Постанова

від 10.03.2023 по справі 569/5374/22

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/5374/22

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2023 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Наумов С.В., при секретарі Денисюк А.С., з участю представника Рівненської митниці Ступака А.В., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Таргонія П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від Рівненської митниці Держмитслужби про порушення митних правил відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 483 МК України, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про порушення митних правил № 0039/20400/22 від 16.02.2022 в зоні діяльності Львівської митниці Держмитслужби громадянин України ОСОБА_1 ввіз на митну територію України товар «сідельний тягач марки «MAN TGX 18.440», ідентифікаційний номер кузова № НОМЕР_2 ».

Переміщення автомобіля через митний кордон України проведено на підставі митної декларації типу ІМ40ЕЕ №UA204020/2020/207222 від 12.02.2020 року.

13.02.2020 року декларантом ДП «Експорт Євро Кар Україна» ОСОБА_2 в Поліську митницю Держмитслужби подано митну декларацію типу ІМ40ДЕ №204020/2020/207530 для здійснення митного оформлення товару «сідельний тягач марки «MAN TGX 18.440», ідентифікаційний номер кузова № НОМЕР_2 » з пакетом товаросупровідних документів: рахунком-фактурою №200212.40-PCP/EEU від 12.02.2020 року, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 08.03.2012 року, міжнародною товаротранспортною накладною №б/н від 12.02.2020 року, зовнішньоекономічним договором №16/19-РСР від 30.07.2019 року, тощо.

За результатом аналізу товаросупровідних документів встановлено, що відправником та продавцем товару заявлено компанію «Ресареа Lubricants LLP» (65 Compton Street, London, England, ЕС IV 0BN), отримувачем - ДП «Експорт Євро Кар Україна» (код ЄДРПОУ 40840132, Волинська область, м. Луцьк, вул. Коперника, 25). Відповідно до комерційного рахунку №200212.40-PCP/EEU від 12.02.2020 року, виданого продавцем «Ресареа Lubricants LLP», вартість товару «сідельний тягач марки «MAN TGX 18.440», ідентифікаційний номер кузова № НОМЕР_2 » становить 4000 євро (або еквівалент 106898,40 грн.).

Митне оформлення товару здійснено за резервним методом визначення митної вартості на рівні 114167,49 грн. на дату здійснення митного оформлення товару (або еквівалент 4272 Євро).

08.12.2021 року на адресу Рівненської митниці надійшов лист Департаменту митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Державної митної служби України від 08.12.2021 року №15/15-02/7.13/5929, стосовно перевірки автентичності документів, на підставі яких було здійснено митне оформлення транспортного засобу «сідельний тягач марки «MAN TGX 18.440», ідентифікаційний номер кузова № НОМЕР_2 » за митною декларацією від 13.02.2020 року №204020/2020/207530, на адресу ДП «Експорт Євро Кар Україна».

Митною адміністрацією Республіки Польща надіслано копію рахунку - фактури від 10.02.2020 року №19/2/2020, а також копію експортної митної декларації від 11.02.2020 року №20PL351020E0092563, у відповідності до яких товар «сідельний тягач марки «MAN TGX 18.440», ідентифікаційний номер кузова № НОМЕР_2 » експортовано з Республіки Польща на митну територію України громадянином ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ).

Відправником товару зазначено «F.H. Saspol Sas Mieczyslaw» (ul. Warszawska 20c, 33-200 Dabrowa Tamowska). При цьому, фактурна вартість транспортного засобу за митною декларацією країни експорту на комерційних умовах поставки EXW Dabrowa Tamowska, відповідно до рахунку №19/2/2020 року становить 40000 PLN (або еквівалент 112 859,20 грн.) Статистична вартість відповідно до графи 46 експортної митної декларації від 11.02.2020 року №20PL351020E0092563 становить 40867 польських злотих (або еквівалент 256 588,60 грн.).

Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 , вчинив дії, спрямовані на переміщення товару «сідельний тягач марки «MAN TGX 18.440», ідентифікаційний номер кузова № НОМЕР_2 », вартістю 256 588,60 грн через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з поданням митному органу як підстави для переміщення товару документів, що містять неправдиві відомості, щодо продавця, покупця та вартості транспортного засобу а саме, комерційного рахунку №200212.40-PCP/EEU від 12.02.2020 року.

Представник Рівненської митниці Ступак А.В. в судовому засіданні підтримав протокол про порушення митних правил № 0039/20400/22 від 16.02.2022, просив суд притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил та застосувати стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 483 МК України.

В судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Таргоній П.В. вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України не визнав та просив суд закрити провадження в справі, в зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, з підстав, викладених у його письмових поясненнях.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши письмові докази по справі, дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ч. 1 ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала цих наслідків.

Відповідно до вимог ст. 486 МК України завданнями провадження в справах про порушення митних правил є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Частиною першою ст. 483 МК України передбачено відповідальність особи за переміщення або дії спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару, згідно з УКТЗЕД та його митної вартості.

При цьому переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю може бути вчинено одним із способів, перелічених у ст. 483 МК України

Таким чином, безпосереднім об`єктом порушення є встановлений порядок переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України.

Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто розуміється активна поведінка особи.

Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.

Необхідно врахувати, що підставою для переміщення предметів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митниці на пропуск предметів через митний кордон.

Суб`єктивна сторона правопорушення передбачає наявність прямого умислу, тобто винний чітко розуміє та усвідомлює обставини та характер незаконного переміщення товарів, тощо через митну територію України і прагне ввезти їх на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України (постанова Пленуму ВСУ № 8 від 03.06.2005 "Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил").

Відповідно до вимог ст. 257 МК України сформульовано поняття "декларування". При цьому, особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Згідно ч. 2 ст. 460 МК України перевізники несуть відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання як підстави для переміщення цих товарів документів, що містять неправдиві відомості, виключно у разі якщо ці відомості стосуються кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, а перевізниками не вжито заходів до перевірки правдивості зазначених відомостей або у разі неможливості такої перевірки не внесено відповідного запису до міжнародної автомобільної накладної (CMR).

З аналізу положень ст.ст. 257, 265, 460 МК України відповідальність за ч. 1 ст. 483 МК України може нести декларант (власник товару), або уповноважена на декларування товарів ним особа.

За змістом статей 483 та 485 МК України вирішальним у кваліфікації дій, що виразилися у наданні митному органу документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару, про відправника та одержувача товару, є доведеність умислу особи.

Під час судового розгляду не встановлено, що ОСОБА_1 під час митного оформлення, жодних дій на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю не вчиняв.

При цьому, судом не встановлено даних про те, що ОСОБА_1 вчиняв будь-яку із дій, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, чи сприяв їх вчиненню. Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 виступав декларантом транспортного засобу. Натомість, як вбачається з досліджених в судовому засіданні документів, що і не заперечувалося представником митниці, ОСОБА_1 переміщував транспортний засіб на підставі доручення, тобто виступав в якості перевізника, про що зазначено і в митній декларації.

Досліджені документи вказують на те, що відповідальним за ввезення автомобіля MAN модель TGX 18.440 ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_2 є ДП «ЕКСПОРТ ЄВРО КАР УКРАЇНА».

У відповідь на адвокатський запит захисника Лукащука М.В. стосовно придбання та митного оформлення автомобіля марки MAN модель TGX 18.440 ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_2 , 2012 р.в., ДП «ЕКСПОРТ ЄВРО КАР УКРАЇНА» наголошує, що 30 липня 2019р. між ДП «ЕКСПОРТ ЄВРО КАР УКРАЇНА» та іноземною компанією PECAPEA LUBRICANTS LLP було укладено контракт №16/19-РСР на купівлю транспортних засобів. В межах даного контракту ДП «ЕКСПОРТ ЄВРО КАР УКРАЇНА» придбало в компанії "PECAPEA LUBRICANTS LLP" автомобіля марки MAN модель TGX 18.440 ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_2 , 2012 р.в., згідно Інвойса №200212.40-РСР/ЕЕU від 12.02.2020р. за ціною 4000 ЄВРО. Даний транспортний засіб поставлявся в адресу ДП «ЕКСПОРТ ЄВРО КАР УКРАЇНА» на умовах поставки DAP Рівне, митне оформлення - за МД UA204020/2020/207530 від 13.02.2020 року.

Тобто, ОСОБА_1 був перевізником транспортного засобу, договору купівлі-продажу самостійно не укладав, всі документи, пов`язані з реєстрацією транспортного засобу оформляло уже безпосередньо ДП «ЕКСПОРТ ЄВРО КАР УКРАЇНА».

З урахуванням положень ч. 2 ст. 460 МК обмежень щодо відповідальності перевізника, а ОСОБА_1 , будучи лише перевізником, не може нести відповідальності за надання митному органу, як підстави для переміщення автомобіля документів, що містять неправдиві відомості щодо його вартості, відправника та одержувача.

Крім того, матеріали справи не містять доказів про те, що саме ОСОБА_1 вносив відомості у супровідні документи або здійснив їх підроблення, чи заявив неправдиві відомості щодо товару, які б свідчили про умисне надання неправдивих відомостей митному органу, які не відповідають дійсності.

Таким чином, як митним органом, так і судом наявності умислу у ОСОБА_1 на підроблення документів чи подачу неправдивих відомостей щодо товару, які б свідчили про умисне надання неправдивих відомостей митному органу, тобто приховування товару від митного контролю встановлено не було.

Також з матеріалів справи вбачається та не спростовано митним органом, що митне оформлення товарів проведено у відповідності до вимог Митного кодексу України та Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, який затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, на підставі документів, отриманих від продавця товарів - компанії PECAPEA LUBRICANTS LLP, відповідно до умов укладеного контракту.

Наявні в матеріалах справи документи не спростовують те, що сторонами експортно-імпортної операції були компанії PECAPEA LUBRICANTS LLP як продавець, та ДП Експорт Євро Кар Україна як покупець.

Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що зовнішньоекономічна діяльність діяльність суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав і обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Статтею 2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» закріплено принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у праві суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв`язки, здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Зовнішньоекономічний договір №16/19-РСР від 30.07.2019 року, укладений між компаніями PECAPEA LUBRICANTS LLP та ДП Експорт Євро Кар Україна є домовленістю двох, належним чином зареєстрованих суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Матеріали справи про порушення митних правил не містять доказів, які б спростовували чинність зовнішньоекономічного договору №16/19-РСР від 30.07.2019 року, укладеного PECAPEA LUBRICANTS LLP та ДП Експорт Євро Кар Україна, а відтак і інвойс №200212.40-PCP/EEU від 12.02.2020р на суму 4 000 Євро, який видано на виконання його умов.

Таким чином, декларування товарів відбулося на підставі товаросупровідних документів відповідно до ст. 335 Митного кодексу України.

Відтак, слід констатувати відсутність підстав вважати, що митному органу як підставу для переміщення товарів та під час їх митного оформлення подано документи, що містять неправдиві відомості щодо відправника та одержувача вищевказаних товарів, а також відомості, необхідні для визначення його митної вартості.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, митним органом не доведено обставин вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника, одержувача, ціни товару, а тому є недоведеним наявність у діях ОСОБА_1 об`єктивної та суб`єктивної сторони інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

Вказаний висновок митного органу, який ґрунтується лише з отриманої інформації на підставі листа митних органів Республіки Польща, не може бути підставою для складання протоколу про порушення митних правил, а тим паче розглядатися як доказ вини особи.

Крім того, про відсутність належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, свідчить і той факт, що долучені до матеріалів справи документи, які надійшли від митних органів Республіки Польща, не містять їх офіційного перекладу на державну мову, в тому числі з урахуванням положень, передбачених ст. 503 МК України про те, що перекладачем може бути посадова особа митного органу, оскільки в будь-якому разі такою особою не може бути особа, яка складала у цій справі протокол про порушення митних правил та за відсутності у справі документу, який підтверджує володіння цією особою мовою, знання якої необхідне для здійснення перекладу.

Стаття 62 Конституції України закріплює принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Сама по собі наявність у особи повноважень керівника підприємства, яке є одержувачем товару, без вчинення дій, які зазначені у диспозиції ч. 1 ст. 483 МК України не вказує на наявність у особи складу даного адміністративного правопорушення.

Таким чином, наявні у справі докази, які безпосередньо дослідженні в судовому засіданні, не підтверджують факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

Статтею 41 Конституції України гарантовано, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 8 Конституції України вбачається, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

З огляду на наведені обставини, матеріали справи відносно ОСОБА_1 не містять безумовних та беззаперечних доказів на підтвердження вчинення останнім інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК, що виключає провадження у справі та підлягає закриттю.

На підставівикладеного,керуючись ст. 247, 283, 284, КУпАП, ст.ст. 483, 527 МК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Протягом десяти днів з дня її винесення постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.

Суддя Рівненського міського суду С.В. Наумов