Ухвала

від 27.03.2023 по справі 160/5873/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

27 березня 2023 р.Справа №160/5873/23

Дніпропетровський окружний адміністративним суд у складі: головуючого - судді Савченка А.В. розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлівщина» про забезпечення позову у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлівщина» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

УСТАНОВИВ:

24 березня 2023 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 18.01.2023 р. №346608 винесену начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування до ТОВ «Орлівщина» адміністративно-господарського штрафу у сумі 17 000 грн.

Разом з позовом позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій він просить:

- зупинити дію постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 18.01.2023 р. №346608 винесеної начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування до ТОВ «Орлівщина» адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн.;

- заборонити Державній службі України з безпеки на транспорті вчиняти дії щодо звернення до державної виконавчої служби (приватного виконавця) щодо примусового виконання рішення на підставі виконавчого документу - постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 18.01.2023 р. №346608 винесеної начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування до ТОВ «Орлівщина» адміністративно-господарського штрафу у сумі 17 000 грн.

В обґрунтування заяви зазначено, що посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті було проведено перевірку транспортного засобу, про що було складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. З Акта та Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу заявник дізнався, що власником транспортного засобу є фізична особа, а зазначений транспортний засіб виконував перевезення вантажу для ТОВ «Агрофірма «Орлівщина», що підтверджується накладною на перевезення вантажу. З огляду на вищевказані обставини заявник вказує, що не має жодного відношення до порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», про яке зазначено в Акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Дослідивши подану позивачем заяву та доводи, наведені в ній, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з пп.1, 2 ч.2 чт.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч.1, ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з ч.1 ст.154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Аналіз вказаних норм дозволяє зробити висновок, що заходи забезпечення позову повинні бути нерозривно пов`язані з предметом позову і правами, про судовий захист яких іде мова, а заява, подана в порядку вказаних статей КАС України, повинна містити належні обґрунтування необхідності застосування таких процесуальних повноважень з поданням на їх підтвердження належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів.

Згідно з Рекомендацією N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

За правовою позицією, викладеною у Рішенні Конституційного Суду України від 31 травня 2011 року №4-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_1 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв`язку зі статтями 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України, з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут "забезпечення позову" (абзац п`ятий пункту 4 мотивувальної частини).

Належить зазначити, що інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

За своєю юридичною природою інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту.

При цьому, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними та адекватними заявленим позовним вимогам.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Тобто, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №826/8556/17, від 26.04.2019 у справі №826/16334/18.

Як вбачається з матеріалів, доданих до заяви про забезпечення позову, начальником Відділу держаного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області було прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 18.01.2023 р. №346608, відповідно до якої ТОВ «Орлівщина» визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», що підтверджується актом від 26.12.2022 р. №34161.

При цьому, відповідно до акта перевірки від 26.12.2022 р. №34161, на підставі якого прийнята постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 18.01.2023 р. №346608, перевізником є АФ «Орловщина».

Також, в матеріалах справи наявна накладна від 26.12.2022 р. №б/н, на якій міститься відбиток штампу АФ «Орловщина» та вказано її індетифікаційний код 36933901, а також вчинено рукописний напис АФ «Орловщина» в графі «постачальник».

В той же час, постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу було винесено відносно ТОВ «Орлівщина».

Отже, вірогідно, виявлене у акті порушення стосується не ТОВ «Орлівщина», а іншої юридичної особи, а саме АФ «Орловщина», оскільки саме остання зазначена в акті перевірки, як перевізник вантажу та у накладній на перевезення.

Вказану обставину належить з`ясувати під час розгляду справи по суті та визначити, чи має місце помилка, описка тощо, чи дійсно до відповідальності притягнуто не ту особу, щодо якої проведено перевірку.

Проте, оскільки зазначені обставини вказують на ймовірність того, що у спірних правовідносинах позивач не є особою, щодо якої здійснювалася перевірка, проте на нього накладено штраф, потенційне стягнення штрафу з позивача, за існуючих обставин, може покласти на нього надмірний тягар по вчиненню дій з повороту виконання рішення та/або повернення сплаченого штрафу у разі постановлення рішення на його користь.

За встановлених обставин, суд вважає необхідним забезпечити позов, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Таким чином, суд доходить висновку про наявність підстав для забезпечення позову, яка передбачена ст.150 КАС України.

У заяві про забезпечення позову заявник просить зупинити дію постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 18.01.2023 р. №346608 винесеної начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування до ТОВ «Орлівщина» адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн. та заборонити Державній службі України з безпеки на транспорті вчиняти дії щодо звернення до державної виконавчої служби (приватного виконавця) щодо примусового виконання рішення на підставі виконавчого документу - постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 18.01.2023 р. №346608 винесеної начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування до ТОВ «Орлівщина» адміністративно-господарського штрафу у сумі 17 000 грн., однак не зазначає строк вжиття цих заходів.

Отже, суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача частково та зупинити дію постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 18.01.2023 р. №346608 і заборонити Державній службі України з безпеки на транспорті вчиняти дії щодо звернення до державної виконавчої служби (приватного виконавця) щодо примусового виконання рішення на підставі виконавчого документу - постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 18.01.2023 р. №346608 винесеної начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування до ТОВ «Орлівщина» адміністративно-господарського штрафу у сумі 17 000 грн. до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Суд вважає вказані способи забезпечення позову такими, що відповідають критерію співмірності, оскільки відсутні такі негативні наслідки від їх вжиття, які б переважали ті негативні наслідки, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, а саме вірогідність стягнення штрафу з особи, щодо якої не проводилась перевірка.

Також суд вважає обраний позивачем способи забезпечення позову такими, що відповідають критерію адекватності, оскільки вони відповідають вимогам, на забезпечення яких вони вживаються. Так, на думку суду, лише зупинення дії оскаржуваної постанови та тимчасова заборона відповідачу вчиняти дії щодо звернення до державної виконавчої служби (приватного виконавця) щодо примусового виконання рішення на підставі виконавчого документу - постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу відносно ТОВ «Орлівщина» може сприяти ефективному захисту прав позивача.

Суд звертає увагу, що забезпечення позову не є вирішенням спору по суті, суд при розгляді цієї заяви про забезпечення позову не повинен та не робить висновків щодо того, чи є протиправною та чи підлягає скасуванню постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу. Вжиті заходи забезпечення позову є тимчасовими, діють до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі, або їх скасування, та є необхідними для запобігання негативних наслідків для позивача до ухвалення судового рішення у цій справі, які можуть в подальшому ускладними відновлення його прав.

Таким чином, забезпечення позову відповідає предмету адміністративного позову та водночас вжиття такого заходу не зумовлює фактичного вирішення спору, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, тому обраний заявником спосіб забезпечення позову відповідає вимогам статті 150 КАС України.

Керуючись статтями 44, 72-77, 150-154, 246, 248, 294, 295, 297 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлівщина» про забезпечення позову у справі №160/5873/23 задовольнити частково.

Зупинити дію постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 18.01.2023 р. №346608 винесеної начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлівщина» адміністративно-господарського штрафу у сумі 17 000 грн. до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/5873/23.

Заборонити Державній службі України з безпеки на транспорті вчиняти дії щодо звернення до державної виконавчої служби (приватного виконавця) щодо примусового виконання рішення на підставі виконавчого документу - постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 18.01.2023 р. №346608 винесеної начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлівщина» адміністративно-господарського штрафу у сумі 17 000 грн. до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/5873/23.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Орлівщина» (вул.Сонячна, буд.2-Б, с.Орлівщина, Новомосковський р-н, Дніпропетровська обл., 51215, код ЄДРПОУ 39438945).

Відповідач: Державна служби України з безпеки на транспорті (вул.Антоновича, буд.51, м.Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845).

Копію ухвали про забезпечення позову негайно надіслати до Державної служби України з безпеки на транспорті та Товариству з обмеженою відповідальністю «Орлівщина».

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя А.В. Савченко