Ухвала

від 08.12.2023 по справі 280/157/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 грудня 2023 року м. Дніпросправа № 280/157/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Щербака А.А., Баранник Н.П.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року у справі №280/157/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький метизний завод» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24.03.2023 у справі №280/157/23 позов задоволено повністю.

21.04.2023 Головним управлінням ДПС у Львівській області через підсистему «Електронний суд» на зазначене рішення суду першої інстанції подано апеляційну скаргу.

Ухвалою судді Третього апеляційного адміністративного суду від 26.04.2023 вищевказану апеляційну скаргу залишено без руху, надано скаржнику десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду документу про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі та апеляційної скарги із зазначенням усіх учасників справи та їх місцезнаходженням та копій апеляційної скарги з додатками відповідно до кількості учасників справи або доказів направлення копій апеляційної скарги учасникам справи.

Ухвалою судді Третього апеляційного адміністративного суду від 18.05.2023 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про продовження строку для усунення недоліків відмовлено та повернуто апеляційну скаргу скаржнику.

17.11.2023 да Третього апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» повторно надійшла апеляційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області, яка зареєстрована 20.11.2023.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.11.2023 відмовлено у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Львівській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, вищевказану апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якій вказати інші поважні підстави для поновлення строку; доказів направлення копій апеляційної скарги з додатками усім учасникам справи шляхом використання Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або листом з описом вкладення; документу про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Вищевказану ухвалу скаржник отримав 24.11.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету скаржника у підсистемі «Електронний суд».

04.12.2023 Головним управлінням ДПС у Львівській області, на виконання вимог вищевказаної ухвали, направлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому скаржник знову просить суд врахувати його активну поведінку, а також те, що ним було вжито всі необхідні заходи для сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги в повному обсязі. Однак даним доводам на поважність підстав для поновлення строку, суд вже надав правову оцінку, викладену в ухвалі від 17.10.2023. Таким чином заявлене клопотання є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Крім того, у вищевказаному клопотанні, Головне управління ДПС у Львівській області додатково просило продовжити строк для сплати судового збору або відстрочити його сплату до ухвалення рішення у даній справі, посилаючись на відсутність коштів та фінансування витрат на оплату судового збору за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», неодноразове звернення до Державної податкової служби України щодо здійснення наближення кошторисних призначень на 2023 рік по КЕКВ 2800 за КПКВ для сплати судового збору та введенням воєнного стану в Україні. Перевіривши доводи вищевказаного клопотання, встановлено, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року «Надточій проти України» принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги на доволі великий строк може призвести до затягування строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у цій справі, та відповідно призведе до надання переваги одній зі сторін судового процесу суб`єкта владних повноважень, що є неприпустимим.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звертав увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини «... підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…».

Так, обов`язковість та можливість сплати судового збору у скаржника, відповідно до ст. 295 КАС України, виникла з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, який враховуючи дату отримання ним копії повного судового рішення, що оскаржується є більш ніж достатній для здійснення сплати судового збору. Такий, невиправдано тривалий строк сплати судового збору суб`єктом владних повноважень виключає можливість для подальшого його продовження.

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що вирішення клопотання про продовження строку на усунення недоліку апеляційної скарги у цій справі під час вирішення питання щодо повернення апеляційної скарги не впливає на його вирішення, оскільки судом апеляційної інстанції під час розгляду поданого клопотання зроблено висновок про відсутність підстав для продовження скаржнику строку для усунення недоліку апеляційної скарги, як наслідок розгляд такого клопотання окремою ухвалою суду та направлення її скаржнику у відповідності до ч.6 ст. 121 КАС України без подальшого продовження строку не несе для скаржника ніяких правових наслідків, оскільки визначений законодавством та встановлений судом десятиденний строк для сплати судового збору для нього не змінився.

Розгляд поданого скаржником клопотання про продовження строку на усунення недоліку апеляційної скарги до вирішення питання щодо повернення апеляційної скарги і направлення скаржнику ухвали суду про відмову у задоволенні клопотання у відповідності до ч.6 ст. 121 КАС України, без продовження йому цього строку буде впливати виключно на дотримання формального характеру розгляду цього клопотання окремою ухвалою суду, безпідставного подовження строків розгляду цього питання судом та в свою чергу збільшить витрати бюджетних коштів на поштове пересилання скаржнику копії такої ухвали.

Щодо відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 КАС, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Отже, частина перша статті 133 КАС України визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого відстрочення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати або мають право на відстрочення судового збору.

За змістом норм зазначеної вище статті положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Водночас, у нормах частини другої статті 132 КАС України відсилання до норм Закону України «Про судовий збір» передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.

Це означає, що юридична особа, зокрема суб`єкт владних повноважень, не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.

Отже, питання відстрочення чи розстрочення сплати судового збору судом вирішується на власний розсуд з огляду на доводи заявника.

Останні ж, на переконання суду, не дають підстав для відстрочення сплати судового збору, оскільки незабезпечення державою достатнього фінансування органу державної влади, що діє в її інтересах, не може бути визнано достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.

При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Враховуючи те, що встановлений 30 денний строк на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.03.2023 закінчився, а з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення до суду апеляційної інстанції минуло понад два місяці, судовий збір скаржником не сплачено, суд не вбачає підстав для визнання, викладених скаржником в клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

Враховуючи наведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованим, а підстави, вказані в клопотанні для поновлення строку на апеляційне оскарження, є неповажними.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року у справі №280/157/23 слід відмовити.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З врахуванням того, що апеляційний суд вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження у даній справі.

Керуючись ст. 294, 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про продовження строку для усунення недоліків - відмовити.

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про продовження процесуального строку - відмовити.

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про відстрочення сплати судового збору відмовити.

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року у справі №280/157/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький метизний завод» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання (08.12.2023) відповідно до ч. 2 ст. 325 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст. 329 КАС України.

Головуючий - суддяН.І. Малиш

суддяА.А. Щербак

суддяН.П. Баранник