Рішення

від 15.03.2023 по справі 369/15213/20

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/15213/20

Провадження № 2/369/361/23

РІШЕННЯ

Іменем України

15.03.2023 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Янченка А.В., при секретарі судового засідання Безкоровайній М.Л., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Києві в залі судових засідань Києво-Святошинського районного суду Київської області цивільну справу № 369/15213/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою «Новософіївський ліцей «Дитячий садок «Мозайка» про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою «Новософіївський ліцей «Дитячий садок «Мозайка» про зобов`язання Товариства з обмеженою «Новософіївський ліцей «Дитячий садок «Мозайка» внести дані у трудову книжку щодо роботи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та зазначити період часу з 22 червня 2020 року по теперішній час, як роботу на посаді заступника директора з адміністративно-господарської роботи ТОВ «Новософіївський ліцей дитячий садок «Мозайка», стягнути з відповідача Товариства з обмеженою «Новософіївський ліцей «Дитячий садок «Мозайка» на користь позивача 52000 грн компенсації за вимушений прогул та 75898 грн моральної шкоди. Також позивач просив суд стягнути 2102 грн судового збору. Всього 130000 грн.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 19 червня 2020 року керівництвом ТОВ «Новософіївський ліцей «Дитячий садок «Мозайка» із позивачем було проведено співбесіду на заміщення вакантної посади заступника директора з адміністративно-господарської роботи (АГР), за результатами якої саме йому і було запропоновано вказану посаду та визначено дату виходу на роботу 22 червня 2020 року.

При цьому керівництвом було наголошено, що працевлаштування є офіційним, без випробувального терміну і дана посада передбачає матеріальну відповідальність. Заробітня платня у місяці становитиме 10000 грн, а з 01 вересня 2020 року, у зв`язку з початком навчального року та збільшенням навантаження 13000 грн. Погодившись на умови працевлаштування і роботи, 22 червня 2020 року позивач приступив до виконання службових обов`язків.

Позивач вважає, що підтвердженням того, що ОСОБА_1 дійсно виконувались покладені на нього службові обов`язки, окрім свідчень працівників школи, працівників офісу компанії-забудовника та підпорядкованої йому житлово-експлуатаційної компанії, крім постачальників і експедиторів, є документи - прибуткові та видаткові накладні, де ОСОБА_1 зазначений як заступник директора з АГР.

Позивач посилається, що заробітня платня виплачувалась своєчасно, про що є його підписи у зарплатних відомостях. У період часу з 22 червня 2020 року до 25 серпня 2020 року з боку керівництва всіх рівнів претензій до його роботи не було і жодних зауважень він не отримував. Незважаючи на це, 25 серпня 2020 року бухгалтер ОСОБА_2 у присутності керівника, а саме офіційного представника фірми-засновника, звинуватила ОСОБА_1 у невідповідності звітності та недостачі на суму 30000 грн та наполягала на перевірці фактичної наявності продуктів харчування та проведенні звірки наявності з накладними, на що він згодився, хоча самі обвинувачення для нього кричущою образою.

Позивач вважає, що своїми діями та висловлюваннями бухгалтер ОСОБА_3 образила честь та принизила людську гідність позивача.

Крім всього перерахованого, 31 серпня 2020 року, бухгалтер повідомила позивачеві, що питання з його подальшою роботою не розглядається, так як протягом двох місяців офіційно його так і не призначили, офіційного повідомлення до податкової інспекції про заміщення вакантної посади надіслано не було.

Трудова книжка до теперішнього часу до 27 листопада 2020 року знаходиться у бухгалтерії закладу.

Позивач вказує, що керівництвом закладу було порушено не тільки конституційне права на працю, а й вимоги КЗпП України в частині оформлення прийому на роботу матеріально-відповідальної особи та вимоги фіскального законодавства України в частині своєчасної сплати податків до державного бюджету та відрахувань до Пенсійного фонду України.

Внаслідок всього вищеперерахованого ОСОБА_1 02 вересня 2020 року звернувся із письмовою заявою з викладенням всіх обставин та порушень, яку направив до Києво-Святошинської місцевої прокуратури, до Головного управління Держпраці у Київській області та до Головного управління Державної фіскальної служби України в Київській області.

Зокрема, керівництвом Головного управління ДПС України у Київській області в листі «Про результати інспекційного відвідування у ТОВ «Новософіївський ліцей» - дитячий садок «Мозайка» складено акт від 19 жовтня 2020 року № КВ1134/2000/АВ, в якому відносно Вас виявлено порушення ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю, винесено припис про усунення виявлених порушень та складено відносно директора ТОВ «Новософіївський ліцей» - дитячий садок «Мозайка» ОСОБА_4 протокол про адміністративне правопорушення…».

Таким чином, позивач зазначає, що в діях керівництва відповідача в частині оформлення трудових відносин із позивачем мають місце порушення трудового законодавства.

Зважаючи на це, та беручи до уваги, що неповернення позивачу трудової книжки протягом 4 місяців унеможливило його подальше працевлаштування, ним були втрачені можливості по власному матеріальному забезпеченню, керівництво повинно компенсувати грошове утримання за час вимушеного прогулу із розрахунку 13000 грн на місяць, що в сумі складає 52000 гривень та моральну шкоду.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.12.2020 року (суддя Усатов Д.Д.) відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

19.02.2021 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відзив напозов мотивованийтим,що позивач не надав доказів на підтвердження факту заподіяння йому відповідачем моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, не обґрунтував, з чого він виходив, визначаючи розмір заподіяної йому шкоди.

Крім того, представник відповідача зазначив, що оскільки, громадянином ОСОБА_1 не було надано необхідного пакету документів відповідного прийняття Позивача на роботу не здійснювалося, допуск до роботи не здійснювався.

Доказів надання трудової книжки відповідачу стороною позивача не надано.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Києво-Свявтошинського районного суду Київської області Дідура М.О. № 561 від 08.10.2021 року щодо повторного автоматизованого розподілу справи № 369/15213/20 та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2021 року вказану справу передано на розгляд судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченку А.В.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11.10.2021 року (суддя Янченко А.В.) справу прийнято до свого провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 03.10.2022 року витребувано у ОСОБА_1 оригінали документів, які були додані ним до позовної заяви для огляду в судовому засіданні, викликано у судове засідання свідка ОСОБА_3 .

У судове засідання 28.02.2023 року свідок не з`явилися, позивач та його представник повідомили про неможливість явки у судове засідання свідка ОСОБА_3 у зв`язку з перебуванням свідка за межами території України.

Крім того, у судовому засіданні 28.02.2023 року оглянуто надані позивачем для огляду копії видаткових накладних, які додані до позовної заяви.

У судовому засіданні 28.02.2023 року після з`ясування всіх обставин справи та перевірки їх доказами оголошено перерву для надання можливості сторонам надати свої письмові пояснення, до 15.03.2023 року.

15.03.2023 року до суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення (після дослідження матеріалів справи).

У судове засідання 15.03.2023 року сторони не з`явилися.

15.03.2023 року від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки представник позивача не може приймати участь у розгляді справи, у зв`язку з хворобою.

Дане клопотання представника позивача залишено судом без задоволення, оскільки позивач у разі неможливості явки у судове засідання представника, не позбавлений можливості уповноважити іншого представництва для участі у судовому засіданні.

Крім того, суд звертає увагу представника позивача на ненадання останнім суду доказів на підтвердження своєї хвороби.

Також дослідження доказів у даній справі відбулося 28.02.2023 року, а представник позивача не був позбавлений можливості надати суду письмові пояснення щодо досліджених доказів.

15.03.2023 року від представника відповідача до суду надійшла заява про слухання справи за відсутності представника відповідача, яка задоволена судом.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. ч. 4, 5ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити із таких підстав.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом установлено наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

На обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 19 червня 2020 року керівництвом ТОВ «Новософіївський ліцей «Дитячий садок «Мозайка» із позивачем було проведено співбесіду на заміщення вакантної посади заступника директора з адміністративно-господарської роботи (АГР), за результатами якої саме йому і було запропоновано вказану посаду та визначено дату виходу на роботу 22 червня 2020 року.

При цьому керівництвом було наголошено, що працевлаштування є офіційним, без випробувального терміну і дана посада передбачає матеріальну відповідальність. Заробітня платня у місяці становитиме 10000 грн, а з 01 вересня 2020 року, у зв`язку з початком навчального року та збільшенням навантаження 13000 грн. Погодившись на умови працевлаштування і роботи, 22 червня 2020 року позивач приступив до виконання службових обов`язків.

Позивач вважає, що підтвердженням того, що ОСОБА_1 дійсно виконувались покладені на нього службові обов`язки, окрім свідчень працівників школи, працівників офісу компанії-забудовника та підпорядкованої йому житлово-експлуатаційної компанії, крім постачальників і експедиторів, є документи - прибуткові та видаткові накладні, де ОСОБА_1 зазначений як заступник директора з АГР.

Позивач посилається на те, що заробітня платня виплачувалась своєчасно, про що є його підписи у зарплатних відомостях. У період часу з 22 червня 2020 року до 25 серпня 2020 року з боку керівництва всіх рівнів претензій до його роботи не було і жодних зауважень він не отримував. Незважаючи на це, 25 серпня 2020 року бухгалтер ОСОБА_2 у присутності керівника, а саме офіційного представника фірми-засновника, звинуватила ОСОБА_1 у невідповідності звітності та недостачі на суму 30000 грн та наполягала на перевірці фактичної наявності продуктів харчування та проведенні звірки наявності з накладними, на що він згодився, хоча самі обвинувачення для нього кричущою образою.

Судом встановлено,що ТОВ«НОВОСОФІЇВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ»-ДИТЯЧИЙ САДОК«МОЗАЙКА» зареєстрованеяк юридичнаособа 22.03.2016,номер запису:13391020000012500та здійснюєсвою діяльністьу відповідностідо КВЕД85.31Загальна середняосвіта (основний);85.10Дошкільна освіта;85.20Початкова освіта;85.51Освіта усфері спортута відпочинку;85.52Освіта усфері культури;85.60Допоміжна діяльністьу сферіосвіти;58.19Інші видивидавничої діяльності.

Згадані вище види економічної діяльності вказують на особливість здійснення діяльності, а саме: у сфері освіти.

У зв`язку з цим перед оформленням на роботу необхідно надати необхідні документи встановлені чинним законодавством України.

З 12 березня на усій території України установлено карантин (постанова Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11.03.2020 р. № 211).

Людина, її життя і здоров`я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст. 3 Конституції України) відтак вказаний карантин було продовжено.

За таких обставин при прийнятті на роботу з урахуванням карантинних обмежень вимагається додатково документи про стан здоров`я.

Відповідно достатті 21 Кодексу законів про працю України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно дост. 23 КЗпП Українитрудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Відповідно дост. 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до зазначеної статті при укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Таким чином із системного аналізу чинного законодавства України вбачається, що для укладення трудового необхідно надати ряд документів.

Статтею 22 КЗпП України встановлено заборону необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу, а також будь-якого прямого або непрямого обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні трудового договору.

Натомість, частиною другою статті 24 КЗпП України встановлено, що під час укладення трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи. Вказаних документів позивачем надано не було.

Згідно статті 24 КЗпП України забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров`я.

Судом встановлено, що матеріали справи містять належні та допустимі докази на підтвердження того, що позивачем було надано необхідний пакет документів для прийняття позивача на роботу.

Згідно з вимогами ст. 48 КЗпП України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Як передбачено п.1.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, при влаштуванні на роботу працівники зобов`язані подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку.

Доказів надання трудової книжки відповідачу позивачем не надано.

Судом критично оцінюються надані позивачем на підтвердження виконання трудових обов`язків видаткові накладні № 1389 від 12.08.2020 року, № 136 від 12.08.2020 року, № МКГ00429135 від 13.08.2020 року, № 2007 від 20.08.2020 року, оскільки оригінали вказаних накладних позивачем суду не надано, вказані накладні не містять печатки відповідача, довіреність на отримання матеріальних цінностей від юридичної особи в матеріалах справи відсутня.

Наданий позивачем акт прийому передачі матеріальних цінностей в зв`язку зі зміною матеріально відповідального лиця не містить бланку відповідача та реквізитів відповідача та печатки товариства.

Посилання позивача на лист Головного управління ДПС України у Київській області «Про результати інспекційного відвідування у ТОВ «Новософіївський ліцей» - дитячий садок «Мозайка», згідно якого складено акт від 19 жовтня 2020 року № КВ1134/2000/АВ, відносно позивача виявлено порушення ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, винесено припис про усунення виявлених порушень та складено відносно директора ТОВ «Новософіївський ліцей» - дитячий садок «Мозайка» ОСОБА_4 протокол про адміністративне правопорушення, судом оцінюється критично з огляду на те, що наданий лист не підтверджує існування трудових відносин між позивачем та відповідачем.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно доч.1ст.78ЦПК Українисуд небере доуваги докази,що одержаніз порушеннямпорядку,встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Частиною першою ст. 80 ЦПК України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи, що позивачем належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами не доведено суду виникнення між ним та відповідачем трудових відносин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про зобов`язання Товариства з обмеженою «Новософіївський ліцей «Дитячий садок «Мозайка» внести дані у трудову книжку щодо роботи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та зазначити період часу з 22 червня 2020 року по теперішній час, як роботу на посаді заступника директора з адміністративно-господарської роботи ТОВ «Новософіївський ліцей дитячий садок «Мозайка», стягнути з відповідача Товариства з обмеженою «Новософіївський ліцей «Дитячий садок «Мозайка» на користь позивача 52000 грн компенсації за вимушений прогул є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню судом.

Також позивачем заявлено вимогу про відшкодування 75898 грн. моральної шкоди.

Згідност. 23 Цивільного кодексу Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

Ст. 1167 Цивільного кодексу Українипередбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Цивільна - правова відповідальність за завдану моральну шкоду настає при наявності протиправної поведінки заподіювача шкоди, встановлення причинного зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою, вини заподіювача.

Слід зазначити, що застосування принципу презумпції моральної шкоди не випливає з чинного законодавства.

Загальне правило про розподіл обов`язків доказування, встановленест. 81 ЦПК України, відповідно до якої сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на у своїх вимог та заперечень.

Виходячи з цього, позивач повинен довести факт спричинення йому відповідачем моральної шкоди.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (стаття 23 ЦК України).

Суд вважає, що позивач не надав доказів на підтвердження факту заподіяння йому відповідачем моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, не обґрунтував, з чого він виходив, визначаючи розмір заподіяної йому шкоди.

Позивачем не надано доказів заподіяння йому моральної шкоди, протиправності дій чи бездіяльності та причинного зв`язку такої поведінки із заподіяною шкодою.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди.

Усі інші доводи та твердження сторін сторін не спростовують вищевикладених висновків суду.

Разом із тим, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів позивача та відповідача, які викладені останніми у позовній заяві, відзиві на позов, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 року у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд -,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою «Новософіївський ліцей «Дитячий садок «Мозайка» про відшкодування моральної шкоди відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи,якомуповнерішення судунебуловручено уденьйогоскладення,маєправона поновленняпропущеногострокуна апеляційнеоскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено: 27.03.2023 року.

СуддяА.В. Янченко