Постанова

від 27.03.2023 по справі 751/9109/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

27 березня 2023 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 751/9109/21

Головуючий у першій інстанції Павлов В. Г.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/134/23

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Шарапової О.Л.,

суддів: Євстафіїва О.К., Скрипки А.А.,

з участю секретаря: Зеляк Ю.Г.

Сторони:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідачі: Чернігівський дошкільний навчальний заклад №56 Чернігівської міської ради Чернігівської області, Управління освіти Чернігівської міської ради.

Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1 .

Оскаржується рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 21 липня 2022 року.

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Чернігівського дошкільного навчального закладу №56 Чернігівської міської ради Чернігівської області, Управління освіти Чернігівської міської ради, в якому просила визнати незаконним та скасувати наказ № 27-К від 05.11.2021 про відсторонення від роботи, що підписаний завідувачкою Чернігівського дошкільного навчального закладу №56 Чернігівської міської ради Чернігівської області, зобов`язати посадових осіб Чернігівського дошкільного навчального закладу №56 Чернігівської міської ради Чернігівської області допустити її до роботи за посадою вихователя, стягнути середній заробіток за весь час незаконного відсторонення від роботи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуваним наказом через відсутність у неї щеплення від респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, її з 08.11.2021 її було відсторонено від виконання роботи за посадою вихователя в Чернігівському ДНЗ № 56. Відсторонення від роботи проведене з грубим порушенням приписів законодавства.

Рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 21 липня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним.

Особа, яка подала апеляційну скаргу посилається на те, що встановлення обмеження права на працю підзаконним нормативним актом суперечить як Конституції України, так і ряду Законів України.

Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що норми чинного законодавства України не передбачають причину відсторонення від роботи саме відсутність вакцини від хвороби коронавірус, сама вакцинація від хвороби коронавірус не внесена до календарю щеплень та не внесена до переліку лікарських препаратів.

Особа, яка подала апеляційну скаргу вказує, що у роботодавця немає правових підстав примушувати працівників вакцинуватися від хвороби корона вірусу та/або створювати такі умови, які б примушували працівників вакцинуватися від вказаної хвороби.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 наказом відповідача №56 від 01.09.2003 прийнята на посаду вихователя (а.с.12).

Наказом Чернігівського ДНЗ №56 Чернігівської міської ради від 05.11.2021 №27-к ОСОБА_1 відсторонено від виконаня роботи за посадою вихователя без збереження заробітної плати з 08.11.2021, до усунення причин, що його зумовили (а.с.9).

З листа-ознайомлення вбачається, що ОСОБА_1 не поставила свій підпис про ознайомлення з наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 №2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» (а.с.81-82).

Актом від 12.10.2021 підтверджено, що вихователь ОСОБА_1 відмовилася поставити підпис у вказаному листі-ознайомленні (а.с.83).

Відповідно до Акту від 03.11.2021 (а.с.88-89) ОСОБА_1 не пред`явлено документ, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації або медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19.

Відповідно до Акту від 04.11.2021 (а.с.10) ОСОБА_1 відмовилась ставити підпис під актом про наявність у працівників закладу освіти документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації або медичного висновку про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданого закладом охорони здоров`я.

Відповідно до ст.. 49 Конституції України кожному гарантовано право на охорону здоров`я.

Статтею 46 КЗпП України передбачено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Відсторонення працівника від роботи це призупинення виконання ним своїх трудових обов`язків за рішенням уповноважених на це компетентних органів з підстав, передбачених законодавством, що, як правило, відбувається з одночасним призупиненням виплати йому заробітної плати.

Наказом МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням. У первинній редакції до цього переліку ввійшли: працівники центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів; місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів; закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що вимога про обов`язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб, з огляду на потребу охорони громадського здоров`я, а також здоров`я зацікавлених осіб, є цілком виправданою. Отже, право ОСОБА_1 на працю у дошкільному навчальному закладі було тимчасово обмежено з огляду на суспільні інтереси, оскільки позивач відмовилася від обов`язкового щеплення.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, який узгоджується з матеріалами справи та приписами законодавства.

Нагальна необхідність ужиття державою у 2021 році заходів для захисту здоров`я населення (зокрема, для попередження поширення коронавірусу SARS-CoV-2, мінімізації ризиків ускладнень і смертності у хворих на COVID-19) не викликає сумнівів.

За змістом Переліку № 2153 обов`язковим профілактичним щепленням проти COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають усі працівники визначених цим документом органів, закладів, підприємств, установ, організацій у разі відсутності абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ від 16 вересня 2011 року № 595. Отже, Перелік № 2153 передбачав низку винятків, пов`язаних зі станом здоров`я конкретної людини, із загального правила про обов`язкову вакцинацію зазначених груп працівників незалежно від того, чи є в них об`єктивна необхідність контактувати на роботі з іншими людьми та з якою саме їх кількістю, тобто чи мають підвищений ризик інфікуватися коронавірусом SARS-CoV-2 та/або сприяти його подальшому поширенню. Критеріїв вибору підприємств, установ та організацій для включення до Переліку № 2153 останній не містить.

Велика Палата Верховного Суду у постанові в справі №130/3548/21 від 14 грудня 2022 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом, зауважує,що відсторонення працівників в межах відповідних заходів боротьби з пандемією COVID-19 керівник підприємства, установи, організації проводить відповідно до статті 46 КЗпП України та інших нормативних актів.

Відсторонення від роботи (виконання робіт) певних категорій працівників, які відмовляються або ухиляються від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19, було передбачене законодавством. Приписи законів України з приводу такого відсторонення є чіткими, зрозумілими та за дотримання визначеної в них процедури дозволяють працівникові розуміти наслідки його відмови або ухилення від такого щеплення за відсутності медичних протипоказань, виявленої за наслідками медичного огляду, проведеного до моменту відсторонення, а роботодавцеві дозволяють визначити порядок його дій щодо такого працівника.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, оскіль позивачка, згідно зі своїми посадовими обов`язками, організує та здійснює навчально-виховну роботу, тобто спілкується з великою кількістю дітей, а тому має підвищений ризик інфікуватися коронавірусом SARS-CoV-2 та/або сприяти його подальшому поширенню.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 21 липня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 28 березня 2023 року.

Головуюча: Судді: