Постанова

від 21.11.2023 по справі 280/741/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 280/741/22

адміністративне провадження № К/990/15606/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Тацій Л.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., -

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (яке є правонаступником Головного управління Держпраці у Запорізькій області; далі - управління Держпраці) на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2022 року (прийняте судом у складі судді Калашник Ю.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2023 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Добродняк І.Ю., суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.) у справі за позовом Головного управління Держпраці у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «БУДСЕРВІС» про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2022 року управління Держпраці звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до ТОВ «БУДСЕРВІС», а саме:

- зупинити експлуатацію електроустановок напругою до та понад 1000 В, а саме КТП 53/832, 54/418, 54/461;

- зупинити виконання робіт: роботи без проведення навчання, інструктажів та перевірки знань з питань охорони праці працівникам підприємства; роботи в електроустановках напругою до та понад 1000 В.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної перевірки позивачем встановлено порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, які створюють загрозу життю та здоров`ю працюючих ТОВ «БУДСЕРВІС», у зв`язку з чим наявні підстави для зупинення експлуатації електроустановках напругою до та понад 1000 В та зупинення виконання робіт без проведення навчання, інструктажів та перевірки знань з питань охорони праці працівникам підприємства; роботи в електроустановках напругою до та понад 1000 В.

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 01 серпня 2022 року в задоволенні позову відмовив.

Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 21 березня 2023 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що у виданому позивачем приписі №266 від 04.08.2021 встановлювався термін усунення порушень - 04.09.2021 та 04.11.2021, по деяких порушеннях термін усунення вказано у приписі «негайно», разом із тим, позивачем не подано доказів проведення позапланової перевірки виконання відповідачем припису № 266 від 04.08.2021, а також не подано доказів того, що порушення залишились не усуненими.

В той же час і відповідачем не надано доказів усунення порушень, які стали підставою для звернення позивача із позовом до суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

01 травня 2023 року управління Держпраці звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить постановлені у цій справі судові рішення скасувати та прийняти нове рішення - про задоволення позову.

У скарзі посилається на те, що позапланова перевірка виконання відповідачем припису від 04.08.2021 № 266 позивачем не здійснювалася, у зв`язку із тим, що останній термін усунення порушень даного припису встановлювався 04.11.2021.

24.02.2022 на території України введено воєнний стан.

17.03.2022 набрала чинності постанова Кабінету міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» відповідно до якої припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».

Станом на 15.12.2021 (дата подання позову) та на дату надання відповіді на ухвалу суду відповідач про усунення порушень зазначених в акті від 04.08.2021 № 266, що стали підставою для звернення до суду з позовною заявою, не повідомляв.

Водночас, існування (неусунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.

Посилається на те, що зазначене кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 26.06.2018 у справі № 823/589/16.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2023 визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя - Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., скаргу передано судді доповідачу.

Верховний Суд ухвалою від 18.05.2023 відкрив касаційне провадження.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

У період з 29.07.2021 по 04.08.2021 відповідно до наказу від 17.06.2021 № 1289, направлення від 17.06.2021 №266 та повідомлення від 04.06.2021 №08/02.1-14/6010, співробітниками Головного управління Держпраці у Запорізькій області проведено планову перевірку дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки суб`єкта господарювання ТОВ «БУДСЕРВІС», що знаходиться за адресою: вул. Калініна, буд. 262/2, смт. Кирилівка, Якимівського району, Запорізька область, 72563, за результатами якої складено акт від 04.08.2021 №266.

Під час проведення планової перевірки виявлено порушення нормативно-правових актів з охорони праці, які створюють загрозу життю та здоров`ю працюючих, зокрема:

1. В частині експлуатації машин, механізмів та устаткування:

Не проведено опосвідчення безпечного стану електрообладнання до та понад 1000В (КТП 53/832, 54/418, 54/461), що є порушенням пункту 8.1 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.1998 №4, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10.02.1998 №93/2533, (НПАОП 40.1-1.21-98);

Директор ОСОБА_1 не забезпечив проведення профілактичних випробувань та вимірювань електроустановок до та понад 1000 В, а саме: КТП 53/832. 54/418, 54/461, РЩ тощо, що є порушенням пункту 1.3.1 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, (НПАОП 40.1-1.21-98);

Роботодавець не набув права на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме: устаткування напругою понад 1000 В (КТП 53/832, 54/418, 54/461), що зазначені у групі А п 8 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107 із змінами, що є порушенням група А п 8 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107 (із змінами);

Енергослужба не в повному обсязі скомплектована засобами захисту (відсутні: УВН-2шт, УНН-2шт, діелектричні рукавиці, переносні заземлення тощо), що є порушенням пункту 4.2.9, пр.2 Правила експлуатації електрозахистних засобів, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політиці України 05.06.2001 № 253, (НПАОП 40.1-1.07-01).

2. В частині виконання робіт:

Директор ОСОБА_1 та генеральний директор ОСОБА_2 не пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці, що є порушенням пункту 5.1 додаток 3 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці 26.01.05 №15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.05 за №231/10511, (НПАОП 0.00-4.12-05);

Працівники підприємства: бухгалтер ОСОБА_3 , менеджер ОСОБА_4 , слюсар-сантехник ОСОБА_5 , охоронники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 не пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці, що є порушенням пункту 3.1 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, (НПАОП 0.00-4.12-05);

Працівники: бухгалтер ОСОБА_3 , менеджер ОСОБА_4 , слюсар-сантехник ОСОБА_5 , охоронники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , під час прийняття на роботу та періодично, не проходять на підприємстві інструктажі з питань охорони праці, надання домедичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, що є порушенням пункту 6.1 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, (НПАОП 0.00-4.12-05);

Роботодавець не набув права на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці, що зазначені у групі Б додатка 2 п 3 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1107 від 26.10.2011 на роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра, що є порушенням групи Б додатка 2 п 3 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1107 від 26.10.2011 (із змінами).

За результатами перевірки, відповідачем складено припис №266 від 04.08.2021, яким позивача зобов`язано у встановлені терміни «негайно», 04.09.2021 та 04.11.2021 усунути виявлені порушення.

Примірник акта перевірки та припису 04.08.2021 вручені директору ТОВ «БУДСЕРВІС» ОСОБА_1 та підписані ним без зауважень.

Вважаючи, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей, позивач як територіальний орган Держпраці 17.01.2022 звернувся до суду з цим позовом про застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), які можуть бути застосовані виключно за рішенням суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов`язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров`я виробничих факторів;

розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;

здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;

організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 877-V.

Абзацом 2 статті 1 Закону № 877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду (частина п`ята статті 4 Закону № 877-V).

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до статті 39 Закону України «Про охорону праці» посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право, зокрема, забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

З огляду на наведені положення Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Закону України «Про охорону праці», підставою для звернення з позовом до суду про застосування заходів реагування є виявлення органом нагляду (контролю) порушення вимог законодавства, про що зазначається в акті перевірки.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, управління Держпраці, звертаючись до суду з позовом, мотивувало вимоги зупинення експлуатації електроустановок напругою до та понад 1000 В, а саме КТП 53/832, 54/418, 54/461; зупинення виконання робіт: роботи без проведення навчання, інструктажів та перевірки знань з питань охорони праці працівникам підприємства; роботи в електроустановках напругою до та понад 1000 В, тим, що виявлені та зафіксовані в акті планової перевірки від 04.08.2021 №266 порушення є такими, що створюють загрозу життю чи здоров`ю працюючих.

Відповідно до частини восьмої статті 7 Закону № 877-V припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Частиною дев`ятою статті 4 Закону № 877-V встановлено, що невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб`єкта господарювання згідно із законом.

Наведеними вище нормами Закону № 877-V передбачений вичерпний перелік заходів реагування, які застосовуються за рішенням суду, ухваленого за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю), а саме: 1) повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) продукції; 2) повне або часткове зупинення реалізації продукції; 3) повне або часткове зупинення виконання робіт; 4) повне або часткове зупинення надання послуг.

При цьому, вищенаведеними нормами передбачено право органу державного нагляду (контролю), у разі необхідності вжиття інших заходів реагування, протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) скласти припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що винесення припису та звернення до суду із позовом щодо повного або часткового припинення виробництва, зупинення виконання робіт - це два різних засоби реагування органу державного нагляду, які застосовуються окремо.

Водночас визначений позивачем захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації електроустановок напругою до та понад 1000 В і зупинення виконання робіт є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Форма такого захисту повинна бути розумною, не порушувати прав відповідача і не повинна перешкоджати власнику (користувачу) вживати заходів до усунення виявлених порушень.

При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону № 877-V), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 816/1349/16 та від 28.05.2019 у справі № 820/4764/16.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій правильно вказали, що в адміністративних справах щодо застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) суд має встановити наявність підстав для застосування таких заходів на момент постановлення судового рішення, зокрема, наявність неусунутих суб`єктом господарювання порушень вимог законодавства, які дійсно створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Позивач, в свою чергу, відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Отже, правильним є висновок судів про те, що без подання доказів того, що наразі порушення не усунуті, зважаючи на обов`язок позивача довести свою позицію, позовні вимоги задоволені бути не можуть.

Слід також зазначити, що при прийнятті рішення суд апеляційної інстанції з`ясовував як обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, так і обставини, які існують на час ухвалення судового рішення за наслідками перегляду рішення суду першої інстанції, та врахував, зокрема, те, що в даному випадку з дати складення позивачем акта перевірки від 04.08.2021 № 266, яким зафіксовані виявлені під час планової перевірки порушення нормативно-правових актів з охорони праці, минув певний час, протягом якого могли статися зміни в господарській діяльності відповідача.

При цьому, як зазначив суд апеляційної інстанції, встановлені у справі під час розгляду апеляційної скарги обставини не дають підстав для висновку про скасування рішення суду першої інстанції і застосування до відповідача заходів реагування з огляду на те, що позивачем відповідні докази на підтвердження його вимог подані не були, в тому числі на вимогу суду.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно з`ясували обставини в справі, належним чином дослідили докази, надали їм відповідну оцінку та дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Посилання у касаційній скарзі на постанову Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 823/589/16 є безпідставним, оскільки у цій справі касаційний суд виходив із того, що в матеріалах справи міститься Акт від 14 вересня 2016 року № 208, складений позивачем за результатами проведення позапланової перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, з якого вбачається про часткове усунення виявлених контролюючим органом порушень. Це, на думку колегії суддів свідчить про добросовісність намірів Заводу щодо проведення ним роботи по усуненню порушень та вжиття відповідних заходів. Разом із цим, на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не було надано. А ті порушення, які залишались, продовжували створювати загрозу життю та здоров`ю людей, тому у судів першої та апеляційної інстанції не було підстав для скасування зазначених заходів реагування.

Водночас у справі, що розглядається, а ні у суді першої, а ні у суді апеляційної інстанцій не встановлено чи неусунено/усунено порушення, встановлені контролюючим органом в акті перевірки від 04 серпня 2021 року № 266.

Отже, правовідносини у справі, в якій оскаржено рішення суду апеляційної інстанції, та правовідносини у справі, в якій ухвалено постанову Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 823/589/16, не є подібними.

Інші доводи касаційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували наведені висновки судів.

В аспекті наведеного слід зазначити, що відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи наведене, Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2023 року - без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді : С.Г. Стеценко

Т.Г. Стрелець