Постанова

від 29.05.2024 по справі 480/13995/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2024 року

м. Київ

справа № 480/13995/21

адміністративне провадження № К/990/22514/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенко М.М.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіс Украгро» до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.07.2022, ухвалене у складі головуючого судді Опімах Л.М., та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2023, прийняту у складі колегії суддів: Бегунца А.О. (головуючий), Мельнікової Л.В., Рєзнікової С.С.

у с та н о в и в:

І. Суть спору

1. Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Авіс Украгро" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області (далі - ГУ ДПС у Сумській області), в якому просило суд скасувати визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій до ТОВ "Авіс Украгро", а саме: № 785418280706 від 30.11.2021 в сумі 1000000,00 грн; № 785518280706 від 30.11.2021 в сумі 20000,00 грн; № 785618280706 від 30.11.2021 в сумі 20000,00 грн; №785818280706 від 30.11.2021 в сумі 1000000,00 грн; №785918280706 від 30.11.2021 в сумі 40000,00 грн; № 786018280706 від 30.11.2021 в сумі 20000,00 грн; № 786618280706 від 30.11.2021 в сумі 1000000,00 грн; №786818280706 від 30.11.2021 в сумі 40000,00 грн; №786718280706 від 30.11.2021 в сумі 80000,00 грн; №787018280706 від 30.11.2021 в сумі 1000000,00 грн; №787518280706 від 30.11.2021 в сумі 40000,00 грн; № 787618280706 від 30.11.2021 в сумі 40000,00 грн.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ним дотримано критеріїв, зазначених у п. 14.1.6 статті 14 Податкового кодексу України, приміщення та/або території, на яких позивач, як власник або користувач зберігає та використовує пальне виключно для потреб власного споживання не є акцизними складами. Крім того, у позивача відсутні акцизні склади пересувні, оскільки спеціалізовані транспортні засоби (паливоцистерни та паливозаправники) використовуються позивачем виключно для переміщення пального для власного споживання, що не заперечує і відповідач в актах фактичних перевірок. Відтак, і обов`язок реєструвати зазначені об`єкти в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового та витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі у позивача відсутній.

3. На думку позивача, відповідачем неправомірно визначена кількість отриманого пального за календарний рік, зокрем, відповідачем порахована загальна кількість пального, отриманого за всіма місцями зберігання (територіями розміщення ємностей), а не по кожному окремо місцю зберігання пального (території розміщення ємностей). Незважаючи на те, що кожна з фактичних перевірок охоплювала лише одне місце зберігання пального (конкретна адреса вказана в кожному окремому наказі про проведення фактичної перевірки), підставою для висновку відповідача про необхідність реєстрації акцизного складу стала сумарна кількість придбаного пального по всіх місцях розвантаження пального позивачем (які при цьому знаходяться в різних населених пунктах за різними адресами). При цьому, кількість отриманого пального окремо за кожним місцем зберігання (по кожній окремій території) не перевищувала 1000 м. куб. (1 000 000 л.), що не заперечує відповідач в актах фактичних перевірок.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. Судами попередніх інстанцій установлено, що TOB «Авіс Украгро» зареєстровано як юридична особа 08.11.2004, про що внесено запис про державну реєстрацію № 10651020000001141. Основним видом господарської діяльності позивача є: 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві.

5. ГУ ДПС у Сумській області проведено чотири фактичні перевірки ТОВ "Авіс Украгро" за кожним місцем фактичного провадження (здійснення) діяльності, розташування господарських об`єктів, зокрема місць зберігання та/або відпуску пального. Перевірки проводились в частині здійснення функцій, визначених у сфері виробництва і обігу пального, у частині обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та реалізації пального, цільового використання пального, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками.

6. За результатами перевірок складено акти та винесені податкові повідомлення-рішення, а саме:

7. Акт фактичної перевірки № 5589/18/15/РРО/33227782 від 11.11.2021 (місце зберігання пального за адресою Сумська обл., Роменський р-н, с. Коровинці, вул. Київська, 224), на підставі якого прийняті:

8. - податкове повідомлення - рішення № 785418280706 від 30.11.2021, яким застосовано штрафну санкцію у сумі 1000000,00 грн. (за порушення пункту "б" абзацу шостого підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПКУ України);

9. - податкове повідомлення - рішення № 785518280706 від 30.11.2021, яким застосовано штрафну санкцію у сумі 20000,00 грн. (за порушення абзацу першого, четвертого, пункту "а" абзацу шостого підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПКУ України);

10. - податкове повідомлення - рішення № 785618280706 від 30.11.2021, яким застосовано штрафну санкцію у сумі 20000,00 грн. (за порушення абзацу першого, четвертого, пункту "а" абзацу шостого підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПКУ України).

11. Акт фактичної перевірки № 5590/18/15/РРО/33227782 від 11.11.2021, (місце зберігання пального за адресою Сумська обл., Роменський р-н, с. Козельне, вул. Кошового, буд. б/н) на підставі якого прийняті:

12. - податкове повідомлення - рішення №785818280706 від 30.11.2021, яким застосовано штрафну санкцію у сумі 1000000, 00 грн. (за порушення пункту "б" абзацу шостого підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПКУ України),

13. - податкове повідомлення - рішення №785918280706 від 30.11.2021, яким застосовано штрафну санкцію у сумі 40000, 00 грн. (за порушення абзацу першого, четвертого, пункту "а" абзацу шостого підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПКУ України),

14. - податкове повідомлення - рішення №786018280706 від 30.11.2021, яким застосовано штрафну санкцію у сумі 20000,00 грн. (за порушення абзацу першого, четвертого, пункту "а" абзацу шостого підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПКУ України).

15. Акт фактичної перевірки № 5592/18/15/РРО/33227782 від 11.11.2021 (місце зберігання пального за адресою Сумська обл., Сумський р-н, с. Шпилівка, вул. Центральна, 25) на підставі якого прийняті:

16. - податкове повідомлення - рішення № 786618280706 від 30.11.2021, яким застосовано штрафну санкцію у сумі 1000000, 00 грн. (за порушення пункту "б" абзацу шостого підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПКУ України),

17. - податкове повідомлення - рішення № 786818280706 від 30.11.2021, яким застосовано штрафну санкцію у сумі 40000,00 грн. (за порушення абзацу першого, четвертого, пункту "а" абзацу шостого підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПКУ України),

18. - податкове повідомлення - рішення № 786718280706 від 30.11.2021, яким застосовано штрафну санкцію у сумі 80000, 00 грн. (за порушення абзацу першого, четвертого, пункту "а" абзацу шостого підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України).

19. Акт фактичної перевірки № 5593/18/15/РРО/33227782 від 11.11.2021 (місце зберігання пального за адресою Сумська обл., Сумський р-н, с. Степне, сільськогосподарський виробничий комплекс) на підставі якого прийняті:

20. - податкове повідомлення - рішення № 787018280706 від 30.11.2021, яким застосовано штрафну санкцію у сумі 1000000,00 грн. (за порушення пункту "б" абзацу шостого підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПКУ України);

21. - податкове повідомлення - рішення № 787518280706 від 30.11.2021, яким застосовано штрафну санкцію у сумі 40000,00 грн. (за порушення абзацу першого, четвертого, пункту "а" абзацу шостого підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПКУ України),

22. - податкове повідомлення - рішення № 787618280706 від 30.11.2021, яким застосовано штрафну санкцію у сумі 40000, 00 грн. (за порушення абзацу першого, четвертого, пункту "а" абзацу шостого підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПКУ України.

23. У ході перевірок податковим органом встановлені порушення абзаців 1,4,6 підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України, які полягали у тому, що позивач як розпорядник акцизних складів не зареєстрував акцизні склади у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового та рівнеміри-лічильники рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників.

24. Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

25. Сумський окружний адміністративний суд рішенням від 26.07.2022, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2023, позов задовольнив повністю.

26. Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що податковий орган неправомірно визначив кількість отриманого позивачем пального за календарний рік шляхом обрахунку загальної кількості пального, отриманого за всіма місяцями зберігання (територіями розміщення ємностей), а не по кожному окремому місцюзберігання пального (територіями розміщення ємностей).

27. Висновки судів попередніх інстанцій ґрунтуються на тому, що оскільки у позивача пальне зберігається у декількох приміщеннях та/або територіях, то загальна місткість ємностей для зберігання пального визначається окремо по кожному приміщенню або території.

IV. Касаційне оскарження

28. У касаційні скарзі представник відповідача, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить скасувати їх рішення, прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

29. Як підставу касаційного оскарження відповідач указав пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

30. У відзиві на касаційну скаргу представник позивача вказує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують.

VІ. Оцінка Верховного Суду

31. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності застосування до позивача штрафних санкцій у зв`язку із порушенням абзаців 1,4,6 підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України, які полягали у тому, що позивач як розпорядник акцизних складів не зареєстрував акцизні склади у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового та рівнеміри-лічильники рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників.

32. Відповідно до абзаців першого - третього підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України акцизний склад - це: а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів; б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

33. Цією ж нормою (абзац шостий) встановлено, що не є акцизним складом, зокрема, приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

34. Отже, передбачений цією нормою виняток застосовується при сукупності умов, а саме: (1) загальна місткість розташованих на території (в приміщенні) ємностей не перевищує 200 кубічних метрів; (2) суб`єкт господарювання (власник або користувач такого приміщення або території) отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів; (3) пальне використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і суб`єкт господарювання не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

35. Відсутність однієї з наведених умов виключає можливість визнання відповідної території/приміщення не акцизним складом. Відповідно, у випадку, якщо протягом календарного року суб`єкт господарювання отримує пальне в обсягах, що перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), він зобов`язаний до часу, коли буде здійснена господарська операція, в результаті якої виникнуть обставини, які зумовлять обов`язок реєстрації акцизного складу, зареєструвати останній. Тобто, саме з моменту, коли платник податків вже достеменно знає, що відпадає хоча б одна з обов`язкових умов, передбачена абзацом шостим підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, він зобов`язаний здійснити реєстрацію акцизного складу.

36. З аналізу наведеного вбачається відсутність обов`язку суб`єкта господарювання реєструвати акцизний склад у разі відповідності окремим критеріям:

- у приміщенні чи території розташовані ємності для навантаження-розвантаження та зберігання пального, загальна ємність яких не перевищує 200 кубічних метрів;

- суб`єкт господарювання - власник або користувач такого приміщення чи території, протягом календарного року отримує пальне у розмірах, що не перевищує 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливо роздавальні колонки у місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії);

- суб`єкт господарювання використовує пальне виключно для власних потреб або промислової переробки та не здійснює операції по реалізації та зберіганню пального іншим особам.

37. Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що ТОВ «Авіс Украгро» не є платником акцизного податку, не є розпорядником акцизного складу, не зобов`язаний реєструвати акцизні склади та не має обов`язку обладнувати акцизні склади рівномірами лічильниками.

38. Суди попередніх інстанцій установили, що позивач для здійснення господарської діяльності із зберігання пального використовує орендовані ємності на підставі договорів оренди та має у власності спеціалізовані вантажні автомобілі (паливоцистерни та паливозаправники). Частина пального розвантажувалась (отримувалась) в спеціалізовані транспортні засоби, а залишок - в стаціонарні ємності/місця зберігання відповідно до ліцензії на зберігання пального.

39. Разом з тим, суди не дослідили загальну місткість ємностей, які використовуються для навантаження-розвантаження і зберігання пального на кожній території зберігання пального за адресами: Сумська область, Роменьский (Недригайлівський) район, с. Козельне, вул. Кошового, б/н; Сумська область, Роменьский (Недригайлівський) район, село Степне, с/г виробничий комплекс; Сумська область, Сумський район, село Шпилівка, вул. Центральна, 25; Сумська область, Роменьский (Недригайлівський) район, село Коровинці, вул. Київська, 224.

40. Також судами не з`ясовано для яких потреб позивач використовує наявне у нього пальне.

41. Отже, в порушення принципу офіційного з`ясування обставин у справі, ухвалюючи рішення про задоволення позову, суди першої та апеляційної інстанцій не встановили істотні умови, що позбавляють позивача статусу платника акцизного податку.

42. Виходячи із меж перегляду справи судом касаційної інстанції, установлених частинами першою, другою статті 341 КАС України, Верховний Суд, як суд права, не наділений повноваженнями на встановлення обставин у справі, без яких правильне вирішення спору неможливе.

43. За приписами частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

44. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

45. У зв`язку з наведеним Суд визнає, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, не встановили фактичні обставини, що мають значення для справи, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

46. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у цій справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

47. Отже, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційну скаргу необхідно задовольнити, оскаржувані судові рішення - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

VI. Судові витрати

48. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Касаційну Головного управління Державної податкової служби у Сумській області - задовольнити частково.

2. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26 липня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2023 року у справі №480/13995/21 - скасувати, справу направити на новий розгляд до Сумського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко