Постанова

від 22.03.2023 по справі 480/13995/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2023 р.Справа № 480/13995/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Мельнікової Л.В. , Рєзнікової С.С. ,

за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.07.2022, головуючий суддя І інстанції: Л.М. Опімах, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 07.09.22 року по справі № 480/13995/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіс Украгро"

до Головного управління ДПС у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ "Авіс Украгро" звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Сумській області, в якому просив суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області про застосування штрафних санкцій до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіс Украгро", а саме: № 785418280706 від 30.11.2021 в сумі 1000000,00 грн; № 785518280706 від 30.11.2021 в сумі 20000,00 грн; № 785618280706 від 30.11.2021 в сумі 20000,00 грн; №785818280706 від 30.11.2021 в сумі 1000000,00 грн; №785918280706 від 30.11.2021 в сумі 40000,00 грн; № 786018280706 від 30.11.2021 в сумі 20000,00 грн; № 786618280706 від 30.11.2021 в сумі 1000000,00 грн; №786818280706 від 30.11.2021 в сумі 40000,00 грн; №786718280706 від 30.11.2021 в сумі 80000,00 грн; №787018280706 від 30.11.2021 в сумі 1000000,00 грн; №787518280706 від 30.11.2021 в сумі 40000,00 грн; № 787618280706 від 30.11.2021 в сумі 40000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що Головним управлінням ДПС у Сумській області проведено чотири фактичні перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіс Украгро" за кожним місцем фактичного провадження (здійснення) діяльності, розташування господарських об`єктів, зокрема місць зберігання та/або відпуску пального. Перевірки проводились в частині здійснення функцій, визначених у сфері виробництва і обігу пального, у частині обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та реалізації пального, цільового використання пального, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками. За результатами перевірок було складено акти та винесені податкові повідомлення-рішення із застосуванням штрафних санкцій. Позивач не погоджується із висновками податкового органу про порушення позивачем абзаців 1,4,6 підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України, просить визнати прийняті податкові повідомлення-рішення протиправними та скасувати.

Крім того, на думку позивача, відповідачем неправомірно визначена кількість отриманого пального за календарний рік, зокрема, відповідачем порахована загальна кількість пального, отриманого за всіма місцями зберігання (територіями розміщення ємностей), а не по кожному окремо місцю зберігання пального (території розміщення ємностей). Незважаючи на те, що кожна з фактичних перевірок охоплювала лише одне місце зберігання пального (конкретна адреса вказана в кожному окремому наказі про проведення фактичної перевірки), підставою для висновку відповідача про необхідність реєстрації акцизного складу стала сумарна кількість придбаного пального по всіх місцях розвантаження пального позивачем (які при цьому знаходяться в різних населених пунктах за різними адресами). При цьому, кількість отриманого пального окремо за кожним місцем зберігання (по кожній окремій території) не перевищувала 1000 м. куб. (1000000 л.), що не заперечує відповідач в актах фактичних перевірок.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області про застосування штрафних санкцій до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіс Украгро", а саме: № 785418280706 від 30.11.2021 в сумі 1000000,00 грн; № 785518280706 від 30.11.2021 в сумі 20000,00 грн; № 785618280706 від 30.11.2021 в сумі 20000,00 грн; №785818280706 від 30.11.2021 в сумі 1000000,00 грн; №785918280706 від 30.11.2021 в сумі 40000,00 грн; № 786018280706 від 30.11.2021 в сумі 20000,00 грн; № 786618280706 від 30.11.2021 в сумі 1000000,00 грн; №786818280706 від 30.11.2021 в сумі 40000,00 грн; №786718280706 від 30.11.2021 в сумі 80000,00 грн; №787018280706 від 30.11.2021 в сумі 1000000,00 грн; №787518280706 від 30.11.2021 в сумі 40000,00 грн; № 787618280706 від 30.11.2021 в сумі 40000,00 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіс Украгро" 22700 грн. в рахунок відшкодування судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем ГУ ДПС у Сумській області подано апеляційну скаргу, в якій. вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 скасувати та прийняти рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ТОВ "Авіс Украгро" у період з 01.01.2020 та на час перевірки платником акцизного податку зареєстровано не було. За даними бухгалтерського обліку по рахунку 203 протягом 2020 року товариством придбано та оприбутковано 1313174,00 літрів пального, за період з 01.01.2021 по 02.11.2021 - 1095956,00 літрів. Відтак, позивач вважався розпорядником акцизного складу, та у відповідності до вимог пункту "б" абзацу 2 підпункту 230.1.1 пункту 230.1 статті 230 Кодексу зобов`язаний здійснити реєстрацію усіх складів, де зберігалось пальне. Оскільки позивач цих обов`язків не виконав, до нього застосовані штрафні санкції у відповідності до пунктів 1, 2 ст. 128 1 Податкового кодексу України.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, позивач зазначив, що відповідач в апеляційній скарзі не навів жодного правового обґрунтування сумарного підрахунку кількості пального по всіх місцях зберігання за результатами кожної перевірки, як підстави для притягнення до відповідачльності ТОВ "Авіс Украгро". Зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а апеляційна скарга є такою, що не підлягає задоволенню,

Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджено, TOB "ABIC УКРАГРО" зареєстровано як юридична особа 08.11.2004, про що внесено запис про державну реєстрацію № 10651020000001141. Основним видом господарської діяльності позивача є: 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві.

Так, Головним управлінням ДПС у Сумській області проведено чотири фактичні перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіс Украгро" за кожним місцем фактичного провадження (здійснення) діяльності, розташування господарських об`єктів, зокрема місць зберігання та/або відпуску пального. Перевірки проводились в частині здійснення функцій, визначених у сфері виробництва і обігу пального, у частині обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та реалізації пального, цільового використання пального, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками.

За результатами перевірок складено акти та винесені податкові повідомлення-рішення, а саме:

Акт фактичної перевірки № 5589/18/15/РРО/33227782 від 11.11.2021 (місце зберігання пального за адресою Сумська обл., Роменський р-н, с. Коровинці, вул. Київська, 224), на підставі якого прийняті:

- податкове повідомлення - рішення № 785418280706 від 30.11.2021, яким застосовано штрафну санкцію у сумі 1000000,00 грн. (за порушення пункту "б" абзацу шостого підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПКУ України);

- податкове повідомлення - рішення № 785518280706 від 30.11.2021, яким застосовано штрафну санкцію у сумі 20000,00 грн. (за порушення абзацу першого, четвертого, пункту "а" абзацу шостого підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПКУ України);

- податкове повідомлення - рішення № 785618280706 від 30.11.2021, яким застосовано штрафну санкцію у сумі 20000,00 грн. (за порушення абзацу першого, четвертого, пункту "а" абзацу шостого підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПКУ України).

Акт фактичної перевірки № 5590/18/15/РРО/33227782 від 11.11.2021, (місце зберігання пального за адресою Сумська обл., Роменський р-н, с. Козельне, вул. Кошового, буд. б/н) на підставі якого прийняті:

- податкове повідомлення - рішення №785818280706 від 30.11.2021, яким застосовано штрафну санкцію у сумі 1000000, 00 грн. (за порушення пункту "б" абзацу шостого підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПКУ України),

- податкове повідомлення - рішення №785918280706 від 30.11.2021, яким застосовано штрафну санкцію у сумі 40000, 00 грн. (за порушення абзацу першого, четвертого, пункту "а" абзацу шостого підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПКУ України),

- податкове повідомлення - рішення №786018280706 від 30.11.2021, яким застосовано штрафну санкцію у сумі 20000,00 грн. (за порушення абзацу першого, четвертого, пункту "а" абзацу шостого підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПКУ України).

Акт фактичної перевірки № 5592/18/15/РРО/33227782 від 11.11.2021 (місце зберігання пального за адресою Сумська обл., Сумський р-н, с. Шпилівка, вул. Центральна, 25) на підставі якого прийняті:

- податкове повідомлення - рішення № 786618280706 від 30.11.2021, яким застосовано штрафну санкцію у сумі 1000000, 00 грн. (за порушення пункту "б" абзацу шостого підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПКУ України),

- податкове повідомлення - рішення № 786818280706 від 30.11.2021, яким застосовано штрафну санкцію у сумі 40000,00 грн. (за порушення абзацу першого, четвертого, пункту "а" абзацу шостого підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПКУ України),

- податкове повідомлення - рішення № 786718280706 від 30.11.2021, яким застосовано штрафну санкцію у сумі 80000, 00 грн. (за порушення абзацу першого, четвертого, пункту "а" абзацу шостого підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПКУ України).

Акт фактичної перевірки № 5593/18/15/РРО/33227782 від 11.11.2021 (місце зберігання пального за адресою Сумська обл., Сумський р-н, с. Степне, сільськогосподарський виробничий комплекс) на підставі якого прийняті:

- податкове повідомлення - рішення № 787018280706 від 30.11.2021, яким застосовано штрафну санкцію у сумі 1000000,00 грн. (за порушення пункту "б" абзацу шостого підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПКУ України);

- податкове повідомлення - рішення № 787518280706 від 30.11.2021, яким застосовано штрафну санкцію у сумі 40000,00 грн. (за порушення абзацу першого, четвертого, пункту "а" абзацу шостого підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПКУ України),

- податкове повідомлення - рішення № 787618280706 від 30.11.2021, яким застосовано штрафну санкцію у сумі 40000, 00 грн. (за порушення абзацу першого, четвертого, пункту "а" абзацу шостого підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПКУ України.

В ході перевірок податковим органом встановлені порушення абзаців 1,4,6 підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України, які полягали у тому, що позивач як розпорядник акцизних складів не зареєстрував акцизні склади у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового та рівнеміри-лічильники рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників.

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи насмтупне.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. "б" п. 14.1.6 статті 14 Податкового кодексу України, акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Відповідно до абзацу шостого підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, не є акцизним складом: приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам. Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб`єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;

Крім того, відповідно до п. п. 14.1.6-1 п. 14.1 ст. 14 ПК України: "акцизний склад пересувний" - транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому перемішується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України. Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:

а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом "а" пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України);

б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;

в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

Згідно абзацу п`ятого п. п. 14,1.6-1 п. 14.1 ст. 14 ПК України, не є акцизним складом пересувним: транспортний засіб, що використовується суб`єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Отже, норми ПКУ визначають два окремих види акцизних складів, такі як "стаціонарні, нерухомі" (приміщення та/або територія) акцизні склади та пересувні акцизні склади (транспортні засоби).

Матеріалами справи встановлено, що товариство для здійснення господарської діяльності із зберігання пального використовувало орендовані ємності на підставі договорів оренди, а саме:

- договору оренди № 2911-ОР від 29.11.2019, укладеного між позивачем та TOB "ШПИЛІВСЬКЕ", за яким позивач прийняв у строкове платне користування, окрім іншого, резервуари сталеві горизонтальні надземні моделі: "РГСн-25" - 2 шт.; "РГСн-7" - 1 шт., "РГНс-3" -1 шт., (загальний обсяг ємностей складає 57 м. куб. та місткість резервуару бензину марки А-92 - 3 м.куб.)

- договору оренди № 29-19 від 29.11.2019, укладеного між позивачем та ТОВ "АГРОФІРМА "ДОВІРА 2008", за яким позивач прийняв у строкове платне користування паливозаправний пункт моделі "ПЗП-1-5-1-1" (для зберігання палива використовується резервуар надземний горизонтальний сталевий загальною місткістю 5 м.куб.,

- договору оренди № 29-19-К від 29.11.2019, укладеного з ТОВ "АГРОФІРМА "КОЗЕЛЬНЕ", за яким позивач прийняв у строкове платне користування резервуари сталеві горизонтальні надземні моделі: "РГСн-10" -1 шт.; "РГСн- 3" - 1 шт. (загальний обсяг ємностей складає 10 м.куб та 3 м. куб),

- договору оренди № 2911/2019 від 29.11.2019, укладеного з ТОВ "АГРОФІРМА "СТЕП", за яким позивач прийняв у строкове платне користування резервуари сталеві горизонтальні надземні моделі: "РГСн-20" - 1 шт.; "РГСн-3" - 1 шт. (загальний обсяг ємностей складає 23 м. куб.).

Також у власності позивача є спеціалізовані вантажні автомобілі - паливоцистерни та паливозаправники: автомобіль ГАЗ 3307 (тип - спеціалізований вантажний паливоцистерна), державний номер НОМЕР_1 (загальний обсяг ємності складає 4,95 м. куб.); автомобіль МАЗ 6312В 5 (тип - спеціалізований вантажний паливозаправник, державний номер НОМЕР_2 (загальний обсяг ємності складає 11,8 м. куб.); автомобіль МАЗ 6312В 5 (тип - спеціалізований вантажний паливозаправник, державний номер НОМЕР_3 (загальний обсяг ємності складає 11,8 м. куб.).

Позивач має ліцензії на право зберігання пального ( том 2 а.с.71-74).

Судовим розглядом встановлено, що позивачем частина пального розвантажувалась (отримувалась) в спеціалізовані транспортні засоби, а залишок - в стаціонарні ємності/місця зберігання відповідно до ліцензії на зберігання пального (№18100414201900128 з терміном дії з 16.12.2019 по 16.12.2024 за адресою: Сумська область, Роменьский (Недригайлівський) район, с. Козельне, вул. Кошового, б/н; №18150414201900122 з терміном дії з 11.12.2019 по 11.12.2024 за адресою: Сумська область, Роменьский (Недригайлівський) район, село Степне, с/г виробничий комплекс; №18150414201900123 з терміном дії з 11.12.2019 по 11.12.2024 за адресою: Сумська область, Сумський район, село Шпилівка, вул. Центральна, 25; №18100414201900121 з терміном дії з 11.12.2019 по 11.12.2024 за адресою: Сумська область, Роменьский (Недригайлівський) район, село Коровинці, вул. Київська, 224).

Тобто позивач - користувач території, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 куб. метрів) отримує, розвантажує та зберігає в стаціонарних ємностях (територіях) лише частину пального, отриману від постачальника. У зв`язку з цим, здійснені позивачем операції з пальним, а саме отримання, розвантаження-навантаження та зберігання пального в перевіряємому періоді регулюються різними нормами Податкового кодексу України та, виходячи з фактичних обставин та специфіки здійснення господарських операцій з пальним, не вважаються акцизними складами в розумінні Податкового кодексу.

Сукупно по всіх місцях зберігання пального (за всіма територіями/адресами, де розміщені ємності для зберігання пального) позивач не перевищив гранично допустимий обсяг пального (1000 м. куб), отриманого протягом календарного року, який зберігався в стаціонарних ємностях (обсяг отриманого пального в стаціонарні ємності склав за 2020 р. - 682816 літрів, а за період з 01.01.2021 по 02.11.2021 - 569288 літрів). Вказане підтверджено зведеними відомостями розвантаження ПММ та актами розвантаження паливно - мастильних матеріалів.

Тобто, позивач дотримався критеріїв, зазначених у п. 14.1.6 статті 14 Податкового кодексу України, оскільки не є акцизними складами приміщення та/або території, на яких позивач, як власник або користувач зберігає та використовує пальне виключно для потреб власного споживання. При цьому, у позивача відсутні акцизні склади пересувні, оскільки спеціалізовані транспортні засоби (паливоцистерни та паливозаправники) використовується позивачем лише для переміщення пального для власного споживання.

Також, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податковим органом неправомірно визначена кількість отриманого позивачем пального за календарний рік шляхом обрахунку загальної кількості пального, отриманого за всіма місцями зберігання (територіями розміщення ємностей), а не по кожному окремо місцю зберігання пального (території розміщення ємностей).

Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" під "місцем зберігання пального" розуміється місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування; під зберіганням пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Частиною 1 ст. 15 цього Закону передбачено, що оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у т. ч. іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Як визначено нормами п. п. 14.1.6. п. 14.1 ст. 14 ПК України, "акцизний склад" - це приміщення або територія на митній території України, де "розпорядник акцизного складу" провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є "акцизним складом", зокрема, приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку ІУ групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливо-роздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб "власного споживання" чи "промислової переробки" і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам; приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження- розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливо-роздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Згідно зі статтею 230 ПК України, "акцизні склади" (акцизні склади пересувні) утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.

Платники податку "розпорядники акцизних складів" зобов`язані зареєструвати: а) усі розташовані на акцизних складах витратоміри-лічильники спирту етилового у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового; б) усі акцизні склади - у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Один "акцизний склад" може бути зареєстрований виключно одним "розпорядником акцизного складу". Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

Таким чином, з аналізу вищенаведених норм податкового законодавства встановлено відсутність обов`язку суб`єкта господарювання реєструвати акцизний склад у таких випадках:

- у приміщенні чи території розташовані ємності для навантаження-розвантаження та зберігання пального, загальна ємність яких не перевищує 200 кубічних метрів;

- суб`єкт господарювання - власник або користувач такого приміщення чи території, протягом календарного року отримує пальне у розмірах, що не перевищує 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливо роздавальні колонки у місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії);

- суб`єкт господарювання використовує пальне виключно для власних потреб або промислової переробки та не здійснює операції по реалізації та зберіганню пального іншим особам.

Відповідно, статтею 128-1 ПК України встановлена відповідальність за порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах. Зокрема, відповідно до п. 1281.2 ст. 128-1 ПК України, відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000000 грн.

Відповідач дійшов висновку про порушення позивачем абзаців 1,4,6 п. п. 230.1.2 п. 230.1. ст. 230 ПК України, оскільки в перевіряємий період за 2020 р. та період з 01.01.2021 по 02.11.2021 товариством фактично отримано та оприбутковано дизельного палива у загальній кількості 1313174 літрів та 1095956 літрів відповідно сукупно на 4 складах/місцях зберігання пального за адресами: Сумська обл., Роменський р-н, с. Козельне, вул. Кошового, буд. б/н. Сумська обл., Роменський р-н, с. Коровинці, вул. Київська, 224, Сумська обл., Сумський р-н, с. Шпилівка, вул. Центральна, 25, Сумська обл., Сумський р-н, с. Степне, сільськогосподарський виробничий комплекс, проте кожна окрема перевірка охоплювала лише один з вищевказаних складів.

При цьому, акти фактичних перевірок (кожен акт по кожній з перевірок) містять відомості про кількість отриманого та оприбуткованого пального по кожному окремому складу/ місцю зберігання (як окремої території), по яким проводилися перевірки і зазначена в акті кількість отриманого позивачем пального по кожному складу не перевищує 1000 куб.м.

Також, чинне податкове законодавство не містить чіткого визначення понять "приміщення" і "територія", однак п. п. 14.1.6. п. 14.1 ст. 14 ПК України містить пряму норму, що не є "акцизним складом" приміщення або територія, "на кожній з яких" загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів.

Крім того, слід зазначити, що в формулюванні абз. 3 п. п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПК України поняття "приміщення" та "територія" розділені сполучником "або".

Як визначено пунктом 13 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" "територія" - частина земної поверхні з повітряним простором та розташованими під нею надрами у визначених межах (кордонах), що має певне географічне положення, природні та створені в результаті діяльності людей умови і ресурси. Згідно із абз. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" "територія" - сукупність земельних ділянок, які використовуються для розміщення об`єктів благоустрою населених пунктів: парків, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, шляхів, площ, майданів, набережних, прибудинкових територій, пляжів, кладовищ, рекреаційних, оздоровчих, навчальних, спортивних, історико-культурних об`єктів, об`єктів промисловості, комунально-складських та інших об`єктів у межах населеного пункту.

Пунктом 14.1.74 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що "земельна ділянка" - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами. Аналогічне визначення міститься також в Земельному кодексі України, Законі України "Про іпотеку", Законі України "Про оцінку земель".

Тобто, поняття "територія" фактично є тотожним поняттю "земельна ділянка", а тому, у розумінні п. п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПК України, під терміном "територія" розуміється термін "земельна ділянка".

Водночас, поняття "приміщення" також має ще декілька законодавчих визначень.

Так, відповідно до положень п. 1.2 "Порядку надання складським об`єктам статусу "митний склад" та позбавлення такого статусу", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №835 від 16.07.2012, "приміщення" - частина внутрішнього об`єму будівлі, обмежена будівельними елементами, з можливістю входу і виходу; "резервуар" - вмістище (наземне або підземне) для зберігання рідин, газу або сипких товарів; "складський об`єкт" - приміщення, холодильна чи морозильна камера, резервуар, критий чи відкритий майданчик.

В свою чергу, Національний стандарт N 2 "Оцінка нерухомого майна", затверджений Постановою КМУ № 1442 від 28.10.2004, розрізняє такі види приміщень: "будівлі" - земельні поліпшення, в яких розташовані приміщення, призначені для перебування людини, розміщення рухомого майна, збереження матеріальних цінностей, здійснення виробництва тощо; "приміщення" - частина внутрішнього об`єму будівлі, обмежена будівельними елементами, з можливістю входу і виходу; "вбудовані приміщення" - приміщення, що є частиною внутрішнього об`єму будівлі; "прибудовані приміщення" - приміщення, що прибудовані до основної будівлі та мають з нею хоча б одну спільну стіну; "вбудовано-прибудовані приміщення" - приміщення, частина внутрішнього об`єму яких є частиною внутрішнього об`єму основної будівлі, а інша частина - прибудованою; "споруди" земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій (дамби, тунелі, естакади, мости тощо).

Отже, вказані вище визначення термінів не відносяться до податкового законодавства, відтак їх неможливо використовувати під час визначення терміну "акцизний склад" та чи відносяться ці наявні у позивача чотири різних склади за різними поштовими адресами до одного поняття "акцизний склад", з урахуванням прямої норми визначеної законодавством - "на кожній з яких".

Відповідно до змісту актів перевірок, податковим органом в даному випадку для визначення загальної кількості отриманого та оприбуткованого TOB "ABIC УКРАГРО" пального протягом календарного року за 2020 р. та за період з 01.01.2021 по 02.11.2021, фактично було ссумовано (математично складено) кількість пального, отриманого протягом кожного року за всіма чотирьма складами (місцями зберігання).

Стосовно порушень щодо необладнання рівномірами-лічильниками акцизніх складів, слід зазначити, що оскільки позивач не є платником акцизного податку, не є розпорядником акцизного складу та не зобов`язаний реєструвати акцизні склади, то і обов`язок стосовно обладнання акцизних складів рівномірами лічильниками у нього відсутній.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процессуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 по справі № 480/13995/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя А.О. БегунцСудді Л.В. Мельнікова С.С. Рєзнікова Повний текст постанови складено 27.03.2023 року