Рішення

від 27.03.2023 по справі 500/401/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/401/23

27 березня 2023 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання відмови протиправною, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому з урахуванням уточненої позовної заяви (а.с.27-28), просить:

визнати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про призначення пенсії ОСОБА_1 протиправною, назване рішення від 28.10.2022 №3640-3829/Р-02/8-1900/22 скасувати;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області припинити вчиняти відмову в призначенні пенсії з будь-яких надуманих підстав та зобов`язати зарахувати до стажу роботи період з 30.07.1986 по 16.01.1995 на Комбінаті Хмельницькпромбуд згідно запису в трудовій книжці НОМЕР_1 ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 28.10.2022.

В обґрунтування позову вказує, що в червні 2022 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком. 21.06.2022 відповідач надав відмову у призначені пенсії, оскільки в записі трудової книжки наявні виправлення, а також вказано на необхідність підтвердження реорганізації (перейменування) підприємства.

14.09.2022 отримано відповідь з Головного управління статистики у Хмельницькій області про те, що підприємство «Учбово-курсовий комбінат тресту «Хмельницькбуд» м. Хмельницький» значилось у Загальному класифікаторі підприємств та організацій, ведення якого здійснювалося до 1994 року. 18.07.1995 дане підприємство було зареєстроване під новим кодом 22773168 та включене до ЄДРПОУ, де значиться по теперішній час.

21.10.2022 ОСОБА_1 повторно звернулась до відповідача із заявою про зарахування трудового стажу, до якої долучила копію вищевказаного листа Головного управління статистики у Хмельницькій області. Однак 28.10.2022 отримала рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, яким повторно відмовлено в зарахуванні спірного періоду до страхового стажу.

Позивач зазначає, що недоліки записів у трудовій книжці не можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.

З наведених підстав просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.03.2023, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений частиною другою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

16.03.2023 від відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому, зокрема, вказано, що 26.04.2022 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком.

Для прийняття рішення за результатами поданої заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. За результатами розгляду заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії №191950015791 від 28.04.2022.

Відповідно до вказаного рішення вік позивача - 60 років 0 місяців 04 дні, страховий стаж становить 20 років 03 місяці 13 днів.

За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до стажу не може бути зараховано період роботи з 30.07.1986 по 16.01.1995 згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 03.02.1981, оскільки у даті звільнення та даті наказу міститься виправлення. Уточнюючі документи позивачем не надавалися.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити позивачу пенсію за віком звернуто увагу, що призначення пенсії відноситься до дискреційних повноважень органів Пенсійного фонду України і у такому випадку суд може лише зобов`язати пенсійний орган повторно розглянути заяву про призначення пенсії.

З огляду на зазначене Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області не вбачає у своїх діях будь-яких ознак порушення прав позивача на соціальне забезпечення при відмові у призначені пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та просить відмовити у задоволенні позову повністю (а.с.40-42).

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), після досягнення віку 60 років, 26.04.2022 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком (а.с.45).

За принципом екстериторіальності структурним підрозділом для прийняття рішення за результатами поданої заяви визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №191950015791 від 28.04.2022 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

У рішенні вказано, що загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 20 років 3 місяці 13 днів.

Результати розгляду документів, доданих до заяви: не враховано період згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 03.02.1981 з 30.07.1986 по 16.01.1995, оскільки наявне виправлення в даті звільнення та даті наказу. Для врахування цього періоду необхідно надати уточнюючі документи (а.с.44, 59).

Про прийняте рішення позивача повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 21.06.2022. В листі, зокрема, вказано, що при обчисленні страхового стажу не враховано період роботи у Комбінаті «Хмельницькпромбуд» з 30.07.1986 по 16.01.1995, оскільки в трудовій книжці в датах запису та наказу про звільнення з роботи містяться виправлення, під якими зроблено запис «Виправленому вірити», однак він завірений печаткою АТЗТ Учбово-курсовий комбінат «Хмельницькбуд». Тому для зарахування вищезазначеного періоду роботи необхідно було долучити підтвердження про реорганізацію (перейменування) підприємства (а.с.7).

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 повторно звернулась до відповідача із заявою про нарахування пенсії за віком (а.с.3).

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 28.10.2022 №3640-3829/Р-02/8-1900/22 позивача повідомлено, що при обчисленні її страхового стажу не враховано період роботи у Комбінаті «Хмельнипькпромбуд», з 30.07.1986 по 16.01.1995, оскільки в трудовій книжці в датах запису та наказу про звільнення містяться виправлення, під якими зроблено запис «Виправленому вірити», однак він завірений печаткою АТЗТ Учбово-курсовий комбінат «Хмельницькбуд». Тому для зарахування вищезазначеного періоду роботи необхідно долучити підтвердження про реорганізацію (перейменування) підприємства.

Таким чином, страховий стаж склав 20 років 03 місяці 13 днів (враховано по 31.12.2021), що є не достатнім для призначення пенсії за віком.

Враховуючи зазначене, у листі вказано, що у Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відсутні правові підстави для зарахування періоду роботи з 30.07.1986 по 16.01.1995 до страхового стажу ОСОБА_1 (а.с.9-10).

Позивач не погоджується з такою відмовою суб`єкта владних повноважень, вважає її такою, що порушує її право на соціальний захист, а тому звернулася до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Дії відповідача як суб`єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII Про пенсійне забезпечення (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон №1058-ІV).

Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24).

Відповідно до частини першої статті 24 Закону №1058-IV період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).

У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону N 1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Як встановлено статтею 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі Порядок №637).

Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 17 Порядку №637 визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (пункт 18 Порядку №637).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637: довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи, а за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов`язаних з заявником спільною роботою.

Судом досліджено копію трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 .

Розділ Відомості про роботу трудової книжки позивача містить такі записи щодо її трудової діяльності на Комбінаті Хмельницькпромбуд:

Запис №7, 16.02.1985, прийнята на роботу в порядку переведення і призначена на посаду зав. господарством учбово-курсового комбінату;

Запис №8, 29.07.1986, переведена на посаду секретар-машиніст;

Запис №9, 16.01.1995, звільнена з роботи за ст. 38 КЗпП України.

Запис №9 про звільнення засвідчений підписом уповноваженої особи та скріплений печаткою підприємства. При цьому вбачається, що дата звільнення « 16.01.1995» та дата наказу « 16.01.1995», на підставі якого здійснено запис №9 про звільнення позивача з роботи містять виправлення, а саме цифру « 15» виправлено на « 16», про що зроблено запис «Виправленому на 16.01.1995 р. вірити». Вказаний запис про внесення виправлень в трудову книжку засвідчений підписом уповноваженої особи та скріплений печаткою АТЗТ Учбово-курсовий комбінат «Хмельницькбуд» (а.с.37 зворот, 54).

Як встановлено судом та вбачається з листів відповідача (а.с.7-8, 9-10) і розрахунку стажу (а.с.44 зворот, 59 зворот), до страхового стажу позивача не зарахована трудова діяльність згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_1 за період з 30.07.1986 по 16.01.1995, оскільки в трудовій книжці в датах запису та наказу про звільнення містяться виправлення, а запис «Виправленому вірити» завірений печаткою АТЗТ Учбово-курсовий комбінат «Хмельницькбуд».

Порядок ведення трудових книжок на момент внесення спірного запису до трудової книжки позивача було врегульовано Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29.07.1993, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України (далі - Інструкція № 58).

Відповідно до пункту 1 Інструкції №58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Відповідно до пункту 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 року, у графі 2 трудової книжки записується «05.01.1993».

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Згідно з пунктом 2.6 Інструкції № 58 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м.Києва, держархівом м.Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму. Виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження (пункти 2.8, 2.9 Інструкції № 58).

Як встановлено судом та вказано вище, в записі про звільнення позивача з роботи містяться виправлення, а саме у даті звільнення та у даті відповідного наказу, на підставі якого здійснено запис: « 15.01.1995» виправлено на « 16.01.1995». Окремо про це зроблено відповідний запис «Виправленому на 16.01.1995 р. вірити», що відповідає вимогам Інструкції № 58 (а.с.37 зворот, 54).

Стосовно того, що вказаний запис про внесення виправлень в трудову книжку скріплений печаткою АТЗТ Учбово-курсовий комбінат «Хмельницькбуд», то суд звертає увагу, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах.

Наведене цілком узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, висновки якого мають враховувати суди відповідно до положень частини п`ятої статті 242 КАС України.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

В матеріалах справи наявна відповідь Головного управління статистики у Хмельницькій області від 14.09.2022, надана на адвокатський запит представника позивача, відповідно до якої підприємство «Учбово-курсовий комбінат тресту «Хмельницькбуд» м. Хмельницький» (ідентифікаційний код 04529235) значилось у Загальному класифікаторі підприємств та організацій, ведення якого здійснювалося до 1994 року.

Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 12.04.1993 №162 вказане підприємство було перереєстроване в навчально- курсовий комбінат фірми "Хмельницькбуд" із тим самим ідентифікаційним кодом 04529235. Однак у 1996 році виявлено, що органом державної реєстрації вказаному підприємству було присвоєно інший ідентифікаційний код 22773168. У квітні 1996 року код 04529235 був вилучений з ЄДРПОУ як дублюючий.

Підприємство Державний будівельний учбово-курсовий комбінат був зареєстрований під новим кодом 22773168 виконавчим комітетом міської ради 18.07.1995 та включений до ЄДРПОУ, де значиться по теперішній час (а.с.5).

За змістом відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 12.01.2023, наданої на адвокатський запит представника позивача, система персоніфікованого обліку на застрахованих осіб була впроваджена в Управлінні з 1999 року, тому інформація про нарахування заробітної плати та сплачені страхові внески за період з 1986 року по 1995 рік в базі даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутня (а.с.4).

Також листом архівного відділу Хмельницької міської ради від 25.05.2022 позивача на її заяву щодо факту роботи на курсовому комбінаті «Хмельницькбуд» у 1986-1995 роках повідомлено, що надати запитувану інформацію немає можливості, оскільки документи з кадрових питань/особового складу вищезазначеного підприємства на зберігання до архівного відділу Хмельницької міської ради не передавались (а.с.11).

Отже, можливість надати інші документи для підтвердження наявного трудового стажу в спірний період у позивача відсутня з незалежних від нього причин.

Водночас суд звертає увагу, що в силу положень статті 44 Закону № 1058-IV відповідач наділений відповідними повноваженнями щодо можливості самостійного звернення до підприємства задля перевірки відомостей про роботу особи, однак цього не зробив.

При цьому суд зазначає, що у трудовій книжці позивача у відомостях про роботу наявні відповідні записи про прийняття її на роботу та звільнення з роботи, записи оформлені належним чином, у разі необхідності засвідчені підписами та скріплені печатками установи.

Водночас виявлені територіальним органом Пенсійного фонду України недоліки у заповненні записів трудової книжки ОСОБА_1 , за правильність внесення яких працівник не відповідає, при дотриманні усіх вимог щодо порядку оформлення записів, що містять відомості про роботу (прийняття на роботу, переведення, звільнення з роботи тощо), не є підставою для не зарахування спірного періоду до стажу її роботи.

Таким чином, відповідач протиправно не зарахував спірний період до страхового стажу позивача.

Разом з тим, судом встановлено, що рішення про відмову у призначенні пенсії приймалося Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №191950015791 від 28.04.2022, проте таке рішення позивач не оскаржує, та визначила спосіб захисту через визнання протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області у призначенні пенсії ОСОБА_1 та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 28.10.2022 №3640-3829/Р-02/8-1900/22 про відмову у призначенні пенсії.

З матеріалів справи вбачається, що після відмови Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у призначенні пенсії від 28.04.2022, позивач (її представник) вживали ряд заходів для отримання додаткових документів для підтвердження спірного періоду шляхом направлення запитів до органів статистики, пенсійного фонду, архівних установ. І отримавши додаткові відомості ОСОБА_1 надала їх відповідачу з заявою про нарахування пенсії за віком (а.с.3).

Саме на цю заяву Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надіслало лист від 28.10.2022 №3640-3829/Р-02/8-1900/22, який оскаржує позивач.

Суд зауважує, що лист Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 28.10.2022 №3640-3829/Р-02/8-1900/22, яким надано відповідь на повторну заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком і повідомлено про відмову у зарахуванні спірного періоду трудової діяльності до її страхового стажу та у призначенні пенсії за віком, не є рішенням суб`єкта владних повноважень про призначення чи відмову у призначенні пенсії у розумінні пенсійного законодавства, яке може бути визнано протиправним та скасовано судом.

З огляду на вказане суд дійшов висновку, що у даному випадку слід констатувати допущення Головним управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області протиправної поведінки у вигляді дій щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до страхового стажу спірного періоду трудової діяльності, зважаючи на додатково подані документи заявницею.

Відтак, оскільки вказані дії органу Пенсійного фонду є протиправними, наявні достатні обґрунтовані підстави для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 30.07.1986 по 16.01.1995 на Комбінаті Хмельницькпромбуд.

У цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Що стосується позовної вимоги про зобов`язання призначити позивачу пенсію за віком з 28.10.2022, то суд зазначає таке.

За нормами статті 26 Закону № 1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.

Як слідує з розрахунку зарахованого відповідачем страхового стажу позивача, на час звернення за призначенням пенсії загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 20 років 3 місяці 13 днів (а.с.44 зворот, 59 зворот), про що також вказано в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 28.10.2022 (а.с.9-10). При цьому такий стаж враховано по 31.12.2021. У разі зарахування вищевказаного спірного періоду роботи позивача до страхового стажу, її страховий стаж разом із зарахованим станом на 31.12.2021 стажем становитиме менше 29 років, що є недостатнім для призначення пенсії за віком. Водночас із записів трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що вона у період з 18.02.2022 по 19.10.2022 працювала у ТФ ТОВ «Єврокомунсервіс» (а.с.39 зворот). Однак на момент звернення позивача до відповідача із заявою про призначення пенсії вказаний новий період роботи (після 31.12.2021) Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області не вивчався і у наданому відповідачем розрахунку страхового стажу відсутній (а.с.44 зворот, 59 зворот). Питання про зарахування такого періоду роботи з 18.02.2022 по 19.10.2022 у ТФ ТОВ «Єврокомунсервіс» до страхового стажу позивача може бути вирішено органом Пенсійного фонду у разі повторного розгляду заяви позивача з приводу призначення пенсії за віком.

З огляду на викладене вище, відповідно до частини другої статті 9 КАС України (якою передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень) наявні підстави для виходу за межі позовних вимог з метою ефективного захисту прав позивача та прийняття рішення про зобов`язання відповідача здійснити повторний розгляд питання про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення.

Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Оскільки позов задоволено частково, то відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 536,80 грн, сплачений відповідно до квитанції від 07.02.2023 (а.с.18).

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання відмови протиправною, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 30.07.1986 по 16.01.1995 на Комбінаті Хмельницькпромбуд.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 30.07.1986 по 16.01.1995 на Комбінаті Хмельницькпромбуд.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 536,80 грн (п`ятсот тридцять шість грн 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Майдан Волі 3, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14035769).

Повний текст рішення складений та підписаний 27 березня 2023 року.

СуддяЧепенюк О.В.