Рішення

від 24.03.2023 по справі 280/157/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 березня 2023 року Справа № 280/157/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький метизний завод" до Головного управління ДПС у Львівській області,Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький метизний завод"(далі позивач) до Головного управління ДПС у Львівській області (далі відповідач 1, ГУ ДПС у Львівській області), Державної податкової служби України (далі відповідач 2, ДПС України), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області про реестрацію відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7252929/39989779 від 27.10.2022, яким позивачу було відмовлено у реестрації податкової накладної №7 від 16.06.2022, та зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкової накладної №7 від 16.06.2022 у Єдиному реестрі податкових накладних;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС У Львівській області про реестрацію відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реестрі податкових накладних №7392777/39989779 від 27.09.2022, яким позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної №2 від 23.06.2022, та зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкової накладної №2 від 23.06.2022 y Єдиному реєстрі податкових накладних;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області про реєстрацію відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7392780/39989779 від 27.09.2022, яким позивачу було відмовлено у реестрації податкової накладної №2 від 13.07.2022, та зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкової накладної №2 від 13.07.2022 y Єдиному реєстрі податкових накладних;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області про реєстрацію відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7522928/39989779 від 27.10.2022, яким позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 08.08.2022, та зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкової накладної №1 від 08.08.2022 y Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) спірні податкові накладні, проте, позивачем було отримано квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, в якій зазначено, що документи прийнято, але їх реєстрація зупинена. Зазначає, що підставою для зупинення реєстрації спірних податкових накладних послугував пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Разом з тим, позивач вважає, що ним були надані усі документи, які дають змогу ідентифікувати та зрозуміти сутність господарської операції. Позивач вказував на те, що рішенням, яким відмовлено в реєстрації спірної накладної є формальними та не містять жодної чіткої/конкретної підстави для відмови у реєстрації спірних накладних. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 11.01.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі, а розгляд справи призначено без повідомлення/виклику представників сторін.

Ухвалою суду від 28.02.2023 у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Львівській області про розгляд справи у судовому засідання з повідомленням сторін - відмовлено.

Представник відповідачів проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень представник відповідача послався на те, що реєстрація спірних податкових накладних зупинена відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків. Відповідач зазначає, що позивачем дійсно подавались до комісії додаткові документи, проте не у повному обсязі. Вказує, що комісією прийнято рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку із ненаданням позивачем первинних документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Вважає, що відповідачем правомірно прийнято рішення про відмову в реєстрації спірних податкових накладних. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази та пояснення представників сторін, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький метизний завод" у червні, липні та серпні 2022 року мав господарські відносини з ТОВ «Завод «Метизник» (код ЄДРПОУ 41516922), ДП «Житомирський бронетанковий завод» (код ЄДРПОУ 07620094), ТОВ «Жмеринський вагоноремонтний завод «Експрес» (код ЄДРПОУ 42019747), ПрАТ «Нікопольський ремонтний завод» (код ЄДРПОУ 31167067).

Щодо господарської операції, за результатом якої складено податкову накладну №7 від 16.06.2022. Господарські відносини між позивачем (Постачальник) та ТОВ «Завод «Метизник» (Покупець) здійснювались на підставі Договору поставки №605 від 02.07.2018, за яким Постачальник зобов`язується передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити продукцію (далі Товар) (п.1.1 Договору), номенклатурний перелік, асортимент. кількість, ціна і вартість якого узгоджуються Сторонами шляхом оформления Специфікацій. оформлених у вигляді додатків, є невід`ємною частиною даного Договору (п.1.2 Договору). Реалізація товару відповідно до Специфікації, яка є додатком №27 від 16.06.2022 до Договору поставки №605 від 02.07.2018, здійснено на підставі видаткової накладної №370 від 16.06.2022, якою визначено номенклатуру товару на загальну суму 17220,00 грн в т.ч. ПДВ 2870,00 грн.

Щодо господарської операції, за результатом якої складено податкову накладну №2 від 23.06.2022. Господарські відносини між позивачем (Постачальник) та ДП «Житомирський бронетанковий завод» (Покупець) здійснювались на підставі Договору поставки №90 від 04.03.2022, за яким Постачальник зобов`язується передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити продукцію (п.1.1 Договору), кількість та номенклатура якої вказується у Специфікаціях (Додаток №1 до Договору). Реалізація товару відповідно до Специфікації №3 від 13.06.2022, яка є додатком №1 до Договору поставки №90 від 04.03.2022, здійснено на підставі видаткової накладної №352 від 23.06.2022, якою визначено номенклатуру товару на загальну суму 136566,00 грн в т.ч. ПДВ 22761,00 грн.

Щодо господарської операції, за результатом якої складено податкову накладну №2 від 13.07.2022. Господарські відносини між позивачем (Постачальник) та ТОВ «Жмеринський вагоноремонтний завод «Експрес» (Покупець) здійснювались на підставі Договору поставки №2020/052 від 19.02.2020, за яким Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця продукцію в асортименті, кількості, в терміни, за ціною та з якісними харктеристиками, узгодженими Сторонами в цьому Договорі та Специфікаціях, що є невід`ємними частинами Договору (п.1.1 Договору). Реалізація товару відповідно до Специфікації, яка є додатком №16 від 13.07.2022 до Договору поставки №2020/052 від 19.02.2020, здійснено на підставі видаткової накладної №409 від 13.07.2022, якою визначено номенклатуру товару на загальну суму 19800,00 грн в т.ч. ПДВ 3300,00 грн.

Щодо господарської операції, за результатом якої складено податкову накладну №1 від 08.08.2022. Господарські відносини між позивачем (Постачальник) та ПрАТ «Нікопольський ремонтний завод» (Покупець) здійснювались на підставі Договору поставки №20220076 від 15.06.2022, за яким Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити продукцію матеріально-технічного призначення, найменування, асортимент, кількість, ціна, умови та строки поставки товару зазначаються у Специфікаціях, які оформлюються у вигляді Додатків і складають невід`ємну частину цього Договору (п.1.1 Договору). Реалізація товару відповідно до Специфікації №3/20220076 від 27.07.2022 до Договору поставки №20220076 від 15.06.2022, здійснено на підставі видаткової накладної №429 від 11.08.2022, якою визначено номенклатуру товару на загальну суму 60179,40 грн в т.ч. ПДВ 10029,90 грн.

На дату виникнення податкових зобов`язань, відповідно до приписів п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, позивачем на виконання п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України було складено податкові накладні №7 від 16.06.2022, №2 від 23.06.2022, №2 від 13.07.2022, №1 від 08.08.2022, після чого вони були направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманих квитанцій №9126301388 від 14.07.2022, №9129472123 від 15.07.2022, №9141984487 від 28.07.2022, №9169907797 від 30.08.2022, податкові накладні прийнято, але реєстрація зупинена. Підставою зупинення реєстрації зазначено: Відповідно до п.201.16. ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 16.06.2022 №7, від 23.06.2022 №2, від 13.07.2022 №2, від 08.08.2022 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає вимогам п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазнченої в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання у квитанції вимог відповідача позивачем Повідомленнями №2 від 19.10.2022, №1 від 20.09.2022, №2 від 20.09.2022, №1 від 19.10.2022. було долучено до цього письмові пояснення, повний пакет первинної бухгалтерської документації із закупки та продажу товарів, визначених у спірних податкових накладних.

Згідно з рішеннями Комісії відповідача, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної №7522929/39989779 від 27.10.2022, №7392777/39989779 від 27.09.2022, №7392780/39989779 від 27.09.2022, №7522928/39989779 від 27.10.2022 відмовлено у реєстрації спірних податкових накладних, з мотивів «Ненадання платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити).

Рішеннями за результатами розгляду скарг щодо рішень про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.11.2022 №61296/39989779/2, від 26.10.2022 №57075/39989779/2, від 26.10.2022 №57058/39989779/2, від 11.11.2022 №60868/39989779/2, скарги залишені без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Не погодившись з відмовою відповідача в реєстрації спірних податкових накладних, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі Податковий кодекс України).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів (далі Порядок №1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно пункту 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Так, відповідно до отриманих позивачем квитанцій, реєстрація спірних накладних зупинена у зв`язку із їх відповідністю пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Суд зазначає, що Критерії ризиковості платника податку на додану вартість є Додатком №1 до Порядку №1165.

Відповідно до пункту 8 Критерію, у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Так, в Квитанціях контролюючий орган не зазначив та не надав до суду жодних обґрунтованих доводів щодо причин за яких позивача віднесено до ризикового платника податку, з урахуванням пункту 8 Критеріїв.

Також, вищезазначені Квитанції не містять інформації, які документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.

Водночас, контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Не конкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 04.12.2018 у справі №821/1173/17, від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а, від 27.04.2020 у справі №360/1050/19.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії Державної податкової служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваними спірними рішеннями комісії ГУ ДПС відмовлено у реєстрації спірних податкових накладних, а підставою зазначених рішень зазначено неподання платником податку копій документів, при цьому рішення не містять підкреслень тих документів, які позивачем не надано.

Суд не приймає до уваги таке посилання, оскільки як підтверджено матеріалами справи, позивач визначив та надав документи, яких на його думку, достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте, посилання на вказані підстави в обґрунтування прийняття рішення про відмову, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані позивачем є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

На думку суду, всі первинні документи, які підтверджують господарські операції, за якими складено спірні податкові накладні позивач надавав контролюючому органу, про що свідчать матеріали справи.

Отже, суд відхиляє доводи відповідачів про те, що прийняти рішення про реєстрацію податкових накладних було неможливо із огляду на ненадання позивачем копій документів. Крім того, контролюючим органом не висувалась вимога щодо надання позивачем конкретних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідачами не наведено також жодних обставин та не надано суду доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій позивача цілям та завданням його та його контрагентів статутної діяльності, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю учасників зазначених операцій, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії учасників операцій були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Відповідачами не надано будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б свідчили про юридичну дефектність первинних документів за спірними операціям.

Разом з тим, суд, в межах даної спірної ситуації, звертає увагу на те, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Всі первинні документи які підтверджують господарські операції, за якими складено спірні податкові накладні підприємство надавало контролюючому органу, про що свідчать матеріали справи.

Під час розгляду справи відповідачі як суб`єкти владних повноважень не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваних рішень.

У той самий час, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд робить висновок, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації спірних податкових накладних.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Таким чином, рішення Комісії ГУ ДПС у Львівській області №7522929/39989779 від 27.10.2022, №7392777/39989779 від 27.09.2022, №7392780/39989779 від 27.09.2022, №7522928/39989779 від 27.10.2022 підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може, в тому числі, прийняти постанову про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Приписами КАС України передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Так, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Відтак, оскільки рішення комісії про відмову у реєстрації податкових накладних підлягають скасуванню, відповідно пунктів 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №7 від 16.06.2022, №2 від 23.06.2022, №2 від 13.07.2022, №1 від 08.08.2022 датою подання їх на реєстрацію.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Всупереч наведеним вимогам відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, не доведено правомірності винесення оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації спірних податкових накладних.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.132 КАС України).

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що позивачем у зв`язку із розглядом даної адміністративної справи понесено судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 9924,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача було подано:

- Свідоцтво про право на занняття адвокатською діяльністю №471 від 20.04.2004, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АР №1107865;

- Договір про надання правничої (правової) допомоги від 01.09.2022;

- Додаткова угода №1 від 12.12.2022 до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 01.09.2022. Відповідно до п.1 Додаткової угоди, Адвокатське об`єднання в обсязі та на умовах передбачених цією Додатковою угодою зобов`язується надати Клієнту, а Клієнт прийняти та оплатити правничу (правову) допомогу щодо визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління ДПС у Львівській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7252929/39989779 від 27.10.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №7 від 16.06.2022; №7392777/39989779 від 27.09.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 23.06.2022, №7392780/39989779 від 27.09.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 13.07.2022, №7522928/39989779 від 27.10.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 08.08.2022; зобов`язання ДПС України вчинити певні дії. Відповідно до п.3 Додаткової угоди, Сторони домовились, що гонорар за надання правничої (правової) допомоги, передбаченої цією Додатковою угодою, складається з вартості правничої (правової) допомоги у фіксованому розмірі та становить, зокрема, підготовка тексту позовної заяви 7000,00 грн.;

- Акт приймання-передачі послуг від 22.12.2022;

- Рахунок №22/12 від 16.12.2022;

- Платіжна інструкція №564 від 20.12.2022.

Досліджуючи надані позивачем документи, суд зазначає, що дані документи містять посилання на адміністративну справу за позовною заявою про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії до Головного управління ДПС у Львівській області,Державної податкової служби України, в межах якої заявлені витрати до відшкодування.

При цьому, відповідно до наданих до матеріалів справи розрахунків, витрати на правничу допомогу складаються виключно з підготовки та подання до суду позовної заяви.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).

Суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited» проти України»», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Суд також зазначив, що підприємство-заявник уклало договір з юридичною фірмою щодо її гонорару, який можна порівняти з угодою про умовний адвокатський гонорар. Така угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (рішення у справі «Ятрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), № 31107/96).

В даному випадку, зважаючи на предмет спору, незначну складність адміністративної справи, сталість судової практики Верховного Суду зі спірного питання, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн лише за підготовку позовної заяви є не співмірними зі складністю адміністративної справи та часом витраченим на надання правничої допомоги, у зв`язку з чим підлягають зменшенню до 3000,00 грн.

За таких обставин, судовий збір сплачений позивачем у розмірі 9924,00 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн, стягується, відповідно до статті 139 КАС України, на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єктів владних повноважень, якими прийнято протиправні рішення про відмову в реєстрації спірних податкових накладних, а саме ГУ ДПС у Львівській області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 143, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький метизний завод" (69106, м.Запоріжжя, вул.Північне шосе, буд.22 д, код ЄДРПОУ 39989779) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львiв, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090), Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7522929/39989779 від 27.10.2022, №7392777/39989779 від 27.09.2022, №7392780/39989779 від 27.09.2022, №7522928/39989779 від 27.10.2022.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №7 від 16.06.2022, №2 від 23.06.2022, №2 від 13.07.2022, №1 від 08.08.2022, складені Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізький метизний завод", з дати подання їх на реєстрацію.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький метизний завод" судовий збір в розмірі 9924,00 грн (дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять чотри гривні 00 копійок) та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М. Чернова