Ухвала

від 10.03.2023 по справі 753/224/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/224/23

провадження № 2/753/2549/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2023 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Гусак О.С., розглянувши матеріали позовної заяви об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АЛЬТА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АЛЬТА" звернулося в Дарницький районний суд міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 17 січня 2023 року відкрито провадження у вказаній справі.

При вивченні матеріалів справи встановлено.

Положеннями частини першої статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 30 ЦПК України встановлено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, альтернативної або підсудність пов`язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.

Вимоги щодо виключної підсудності унеможливлюють застосування інших правил підсудності, крім тих, які встановлені процесуальним законом для відповідної категорії справ.

У пункті 2 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз`яснено, що до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов`язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо. Правила виключної підсудності поширюються також на спори щодо майнових прав на незавершені будівництвом об`єкти нерухомості, об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення.

У постанові від 7 липня 2020 року у справа № 910/10647/18 Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності (постанова Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17).

Із матеріалів позовної заяви вбачається, що предметом спору є стягнення з відповідача заборгованості за оплату послуг на утримання будинку та прибудинкової території. Такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 .

На підставі зазначеного, відсутні підстави для підсудності даної справи Дарницькому районному суду міста Києва за правилами загальної підсудності, передбаченими частиною першою статті 27 ЦПК України, оскільки до спірних правовідносин підлягають застосування правила виключної підсудності, передбачені частиною першою статті 30 ЦПК України.

Частиною першою статті 32 ЦПК України передбачено, що спори між судами про підсудність не допускаються. У той же час, в силу вимог частини першої статті 378 ЦПК України порушення правил підсудності є підставою для скасування судового рішення.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття «суду, встановленого законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

На виконання вимог пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України, вважаю за необхідне передати матеріали цивільної справи № 753/224/23 на розгляд за підсудністю до Бориспільського міськрайонного суду Київської області.

Керуючись статями 30, 31, 353-356 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

матеріали позовної заяви об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АЛЬТА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, передати за підсудністю до Бориспільського міськрайонного суду Київської області (08301, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Героїв Небесної Сотні, 8).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Гусак О.С.