Постанова

від 15.03.2023 по справі 911/1184/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2023 р. Справа№ 911/1184/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Яковлєва М.Л.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Кузьмінській О.Р.,

за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 15.03.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Скло"

на рішення Господарського суду Київської області від 21.11.2022 (повний текст складено 01.12.2022)

у справі № 911/1184/22 (суддя - Щоткін О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Скло"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пісківський завод скловиробів"

про стягнення 304 162,30 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 21.11.2022 задоволено позов частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пісківський завод скловиробів" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Скло" 15 022,00 грн 3% річних, 132 958,33 грн інфляційних втрат, 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 2 219,70 грн судового збору. Відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення 156 181,97 грн пені.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 13.12.2022 (згідно дати звернення до засобів поштового зв`язку) Товариство з обмеженою відповідальністю "СВ-Скло" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 21.11.2022 у справі № 911/1184/22, в якій просить скасувати частково рішення Господарського суду Київської області від 21.11.2022 у справі № 911/1184/22 та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що суд першої інстанції не врахував положення пункту 7.4 договору де зазначено, що сторона, що зіткнулася з дією обставин непереборної сили зобов`язана повідомити іншу сторону за 2 робочих днів. Відповідач не надав докази повідомлення позивача про неможливість виконати обов`язок щодо оплати за отриманий товар.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник посилається на висновок, якій викладений в постанові ВС КГС від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, де зазначено, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор).

Представник відповідача в суді першої інстанції підтвердив, що відповідач не повідомляв позивача про наявність обставин щодо не можливості виконати обов`язок, що у свою чергу позбавило відповідача права посилатися на дію форс-мажорних обставин, а виконання обов`язку щодо оплати боргу під час дії воєнного часу є підтвердженням відсутності обставин неможливості виконати обов`язок.

Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2022, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Шаптала Є.Ю., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/1184/22 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Скло" на рішення Господарського суду Київської області від 21.11.2022 до надходження матеріалів справи з Господарського суду Київської області.

29.12.2022 від Господарського суду Київської області до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи 911/1184/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Скло" на рішення Господарського суду Київської області від 21.11.2022 у справі №911/1184/22. та призначено на 15.03.2023 о 09 год. 45 хв. у приміщенні Північного апеляційного господарського суду (м. Київ, вул. Шолуденка, 1А, зал судових засідань №12).

У зв`язку з перебуванням судді Чорногуза М.Г. який входив до складу суду, у відпустці відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2023, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2023 прийнято справу № 911/1184/22 до провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Скло" на рішення Господарського суду Київської області від 21.11.2022 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Скло" на рішення Господарського суду Київської області від 21.11.2022 у судовому засіданні 15.03.2023 о 09 год. 45 хв.

В судове засіданні 15.03.2023 з`явились представники обох сторін та надали свої пояснення стосовно обставин справи. Позивач підтримав доводи викладені в його апеляційній скарзі, в свою чергу, відповідач заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 09.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СВ-Скло" (надалі - продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пісківський завод скловиробів" (надалі - покупець, відповідач) укладено договір № 09/08-2021 (надалі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов`язується поставити у власність покупця склобій (надалі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах даного договору.

За умовами пункту 2.1 договору загальна кількість товару, що має бути поставлена та строки поставки викладаються у заявках. Ціна товару погоджується та вказується у специфікаціях, які з моменту їх підписання сторонами є невід`ємними частинами даного договору.

Сума договору складається із суми всіх поставок, підтверджених видатковими накладними (пункт 2.3 договору).

Відповідно до порядку розрахунків, погодженого сторонами у пункті 3.2 договору, оплата проводиться покупцем протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з дати вивантаження товару, згідно виставлених рахунків продавця.

Датою вивантаження товару, згідно з пунктом 3.3 договору, вважається дата підписання видаткових накладних.

Пунктами 4.2, 4.4 договору обумовлено, що продавець постачає товар на умовах DDP завод покупця, який знаходиться за адресою: Київська обл., Бородянський р-н, смт Пісківка, вул. Тетерівська, 1 (згідно з ІНКОТЕРМС 2010). Перехід права власності на партію товару від продавця до покупця є дата приходу товару на завод покупця і зазначається в ТТН.

Згідно з пунктом 6.2 договору за прострочення оплати товару згідно з пунктом 3.2 покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до пункту 8.1 договору останній набирає сили з 09.08.2021 і діє до 31.12.2022.

Сторони погодили та підписали додатки до договору, які є його невід`ємною частиною, а саме: № 1 "Технічні вимоги до склобою змішаного тарного очищеного", № 2 "Технічні вимоги до склобою безбарвного тарного очищеного", № 3 "Технічні вимоги до склобою коричневого тарного очищеного".

У період з 08.02.2022 по 23.02.2022 продавець поставив, а покупець прийняв у власність товар (склобій) загалом на суму 1 094 775,23 грн, що підтверджується долученими до позовної заяви видатковими накладними: № 15 від 08.02.2022 на суму 109 736,00 грн; № 16 від 10.02.2022 на суму 104 748,00 грн; № 17 від 14.02.2022 на суму 105 676,00 грн; № 18 від 15.02.2022 на суму 110 142,00 грн; № 19 від 16.02.2022 на суму 125 688,14 грн; № 20 від 17.02.2022 на суму 138 359,35 грн; № 21 від 18.02.2022 на суму 89 368,70 грн; № 22 від 21.02.2022 на суму 91 132,56 грн; № 23 від 22.02.2022 на суму 92700,43 грн; № 24 від 23.02.2022 на суму 127 224,05 грн.

Також у матеріалах справи наявні копії товарно-транспортних накладних за вказаний період, які підписані представниками сторін.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

У зв`язку з введенням військового стану в країні та знаходженням заводу в районі бойових дій, з метою запобігання людських жертв та зменшення ризику повної втрати виробничих потужностей внаслідок перебоїв з енергопостачанням (електрична енергія та газ), ТОВ "ПЗС" 25.02.2022 видало наказ № 168-к, відповідно до пункту 1 якого з 26.02.2022 оголосило про призупинення виробництва продукції на невизначений строк (до закінчення військового стану в Україні).

Також організовано робочу групу щодо призупинення виробництва та консервування скловарних печей (підпункт 2.1 наказу № 168-к), оголошено простій не з вини працівників з 01.03.2022 всім працівникам, крім тих, які задіяні в консервуванні скловарних печей (пункт 4 наказу № 168-к).

Листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України (надалі - ТПП України) на підставі статей 14, 14№ Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

У подальшому сторони підписали акт звірки взаєморозрахунків станом на 28.04.2022, відповідно до якого заборгованість ТОВ "ПЗС" перед ТОВ "СВ-Скло" становить загалом 1 450 545,23 грн, з урахуванням заборгованості, яка сформувалась станом на 31.01.2022.

ТОВ "СВ-Скло" звернулось до суду із позовом про стягнення з ТОВ "ПЗС" 1 450 545,23 грн основного боргу, а також нарахованих на вказану прострочену заборгованість 156 181,97 грн пені, 15 022,00 грн 3% річних та 132 958,33 грн інфляційних втрат.

Після відкриття провадження у справі, у період з 12.08.2022 по 27.09.2022, ТОВ "ПЗС" перерахувало на рахунок ТОВ "СВ-Скло" грошові кошти в загальному розмірі 1 450 545,23 грн із призначенням платежу "За склобій згідно договору №09/08/2021 від 09.08.2021", що підтверджується платіжними дорученнями: № 11859 від 12.08.2022 на суму 60 000,00 грн; № 11860 від 12.08.2022 на суму 101 558,00 грн; № 11878 від 12.08.2022 на суму 81 152,00 грн; № 11956 від 30.08.2022 на суму 20 000,00 грн; № 11957 від 30.08.2022 на суму 93 060,00 грн; № 11958 від 30.08.2022 на суму 109 736,00 грн; № 11981 від 30.08.2022 на суму 19 748,00 грн; № 12053 від 09.09.2022 на суму 89 368,70 грн; № 12054 від 09.09.2022 на суму 125 688,14 грн; № 12055 від 09.09.2022 на суму 110 142,00 грн; № 12056 від 09.09.2022 на суму 105 676,00 грн; № 12057 від 09.09.2022 на суму 85 000,00 грн; № 12111 від 27.09.2022 на суму 138 359,35 грн; № 12112 від 27.09.2022 на суму 311 057,04 грн.

Сплата відповідачем основного боргу стала підставою для подання позивачем до суду заяви про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача 156 181,97 грн пені, 15 022,00 грн 3% річних та 132 958,33 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги (з урахуванням заяви ТОВ "СВ-Скло" від 29.09.2022 про уточнення позовних вимог, яка за своїм змістом є заявою про зменшення розміру позовних вимог) обґрунтовані тим, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору № 09/08-2021 від 09.08.2021 в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого позивачем товару відповідачу нараховані на прострочену заборгованість пеню, 3% річних та інфляційні втрати, які підлягають стягненню з останнього в загальній сумі 304 162,30 грн.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Скло", колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як свідчать матеріали справи, сторони уклали договір, який за своєю правовою природою є договором поставки товару.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суд установив, що у період з 08.02.2022 по 23.02.2022 на виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 1 094 775,23 грн.

Водночас, відповідно до акту звірки взаєморозрахунків, який підписано і скріплено печатками сторін, станом на 28.04.2022 заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становила загалом 1 450 545,23 грн.

У статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Враховуючи умови пункту 3.2 договору, згідно з якими покупець зобов`язаний оплатити ціну товару протягом 21 календарного дня з дати вивантаження товару, прострочення покупця в оплаті за отриманий товар, відповідно до вказаних вище видаткових накладних, настало щонайменше з 01.03.2022 (за поставкою від 08.02.2022). За останньою поставкою, яка відбулась 23.02.2022, прострочення в оплаті товару настало 17.03.2022.

Як підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями за період з 12.08.2022 по 27.09.2022, відповідач здійснив оплату за отриманий товар з пропуском строків, визначених договором.

З огляду на прострочення відповідачем грошових зобов`язань за договором № 09/08-2021 від 09.08.2021, позивач просив суд стягнути нараховані на підставі пункту 6.2 договору та статті 625 Цивільного кодексу України 156 181,97 грн пені та 15 022,00 грн 3% річних, нарахованих за період із 17.03.2022 по 20.07.2022, а також 132 958,33 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з квітня по липень 2022 року.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У пункті 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема щодо сплати неустойки.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як встановлено частиною другою статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 6.2 договору передбачено сплату покупцем пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення у разі порушення строків оплати товару, встановлених пунктом 3.2 договору.

Як вже зазначено, позивач нарахував до стягнення з відповідача за порушення строків оплати товару за договором 156 181,97 грн пені за період з 17.03.2022 по 20.07.2022.

Відповідач заперечував у суді першої інстанції проти задоволення позовних вимог в частині стягнення з нього сум пені, 3% річних та інфляційних втрат, посилаючись на те, що Торгово-промисловою палатою України визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022.

Суд зазначає, що 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, зокрема Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Законом України 16.11.2022 № 2738-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", - з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб.

Таким чином, наразі продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 19.02.2023.

За змістом статті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

У пункті 3 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 зазначено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для об`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору (контракту, угоди тощо) обов`язків згідно із законодавчими чи іншими нормативними актами виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Тобто Торгово-промислова палата України підтвердила, що обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами, як для суб`єктів господарювання так і для населення.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (частина друга статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Також згідно з положеннями частини 2 статті 218 Господарського кодексу України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 913/785/17).

Відповідно до пункту 7.1 договору, в разі виникнення обставин непереборної сили (пожежа, повінь, землетрус, військові дії різного характеру, стихійне лихо, війна і військові дії, неоголошена війна, проведення антитерористичної операції, страйки, акти вищих органів державної влади чи органів управління тощо і ін.), що перешкоджають якій-небудь із сторін виконати повністю або частково свої обов`язки, термін виконання обов`язків за договором відкладається на період дії обставин непереборної сили ліквідації наслідків.

Пунктами 7.2, 7.3 договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов цього договору, якщо це стало наслідком дії обставин непереборної сили. Виникнення форс-мажорних обставин має бути підтверджене актом Торговельно-промислової палати або іншими документами, виданими уповноваженими державними органами і підтверджуючих факт настання вказаних обставин. У випадку недотримання вказаних умов сторона не вправі посилатися на форс-мажорні обставини.

Матеріали справи свідчать про те, що 25.02.2022 ТОВ "ПЗС" наказом № 168-к з 26.02.2022 оголосило про призупинення виробництва продукції на невизначений строк (до закінчення воєнного стану в Україні). Крім того оголошено простій з 01.03.2022 всім працівникам крім тих, які задіяні в консервуванні скловарних печей.

Пунктом 5 зазначено наказу передбачено, що під час простою працівники звільняються від обов`язку бути присутніми на робочих місцях при наявному ризику для життя.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що введення воєнного стану вплинуло на спроможність своєчасного проведення розрахунків, а отже з урахуванням засад законності, розумності, добросовісності, справедливості та пропорційності дотримання балансу інтересів сторін, суд вважає за належне відмовити у задоволенні 156 181,97 грн пені, нарахованої позивачем до стягнення з відповідача за період з 17.03.2022 по 20.07.2022.

При цьому слід зазначити, що існування на території України надзвичайних обставин, а саме введення воєнного стану, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків та обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності, є загальновідомим та нормативно врегульованим.

Доводи апелянта стосовно того, що судом першої інстанції не враховано висновок, який викладений в постанові ВС КГС від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, де зазначено, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор), колегією суддів відхиляється, оскільки правовідносини у справі 910/15264/21 є відмінними від правовідносин у даній справі (911/1184/22).

Окрім цього, настання форс-мажорних обставин у справі №910/15264/21 підтверджувалось сертифікатом ТПП №3000-20-1825 (вих. від 18.11.2020 за №1703-4/625) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданим у зв`язку пандемією COVID-19 і запровадженим через це карантином.

В свою чергу у даній справі форс-мажорні обставини виникли через військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022 та безпосередньо торкнулось підприємства відповідача та його виробничих потужностей розташованих у зоні бойових дій за адресою: смт. Пісківка, Бучанського р-ну, Київської області.

До того ж, за наслідками пошкодження майна розташованого на території заводу в смт. Пісківа, Бучанського району Київської обл. та продукції, що знаходились на орендованих відповідачем, згідно договору оренди нерухомого майна від 12 січня 2021 року №БУ ПС3120121, складах в м. Бородянка, у тому числі за заявою Генерального директора Товариства відкрито зведене кримінальне провадження №12022111050001560 від 12.05.2022 та за наслідками пошкодження майна відповідача розташованого в смт. Пісківка, у тому числі за заявами Генерального директора Товариства відкрито зведене кримінальне провадження №12022111050002074 від 27.06.2022.

Щодо стягнення 3% річних, інфляційних втрат та розгляду заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 41 000,00 грн суд апеляційної інстанції враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги з урахуванням своєчасно поданого відзиву та заперечень.

Так, рішення суду Господарського суду Київської області оскаржується лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 156 181,97 грн.

Згідно до ч. 4 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вже зазначено в постанові, приписами ч. 3 ст. 277 ГПК України встановлено виключний перелік підстав норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Так, під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення в частині в частині задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині 15 022,00 грн 3% річних, 132 958,33 грн інфляційних втрат та відшкодування витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Скло" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2022 у справі №911/1184/22 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Скло" -залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 21.11.2022 у справі № 911/1184/22 - залишити без змін.

Судові витрати, за перегляд ухвали у суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "СВ-Скло".

Матеріали справи повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 27.03.2023

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді М.Л. Яковлєв

Є.Ю. Шаптала