Постанова

від 21.03.2023 по справі 280/741/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 березня 2023 року м. Дніпросправа № 280/741/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Дежпраці у Запорізькій області,

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2022 року (головуючий суддя Калашник Ю.В.)

у справі № 280/741/22

за позовом Головного управління Держпраці у Запорізькій області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІС»,

про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Держпраці у Запорізькій області звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІС», в якому просило застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІС», а саме: зупинити експлуатацію електроустановок напругою до та понад 1000 В, а саме КТП 53/832, 54/418, 54/461; зупинити виконання робіт: роботи без проведення навчання, інструктажів та перевірки знань з питань охорони праці працівникам підприємства; роботи в електроустановках напругою до та понад 1000 В.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної перевірки позивачем встановлено порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, які створюють загрозу життю та здоров`ю працюючих ТОВ «БУДСЕРВІС», у зв`язку з чим наявні підстави для зупинення експлуатації електроустановках напругою до та понад 1000 В та зупинення виконання робіт без проведення навчання, інструктажів та перевірки знань з питань охорони праці працівникам підприємства; роботи в електроустановках напругою до та понад 1000 В.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2022 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції з огляду на те, що позивач звернувся з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду без подання доказів того, що наразі порушення не усунуті та зважаючи на обов`язок позивача довести свою позицію, дійшов висновку про не доведеність з боку позивача факту невиконання відповідачем припису.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Позивач зазначає, що виявлені перевіркою порушення за об`єктивним критерієм є такими, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, оскільки стосуються охорони праці працівників підприємства. Крім того, виявлені порушення у встановлений відповідачем строк не усунуті, у зв`язку з чим, відповідач на підставі ч.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V звернувся з відповідним позовом до суду.

Представники сторін у судове засідання не з`явились, про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином, зокрема, відповідач - передбаченими Кодексом адміністративного судочинства України засобами, в тому числі в порядку ст.130 КАС України через оголошення на веб-порталі судової влади України (враховуючи, що наразі місцезнаходження відповідача смт. Кирилівка, Якимівського району, Запорізька область є тимчасово окупованою територією внаслідок збройної агресії російської федерації проти України).

В ході розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції ухвалою від 09.03.2023 витребував у позивача докази наявності порушень з боку відповідача станом на день звернення до суду та теперішній час.

Позивач подав письмові пояснення про відсутність таких доказів, просить розглядати справу за наявними у справі документами, без участі представника позивача.

Також позивачем подано письмове клопотання про заміну сторони позивача, а саме: Головне управління Держпраці у Запорізькій області на - Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці.

Клопотання мотивоване тим, що повноваження та функції Головного управління Держпраці у Запорізькій області за постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 14 передані Південно-Східному міжрегіональному управлінню Державної служби України з питань праці.

Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Стосовно заявленого скаржником клопотання про здійснення процесуального правонаступництва суд встановив таке.

Відповідно до ст.52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Позивачем у цій справі визначене Головного управління Держпраці у Запорізькій області територіальний орган Державної служби України з питань праці - центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 12 січня 2022 року № 14 «Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці», якою вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань праці, зокрема, Головне управління Держпраці у Запорізькій області, та утворити як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці.

Підпунктом 1 пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 14 установлено, що територіальні органи Державної служби з питань праці, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до завершення здійснення заходів, пов`язаних з утворенням міжрегіональних територіальних органів Державної служби з питань праці і прийняттям рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною службою з питань праці після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, що утворені згідно з пунктом 2 цієї постанови, затвердження положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.

Відповідно до пп.3 п.3 цієї Постанови № 14 міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, що утворюються згідно з пунктом 2 цієї постанови, виконують завдання і функції територіальних органів Державної служби з питань праці, які ліквідуються згідно з пунктом 1, а саме: Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці - завдання і функції Управління Держпраці у Кіровоградській області, Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, Головного управління Держпраці у Запорізькій області.

Державною службою України з питань праці виданий наказ № 232 від 02.12.2022 «Про можливість забезпечення повноважень та виконання функцій», згідно якому Державна служба України з питань праці погодилась із пропозицією Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці щодо можливості забезпечення Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби України з питань праці повноважень та виконання функцій, визначених Положенням про Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, затвердженим наказом Державною службою України з питань праці від 23.09.2022 № 167, з 05.12.2022.

У зв`язку з цим Державною службою України з питань праці наказано припинити здійснення повноважень та виконання функцій Головному управлінню Держпраці у Запорізькій області з 05.12.2022.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за кодом 44729283 зареєстроване Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці 27.09.2022.

Таким чином, діяльність та адміністративна компетенція юридичної особи Головного управління Держпраці у Запорізькій області як суб`єкта владних повноважень припинилася, а її функцій і повноваження перейшли до іншого суб`єкта владних повноважень - Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, яке є її правонаступником у спірних правовідносинах.

Наведене вище є підставою для здійснення процесуального правонаступництва в цій справі, а саме: заміни позивача Головного управління Держпраці у Запорізькій області її правонаступником Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці, отже заявлене скаржником клопотання підлягає задоволенню.

По суті поданої апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, у період з 29.07.2021 по 04.08.2021 відповідно до наказу від 17.06.2021 № 1289, направлення від 17.06.2021 №266 та повідомлення від 04.06.2021 №08/02.1-14/6010, співробітниками Головного управління Держпраці у Запорізькій області проведено планову перевірку дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки суб`єкта господарювання ТОВ «БУДСЕРВІС», що знаходиться за адресою: вул. Калініна, буд. 262/2, смт. Кирилівка, Якимівського району, Запорізька область, 72563, за результатами якої складено акт від 04.08.2021 №266.

Під час проведення планової перевірки виявлено порушення нормативно-правових актів з охорони праці, які створюють загрозу життю та здоров`ю працюючих, зокрема:

1.В частині експлуатації машин, механізмів та устаткування:

Не проведено опосвідчення безпечного стану електрообладнання до та понад 1000В (КТП 53/832, 54/418, 54/461), що є порушенням пункту 8.1 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.1998 №4, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10.02.1998 №93/2533, (НПАОП 40.1-1.21-98);

Директор ОСОБА_1 не забезпечив проведення профілактичних випробувань та вимірювань електроустановок до та понад 1000 В, а саме: КТП 53/832. 54/418, 54/461, РЩ тощо, що є порушенням пункту 1.3.1 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, (НПАОП 40.1-1.21-98);

Роботодавець не набув права на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме: устаткування напругою понад 1000 В (КТП 53/832, 54/418, 54/461), що зазначені у групі А п 8 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107 із змінами, що є порушенням група А п 8 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107 (із змінами);

Енергослужба не в повному обсязі скомплектована засобами захисту (відсутні: УВН-2шт, УНН-2шт, діелектричні рукавиці, переносні заземлення тощо), що є порушенням пункту 4.2.9, пр.2 Правила експлуатації електрозахистних засобів, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політиці України 05.06.2001 № 253, (НПАОП 40.1-1.07-01).

2.В частині виконання робіт:

Директор ОСОБА_1 та генеральний директор ОСОБА_2 не пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці, що є порушенням пункту 5.1 додаток 3 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці 26.01.05 №15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.05 за №231/10511, (НПАОП 0.00-4.12-05);

Працівники підприємства: бухгалтер ОСОБА_3 , менеджер ОСОБА_4 , слюсар-сантехник ОСОБА_5 , охоронники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 не пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці, що є порушенням пункту 3.1 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, (НПАОП 0.00-4.12-05);

Працівники: бухгалтер ОСОБА_3 , менеджер ОСОБА_4 , слюсар-сантехник ОСОБА_5 , охоронники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , під час прийняття на роботу та періодично, не проходять на підприємстві інструктажі з питань охорони праці, надання домедичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, що є порушенням пункту 6.1 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, (НПАОП 0.00-4.12-05);

Роботодавець не набув права на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці, що зазначені у групі Б додатка 2 п 3 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затв. ПКМУ № 1107 від 26.10.2011 на роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра, що є порушенням групи Б додатка 2 п 3 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затв. ПКМУ № 1107 від 26.10.2011 (із змінами).

За результатами перевірки, відповідачем складено припис №266 від 04.08.2021, яким позивача зобов`язано у встановлені терміни «негайно», 04.09.2021 та 04.11.2021 усунути виявлені порушення.

Примірник акту перевірки та припису 04.08.2021 вручені директору ТОВ«БУДСЕРВІС» ОСОБА_1 та підписані ним без зауважень.

Вважаючи, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей, позивач як територіальний орган Держпраці 17.01.2022 звернувся до суду з цим позовом про застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), які можуть бути застосовані виключно за рішенням суду.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову, зазначає таке.

Згідно ст.13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов`язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров`я виробничих факторів;

розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;

здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;

організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V.

Абзацом 2 статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду (ч. 5 ст.4 Закону № 877-V).

Відповідно до ч.7 ст.7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до ст.39 Закону України «Про охорону праці» посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право, зокрема, забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

З огляду на наведені положення Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Закону України «Про охорону праці», підставою для звернення з позовом до суду про застосування заходів реагування є виявлення органом нагляду (контролю) порушення вимог законодавства, про що зазначається в акті перевірки.

Звертаючись до суду з позовом, Головного управління Дежпраці у Запорізькій області мотивувало вимоги зупинити експлуатацію електроустановках напругою до та понад 1000 В, а саме КТП 53/832, 54/418, 54/461; зупинити виконання робіт: роботи без проведення навчання, інструктажів та перевірки знань з питань охорони праці працівникам підприємства; роботи в електроустановках напругою до та понад 1000 В, тим, що виявлені та зафіксовані в акті планової перевірки від 04.08.2021 №266 порушення є такими, що створюють загрозу життю чи здоров`ю працюючих.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у виданому позивачем приписі №266 від 04.08.2021 встановлювався термін усунення порушень - 04.09.2021 та 04.11.2021, по деяких порушеннях термін усунення вказано у приписі «негайно», разом з тим, позивачем не подано доказів проведення позапланової перевірки виконання відповідачем припису №266 від 04.08.2021, а також не подано доказів того, що порушення залишились не усуненими.

В той же час і відповідачем не надано доказів усунення порушень, які стали підставою для звернення позивача із позовом до суду.

Стосовно доводів суду першої інстанції про неподання позивачем доказів проведення позапланової перевірки виконання відповідачем припису №266 від 04.08.2021 суд апеляційної інстанції не погоджується з судом першої інстанції, що відсутність таких доказів впливає на результати розгляду справи.

Відповідно до ч.8 ст.7 Закону № 877-V припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Частиною дев`ятою статті 4 Закону №877-V встановлено, що невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб`єкта господарювання згідно із законом.

Наведеними вище нормами Закону №877-V передбачений вичерпний перелік заходів реагування, які застосовуються за рішенням суду, ухваленого за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю), а саме: 1) повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) продукції; 2) повне або часткове зупинення реалізації продукції; 3) повне або часткове зупинення виконання робіт; 4) повне або часткове зупинення надання послуг.

При цьому, вищенаведеними нормами передбачено право органу державного нагляду (контролю), у разі необхідності вжиття інших заходів реагування, протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) скласти припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що винесення припису та звернення до суду із позовом щодо повного або часткового припинення виробництва, зупинення виконання робіт - це два різних засоби реагування органу державного нагляду, які застосовуються окремо.

В той же час суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що визначений позивачем захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації електроустановок напругою до та понад 1000 В і зупинення виконання робіт є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Форма такого захисту повинна бути розумною, не порушувати прав відповідача і не повинна перешкоджати власнику (користувачу) вживати заходів до усунення виявлених порушень.

При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону № 877-V), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №816/1349/16 та від 28.05.2019 у справі №820/4764/16.

Отже, суд першої інстанції правильно вказав, що в адміністративних справах щодо застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) суд має встановити наявність підстав для застосування таких заходів на момент постановлення судового рішення, зокрема, наявність не усунутих суб`єктом господарювання порушень вимог законодавства, які дійсно створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Позивач, в свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Отже суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції, що без подання доказів того, що наразі порушення не усунуті, зважаючи на обов`язок позивача довести свою позицію, позовні вимоги задоволені бути не можуть.

При прийнятті рішення суд апеляційної інстанції з`ясовує як обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, так і обставини, які існують на час ухвалення судового рішення за наслідками перегляду рішення суду першої інстанції, враховуючи, зокрема, те, що в даному випадку з дати складення позивачем акту перевірки від 04.08.2021 №266, яким зафіксовані виявлені під час планової перевірки порушення нормативно-правових актів з охорони праці, минув певний час, протягом якого могли статися зміни в господарській діяльності відповідача.

Встановлені у справі під час розгляду апеляційної скарги обставини не дають підстав для висновку про скасування рішення суду першої інстанції і застосування до відповідача заходів реагування з огляду на те, що позивачем відповідні докази на підтвердження його вимог подані не були, в тому числі на вимогу суду.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області (правонаступник Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці) залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2022 року у справі № 280/741/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяІ.Ю. Добродняк

суддяН.А. Бишевська

суддяЯ.В. Семененко