуваності зазначеного положення (рішення у справі «Гудвін проти Сполученого Королівства» (Goodwin v. theUnitedKingdom), заява № 17488/90, п. 33).

Для того, щоб національне законодавство відповідало вимогам Конвенції, воно має гарантувати засіб правового захисту від свавільного втручання органів державної влади у права, гарантовані Конвенцією. У питаннях, які стосуються основоположних прав, надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права, одним з основних принципів демократичного суспільства, гарантованих Конвенцією. Відповідно законодавство має достатньо чітко визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам влади, та порядок її реалізації (див. рішення у справі «Гіллан та Квінтон проти Сполученого Королівства» (GillanandQuinton v. theUnitedKingdom), заява № 4158/05, п. 77, ECHR 2010 (витяги), з подальшими посиланнями).

Вислів «згідно із законом» не просто вимагає, щоб оскаржуваний захід мав підставу в національному законодавстві, але також звертається до якості такого закону. Зокрема, положення закону мають бути достатньо чіткими у своїх термінах, а також закон має передбачати засоби юридичного захисту проти свавільного застосування (див., серед багатьох інших джерел, рішення від 12 червня 2008 р. у справі «Власов проти Росії» (Vlasov v. Russia), заява № 78146/01, п. 125). Функція роз`яснення та тлумачення положень національного закону належить насамперед національним судам (див., наприклад, рішення у справі «Озтюрк проти Туреччини» (Ozturk v. Turkey) [ВП], заява № 22479/93, п. 55, ECHR 1999-VI). Хоча Суд не може замінити своїм рішенням рішення національних судів та його повноваження щодо перевірки дотримання національного законодавства обмежені (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «Слівенко проти Латвії» (Slivenko v. Latvia) [ВП], заява № 48321/99, п. 105, ECHR 2003-Х; та рішення від 22 жовтня 2009 р. у справі «Пауліч проти Хорватії» (Paulic v. Croatia), заява № 3572/06, п. 39), його функцією є перевірка обґрунтування національних судів з точки зору Конвенції (див. рішення у справі «Слівенко проти Латвії», зазначене вище). Щоб захистити особу від свавілля, недостатньо забезпечити формальну можливість мати змагальне провадження для оскарження застосування положення закону в її справі. Якщо ухвалене в результаті судове рішення не містить обґрунтування або доказової бази, виникле втручання у гарантоване Конвенцією право може стати непередбачуваним та, як наслідок, не відповідати вимозі законності (див., mutatismutandis, рішення у справі «Лупса проти Румунії» (Lupsa v. Romania), заява № 10337/04, пункти 41-42, ECHR 2006-VII; та рішення від 24 квітня 2008 р. у справі «С.G. та інші проти Болгарії» (С.G. andOthers v. Bulgaria), заява № 1365/07, пункти 42,46 та 49-50).

У справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04, рішення від 10 лютого 2010 року) ЄСПЛ визначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини першої статті 1, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання стосовно того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним (див. рішення у справі «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy) [GC], N 33202/96, п. 107, ECHR 2000-I). В той же час, з огляду на зміст наведеного рішення ЄСПЛ, відсутність чітких законодавчих положень створює загрозу непередбачуваного та свавільного втручання, тому має тлумачиться на користь особи.

Також, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29.08.2018 року у справі № 492/446/15-а врахувала правовий висновок ЄСПЛ, сформований у рішенні у справі «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та № 37943/06, п. 50-56), де Суд визначив концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні; відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності порушує вимогу «якості закону»; у разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 року у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

З огляду на фактичні обставини спору та враховуючи наведену практику Європейського Суду з Прав Людини, наведені прокуратурою в позові твердження створюють загрозу непередбачуваного та свавільного втручання в право на мирне володіння майном. Встановлені в ході розгляду справи обставини свідчать про відсутність в діях відповідачів порушень прямих вказівок закону, тому відсутні підстави стверджувати про незаконність Розпорядження та надання земель у власність.

Щодо заявленої незаконності Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 30.09.2010р №4062 «Про передачу у власність земельних ділянок громадянам України для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межа Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області».

Частиною 3 статті 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» встановлено, що розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції або законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

За наслідками розгляду спору не підтвердились посилання прокуратури на перебування спірної земельної ділянки в постійному користуванні лісогосподарського підприємства, відведення її для лісогосподарських потреб чи іншим чином встановлення лісогосподарського цільового призначення. Також суд зауважує про відсутність підстав стверджувати про порушення прав та інтересів Київської обласної державної адміністрації як власника спірної землі, оскільки Київська обласна державна адміністрація в даному випадку є органом розпорядженнями землями державної власності, наведені в позові обставини стосуються лише повноважень стосовно розпорядження землями, порушення яких не підтвердилось.

Додатково суд зазначає, що Прокурором не подано до суду належним чином засвідчену копію розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 30.09.2010р №4062 «Про передачу у власність земельних ділянок громадянам України для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межа Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області», що виключає можливість аналізу тексту оспорюваного розпорядження.

Щодо належного способу захисту порушених прав суд зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21), вказала, що володіння приватними особами лісовими ділянками цілком можливе, оскільки вони можуть мати такі ділянки на праві власності. Так, відповідно до частини першої статті 8, частини першої статті 9 Лісового кодексу України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності; у комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності. Згідно зі статтею 10 Лісового кодексу України ліси в Україні можуть перебувати у приватній власності; суб`єктами права приватної власності на ліси є громадяни та юридичні особи України. Відповідно до статті 12 Лісового кодексу України громадяни та юридичні особи України можуть безоплатно або за плату набувати у власність у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств замкнені земельні лісові ділянки загальною площею до 5 гектарів; ця площа може бути збільшена в разі успадкування лісів згідно із законом; громадяни та юридичні особи можуть мати у власності ліси, створені ними на набутих у власність у встановленому порядку земельних ділянках деградованих і малопродуктивних угідь, без обмеження їх площі; ліси, створені громадянами та юридичними особами на земельних ділянках, що належать їм на праві власності, перебувають у приватній власності цих громадян і юридичних осіб.

Відповідно до частини п`ятої статті 1 ЛК України лісові ділянки можуть бути вкриті лісовою рослинністю, а також постійно або тимчасово не вкриті лісовою рослинністю (внаслідок неоднорідності лісових природних комплексів, лісогосподарської діяльності або стихійного лиха тощо). До не вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок належать лісові ділянки, зайняті незімкнутими лісовими культурами, лісовими розсадниками і плантаціями, а також лісовими шляхами та просіками, лісовими протипожежними розривами, лісовими осушувальними канавами і дренажними системами.

Отже, в силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак таких земельних ділянок (якщо такі ознаки наявні) особа, проявивши розумну обачність, може і повинна знати про те, що земельна ділянка є лісовою земельною ділянкою. Це може свідчити про недобросовісність такої особи і впливати на вирішення спору, зокрема про витребування лісової земельної ділянки, але не може свідчити про неможливість володіння (законного чи незаконного) приватною особою такою земельною ділянкою.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 Цивільного кодексу України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 Цивільного кодексу України, частина друга статті 152 Земельного кодексу України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

Визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном; відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника, включаючи право володіння.

Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то володіння другими може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно в установленому законом порядку. Факт володіння нерухомим майном може підтверджуватися, зокрема, державною реєстрацією права власності на це майно в установленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння). Такі висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181 цс 18, пункти 43, 89) і в подальшому системно впроваджені у практику Верховного Суду (див. ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 грудня 2019 року у справі № 372/1684/14-ц).

Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19, пункт 6.30), від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18, пункт 4.17), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13)). Наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про право іпотеки чи іншого речового права створює презумпцію належності права особі, яка ним володіє внаслідок державної реєстрації (buchbesitz (нім. - книжкове володіння) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20, пункт 70)).

З урахуванням зазначеної специфіки обороту нерухомого майна володіння ним досягається без його фізичного утримання або зайняття, як це властиво для багатьох видів рухомого майна (крім бездокументарних цінних паперів, часток у статутному капіталі ТОВ, інших нематеріальних об`єктів тощо), а державна реєстрація права власності на нерухоме майно підтверджує фактичне володіння ним. Тобто суб`єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна. При цьому державна реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовувану презумпцію наявності в суб`єкта і права володіння цим майном (як складової права власності).

Особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності.

Тому заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа.

З огляду на викладене володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Натомість право володіння як складова права власності неправомірним (незаконним) бути не може. Право володіння як складова права власності на нерухоме майно завжди належить власникові майна.

Отже, особа, за якою зареєстроване право власності, є володільцем нерухомого майна, але право власності (включаючи право володіння як складову права власності) може насправді належати іншій особі. Тому заволодіння земельною ділянкою шляхом державної реєстрації права власності є можливим незалежно від того, набув володілець право власності (і право володіння) на таку ділянку чи ні.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19) та багатьох інших.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19, пункт 63), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19, пункт 98).

Набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Близькі за змістом висновки наведені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256 цс 18, пункти 95-98), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункти 85, 86, 115), від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 (провадження № 12-135гс19, пункт 80), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19, пункт 10.29), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункти 63, 74) та інших.

Таким чином, належним відповідачем за позовом про витребування від (стягнення з) особи земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право власності на таку ділянку. Якщо земельною ділянкою неправомірно (на думку позивача, який вважає себе власником) заволодів відповідач, то віндикаційний позов відповідає належному способу захисту прав позивача: власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункти 85, 86), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 38), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19, пункт 34), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 74) та інших.

Так, для витребування нерухомого майна оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування не є ефективним способом захисту права власника (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 86)). Вимога про визнання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування недійсними (незаконними) та їх скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 39), від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (провадження № 12-157гс19)).

Відповідно до статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Таким чином, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є підставою для внесення відомостей про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав (записів до Державного реєстру прав). З відображенням таких відомостей (записів) у Державному реєстрі прав рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вичерпує свою дію. Отже, вимога про скасування такого рішення після внесення на його підставі відповідних відомостей (записів) до Державного реєстру прав не відповідає належному способу захисту.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18, пункт 100), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19, пункт 10.29)).

Обрання прокурором (позивачем) неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.21), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 52), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 76).

Заявляючи негаторний позов про усунення перешкод у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення, шляхом повернення на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» земельних ділянок з кадастровими номерами 3222487000:03:001:0953 площею 2,0 га, 3222487000:03:001:0958 площею 1,9239 га прокурор стверджує, що спірна земельні ділянки відносяться до земель лісогосподарського призначення.

Разом з тим позовні вимоги прокурора пред`явлені в порядку ст. 391 Цивільного кодексу України не відповідають належному способу захисту, що є підставою для відмови в їх задоволенні, в тому числі у зв`язку з тим, що прокурор обрав неналежний спосіб захисту прав.

У даному випадку належним способом захисту порушеного права власності на земельну ділянку є подання саме віндикаційного позову до добросовісного набувача, а не шляхом подачі негаторного позову.

Подібний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду в постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 17.02.2022 у справі № 910/19236/20.

Посилання прокурора на судову практику викладену в зазначених ним судових рішеннях в підтвердження того, що поданий ним негаторний позов у даній справі є належним способом захисту, порушеного права за захистом якого він звернувся до суду з даним позовом, судом не приймаються до уваги при вирішенні даного спору та відхиляються з огляду на те, що при вирішенні даного спору суд застосував останню актуальну практику Великої Палати Верховного Суду викладену в постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц щодо належного та ефективного способу захисту права власності на земельні ділянки лісогосподарського призначення, які вибули з володіння власника.

Крім того, обраний прокуратурою спосіб захисту у вигляді усунення перешкод у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення з кадастровим номером 3223388200:02:014:0024 шляхом повернення на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ТОВ «Нова Конча-Заспа Делюкс» земельних ділянок з кадастровими номерами 3222487000:03:001:0953 площею 2,0 га, 3222487000:03:001:0958 площею 1,9239 га, є суперечливим, оскільки містить елементи одночасно негаторного (володіючого власника) та віндикаційного (неволодіючого власника) позовів, які є взаємовиключними.

Згідно наявного в матеріалах Справи Висновку від 31.10.2022р. науково-правової експертизи (експерта з питань права) щодо застосування положень аналогії закону та аналогії права при вирішенні окремих питань застосування земельного та лісового законодавства, складений експертом Артемом Ріпенко: «Термін «повертати», у значенні забирати назад що-небудь втрачене, віддане, відняте (Тлумачний словник Української мови), свідчить про заявлену вимогу щодо повернення речі, володіння якою за певних причин було втрачене особою, яка вважає себе власником. Дане твердження також підтверджується заявленою позивачем вимогою щодо скасування реєстрації права на земельні ділянки у відповідному державному реєстрі, тобто про вимогу щодо повернення втраченого, на думку позивача, «книжкового володіння» відповідними земельними ділянками. Враховуючи заявлені прокурором позовні вимоги щодо скасування записів про державну реєстрацію земельних ділянок та їх повернення, на думку експерта, це свідчить що позивач позбавлений володіння земельними ділянками (як фактичного, тобто не утримує та не контролює земельні ділянки, так і «книжкового», тобто не має внесеного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на своє ім`я), тому обраний спосіб захисту відповідає позову про витребування майна з чужого незаконного володіння відповідно до ст. 387 ЦК.

Також у вказаній Постанові Великої Палати Верховного Суду в постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц вказано (п 153) що пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (див. також постанови Великої Палати від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18, пункт 100), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19, пункт 10.29)).

Окрім того, оскільки позивачем не було доведено належність спірних земельних ділянок до земель лісогосподарського призначення, то вимога про скасування записів про державу реєстрацію права власності не підлягає задоволенню.

Враховуючи вимоги статей 76-79, 89, 263 ЦПК України, оскільки обґрунтованість позовних вимог прокурора та незаконність отримання у приватну власність відповідачами спірних земельних ділянок підтверджено не було, положення Цивільного кодексу України щодо наслідків спливу позовної давності, про які зазначали учасники справи, застосуванню у спірних правовідносинах не підлягають. Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Змістом ст. 79 Цивільного процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно вимог ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 95 ЦПК України - письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

У зв`язку із вищевикладеним, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).

На підставі вищевикладеного, керуючись 12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263,268, 352, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ТОВ «Центр розвитку земельних відносин», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Обухівської районної державної адміністрації, ТОВ «НОВА КОНЧА-ЗАСПА ДЕЛЮКС», третіх осіб приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Київ Мартиненка Віктора Олександровича, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Київ Невечері Валентини Григорівни, Державне підприємство «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс», про визнання недійсним розпорядження, скасування державної реєстрації та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками, шляхом їх повернення-відмовити.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 27 березня 20223 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ

СудКиєво-Святошинський районний суд Київської області
Дата ухвалення рішення27.03.2023
Оприлюднено29.03.2023
Номер документу109808028
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: спори про припинення права власності на земельну ділянку

Судовий реєстр по справі —369/4557/22

Постанова від 10.04.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Синельников Євген Володимирович

Ухвала від 21.03.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Синельников Євген Володимирович

Ухвала від 14.12.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Синельников Євген Володимирович

Ухвала від 24.11.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Синельников Євген Володимирович

Постанова від 11.10.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Болотов Євген Володимирович

Ухвала від 17.07.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Болотов Євген Володимирович

Ухвала від 02.06.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Болотов Євген Володимирович

Ухвала від 16.05.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Болотов Євген Володимирович

Ухвала від 05.05.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Болотов Євген Володимирович

Рішення від 27.03.2023

Цивільне

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Пінкевич Н. С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні