Постанова

від 14.03.2023 по справі 617/683/15-ц

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 617/683/15-ц Номер провадження 22-ц/814/740/23Головуючий у 1-й інстанції Уханьова І.С. Доповідач ап. інст. Хіль Л. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Хіль Л.М.

суддів Дряниці Ю.В., Лобова О.А.,

секретар: Бродська В.О.,

за участю прокурора Вороненко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві провадження апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 05 жовтня 2016 року, апеляційною скаргою Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області на додаткове рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 31 травня 2017 року, за апеляційною скаргою заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державного агенства лісових ресурсів України, Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства, Державне підприємство "Вовчанське лісове господарство" на ухвалу Вовчанського районного суду Харківської області від 26 липня 2018 року по справі за позовом заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державного агенства лісових ресурсів України, Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства, Державне підприємство "Вовчанське лісове господарство" до Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_1 , Реєстраційної служби Вовчанського районного управління юстиції, третя особа ОСОБА_3 про визнання недійсним розпоряджень та повернення земельної ділянки.

Апеляційний суд заслухавши доповідь судді-доповідача,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2015 року заступник прокурора Харківської області звернувся до суду із позовом в інтересах держави в особі Державного агенства лісових ресурсів України, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Вовчанське лісове господарство» (далі - ДП «Вовчанське лісове господарство») в якому просив визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області від 21 листопада 2012 року № 660 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх у власність для індивідуального дачного будівництва» в частині надання ОСОБА_3 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва; визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Вовчанської державної адміністрації Харківської області від 19 липня 2013 року № 174 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі у власність 88 громадянам для індивідуального дачного будівництва за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області» в частині передачі ОСОБА_4 у власність земельної ділянки (кадастровий номер 6321655800:01:005:0074) загальною площею 0,10 га вартістю 203 152 грн. 00 коп. для індивідуального дачного будівництва; визнати недійсним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень на земельну ділянку від 13 серпня 2013 року № 4953880 та від 19 вересня 2013 року № 6025877; зобов`язати реєстраційну службу Вовчанського районного управління юстиції внести відповідний запис в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про скасування запису щодо права власності; витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 та передати ДП «Вовчанське лісове господарство» земельну ділянку площею 0,10 га, про що скласти акт прийому-передачі.

В обґрунтування позову вказував, що розпорядженням голови Вовчанської державної адміністрації Харківської області від 21 листопада 2012 року № 660 ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель запасу рекреаційного призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району, для передачі її у власність для індивідуального дачного будівництва.

На підставі розпорядження голови Вовчанської державної адміністрації Харківської області від 19 липня 2013 року № 174 ОСОБА_3 передано земельну ділянку загальною площею 0,10 га із земель запасу рекреаційного призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району, та внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію вказаної земельної ділянки за кадастровим номером 6321655800:01:005:0074 (запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 4953880).

19 вересня 2013 року на підставі договору купівлі-продажу, нотаріального посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Хотенець Ю.А. за реєстровим № 822, ОСОБА_3 передала у власність, а ОСОБА_1 прийняла у власність цю земельну ділянку. Рішення про державну реєстрацію прав і обтяжень за індексним номером 6025877.

Посилаючись на те, що зазначена земельна ділянка відноситься до земель ДП «Вовчанське лісове господарство» (Старосалтівське лісництво, квартал 103), вибула з власності держави в особі ДП «Вовчанське лісове господарство» незаконно, без її вилучення в установленому законом порядку та зміни цільового призначення, просив позов задовольнити.

В подальшому заступник прокурора Харківської області звернувся звернувся до суду з уточненими вимогами та просив виключити з числа відповідачів Реєстраційну службу Вовчанського районного управління юстиції.

Рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 05 жовтня 2016 року позов задоволено.

Визнано незаконним та скасувано розпорядження голови Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області від 21 листопада 2012 року № 660 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх у власність для індивідуального дачного будівництва» в частині надання ОСОБА_3 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Вовчанської державної адміністрації Харківської області від 19 липня 2013 року № 174 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі у власність 88 громадянам для індивідуального дачного будівництва за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області» в частині передачі ОСОБА_3 у власність земельної ділянки (кадастровий номер 6321655800:01:005:0074) загальною площею 0,10 га вартістю 203 152 грн. 00 коп. для індивідуального дачного будівництва.

Визнано недійсним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень на земельну ділянку (кадастровий номер 6321655800:01:005:0074) від 13 серпня 2013 року № 4953880 та від 19 вересня 2013 року № 6025877.

Зобов`язано ОСОБА_1 передати, а ДП «Вовчанське лісове господарство» прийняти земельну ділянку площею 0,10 га (кадастровий номер 6321655800:01:005:0074), про що скласти акт прийому-передачі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 - представник ОСОБА_1 посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що належні та допустимі докази віднесення спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення ДП «Вовчанське лісове господарство» в матеріалах справи відсутні; матеріали лісовпорядкування за 2010 рік та планово-картографічні матеріали судом досліджено не було; для встановлення факту перетину земельної ділянки, що належить ДП «Вовчанське лісове господарство», зі спірною земельною ділянкою, судом першої інстанції не було призначено земельно-технічну експертизу.

Додатковим рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 31 травня 2017 року з Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області та ОСОБА_1 солідарно стягнуто в дохід держави судовий збір в розмірі 1 028 грн. 00 коп.

В апеляційній скарзі голова Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить змінити додаткове рішення суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що вимоги до Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області не є майновими, тому розмір судового збору, що підлягає стягненню з Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області, становить 243 грн. 60 коп.

ОСОБА_5 - представник ДП «Вовчанське лісове господарство» в запереченнях на апеляційну скаргу просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заперечення мотивовані тим, що ухвалою Вищого адміністративного суду від 16 грудня 2015 року встановлено, що спірна земельна ділянка є землею лісогосподарського призначення, а розпорядження голови Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області від 21 листопада 2012 року № 660 та від 19 липня 2013 року № 174 прийняті з перевищенням владних повноважень.

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 02 березня 2018 року рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 05 жовтня 2016 року та додаткове рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 31 травня 2017 року скасовано і ухвалено нове рішення про відмову у позові.

У червні 2018 року ОСОБА_2 який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою в якій просив заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Вовчанського районного суду Харківської області від 27 серпня 2015 року у справі № 617/683/15-ц провадження № 2 617/307/15, якою було заборонено вчиняти будь-які дії по відчуженню земельної ділянки, площею 0,10 га, кадастровий номер 6321655800:01:005:0074, розташованої на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області та проводити будь-які земельні, будівельні та інші роботискасувати.

Ухвалою Вовчанський районний суд Харківської областівід 26 липня 2018 року клопотання ОСОБА_2 який діє в інтересах ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позовузадоволено.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Вовчанського районного суду Харківської області від 27серпня 2015 року у справі №617/683/15-ц провадження №2617/307/15, якою було заборонено вчиняти будь-які дії по відчуженню земельної ділянки, площею 0,10га, кадастровий номер 6321655800:01:005:0074, розташованої на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області та проводити будь-які земельні,будівельні та інші роботискасовано.

Не погодившись з вказаною ухвалою її в апеляційному порядку оскаржив заступник прокурора Харківської прокуратури посилаючись на порушення норм процесуального права проси ухвалу про скасування заходів забезпечення позову скасувати, а в задоволенні заяви відмовити.

Постановою Верховного Суду від 04 березня 2020 року постанову Апеляційного суду Харківського суду Харківської області від 02 березня 2018 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно дост. 417 ЦПК Українивказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Учасники судового процесу були повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи шляхом надсилання судових повісток на їх електронні адреси.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 761/14537/15-ц.

В судовому засіданні прокурор просила свою апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу місцевого суду скасувати, а в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову відмовити.

Інші учасники процесу повідомлені належним чином до суду не з`явились.

Відповідно до статті 372ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про розгляд апеляційної скарги без участі інших учасників справи.

Апеляційний суд, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що скаргу заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства, Державне підприємство "Вовчанське лісове господарство" на ухвалу Вовчанського районного суду Харківської області від 26 липня 2018 року слід залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 05 жовтня 2016 року слід задовольнити, апеляційну скаргою Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області на додаткове рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 31 травня 2017 року задовольнити частково.

Відповідно до ч. 1ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Задовольняючи позов місцевий суд виходив з того, що спірна земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення ДП «Вовчанське лісове господарство», тому надання її у власність ОСОБА_3 здійснено з порушенням нормЗемельного кодексу України(далі -ЗК України).

Додатковим рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 31 травня 2017 року стягнуто солідарно з Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області та ОСОБА_1 в дохід держави судовий збіру справі в розмірі 1 028,00 грн.

Проте, апеляційний суд не може погодитись з таким висновком місцевого суду з огляду на наступне.

Місцевим судом встановлено, що розпорядженням голови Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області від 21 листопада 2012 року № 660 88 громадянам, у тому числі ОСОБА_3 , надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель запасу рекреаційного призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району, для передачі її у власність для індивідуального дачного будівництва.

На підставі розпорядження голови Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області від 19 липня 2013 року № 174 ОСОБА_3 передано у власність для індивідуального дачного будівництва земельну ділянку загальною площею 0,10 га із земель запасу рекреаційного призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району, та внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію вказаної земельної ділянки за кадастровим номером 6321655800:01:005:0074 (запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 4953880).

19 вересня 2013 року на підставі договору купівлі-продажу, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Хотенець Ю. А. за реєстровим № 822, ОСОБА_3 передала у власність, а ОСОБА_1 прийняла у власність цю земельну ділянку. Рішення про державну реєстрацію прав і обтяжень за індексним номером 6025877.

Згідно з довідкою Управління Держкомзему у Вовчанському районі Харківської області Головного управління Держкомзему у Харківській області Державного комітету України із земельних ресурсів про кількісні характеристики земельної ділянки, розподілення земель між власниками і користувачами (за даними форми 6-зем) від 05 жовтня 2012 року № 4173 земельна ділянка, надана ОСОБА_3 для індивідуального дачного будівництва, розташована за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області(а. с. 129 т. 1).

Земельні ділянки, запроектовані до відведення 88 громадянам, у тому числі ОСОБА_3 , раніше надавалися для використання в рекреаційних цілях Товариству з обмеженою відповідальністю «Синтез Блеск» (далі - ТОВ «Синтез Блеск») на підставі договору оренди, укладеного 19 серпня 2002 року з Вовчанською районною державною адміністрацією, загальна площа 0,6700 га (запис у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі № 9), та Товариству з обмеженою відповідальністю «Телесенс КСЦЛ Україна» ЛТД» (далі - ТОВ «Телесенс КСЦЛ Україна» ЛТД») на підставі договору оренди, укладеного 02 серпня 2002 року з Вовчанською районною державною адміністрацією, загальна площа 8,3300 га (запис у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі № 10).

Дія вказаних договорів оренди була припинена розпорядженнями голови Вовчанської районної державної адміністрації від 05 жовтня 2012 року № 588 «Про припинення дії договору оренди землі від 02 серпня 2002 року, укладеного між Вовчанською районною державної адміністрацією та ТОВ «Телесенс КСЦЛ Україна» ЛТД» шляхом його розірвання» та від 05 жовтня 2012 року № 589 «Про припинення дії договору оренди землі від 19 серпня 2002 року, укладеного між Вовчанською районною державної адміністрацією та ТОВ «Синтез Блеск».

Після розірвання вказаних договорів оренди земельні ділянки були повернуті орендодавцю - державі в особі Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області.

Обґрунтовуючи позов, заступник прокурора Харківської області посилався на те, що зазначена земельна ділянка відноситься до земель ДП «Вовчанське лісове господарство» (Старосалтівське лісництво, квартал 103), вибула з власності держави в особі ДП «Вовчанське лісове господарство» незаконно, без її вилучення в установленому законом порядку та зміни цільового призначення.

Із листа Державного підприємства «Харківська державна лісовпорядна експедиція» від 19 березня 2015 року №128 вбачається, що земельні ділянки громадян, які надані для індивідуального дачного будівництва, знаходяться в кварталі № 103 виділ 8-9; 11; 15-22; 28-29.

Проте, згідно з планово-картографічними матеріалами безперервного лісовпорядкування 2017 року земельна ділянка ОСОБА_1 (кадастровий номер 6321655800:01:005:0074) площею 0,0988 га, яка розташована на території Старосалтівської об`єднаної територіальної громади Вовчанського району Харківської області, знаходиться поза межами земель лісогосподарського призначення ДП «Вовчанське лісове господарство» та частково межує з ними, а саме - із кварталом 103 Старосалтівського лісництва. Перетинів меж спірної земельної ділянки з землями ДП «Вовчанське лісове господарство» не виявлено.

Окрім того, що земельна ділянка, власницею якої на даний час є ОСОБА_6 , повністю знаходиться в межах контуру земельної ділянки колишньої бази відпочинку «Сосновий бір», яка була вилучена зі складу земель лісогосподарського призначення ДП «Вовчанське лісове господарство» на підставі рішення Ради Міністрів Української РСР від 23 травня 1975 року № 358-р (лист-відповідь від 26 вересня 2017 року № 379(а. с. 116 т. 2).

Згідно рішення Харківського районного суду Харківської області від 18 травня 2017 року по справі № 635/5773/16-ц (провадження № 2/635/170/2017) на яке посилається у своїх листах «Харківська державна лісовпорядна експедиція» визнано частково недійсними планово-картографічні матеріали лісовпорядкувального планшету № 7 кварталу № 103 Старосалтівського лісництва Державного підприємства «Вовчанське лісове господарство», розробленого Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням «Харківська державна лісовпорядна експедиція» у 2001 та 2010 роках. Цим же Рішенням зобов`язано Державне підприємство «Харківська державна лісовпорядна експедиція» в порядку поточного лісовпорядкування внести зміни до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2010 року щодо земель, які надані в постійне користування Державного підприємства «Вовчанське лісове господарство», виключивши із кварталу 103 Старосатівського лісництва земельні ділянки, що вилучені для розташування баз відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (площею 1,29 та), «ЗАЛИВ» (площею 3,1 га) та «СОСНОВИЙ БІР ЗЕМІ-1» (площею 1,0 та), у відповідності з координатами зовнішніх меж вказаних земельних ділянок, встановлених у Технічних звітах, що складені ТОВ «АГ РІЕЛТІ». Також, зазначено, що Рішення облвиконкому від 13 травня 1991 року за № 467 (підстава вилучення бази відпочинку «СОСНОВИЙ БІР ЗЕМІ-1») та Рішення Ради Міністрів УРСР від 23 травня 1975 року за № 358 (підстава вилучення бази відпочинку «СОСНОВИЙ БІР (ТЕЛЕКОМ») вперше були вказані у «Проекті організації і розвитку лісового господарства Вовчанського держлісгоспу обласного державного лісогосподарського об`єднання «Харківліс» Державного Комітету лісового господарства України» та враховані під час лісовпорядних робіт у 2000 році шляхом орієнтовного нанесення на лісовпорядний планшет вилучених земельних ділянок методом окомірної таксації та методом дешифрування спектрозональних аерофотознімків зальоту 1989 року за умовою відсутності планів землекористувань (землеволодінь), матеріалів топографічних зйомок, топографо-геодезичних даних лісовпорядкування та землевпорядкування (геопросторових даних тощо) по вказаним землям. Вищезазначені рішення органів влади на підприємстві не збереглися. Встановлення меж спірної земельної ділянки в натурі (на місцевості) державним підприємством «Харківська державна лісовпорядна експедиція» не виконувалось. Про проведення таких заходів іншими суб`єктами господарювання на підприємстві також не відомо. Сучасні зовнішні межі кварталу 103 Старосалтівського лісництва Державного підприємства Вовчанське лісове господарство» були сформовані та встановлені в натурі (на місцевості) до 1991 року, а саме під час лісовпорядкування 1980 -1981 років. Починаючи з 1991 року, зовнішня межа кварталу 103 Старосалтівського лісництва Державного підприємства «Вовчанське лісове господарство» не змінювалась, за виключенням тих частин межі внутрішніх меж, які підлягали змінам в результаті вилучення відповідних земельних ділянок зі складу земель лісогосподарського призначення. Лісовпорядні планшети 2001 та 2010 років (в тому числі планшет № 7) Старосалтівського лісництва Державного підприємства «Вовчанське лісове господарство» складені на основі оригіналів планшетів минулого лісовпорядкування (а саме, лісовпорядкування 1990 року) шляхом прямого копіювання, у відповідності до пункту 2.2.1 Інструкції - у частині зовнішньої межі. Встановлення меж кварталу 103 Старосалтівського лісництва, починаючи з 1991 року в натурі (на місцевості) державним підприємством «Харківська державна лісовпорядна експедиція» не виконувалось. Про проведення таких заходів іншими суб`єктами господарювання на підприємстві не відомо. Встановлення меж в натурі (на місцевості) бази відпочинку «СОСНОВИЙ БІР ЗЕМІ-1» (рішення облвиконкому від 13 травня 1991 року за № 467) та бази відпочинку «СОСНОВИЙ БІР (ТЕЛЕКОМ» (рішення Ради Міністрів УРСР від 23 травня 1975 року за № 358) державним підприємством «Харківська державна лісовпорядна експедиція» не виконувалось. Документів, на підставі яких до кварталу 103 Старосалтівського лісництва Державного підприємства «Вовчанське лісове господарство» були внесені відомості про зовнішні межі зазначених земельних ділянок, що були вилучені зі складу земель лісогосподарського призначення для розташування баз відпочинку «СОСНОВИЙ БІР ЗЕМІ-1» загальною площею 1,0 га. «СОСНОВИЙ БІР (ТЕЛЕКОМ» загальною площею 1,3 га, та «ЗАЛИВ», загальною площею 3,1 га, а саме планів землекористувань (землеволодінь), матеріалів топографічних зйомок, топографо-геодезичні дані лісовпорядкування та землевпорядкування (геопросторові данні) на підприємстві - не знайдено. Лісовпорядкування на території Старосалтівського лісництва Державного підприємства «Вовчанське лісове господарство» проводилось у 1990 році Харківською аерофотолісовпорядною експедицією (ревізійний період 1991-2000 роки), наступні - Харківською державною лісовпорядною експедицією у 2000 році (ревізійний період 2001-2010 роки) та у 2010 році (ревізійний період 2011-2020 роки). Таксаційні описи за минулі ревізійні періоди базових лісовпорядкувань (до 2001 року), а також будь - які копії, відомості про них на підприємстві не збереглися.

Із рішення Харківського районного суду Харківської області від 18 травня 2017 року, на яке посилався в своїх листахвідповідях Державне підприємство «Харківська державна лісовпорядна експедиція» вбачається, що підприємство «Вовчанське лісове господарство», колишня назва Вовчанський держлісгосп було організовано в 1939 році на базі лісів, які були розташовані навколо міста Вовчанськ з приєднанням до них лісів Печенізького, Хотімлянського та Старосалтівського лісництв Чугуївського лісгоспу. В цих межах він проіснував до 1960 року, його площа становила 31054 га. За період з 1960 року до 1970 року від колгоспів та радгоспів було прийнято в склад держлісгоспу 3962 га, а частина земель була вилучена під будівництво оздоровчих комплексів та баз відпочинку. В 1971 році Печенізьке лісництво (8751 га) було передано Чугуєво-Бабчанському лісгоспу. В 1980 році від колгоспів Вовчанського району в склад держлісгоспу знову було прийнято 1784 га, а іншим організаціям було передано 31 га земель під будівництво баз відпочинку. У зв`язку із збільшенням площі лісгоспу була проведена реорганізація чотирьох лісництв і додатково створено Жовтневе лісництво із лісів Старицького та Рубіжанського лісництв. В 1988 році було ліквідовано Єфремівське лісництво, на основі чого було змінено границі Жовтневого, Рубіжанського і Старицького лісництв. В 1996 році Жовтневе лісництво було реорганізовано, на частині його було створено Чайківське лісництво.

За даними акту від 21 липня 2000 року, що є складовою Проекту організації і розвитку лісового господарства Вовчанського держлісгоспу обласного державного лісогосподарського обєднання «Харківліс» Державного Комітету лісового господарства України 2003 року, площа держлісгоспу в межах території Вовчанського району Харківської області складала 26546 га, оскільки за даними лісовпорядкування 1990 року площа держлісгоспу складала 26593 га, а в період з 1990 року до 1999 року передано зі складу 47 га. Землі передані для організації баз відпочинку. Так, Постановою Виконавчого комітету Харківського обласної Ради депутатів трудящих та президії Обласної ради профспілок № 253 від 10 травня 1967 року «Про організацію літнього відпочинку трудящих» для цілей організації масового відпочинку закріплено наступні територіальні зони, що включають лісові масиви та водні басейни, зокрема, район Печенізького водосховища північніше Старосалтівської греблі у Вовчанському районі до межи с. Революційне Вовчанського району Харківської області. На підставі розпорядження Ради Міністрів УРСР від 23 травня 1975 року № 358, у 1975 році Підприємству А/С А-7160 для цілей розташування бази відпочинку «СОСНОВИЙ БІР» передано земельну ділянку площею 1,29 га, яка розташована біля Печенізького водосховища північніше Старосалтівської греблі у Вовчанському районі поблизу с. Петрівське Вовчанського району Харківської області. Вказане Підприємство А/С А-7160 з часом перейменовано у КБ «Електроприладобудування». На підставі рішення Виконавчого комітету Харківської обласної ради депутатів трудящих від 21 вересня 1981 року, № 618, у 1981 році підприємству ГСКБД для цілей розташування бази відпочинку «ЗАЛИВ» передано земельну ділянку площею 3,1 га, яка розташована біля Печенізького водосховища суміжно із базами відпочинку «СОСНОВИЙ БІР ЗЕМІ-1» та «СОСНОВИЙ БІР» КБ Електроприладобудування, північніше Старосалтівської греблі у Вовчанському районі поблизу с. Петрівське Вовчанського району Харківської області. На підставі рішення Виконавчого комітету Харківської обласної ради депутатів від 13 травня 1991 року № 467, у 1991 році підприємству ЗЕМІ-1 для цілей розташування бази відпочинку «СОСНОВИЙ БІР» передано земельну ділянку площею 1,0 га, яка розташована біля Печенізького водосховища суміжно із базами відпочинку «ЗАЛИВ» ГСКБД та «СОСНОВИЙ БІР» КБ Електроприладобудування. Таким чином, з матеріалів лісовпорядкування 2001 року «Проекту організації і розвитку лісового господарства Вовчанського держлісгоспу Державного лісогосподарського обєднання «Харківліс» за 2003 рік вбачається, що земельні ділянки площею 1,29 га, 3,1 га та 1,0 га надані у 1975 році, 1981 році та 1991 році під розташування баз відпочинку «СОСНОВИЙ БІР» КБ Електроприладобудування, «ЗАЛИВ» ГСКБД та «ЗАЛИВ» ЗЕМІ-1 відповіднообліковуються як вилучені зі складу земель лісогосподарського призначення кварталу № 103 Старосалтівського лісництва та з постійного користування Вовчанського держлісгоспу (відчужені у минулі ревізійні періоди). Згідно відомості про прийомку та передачу земель за минулий ревізійний період Проекту організації і розвитку лісового господарства Вовчанського держлісгоспу за 2003 рік, вказані земельні ділянки площами 1,29 га, 3,1 га та 1,0 га враховані при обрахунку 47 га, вилучених зі складу земель держлісгоспу у минулі періоди, додаток № 4 до Проекту 2003 року. Як вбачається з листа відділу Держгеокадастру у Вовчанському районі Харківської області у відповіді від 15 квітня 2016 року № 29-20.16.3-1126/2-16 повідомлено, що у відділі відсутні матеріали про повернення у період з 1990 року до 2010 року раніше вилучених земельних ділянок кварталу 103 Старосалтівського лісництва у постійне користування Державного підприємства «Вовчанське лісове господарство». Відповідні відомості також відсутні у Проекті організації і розвитку лісового господарства Державного підприємства «Вовчанське лісове господарство» за 2010 рік, що був складений у 2011 році. Із акту від 08 жовтня 2010 року, що є складовою Проекту 2011 року вбачається, що станом на 01 липня 2010 року площа земель Державного підприємства «Вовчанське лісове господарство» в межах Вовчанського району складає 26576,1 га, а на час минулого лісовпорядкування (01 січня 2000 року) площа лісгоспу в межах району складала 26546 га, при цьому за ревізійний період сталися наступні зміни: у 2005 році 9,9 га передано до ТОВ «Ліс 2003», прийнято для заліснення 40 га, та відбувся рівнозначний обмін земель площею 2,76 га і 5,23 га. Земельна ділянка площею 40 га, яка розташована на території Старосалтівської сільської ради Вовчанського району Харківської області, не входить до складу земель лісогосподарського призначення Державного підприємства «Вовчанське лісове господарство», у тому числі до складу Старосалтівського лісництва за причиною відсутності у підприємстві правовстановлюючих документів на зазначену земельну ділянку. Також, в рішенні зазначено, що під час проведення лісовпорядкування земель кварталу № 103 Старосалтівського лісництва Державного підприємства «Вовчанське лісове господарство» у 2001 та у 2011 році відображено на планово-картографічних матеріалах лісовпорядкування (планшет лісовпорядкування №7), вилучені зі складу земель лісогосподарського призначення та з постійного користування Державного підприємства «Вовчанське лісове господарство» земельні ділянки баз відпочинку «СОСНОВИЙ БІР», «ЗАЛИВ» та «СОСНОВИЙ БІР ЗЕМІ-1», як повністю лісові у 2010 році. Розбіжності в планово-картографічних матеріалах лісовпорядкування (планшетах лісовпорядкування № 7 кварталу 103 Старосалтівського лісництва) за різні періоди - це наслідки відсутності в минулому точних геопросторових даних координат поворотних точок меж земельних ділянок баз відпочинку «СОСНОВИЙ БІР», «ЗАЛИВ» та «СОСНОВИЙ БІР ЗЕМІ-1», які підлягали вилученню, їх точних графічних зображень (первинної документації), а також через відсутність точно відпрацьованого механізму нанесення відповідної інформації на лісові карти, за відсутності в той період компютерних технологій, які прийшли на заміну класичним технологіям ручного креслення.

Вносячи відомості про зовнішні межі земельних ділянок, що були вилучені зі складу земель лісогосподарського призначення для розташування баз відпочинку «СОСНОВИЙ БІР», «ЗАЛИВ» та «СОСНОВИЙ БІР ЗЕМІ-1», на лісовпорядні планшети № 7 Старосалтівського лісництва, Харківська державна лісовпорядна експедиція керувалась пунктом 1.6 Інструкції про порядок створення та розмноження лісових карт, затвердженою Комітетом СРСР по лісовому господарству від 11 грудня 1986 року та при складанні планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування використовували фотоплани та аерофотознімки. Планів землекористувань (землеволодінь), матеріалів топографічних зйомок, топографо-геодезичних даних лісовпорядкування та землевпорядкування (геопросторові дані)не знайдено.

Згідно пункту 2.1.2. Інструкції про порядок створення та розмноження лісових карт, складальний оригінал планшету повинен бути викреслений у відповідності до прийнятих умовних знаків та містити повне навантаження (топографічне та лісотаксаційне). На ньому, серед іншого, повинні бути вказані область, район, лісгосп, лісництво, номер та площа планшету. Також, у кожному кварталі проставляється його номер та площа, номера таксаційних виділів. Значення (кількісний показник) площі лісового кварталу на лісовпорядному планшеті розміщується під його номером та відображає площу тільки тих земель, які знаходяться у постійному користуванні лісогосподарського підприємства. Значення площі лісового кварталу не включає в себе площі земельних ділянок, які були вилучені зі складу земель лісогосподарського призначення підприємства (відповідного кварталу), на планшеті площі таких ділянок не відображаються. На замовлення Держбуду УРСР та за завданням Харківського облвиконкому у 1985 роціТовариством з обмеженою відповідальністю «Інститут Харківпроект» розроблено Генеральний план Печенізької зони відпочинку, який був розроблений з урахуванням Генерального плану розвитку міста Харкова та проекту планування його приміської і зеленої зон, виконаного у 1983 році та затвердженогопостановою Ради Міністрів УРСР №226 від 23 червня 1986 року «Про генеральний план розвитку міста Харкова». При складанні Генерального плану Печенізької зони відпочинку також були враховані та використані в роботі зйомки виконані ГУГКом СРСР у 1943-1955 роках, з доповненнями виконаними «Укрземпроектом», планшети лісовпорядної експедиції, проекти окремих баз відпочинку, розроблені Інститутом Харківпроект, Укрміськбудпроектом та іншими проектними організаціями. Усі 37 комплектів відпочинку були обстежені спеціалістами інституту на відповідність державним нормативам, можливості їх подальшого розвитку та реконструкції. На 25 базах, в тому числі, базі відпочинку «СОСНОВИЙ БІР» КБ Електроприладобудування, «ЗАЛИВ» ГСКБД, «СОСНОВИЙ БІР ЗЕМІ-1» намічалося будівництво нових капітальних корпусів з усіма видами благоустрою. Також інститутом Харківпроект надане викопіювання з планшету лісовпорядкування № 7 за 2001 рік кварталу № 103 Старосалтівського лісництва Вовчанського держлісгоспу, на якому нанесені межі баз відпочинку у відповідності з натурними зйомками з Генерального плану Печенізької зони відпочинку М 1:10000. Як вбачається з Технічних звітів по встановленню (відновленню) меж земельних ділянок зазначених колишніх баз відпочинку та закріплення їх межовими знаками, розташованих за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області, Товариством з обмеженою відповідальністю «АГ РІЕЛТІ», визначено місцезнаходження та координати поворотних точок меж цих земельних ділянок, встановлено їх межі в натурі та закріплено межовими знаками. Технічні звіти були складені в результаті проведених польових геодезичних робіт по відновленню меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та встановлення їх площі. При складенні технічних звітів були враховані дані з Проектів організації і розвитку лісового господарства Вовчанського держлісгоспу, складених у 2003 та 2011 роках, дані Державного земельного кадастру, планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2001 та 2010 років, матеріали Генерального плану розвитку м. Харкова та проекту планування його приміської і зеленої зон 1983 року, Генерального плану Печенізької зони відпочинку 1985 року, інформаційні листи Державного підприємства «Харківська державна лісовпорядна експедиція» та Державного підприємства «Вовчанське лісове господарство», викопіювання з лісовпорядного планшету №7 2001 року кварталу № 103 Старосалтівського лісництва Вовчанського держлісгоспу, на якому нанесені межі баз відпочинку у відповідності з натурними зйомками з Генерального плану Печенізької зони відпочинку М 1:10000 та інші документи. Зазначене судове рішення є чинним.

З метою з`ясування обставин, що мають значення для справи, ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 08 серпня 2017 року у справі призначалася судова земельно-технічна експертиза.

Згідно з повідомленням, складеним 07 листопада 2017 року судовим експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Луданною С. М., надання висновку експертизи № 15517 у даній цивільній справі є неможливим у зв`язку з тим, що не надано додаткові матеріали для її проведення, а саме: не надано оригіналів з відміткою про прийняття обмінного файлу або належним чином завіреної копії розробленої документації із землеустрою на спірну земельну ділянку; не надано каталоги координат земельної ділянки меж лісового кварталу земель лісового фонду, що перебуває у постійному користуванні ДП «Вовчанське лісове господарство» на підставі планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування у паперовому вигляді; завірені в органах землеустрою складальні оригінали планшетів, де проводились роботи та мають загальні кордони з іншими землекористувачами (власниками) (а. с. 58, 62 т. 2).

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свободє попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та фундаментальними правами окремої людини (наприклад, рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Новоселецький проти України» від 11 березня 2003 року, «Федоренко проти України» від 1 червня 2006 року).

Правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а незаконність рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

Згідно частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до частини 1 статті 116 ЗК Українигромадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цих кодексом або за результатами аукціону.

Згідно статті 126 ЗК Україниправо власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Статтею 373 ЦК Українипередбачено, що право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі статтею 210 ЗК України угоди, укладені з порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, дарування, застави, обміну земельних ділянок, визнаються недійсними за рішенням суду.

Статтею 215ЦК України передбачено, що недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5,6 статті 203 ЦК Україниє підставою недійсності правочину.

Зокрема, частиною 1 статті 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Ліси та землі лісового фонду України є об`єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташування виконують водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах (частина друга статті 1 ЛК України).

До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства (стаття 5 ЛК України).

Оскільки земельна ділянка та права на неї на землях лісогосподарського призначення є об`єктом земельних правовідносин, то суб`єктний склад і зміст таких правовідносин має визначатися згідно з нормами земельного законодавства та лісового законодавства у частині використання й охорони лісового фонду.

Земельні відносини, що виникають при використанні, зокрема, лісів регулюються ЗК України, а також нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать цьому Кодексу (частина друга статті 3 ЗК України).

За основним цільовим призначенням ЗК України передбачає виділення в окрему категорію земель лісогосподарського призначення (пункт «е» частини першої статті 19 ЗК України).

Згідно зі статтею 55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Відповідно до ст.ст. 56,57 ЗК України землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення.

Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом.

Таким чином, землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства, належать до земель лісогосподарського призначення, на які розповсюджується особливий режим щодо використання, надання в користування та передачі у власність, який визначається нормамиКонституції України,ЗК України, іншими законами й нормативно-правовими актами.

Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року у справі № 617/964/15-ц (провадження № 61-16466сво18).

Ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів (стаття 63 ЛК України).

Відповідно до статті 48 ЛК України у матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування.

Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування.

У проекті організації та розвитку лісового господарства визначаються і обґрунтовуються основні напрями організації і розвитку лісового господарства об`єкта лісовпорядкування з урахуванням стану та перспектив економічного і соціального розвитку регіону.

Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.

Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (пункт «б» частини першої статті 164 ЗК України).

Відповідно до пункту 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України до одержання в установленому порядкудержавними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерального дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентуються галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1. Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Державним комітетом СРСР по лісовому господарству 11 грудня 1986 року, лісовпорядкувальні планшети належать до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування.

Відтак, вирішуючи питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства, необхідно враховувати пункт 5розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України(пункт 42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц).

Відповідно до частин першої, другої та четвертоїстатті 20 ЗК Українив редакції на час виникнення спірних правовідносин, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

За результатами перевірки земельної ділянки, проведеної ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція», ОСОБА_1 встановлено, що спірна земельна ділянка, повністю знаходиться в межах контуру земельної ділянки колишньої бази відпочинку «Сосновий бір», яка була вилучена зі складу земель лісогосподарського призначення ДП «Вовчанське лісове господарство» на підставі рішення Ради Міністрів Української РСР від 23 травня 1975 року № 358-р (лист-відповідь від 26 вересня 2017 року № 379(а. с. 116 т. 2).

Аналізуючи наведені обставини справи та норми права, слід зазначити, що спірна земельна ділянка знаходиться поза межами земель лісогосподарського призначення Державного підприємства «Вовчанське лісове господарство» на території колишньої бази відпочинку «СОСНОВИЙ БІР», яку вилучено з земель лісогосподарського призначення Державного підприємства «Вовчанське лісове господарство» на підставі рішення Ради Міністрів УРСР від 13 травня 1991 року № 467 із зміною цільового призначення, про що свідчить біля пляма на лісовпорядному планшеті. Таким чином, Державне підприємство «Вовчанське лісове господарство» не має жодного речового права щодо спірної земельної ділянки. Такого права також не мають ані Державне агенство лісових ресурсів, ані Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства, про що зазначив також Верховний Суд в постанові від 03 листопада 2021 року (справа №617/779/15-ц).

Враховуючи зміст позову, надані матеріали справи, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, неповно з`ясувавши обставини, що мають значення для справи, неправильно застосувавши норми матеріального права ухвалив судове рішення, яке підлягає скасуванню з відмовою в задоволенні позову позивачу

Скасоване основне судове рішення тягне за собою і скасування додаткового рішення, яке є невід`ємною частиною основного судового рішення.

Щодо апеляційної скарги заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державного агенства лісових ресурсів України, Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства, Державне підприємство "Вовчанське лісове господарство" на ухвалу Вовчанського районного суду Харківської області від 26 липня 2018 року слід зазначити наступне.

Ухвалою Вовчанський районний суд Харківської області від 27 серпня 2015 року у справі № 617/683/15-ц провадження № 2/617/307/15 клопотання прокурора про вжиття заходів забезпечення позову було задоволено частково.

Заборонено вчиняти будь які дії по відчуженню земельної ділянки, площею 0,10 га, кадастровий номер 6321655800:01:005:0074. розташованої на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області та проводити будь-які земельні, будівельні та інші роботи.

В іншій частині клопотання залишено без задоволення.

Рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 05.10.2016 р. у справі № 617/683/15-ц провадження № 2/617/25/17, яким позовну заяву заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства. Державного підприємства «Вовчанське лісове господарство» - задоволено.

За результатами перегляду в апеляційному порядку даної цивільної справи було прийнято постанову Апеляційного суду Харківської області від 02.03.2018 р. у справі № 617/683/15-ц провадження № 22ц/790/127/18, яким апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 задоволено.

Апеляційну скаргу Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області задоволено частково. Рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 05 жовтня 2016 року скасовано та ухвалено нову постанову. В задоволенні позову прокурора Харківської області відмовлено.

Додаткове рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 31 травня 2017 року скасовано. Вирішено питання судових витрат.

З цих підстав представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 просив заходи забезпечення позову, вжитих ухвалою Вовчанського районного суду Харківської області від 27 серпня 2015 року у справі № 617/683/15-ц провадження № 2 617/307/15, якою було заборонено вчиняти будь-які дії по відчуженню земельної ділянки, площею 0,10 га, кадастровий номер 6321655800:01:005:0074, розташованої на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області та проводити будь-які земельні, будівельні та інші роботискасувати.

Ухвалою Вовчанського районного суду Харківської області від 26 липня 2018 року клопотання представника представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 скасування заходів забезпечення позовузадоволено.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив із наявності правових підстав для скасування заходів забезпечення позову.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його правильним, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Частиною 9статті 158 ЦПК Українивизначено, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду (ч. 10ст. 158 ЦПК України).

Отже, законодавцем визначено, що у разі звернення до суду учасника справи із заявою про скасування заходів забезпечення позову, з`ясуванню підлягає питання, який позов забезпечено та як вирішено спір, а саме задоволено чи відмовлено в задоволенні позову.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Вовчанського районного суду Харківської області від 27 серпня 2015 року у справі № 617/683/15-ц провадження № 2 617/307/15, якою було заборонено вчиняти будь-які дії по відчуженню земельної ділянки, площею 0,10 га, кадастровий номер 6321655800:01:005:0074, розташованої на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області та проводити будь які земельні, будівельні та інші роботи.

Згідно постанови Апеляційного суду Харківської області від 02.03.2018 р. (чинній на час розгляду ухвали про скасування заходів забезпечення позову) у справі № 617/683/15-ц провадження № 22ц/790/127/18 вбачається, що представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 задоволено, апеляційну скаргу Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області задоволено частково. Рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 05 жовтня 2016 року скасовано та ухвалено нову постанову. В задоволенні позову прокурора Харківської області відмовлено.

Враховуючи викладене суд першої інстанції у відповідності до вимог, передбаченихст. 158 ЦПК України, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для скасування заходів забезпечення позову.

Апеляційна скарга не містить доводів щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, якими врегульовано порядок скасування заходів забезпечення позову.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державного агенства лісових ресурсів України, Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства, Державне підприємство "Вовчанське лісове господарство" слід залишити без задоволення, а ухвалу Вовчанського районного суду Харківської області від 26 липня 2018 року без змін.

Керуючись положеннями ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено слід стягнути з прокуратури Харківської області судовий збір на користь ОСОБА_1 в розмірі 4 346 грн. 68 коп. за подачу апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст.367,374,375, 376ч. 1 п. 1, п. 2, п. 5,382,384 ЦПК України,суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державного агенства лісових ресурсів України, Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства, Державне підприємство "Вовчанське лісове господарство" залишити без задоволення.

Ухвалу Вовчанського районного суду Харківської області від 26 липня 2018 року залишити без змін.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 05 жовтня 2016 року задовольнити.

Апеляційну скаргу Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області задовольнити частково.

Рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 05 жовтня 2016 року та додаткове рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 31 травня 2017 року скасувати , та ухвалити нове судове рішення.

В задоволенні позову прокурора Харківської області відмовити.

Стягнути з прокуратури Харківської області судовий збір на користь ОСОБА_1 в розмірі 4 346 грн. 68 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий-суддя Л.М. Хіль

Судді Ю.В. Дряниця

О.А. Лобов