Постанова

від 27.03.2023 по справі 621/464/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 621/464/20 Номер провадження 22-ц/814/1583/23Головуючий у 1-й інстанції Шахова В.В. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддівсудової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді - доповідача Дорош А.І.

Суддів:Лобова О.А., Триголова В.М.

при секретарі Коротун І.В.

переглянув у судовомузасіданні вм.Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Слобожанський Альянс»

на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 13 липня 2021 року, ухвалене суддею Шаховою В.В., повний текст рішення складено - 20 липня 2021 року

у справіза позовом ПАТ «Племінний завод «Червоний Велетень» до ТОВ «Слобожанський Альянс», ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, визнання припиненим права оренди

та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Племінний завод Червоний Велетень», третя особа: ТОВ «Слобожанський Альянс», про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та визнання припиненим договору оренди, -

В С Т А Н О В И В:

20лютого 2020рокуПАТ «Племінний завод «Червоний Велетень» звернувся до суду з позовом до ТОВ «Слобожанський Альянс», ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, визнання припиненим права оренди, в якому просив суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 26.07.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Слобожанський Альянс»; визнати припиненим право оренди ТОВ «Слобожанський Альянс» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6321780500:02:000:1059, площею 0,1349 га; визнати за ПрАТ «Племенний Завод «Червоний Велетень» право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 6321780500:02:000:1059, площею 0,1349 га, що виникло на підставі договору оренди земельної ділянки від 06.08.2012 року, що знаходиться на території Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області; стягнути з відповідачів судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 06.08.2012 року Публічне акціонерне товариство «Племінний завод «Червоний Велетень» (перейменовано в Приватне акціонерне товариство «Племінний завод «Червоний Велетень») з ОСОБА_2 уклало договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6321780500:02:000:1059, площею 0,1349 га, що знаходиться на території Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області, строком на 10 років. На останній сторінці договору міститься відповідна відмітка про його державну реєстрацію. У подальшому земельну ділянку у спадщину прийняв ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 23.09.2013 року. При цьому, відповідно до п. 8.2 договору оренди земельної ділянки від 06.08.2012 року, укладеного між позивачем і власником на той час земельної ділянки ОСОБА_2 «Перехід права власності на орендовану земельну ділянку і іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору». Таким чином, позивач зазначає, що після успадкування відповідної земельної ділянки ОСОБА_1 став стороною договору оренди земельної ділянки та був обізнаний про наявність права оренди у ПАТ «Племінний Завод Червоний Велетень», однак протиправно уклав договір оренди з відповідачем. Обізнаність ОСОБА_1 про наявність укладеного договору підтверджується також його заявою від 2014 року про видачу орендної плати. Вказаний договір оренди землі є чинним та діє до 2022 року. У той же час 24.01.2019 року при перевірці інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ПАТ «Племінний завод «Червоний Велетень» дізналося, що щодо вищезазначеної земельної ділянки зареєстровано право оренди за іншою особою - ТОВ «Слобожанський Альянс». Таким чином, позивач зазначає, що укладення спірного договору оренди землі від 26.07.2018 року призвело до порушення в момент його укладення прав та законних інтересів ПрАТ «Племінний завод «Червоний Велетень» як правомірного орендаря вказаної земельної ділянки, чим здійснено втручання у право позивача на мирне користування даною земельною ділянкою, що є підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним та припиненим.

23.04.2020 року ОСОБА_1 звернувся із зустрічним позовом до Приватного акціонерного товариства «Племінний завод «Червоний Велетень», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Слобожанський Альянс» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та визнання припиненим договору оренди, в якому просив суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 06.08.2012 року; визнати припиненим право оренди за ПАТ «Племінний завод "Червоний Велетень" на земельну ділянку, що вникло на підставі договору оренди земельної ділянки від 06.08.2012 року; стягнути судові витрати з відповідача.

Зустрічний позов мотивовано тим, що 23 вересня 2013 року ОСОБА_1 у порядку спадкування від батька ОСОБА_2 набув право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6321780500:02:000:1059, площею 0,1349 га, що знаходиться на території Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 26 липня 2018 року він підписав договір оренди вищевказаної земельної ділянки з ТОВ «Слобожанський Альянс», на підставі якого за ТОВ «Слобожанський Альянс» було зареєстроване право оренди на земельну ділянку. У квітні 2019 року йому стало відомо про існування договору оренди земельної ділянки від 06.08.2012 року, який, нібито, був укладений його батьком із ПрАТ "Племінний завод "Червоний Велетень". У той же час на момент отримання свідоцтва про право на спадщину, реєстрації права власності на земельну ділянку, підписання договорів оренди земельної ділянки з ТОВ «Слобожанський Альянс» та реєстрації права оренди за такими договорами йому не було відомо та не могло бути відомо про те, що між попереднім власником ОСОБА_2 та ПрАТ «Племінний завод «Червоний Велетень» було укладено договір оренди земельної ділянки. Позивач вказує на те, що йому відомо, про те, що батько не бажав, не мав наміру та не підписував договір оренди земельної ділянки та додатки до нього із ПрАТ «Племінний завод «Червоний Велетень», тому підпис на такому договорі та додатках виконаний іншою особою, а отже договір підлягає визнанню недійсним на підставі того, що на момент його укладення було порушено ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України. Зважаючи на викладене, позивач вважає що, за вказаним договором підлягає визнанню припиненим право оренди ПрАТ «Племінний завод «Червоний Велетень» на земельну ділянку з кадастровим номером 6321780500:02:000:1059, площею 0,1349 га, що знаходиться на території Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області (т.1 а.с. 114-119).

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 27.04.2020 зустрічний позов прийнято та об`єднано в одне провадження з первісним позовом (т.1 а.с. 71).

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області 13 липня 2021 року позов Приватного акціонерного товариства «Племінний завод «Червоний Велетень» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Слобожанський Альянс», ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, визнання припиненим права оренди, визнання права оренди на земельну ділянку - задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6321780500:02:000:1059, площею 0,1349 га, який укладений 26 липня 2018 року між ТОВ «Слобожанський Альянс» та ОСОБА_1 .

Визнано припиненим право оренди ТОВ «Слобожанський Альянс» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6321780500:02:000:1059, площею 0,1349 га (номер запису 27296944).

Визнано за ПАТ «Племінний завод «Червоний Велетень» право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 6321780500:02:000:1059, площею 0,1349 га, що виникло на підставі договору оренди земельної ділянки від 06.08.2012, що знаходиться на території Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області (номер запису 632178054001216).

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Племінний завод «Червоний велетень», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Слобожанський Альянс», про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та визнання припиненим права оренди - відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Слобожанський Альянс» витрати зі сплати судового збору на користь Приватного акціонерного товариства «Племінний завод «Червоний велетень» у розмірі 3 153 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору на користь Приватного акціонерного товариства «Племінний завод «Червоний велетень» у розмірі 3153 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що договір оренди земельної ділянки, було укладено між ОСОБА_1 та ТОВ «Слобожанський Альянс» 26.07.2018 року під час дії договору оренди від 06.08.2012 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Племінний завод «Червоний велетень»», який не припинив свою дію та без врахування пріоритетного права позивача на його продовження чи укладання, тому не відповідає вимогам чинного законодавства. Державна реєстрація припинення іншого речового права позивача на земельну ділянку на підставі договору оренди землі від 06.08.2012 року не здійснювалася, укладений ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки від 06.08.2012 року не визнаний недійсним, а здійснена 07.09.2012 року його державна реєстрація не скасована та є чинною. Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам чинного законодавства, спрямованого на забезпечення, визнання та захист державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації та призводить до порушення права позивача, як орендаря. Враховуючи, що докази припинення договору оренди землі від 06.08.2012 року відповідно до вимог ст.654ЦК України (договору), чи рішення суду, як передбачено ст. 32 ЗУ "Про оренду землі", суду не надано, тому суд першої інстанції дійшов до висновку, що договір оренди земельної ділянки, укладений 26.07.2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Слобожанський Альянс» не відповідає вимогам ст. 203 ЦК України та відповідно до вимог ст.215 ЦК України підлягає визнанню недійсним.

В частині вирішення зустрічного позову суд першої інстанції виходив з того що, позивач звернувся з вимогою про визнання недійсними договору оренди від 06.08.2012 року, посилаюсь на те, що цей договір підписано невстановленою особою. Відповідно до статті 204ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. Разом із тим, у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірного договору у мотивувальній частині судового рішення, тому, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у зустрічному позові слід відмовити саме через обрання позивачем неефективного способу захисту.

Щодо заяви представника ПАТ «Племінний завод «Червоний Велетень» про застосування строку позовної давності, то суд першої інстанції зазначав, що оскільки у задоволенні зустрічного позову судом відмовлено через обрання неефективного (неналежного) способу захисту, тому це питання судом не розглядається.

В апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю «Слобожанський Альянс», посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи; порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати і справу направити до Господарського суду Харківської області для її розгляду в межах справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Племінний завод «Червоний велетень» №904/6733/20.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при розгляді справи необгрунтовано не було передано справу для розгляду в межах справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Племінний завод «Червоний велетень» №904/6733/20, яка розглядається Господарським судом Дніпропетровської області. Судом необгрунтовано надано перевагу доказам, що були подані позивачем та залишено поза увагою докази та доводи, що були подані ТОВ «Слобожанський Альянс». Вказує, що ухвалою суду першої інстанції від 13.07.2021 року у задоволенні клопотання про передачу справи було відмовлено та вирішено справу по суті. Вважає за доцільне викласти заперечення на цю ухвалу саме в межах оскарження рішення суду, оскільки вона не входить у вичерпний перелік ухвал, що підлягають оскарженню окремо від рішення суду. Вказує, що постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2021 року у справі №904/6733/20 Приватне акціонерне товариство «Племінний завод «Червоний Велетень» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у справі про банкрутство. У даній справі стороною є Приватне акціонерне товариство «Племінний завод «Червоний Велетень», яке є боржником, якого визнано банкрутом. Оскільки провадження у даній справі, стороною якої є боржник і яка стосується його майна (майнових прав) відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, матеріали справи відповідно до ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедури банкрутства підлягали передачі Господарському суду Дніпропетровської області. При цьому посилається на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 11.05.2021 року у справі №759/9008/19, а також про передачу Зміївським районним судом Харківської області аналогічної справи №621/465/20 в межах справи про банкрутство Приватне акціонерне товариство «Племінний завод «Червоний велетень». Також вказує, що при ухваленні рішеня у справі, суд першої інстанції не взяв до уваги, що крім заяви ОСОБА_1 від 03.10.2014 року про видачу йому орендної плати, позивач не надав інших доказів щодо обізнаності останнього про наявність права оренди у ПАТ «Племінний завод «Червоний Велетень». Також посилається на те, що позивачем не була доведена обставинам чинності договору оренди земельної ділянки від 06.08.2012 року на момент укладення договору оренди із ТОВ «Слобожанський Альянс». Вказує, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що ТОВ «Слобожанський Альянс» неправомірно уклало договір оренди земельної ділянки від 26.07.2018 року та порушило права позивача. Зазначає, що є хибним висновок суду першої інстанції щодо обрання позивачем за зустрічним позовом неефективного способу захисту порушеного права, т.я. вважає, що він є належним, оскільки ОСОБА_3 обгрунтовував свої позовні вимоги тим, що саме спадкодавець не підписував договір оренди земельної ділянки, а не безпосередньо він, тобто йшла мова не про неукладення оспорюваного договору оренди, а саме про непідписання такого договору спадкодавцем.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 27.08.2021 року дана справа витребувана зі Зміївського районного суду Харківської області (т.2 а.с. 60).

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 20.09.2021 року відкрито апеляційне провадженн у справі (т.2 а.с. 63).

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов до Харківського апеляційного суду 10.11.2021 року, ПрАТ «Племінний завод «Червоний велетень» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін (т.2 а.с. 80-81).

Розпорядженням голови Верховного Суду № 14/0/9-22 від 25.03.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Сумської, Харківської області), відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням неможливості судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду на Полтавський апеляційний суд.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Полтавського апеляційного суду від 05.08.2022 року справу передано до провадження колегії суддів у складі: головуючого судді Дорош А.І, суддів Лобова О.А., Триголова В.М. (т.2 а.с. 96).

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 19.09.2022 року справу призначено до розгляду на 10.20 год. 27 березня 2023 року, з повідомленням учасників справи (т.2 а.с. 97).

У судове засідання до апеляційного суду не з`явилися учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення 16.03.2023 року судових повісток про виклик до суду у справі цивільній на офіційні електронні адреси у порядку ч. 6 ст. 128 ЦПК України (т.2 а.с. 99-101). 16.03.2023 року на сайті «Судова влада України» розміщено оголошення про виклик відповідача ОСОБА_1 для участі у даній справі (т.2 а.с. 103). Заяв та клопотань від учасників справи про відкладення розгляду справи до суду апеляційної інстанції не надходило. Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. При цьому, колегія суддів враховує, що електронний варіант ухвали Полтавського апеляційного суду від 19.09.2022 року розміщено в мережі Інтернет за адресою: https://reyestr.court.gov.ua/ та відповідно оприлюднено.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що 06.08.2012 року Публічне акціонерне товариство «Племенний завод «Червоний Велетень» з ОСОБА_2 уклало договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6321780500:02:000:1059, площею 0,1349 га (номер запису у Державному реєстрі земель 632178054001216, дата державної реєстрації 07.09.2012 року), що знаходиться на території Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області, строком на 10 років. На останній сторінці договору міститься відповідна відмітка про його державну реєстрацію (т.2 а.с. 8-9).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23.09.2013 року, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 спадкоємцем є його син ОСОБА_1 .

Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий 6321780500:02:000:1059, площею 0,1349 га, що знаходиться на території Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ХР № 081870 від 03.09.2004 року (т.1 а.с. 52,53-54).

Відповідно до листа держгеокадастру у Зміївському районі Харківської області від 06.02.2019 №64/111-19 станом на 29.12.2012 року згідно Книги реєстрації державних актів на право власності постійного користування договорів оренди земельних ділянок між зазначеному у переліку громадянами та ПАТ ««Племінний завод «Червоний Велетень» укладено договори оренди землі, а інші записи про зміну або припинення цих договорів відсутні (т.1 а.с. 11).

Аналогічна інформація надана Головним Управлінням Держгеокадастру у Харківській області в листі від 06.02.2019 №32-20-11-1036/0/19-19(т.1 а.с. 14).

03.10.2014 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до голови правління ПАТ «Племінний завод «Червоний Велетень» про видачу йому орендної плати за 2014 рік згідно договору оренди (т.1 а.с. 17).

26.07.2018 року ТОВ «Слобожанський Альянс» уклало з ОСОБА_1 договір оренди землі №23 на земельну ділянку з кадастровим 6321780500:02:000:1059, площею 0,1349 га, що знаходиться на території Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області (т.1 а.с. 19).

Пунктом 8 договору, укладеного між ОСОБА_4 та ПАТ «Племінний завод «Червоний Велетень» передбачено, що строк дії договору становить 10 років. Після закінчення строку договору, орендар має переважне право на поновлення його на новий строк.

Земельна ділянка була передана позивачу в користування на 10 років за актом приймання-передачі (т.1 а.с. 10).

Відповідно до п. 43 договору від 06.08.2012 року договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Отже, при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо початку дії його строку з моменту державної реєстрації, тому строк його дії починається саме з цієї дати - 07.09.2012 року.

Щодо вимог позивача в частині визнання припиненим права оренди ТОВ «Слобожанський Альянс» щодо спірної земельної ділянки та визнання за ПАТ «Племінний завод «Червоний Велетень» права оренди на спірну земельну ділянку, суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Оскільки суд першої інстанції дійшов висновку про визнання недійсним договору оренди землі від 26.07.2018 року, то позовні вимоги щодо визнання припиненим права оренди ТОВ «Слобожанський Альянс» та визнання за ПАТ «Племінний завод «Червоний Велетень» права оренди на спірну земельну ділянку є похідними відповідно до положень ч.3 ст.26Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» та підлягають задоволенню.

Щодо зустрічного позову суд першої інстанції виходив з наступного.

Пред`являючи позов, ОСОБА_1 стверджує, що йому не було відомо та не могло бути відомо про те, що між попереднім власником ОСОБА_2 та ПАТ «Племінний завод «Червоний Велетень» було укладено договір оренди земельної ділянки. Позивач вказує на те, що йому відомо, про те, що батько не бажав, не мав наміру та не підписував договір оренди земельної ділянки та додатки до нього із ПрАТ «Племінний завод «Червоний Велетень», тому підпис на такому договорі та додатках виконаний іншою особою.

При цьому, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 звертався 03.10.2014 року із заявою до голови правління ПАТ «Племінний завод «Червоний Велетень» про видачу йому орендної плати за 2014 рік згідно договору оренди (т.1 а.с. 17).

Судом першої інстанції встановлено, що після успадкування відповідної земельної ділянки ОСОБА_1 став стороною договору оренди земельної ділянки та був обізнаний про наявність права оренди у ПАТ «Племінний завод «Червоний Велетень».

Апеляційний суд у складі колегії суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Предметом позову ПАТ «Племінний завод «Червоний Велетень» є визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 26.07.2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Слобожанський Альянс»; визнання припиненим права оренди ТОВ «Слобожанський Альянс» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6321780500:02:000:1059, площею 0,1349 га; визнання за ПрАТ «Племенний Завод «Червоний Велетень» права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 6321780500:02:000:1059, площею 0,1349 га, що виникло на підставі договору оренди земельної ділянки від 06.08.2012 року.

Предметом зустрічного позову є визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 06.08.2012 року; визнання припиненим права оренди за ПАТ Племінний завод "Червоний Велетень" на земельну ділянку, що виникло на підставі договору оренди земельної ділянки від 06.08.2012 року.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Згідно з ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Згідно ч. 2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно зі статтею 13 Закону України«Про орендуземлі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Дія такого договору припиняється, у тому числі, у разі закінчення строку, на який його було укладено (ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі»).

Як правильно встановлено судом першої інстанції, що 06.08.2012 року Публічне акціонерне товариство «Племенний завод «Червоний Велетень» з ОСОБА_2 уклало договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6321780500:02:000:1059, площею 0,1349 га (номер запису у Державному реєстрі земель 632178054001216, дата державної реєстрації 07.09.2012 року), що знаходиться на території Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області, строком на 10 років. На останній сторінці договору міститься відповідна відмітка про його державну реєстрацію (т.2 а.с. 8-9).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.09.2013 року після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 спадкоємцем є його син ОСОБА_1 (т.1 а.с. 52,53-54).

03.10.2014 року ОСОБА_1 звертався із заявою до голови правління ПАТ «Племінний завод «Червоний Велетень» про видачу йому орендної плати за 2014 рік згідно договору оренди, реєстраційний №6321-1216 від 07.09.2012 року, грошовими коштами, які просив перерахувати на картковий рахунок НОМЕР_1 , відкритий у ПАТ КБ «Приват Банк» (т.1 а.с. 17).

26.07.2018 ТОВ «Слобожанський Альянс» уклало з ОСОБА_1 договір оренди землі на земельну ділянку з кадастровим номером 6321780500:02:000:1059, площею 0,1349 га (т.1 а.с. 19).

Частиною 5 статті 6 Закону України«Про орендуземлі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Частиною 1 статті 210 ЦК України визначено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Як вбачається, на останній сторінці договору оренди земельної ділянки від 06.08.2012 року міститься відомості про державну реєстрацію, а саме договір зареєстрований в управлінні Держкомзему у Зміївському районі Харківської області, про що у Державному реєстрі вчинено запис від 07.09.2012 за № 632178054001216 (т.1 а.с. 9).

Припинення договору оренди відповідно до ст. 32Закону України«Про орендуземлі» може бути тільки шляхом його розірвання за погодженням сторін.

Згідно зі ст.654ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється у такій самій формі, що і договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах визначених договором.

Як вбачається з пунктів 8,8.2.,40 договору оренди, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Племінний завод «Червоний Велетень» передбачено, що строк дії договору становить 10 років. Після закінчення строку договору, орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої омоби, а також реорганізація юридичної особи орендаря, не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Таким чином земельна ділянка була передана позивачу у користування на 10 років за актом приймання-передання від 06.08.2012 року, а після смерті орендодаця ОСОБА_2 його син ОСОБА_1 є стороною договору оренди земельної ділянки.

Згідно п. 43 договору від 06.08.2012 року договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації, тобто з 07.09.2012 року.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексуУкраїни зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі №355/385/17 (провадження №61-30435сво18) зроблено висновок, що «у статті 629 ЦК Українизакріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)».

Відповідно до вимог ст.628ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України, зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629ЦКУкраїни передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

На підставі наданих позивачем доказів судом першої інстанції правильно встановлено, що договір оренди був укладений відповідно до діючого законодавства. При його укладенні сторони досягли згоди щодо початку дії його строку з моменту державної реєстрації, тому строк його дії починається з 07.09.2012 року та строк дії договору складає 10 років.

Пунктом 4 ст.32Закону України«Про орендуземлі» встановлено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

З огляду на вищевикладене, якщо під час дії договору оренди помер власник ділянки та право власності перейшло його спадкоємцю, це не впливає на договір оренди та він залишається в силі до закінчення його дії.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного суду від 20 серпня 2020 року у справі № 325/1951/19.

Відповідачем ОСОБА_1 не надано доказів щодо припинення або внесення змін до договору оренди від 06.08.2012 року.

Крім того, судом першої інстанції правильно встановлено, що факт обізнаності відповідача ОСОБА_1 про існування укладеного між спадкодавцем його батьком ОСОБА_2 та ПАТ «Племінний завод «Червоний Велетень» договору оренди від 06.08.2012 року підтверджується подачею ним 03.10.2014 року, тобто після смерті батька, заяви про намір отримати орендну плату у вигляді грошових коштів на відповідний банківський рахунок, який ним вказано у письмовій заяві.

Колегія суддів приходить до висновку про те, що на підставі наданих позивачем доказів судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що договір оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та ТОВ «Слобожанський Альянс» був укладений 26.07.2018 року під час дії договору оренди від 06.08.2012 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Племінний завод «Червоний велетень»», коли останній не припинив свою дію, без врахування пріоритетного права позивача на його продовження чи укладання, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Згідно ч. 4. ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічний висновок висловлений у постанові Верховного Суду у справі №634/355/19.

Колегія суддів апеляційного суду також погоджується з висновками суду першої інстанції в частині вирішення судом першої інстанції зустрічного позову, виходячи з наступного.

У зустрічному позові ОСОБА_1 звернувся до відповідача ПрАТ «Племінний завод «Червоний велетень»» з вимогою про визнання недійсним договору оренди від 06.08.2012 року з підстав відсутності у ОСОБА_2 волевиявлення на його укладення та просив визнати припиненим право оренди ПрАТ «Племінний завод «Червоний велетень»» на земельну ділянку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обрання позивачем неефективного способу захисту при пред`явленні зустрічного позову.

Як вбачається, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що договір оренди земельної ділянки від 06.08.2012 року був підписаний не ОСОБА_2 . Суду не надано доказів того, що за життя ОСОБА_2 заявляв про те, що договір оренди він не підписував, що існував спір з приводу неотримання ним орендної плати тощо.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин за зустрічним позовом та застосував до них норми матеріального права, що підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Згідно ч.4.ст.263ЦПК Українипри виборіі застосуваннінорми правадо спірнихправовідносин судвраховує висновкищодо застосуваннявідповідних нормправа,викладені впостановах ВерховногоСуду.

Аналогічний висновок висловлений у постанові Верховного Суду від 02.11.2022 рокуу справі №621/462/20.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції при розгляді справи необгрунтовано не було передано справу для розгляду в межах справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Племінний завод «Червоний велетень» №904/6733/20, яка розглядається Господарським судом Дніпропетровської області, то колегія суддів в цій частині виходить з наступного. Дійсно, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2021 року відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Племінний завод «Червоний велетень» введено процедуру розпорядження майном відносно боржника та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_5 . 30.06.2021 року господарським судом Дніпропетровської області постановлено ухвалу, якою: - припинено процедуру розпорядження майном боржника Приватного акціонерного товариства «Племінний завод «Червоний велетень»; - припинено повноваження розпорядника майна Приватного акціонерного товариства «Племінний завод «Червоний велетень»" у справі №904/6733/20 арбітражного керуючого ОСОБА_5 ; - визнано Приватне акціонерне товариство «Племінний завод «Червоний велетень» банкрутом; - відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 1 рік, до 30.06.2022 року; - призначено ліквідатором Приватного акціонерного товариства «Племінний завод «Червоний велетень» арбітражного керуючого Чичву Олега Сергійовича. 01.07.2021 року на офіційному Веб-сайті судової влади опубліковано повідомлення №66757 про визнання Приватного акціонерного товариства «Племінний завод «Червоний велетень» банкрутом. Відповідно до ст.7Кодексу Україниз процедурбанкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно доГосподарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначенимиГосподарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб`єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи. Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи. Отже, первісні вимоги ПАТ «Племінний завод «Червоний велетень» не є такими, які підлягали розгляду в межах справи про банкрутство. На цей час згідно ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2022 року затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Племінний завод «Червоний велетень», ліквідовано юридичну особу Приватне акціонерне товариство «Племінний завод «Червоний велетень». 26 вересня 2022 року припинено юридичну особу ПАТ "Племінний завод «Червоний Велетень» у зв`язку з визнанням товариства банкрутом. Отже, наразі вимоги про визнання недійсним договору оренди не можуть бути розглянуті в межах справи про банкрутство. Відповідно до частини третьої статті 377ЦПК України якщо суд першої інстанції ухвалив законне й обґрунтоване рішення,смерть фізичної особи-сторони у спорі чи припинення юридичної особи-сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для його скасування в апеляційному порядкуповністю або частково із закриттям провадження у справі.

Доводи апеляційної скарги про те, що необгрунтовано надано перевагу доказам, що були подані позивачем та залишено поза увагою докази та доводи, що були подані ТОВ «Слобожанський Альянс», то ці доводи не заслуговують на увагу, оскільки при ухваленні рішення суд першої інстанції повно і всебічно з`ясував обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були безпосередньо підтверджені у судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги про те, що при ухваленні рішеня у справі суд першої інстанції не взяв до уваги, що крім заяви ОСОБА_1 від 03.10.2014 року про видачу йому орендної плати, позивач не надав інших доказів щодо обізнаності останнього про наявність права оренди у ПАТ «Племінний завод «Червоний Велетень», то ці доводи не впливать на законність та обгрунтованість висновків суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не була доведена обставинам чинності договору оренди земельної ділянки від 06.08.2012 року на момент укладення договору оренди із ТОВ «Слобожанський Альянс», що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що ТОВ «Слобожанський Альянс» неправомірно уклало договір оренди земельної ділянки від 26.07.2018 року та порушило права позивача, то ці доводи також не заслуговують на увагу та не є підставою для скасування рішення суду, оскільки вони були предметом дослідження у суді першої інстанції, суд надав їм відповідну правову оцінку у мотивувальні частині судового рішення.

Доводи апеляційної скарги щодо хибного висновку суду першої інстанції відносно обрання позивачем за зустрічним позовом неефективного способу захисту порушеного права також не заслуговують на увагу з вище викладених підстав.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_3 обгрунтовував свої позовні вимоги тим, що саме спадкодавець не підписував договір оренди земельної ділянки, а не безпосередньо він, тобто йшла мова не про неукладення оспорюваного договору оренди, а саме про непідписання такого договору спадкодавцем, то ці доводи не заслуговують на увагу, оскільки на їх підтвердження не надано належних та допустимих доказів (висновок експерта тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З підстав вищевказаного, апеляційний суд у складі колегії суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а рішення суду - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 2, 368 ч.1, 374 ч.1 п.1, 375 ч.1, 381 - 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Слобожанський Альянс" залишити без задоволення.

Рішення Зміївського районногосуду Харківськоїобласті від 13липня 2021року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її прийняття безпосередньо до суду касаційної інстанції, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 27 березня 2023 року.

СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов