Постанова

від 28.03.2023 по справі 581/459/22

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2023 року м.Суми

Справа №581/459/22

Номер провадження 22-ц/816/223/23

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач),

суддів - Філонової Ю. О. , Собини О. І.

сторони:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО»,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО»

на рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 06 грудня 2022 року в складі судді Бутенка Д.В., ухвалене у селищі Липова Долина, повний текст якого складено 06 грудня 2022 року

в с т а н о в и в:

20 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «СК-АГРО» про стягнення заборгованості по орендній платі за користування земельними ділянками та пені.

Свої вимоги мотивував тим, що він є власником двох земельних ділянок загальною площею 3,0759 га, у тому числі рілля 2,8745 га та сінокосів 0,2014 га, призначених для ведення особистого селянського господарства та для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Синівської селищної ради Роменського району Сумської області (колишньої Саївської сільської ради Липоводолинського району Сумської області) на підставі Державних актів на право приватної власності на землю серії Р2 № 636686, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 200 від 15 серпня 2002 року, та серії Р3 № 703201, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1083 від 15 серпня 2002 року.

25 березня 2012 року між ним та ТОВ «СК-АГРО» укладено договір оренди землі, за умовами якого, передано орендареві у строкове платне користування дві земельні ділянки загальною площею 3,0759 га строком на 5 років. Додатковою угодою до цього договору від 20 червня 2015 року внесені зміни щодо строку дії договору оренди та розміру орендної плати. За увесь період дії договору оренди відповідачем щороку один раз на рік сплачувалась орендна плата, при цьому, орендна плата сплачувалася у більшому розмірі ніж це передбачено додатковою угодою від 20 червня 2015 року.

Вважав, що збільшення розміру орендної плати відбувалось за рахунок індексації орендної плати при її нарахуванні, як це передбачено п.п.10,13 договору від 25 березня 2012 року, та, ураховуючи умови, викладені в договорі, він не заперечував проти перегляду орендної плати в сторону збільшення. Крім того, він є власником ще двох земельних ділянок, які теж передані в оренду відповідачу. Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків за 2015-2021 роки орендна плата нараховувалась йому, однак однією сумою, що унеможливлює конкретно визначитись яка сума орендної плати за період з 2015 по 2020 роки йому була нарахована за земельні ділянки.

Зазначав, що строк дії договору закінчився 21 грудня 2022 року і він відмовився від пропозиції відповідача поновити договір на новий строк, оскільки бажає самостійно обробляти земельні ділянки, через що відповідач не виконав зобов`язання за договором і до цього часу не виплатив йому орендну плату за користування земельною ділянкою, розмір якої відповідно до ст. ст. 15, 21 Закону України «Про оренду землі», п. 10 договору (із урахуванням індексації за 2015-2021 роки) складає 10751 грн 70 коп. Орендна плата за 2021 рік узагалі йому не виплачувалася.

З метою вирішення справи у позасудовому порядку в серпні 2022 року він звертався до відповідача з вимогою сплатити кошти за оренду землі, на що йому так і не надано відповіді, а в телефонному режимі повідомлено, що орендна плата за 2021 рік не виплачена, оскільки сума фактично сплаченої орендної плати за 2015-2022 роки значно перевищує розмір договірної орендної плати, що, на думку відповідача, свідчить про дострокове виконання орендарем свого обов`язку зі сплати орендної плати за договором, а отже орендар не порушував умов договору та виплачував орендну плату.

Позивач зазначав, що ніякої згоди на виплату орендної плати за майбутній період не надавав, а тому вважає, що договірні зобов`язання щодо виплати орендної плати в 2021 році з урахуванням індексації припинені відповідачем по справі в односторонньому порядку, не повідомивши його до цього дня про причини такої невиплати, що є грубим порушенням умов діючого договору, Закону України «Про оренду землі» та Цивільного кодексу України.

Посилаючись на зазначені обставини, просив суд стягнути з ТОВ «СК-АГРО» заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою за 2021 рік у розмірі 10751 грн 70 коп, пеню за несвоєчасне внесення орендної плати в розмірі 3258 грн 29 коп, а також 992 грн 40 коп судового збору, сплаченого за подачу позову.

Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 06 грудня 2022 року позов ОСОБА_2 до ТОВ «СК-АГРО» про стягнення заборгованості по орендній платі за земельні ділянки та пені задоволено.

Стягнуто з ТОВ «СК-АГРО» на користь ОСОБА_2 заборгованість по орендній платі за користування земельними ділянками за 2021 рік у розмірі 10751 грн 70 коп (із урахуванням індексів інфляції, податків й обов`язкових платежів) та пеню за несвоєчасне внесення орендної плати в розмірі 3258 грн 29 коп.

Стягнуто з ТОВ «СК-АГРО» на користь ОСОБА_2 992 грн 40 коп повернення судового збору.

В апеляційній скарзі ТОВ «СК-АГРО», посилаючись на неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняте нове рішення, яким у позові ОСОБА_2 відмовити.

Доводить, що за час дії договору оренди, у тому числі за у період з 2015 по грудень 2022 роки товариством сплачено позивачу орендної плати на суму 58379 грн 80 коп, тоді як загальна сума, яка мала бути сплачена за користування земельною ділянкою за цей період становить 50111 грн 44 коп (6263,93 грн х 8 повних років користування землею).

Вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про не виплату орендної плати за 2021 рік, оскільки станом на час винесення рішення по орендній платі мала місце переплата, яка перевищувала розмір орендної плати за рік. Вказує, що укладений сторонами договір оренди не містить заборон щодо дострокового виконання орендарем своїх зобов`язань по виплаті орендної плати за договором, як визначено ст. 531 ЦК України, тому не можна вважати правильним висновок суду про відсутність між сторонами домовленості про виплату орендної плати наперед (у рахунок майбутніх років користування земельною ділянкою або авансом).

Звертає увагу на те, що чинне законодавства, яке регулює спірні правовідносини, не містить заборони сплати орендної плати за майбутні періоди користування земельною ділянкою. Подібні правові висновки, викладені постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 321/329/17, від 20 листопада 2019 року у справі № 704/236/17, від 22 січня 2020 року у справі № 387/193/19, від 2 червня 2021 року у справі № 364/546/19, від 01 березня 2021 року у справі №180/1735/16-ц,які не були враховані судом першої інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи те, що ціна позову 14009,99 грн не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2022 року 2481 грн х 100 = 248100 грн), розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 , відповідно до Державних актів на право власності на землю серії РЗ № 703201 та серії Р2 № 636686, виданих 15 серпня 2002 року, на підставі розпорядження голови Липоводолинської райдержадміністрації від 18 червня 2002 року за № 268, на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,201 га, призначена для ведення особистого селянського господарства, та земельна ділянка площею 2,875 га, призначена для товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Саївської сільської ради. Кадастрові номери земельних ділянок на час видачі цих Державних актів не були визначені (а.с. 9, 10).

25 березня 2012 року між ОСОБА_5 та ТОВ «СК-АГРО» укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у відділі Держкомзему у Липоводолинському районі, про що у книзі записів Державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок вчинено запис від 21 грудня 2012 року за № 592320004003676, на підставі якого позивач передав товариству в оренду строком на 5 років земельну ділянку загальною площею 3,076 га (із них, 2,875 га рілля, 0,21 га сіножаті) із виплатою орендної плати у розмірі 3582 грн 26 коп у рік (а.с. 6-7).

Згідно з п. п. 9-14, 35 Договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3582 грн 26 коп в рік; обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції; орендна плата вноситься у такі строки: у випадку внесення у грошовій формі до 01 листопада поточного року, в якому використовується земельна ділянка; у випадку внесення у натуральній формі до 01 серпня поточного року, в якому використовується земельна ділянка; у випадку внесення у відробітковій формі до 30 грудня поточного року, в якому використовується земельна ділянка; передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами; розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі зміни умов господарювання, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршенням стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом; у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення; зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

20 червня 2015 року між ОСОБА_5 та ТОВ «СК-АГРО» укладено Додаткову угоду №1 до договору оренди землі від 25 березня 2012 року, якою внесені зміни до строку дії договору оренди: договір укладено на 10 років та встановлено розмір орендної плати, який становить 7 відсотків від нормативної грошової оцінки землі, що становить 6264 грн 25 коп, уточнено предмет договору оренди у виді земельних ділянок загальною площею 3,0759 га: рілля 2,8745 га, сіножаті 0,2014 га (кадастрові номери: 5923285600:02:001:0093, 5923285600:02:008:0324) (п. 2,8,9 додаткової угоди) (а.с. 8).

Згідно із відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків за 2015-2021 роки: ОСОБА_4 в 2015 році нараховано орендну плату в розмірі - 16115 грн 82 коп, в 2016 році 18945 грн 24 коп, в 2017 році 24107 грн 00 коп, в 2018 році 24915 грн 10 коп, в 2019 році - 23921 грн 26 коп, в 2020 році 24548 грн 78 коп, в 2021 році - 29207 грн 93 коп (а.с. 11-12, 13).

Згідно із випискою по надходженням по картці/рахунку НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за договором SAMDNWFC00061739216 від 19 серпня 2020 року за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року ОСОБА_4 не проводилося зарахувань від ТОВ «СК-АГРО» (а.с. 16).

05 серпня 2022 року ОСОБА_1 надіслав директору ТОВ «СК-АГРО» заяву з вимогою негайного виконання ТОВ «СК-АГРО» своїх договірних зобов`язань, а саме негайно виплатити йому орендну плату за 2021 рік у сумі 6264 грн 25 коп відповідно до укладеного договору та повідомленням про те, що у разі невиконання останнім своїх договірних зобов`язань з виплати орендної плати він має намір стягнути заборгованість за оренду у судовому порядку. Відповідь керівництва ТОВ «СК-АГРО» на заяву позивача у матеріалах справи відсутня (а.с. 14, 15).

Згідно із копією довідки про нарахування та сплату орендної плати ОСОБА_4 , копіями видаткових накладних, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та відомостями зарахувань заробітної плати (грошового забезпечення, стипендії, тощо) ТОВ «СК-АГРО» сплачено ОСОБА_4 орендну плату за користування земельними ділянками: 27 березня 2015 року 355 грн 00 коп, 11 травня 2015 року 234 грн 00 коп, 12 травня 2015 року 78 грн 00 коп, 18 травня 2015 року 156 грн 00 коп, 06 липня 2015 року 99 грн 00 коп, 31 липня 2015 року 200 грн 00 коп, 10 серпня 2015 року 252 грн 00 коп, 28 серпня 2015 року 3856 грн 38 коп, 29 грудня 2015 року 94 грн 08 коп, 29 грудня 2016 року 5133 грн 16 коп, 12 липня 2016 року 115 грн 00 коп, 10 серпня 2016 року 250 грн коп, 25 серпня 2016 року 1519 грн 64 коп, 07 березня 2017 року 770 грн 00 коп, 29 березня 2017 року 60 грн 00 коп, 29 березня 2017 року 153 грн 00 коп, 24 квітня 2017 року 315 грн 00 коп, 17 серпня 2017 року 306 грн 00 коп, 07 вересня 2017 року 3700 грн 00 коп, 19 жовтня 2017 року 251 грн 99 коп, 30 листопада 2017 року 182 грн 00 коп, 30 листопада 2017 року 325 грн 00 коп, 30 листопада 2017 року 158 грн 00 коп, 21 грудня 2017 року 2512 грн 88 коп, 27 квітня 2018 року 435 грн 00 коп, 06 червня 2018 року 306 грн 00 коп, 06 червня 2018 року 6000 грн 00 коп, 28 серпня 2018 року 103 грн 40 коп, 30 жовтня 2018 року 158 грн 00 коп, 30 жовтня 2018 року 1731 грн 47 коп, 17 квітня 2019 року 400 грн 00 коп, 17 квітня 2019 року 268 грн 00 коп, 30 травня 2019 року 550 грн 00 коп, 5000 грн 00 коп, 550 грн 00 коп, 1965 грн 87 коп, в 2020 році 2200 грн 00 коп, 6533 грн 87 коп (а.с. 37 зв., 38, 38 зв., 39, 39 зв., 40, 40 зв., 41, 41 зв., 42, 42 зв., 43, 43 зв., 44, 44 зв., 45, 45 зв., 48, 48 зв., 49, 49 зв., 50, 50 зв., 51, 51 зв., 52, 52 зв., 53).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в порушення пунктів 9, 11 укладеного договору оренди землі повно та своєчасно у 2021 звітному році та протягом розгляду цієї справи добросовісно не виплатив узгоджений договірний розмір орендної плати в сумі 10751 грн 70 коп за 2021 рік, обопільна письмова згода про зарахування раніше проведених виплат у визначеному ними розмірі за попередні роки у рахунок сплати орендної плати за 2021 рік відсутня. При цьому, суд першої інстанції звернув увагу на те, що положення договору оренди земельної ділянки від 25 березня 2012 року не забороняють виплату орендної плати у більшому розмірі, ніж визначено цим договором, проте, фактично проведені виплати орендної плати позивачу в підвищеному розмірі за попередні роки суд не розглядав в якості переплати орендної плати, яку можна спрямувати в рахунок сплати орендарем орендної плати позивачу за 2021 рік, і питання взаєморозрахунків із приводу переплачених коштів може бути предметом окремої домовленості та взаємозвірок платежів між сторонами поза межами даного спору.

Також, у зв`язку з несвоєчасною та повною невиплатою орендної плати відповідачем за 2021 рік на користь позивача з ТОВ «СК-АГРО», суд першої інстанції дійшов до висновку, що підлягає стягненню договірний розмір пені в якості належного договірного способу захисту порушеного права позивача на своєчасне і повне отримання орендної плати за користування земельною ділянкою у 2021 році, провівши нарахування пені за період з 02 листопада 2021 року (з першого дня прострочення грошової виплати) до 20 жовтня 2022 року (дата звернення до суду).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки суд дійшов їх правильно встановивши фактичні обставини справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі ЗК України), Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 13 цього Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі, в тому числі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»).

Частинами 1-3 ст. 762 ЦК України визначено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.

За змістом ст. ст. 21, 22, 23 Закону України «Про оренду землі» , орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Зі змісту укладеного між сторонами договору оренди землі від 25 березня 2012 року та Додаткової угоди № 1 до договору оренди землі від 20 червня 2015 року вбачається, що орендна плата за користування земельною ділянкою складала 6264 грн 25 коп, що становить 7 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, за один рік користування земельною ділянкою. Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься в такі строки у випадку внесення у грошовій формі до 01 листопада поточного року, в якому використовується земельна ділянка.

Умовами цього договору також передбачено перегляд один раз на рік розміру орендної плати.

У п. 37 договору оренди землі визначено, що зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Відповідач не заперечував, що у 2021 звітному році ОСОБА_4 орендна плата не перераховувалася.

Норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та положення укладеного між сторонами договору оренди не містять заборон на сплату орендної плати авансом за наступні роки користування земельною ділянкою.

Проте, як обґрунтовано вказав суд першої інстанції, відповідачем не було надано жодного доказу на підтвердження того, що сплачена в більшому розмірі орендна плата є авансовим платежем. Товариством не було обґрунтовано, за який конкретно період використання товариством земельної ділянки в майбутньому були виплачені позивачу кошти. Також не доведено і наявності згоди позивача на сплату ТОВ «СК-АГРО» у 2016-2020 роках орендної плати за наступні роки користування належною йому земельною ділянкою.

Крім того, доводи відповідача про те, що надмірно сплачені у 2015-2020 роках орендні платежі є авансом, спростовуються наданими суду розрахунково-касовими документами, в яких відсутні докази передачі готівки чи перерахування грошових коштів, передачі товарів або надання певних послуг відповідачем ОСОБА_4 в рахунок сплати орендної плати за майбутні періоди, а також копіями податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку та сум нарахованого єдиного внеску ТОВ «СК-АГРО», підтверджується сплата позивачу саме орендної плати за землю.

Враховуючи встановлення факту порушення відповідачем умов договору оренди в частині своєчасної сплати орендної пати за 2021 рік, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені. Наведений судом розрахунок та розмір пені відповідачем не спростований.

Посилання в апеляційній скарзі на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки ці висновки були зроблені при вирішенні спорів, які не були подібними до даного.

Також не заслуговують на увагу посилання товариства на положення ст. 531 ЦК України, як на підставу можливості здійснення виплати орендної плати наперед, оскільки самого законодавчого врегулювання такої можливості, без закріплення в договорі між сторонами, недостатньо для висновку про обґрунтованість такої позиції.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції були правильно застосовані норми матеріального та додержані норми процесуального права.

Таким чином, посилання та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження в якості підстав скасування оскаржуваного судового рішення під час апеляційного провадження, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Враховуючи те, що справа є малозначною (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 367-369, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО» залишити без задоволення.

Рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 06 грудня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - О. Ю. Кононенко

Судді: Ю. О. Філонова

О. І. Собина