Постанова

від 22.02.2023 по справі 911/2987/13

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2023 р. Справа№ 911/2987/13

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гарник Л.Л.

суддів: Полякова Б.М.

Остапенка О.М.

секретар судового засідання Бондар Л.В.

за участю представників учасників справи відповідно до протоколу судового засідання від 22.02.2023

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія Авіалінії України»

на рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2021

у справі №911/2987/13

за позовом Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія Авіалінії України»

до 1. Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт»,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Рапекс1»

про визнання недійсним договору та повернення майна

у відокремленому провадженні в межах справи №911/2987/13

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Тенак»

до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа №911/2987/13 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Тенак» про банкрутство Приватного акціонерного товариства (далі - ПрАТ) «Авіакомпанія «Аеросвіт» на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою Господарського суду Київської області від 10.07.2015.

17.02.2020 до Господарського суду Київської області звернулось ПрАТ «Авіакомпанія Авіалінії України» з позовними вимогами (в редакції заяви від 20.03.2020) до ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт», ТОВ «Рапекс1» наступного змісту: «Визнати недійсним договір купівлі-продажу №19-1404 від 24.05.2016 року та повернути майно «Спорткомплекс ЛТК» (бетонне покриття), розташоване за адресою: с. Гора, Бориспільський район, Аеропорт, Бориспіль-7, згідно витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (додаток 23)».

Позов обґрунтовано наступними обставинами:

- позивачу стало відомо про те, що в 2016 році в процедурі банкрутства у справі №911/2987/13 ліквідатором ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» реалізовано на користь ТОВ «Рапекс1» державне майно - «Спорткомплекс ЛТК» як асфальтово-бетонний майданчик;

- вказане майно в 1993 році було передане ДАК «Авіакомпанія Авіалінії України» за Актом розподілу майна;

- в 2001 році ВАТ «Авіакомпанія Авіалінії України» оформлено Державний акт ІІ-КВ № 001117 на право постійного користування земельною ділянкою 26,94 га;

- згідно з розпорядженням голови Київської ОДА від 14.04.2003 № 208 у позивача вилучено земельну ділянку загальною площею 4,8137 га, яка складалася з 3,0764 га та 1,7373 га, на користь ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»;

- на ділянці площею 1,7373 га знаходився Спорткомплекс ЛТК, на якому ПАТ «Авіакомпанія Авіалінії України» розмістило свій вантажний термінал;

- рішеннями Господарського суду Київської області від 11.04.2007 у справі № 70/17-05/14/8/9 та Господарського суду міста Києва від 03.12.2012 у справі № 44/298-47-55/436-2012 зазначені земельні ділянки повернуто в користування ДП МА «Бориспіль» і ВАТ «Авіакомпанія Авіалінії України»;

- 18.05.2017 при обстеженні території ПрАТ «Авіакомпанія Авіалінії України» складений акт № 1.6-27/1, в якому йдеться про самовільне зайняття ТОВ «Рапекс1» майна позивача - Спорткомплексу ЛТК (бетонне покриття);

- в подальшому стало відомо, що в ході процедури банкрутства ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» проведено інвентаризацію (протокол комісії від 24.07.2015), під час якої безпідставно взато на облік ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» Спорткомплекс ЛТК (бетонне покриття) як «асфальтобетонне покриття» загальною площею 2635 кв. м та реалізовано на користь ТОВ «Рапекс1» за оспорюваним договором купівлі-продажу.

Враховуючи вищевикладене, позивач зазначає, що за оспорюваним договором реалізовано майно, яке належить йому, - бетонне покриття «Спорткомлекс льотних загонів», інв. №2017/6, розташоване за адресою: Міжнарожний державний аеропорт «Бориспіль», Бориспіль-7.

По суті позову ТОВ «Рапекс1» зазначає наступне:

- доданими позивачем до позовної заяви доказами не підтверджується пов`язаність об`єктів «Спорткомплексу ЛТК» (бетонне покриття) розміром 2000 кв. м. з асфальтово-бетонним майданчиком розміром 2635 кв. м., який був предметом спірного договору;

- згідно з оспорюваним договором купівлі-продажу № 19-1404 від 24.05.2016 реалізовано асфальтово-бетонну площадку (2635 кв. м) інв. № 103-1-Н37, яка не є тотожною з майном «Спорткомплекс ЛТК» (бетонне покриття), розташованим за адресою: с. Гора, Бориспільський р-н, Аеропорт, Бориспіль-7;

- згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зареєстроване речове право постійного користування ПрАТ «Авіакомпанія Авіалінії України» земельною ділянкою з кадастровим номером 3220883200:02:004:0016;

- фактично за договором від 24.05.2016 №19-1404 ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» реалізована асфальтово-бетонна майданчик (2635 кв. м), розташована за адресою: Бориспільський р-н, Аеропорт, Бориспіль-7, без посилань на земельну ділянку з кадастровим номером, отже твердження позивача про те, що предметом договору від 24.05.2016 №19-1404 є майно «Спорткомплекс ЛТК», є припущенням;

- ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» не продавало та не створює перешкод в користуванні, володінні, розпорядженні ПрАТ «Авіакомпанія Авіалінії України» своїм майном, в тому числі майном - «Спорткомплекс ЛТК» (бетонне покриття), розташованим за адресою: с. Гора, Бориспільський р-н, Аеропорт, Бориспіль-7, та земельною ділянкою з кадастровим номером 3220883200:02:004:0016.

Рішенням Господарського суду Київської області від 09.02.2021 у справі №911/2987/13 відмовлено повністю у задоволенні позову ПрАТ «Авіакомпанія Авіалінії України» до ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт», ТОВ «Рапекс1» про визнання недійсним договору та повернення майна.

Рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2021 у справі №911/2987/13 мотивовано тим, що надані позивачем докази не пов`язують об`єкт «Спорткомплекс ЛТК» (бетонне покриття) розміром 2000 кв. м, щодо якого заявлено позовну вимогу, з об`єктом асфальтово-бетонний майданчик розміром 2635 кв. м, який є предметом оспорюваного Договору № 19-1404 від 24.05.2016, та не підтверджують факту, що вказані «Спорткомплекс ЛТК» розміром 2000 кв. м і асфальтово-бетонний майданчик розміром 2635 кв. м, є одним і тим самим об`єктом речових прав.

ПрАТ «Авіакомпанія Авіалінії України» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2021 у справі №911/2987/13, визнати недійсним договір купівлі-продажу №19-1404 від 24.05.2016 в частині купівлі-продажу асфальто-бетонного майдачинка, розміром 2635 кв. м, зобов`язати відповідачів повернути майно - бетонне покриття «Спорткомлекс льотних загонів», інв. №2017/6, розташоване за адресою: Міжнарожний державний аеропорт «Бориспіль», Бориспіль-7, законному власнику державної форми власності - ПАТ «Авіакомпанія Авіалінії України».

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2021, вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Гарник Л.Л. (головуючий), Верховець А.А., Пантелієнко В.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2021 апеляційну скаргу ПрАТ «Авіакомпанія Авіалінії України» залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків шляхом доплати судового збору за подання апеляційної скарги, надання доказів надсилання копії скарги іншим сторонам у справі, подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 ПрАТ «Авіакомпанія Авіалінії України» поновлено строк на апеляційне оскарження, за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження, справу призначено до розгляду.

17.05.2021 від ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене у справі судове рішення - без змін як таке, що є законним та обґрунтованим.

17.05.2021 від ТОВ «РАПЕКС1» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене у справі судове рішення - без змін як таке, що є законним та обґрунтованим.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 проведення судового засідання 20.05.2021 призначено у режимі відеоконференції за участю представника ТОВ «Рапекс1».

20.05.2021 від ліквідатора ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2021 розгляд справи 911/2987/13 відкладено.

08.06.2021 від ліквідатора ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2021 у розгляді справи №911/2987/13 оголошено перерву.

22.06.2021 від ПАТ «Авіакомпанія Авіалінії України» надійшло клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2021 у справі №911/2987/13 призначено комплексну експертизу; проведення судової експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, попереджено експертів, які безпосередньо проводитимуть судову експертизу, про відповідальність по ст. 384, 385 Кримінального кодексу України; оплату вартості експертизи покладено на ПрАТ «Авіакомпанія Авіалінії України»; зупинено апеляційне провадження по справі №911/2987/13 за апеляційною скаргою ПрАТ «Авіакомпанія Авіалінії України» на рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2021 на час проведення експертизи; матеріали справи направлено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

10.02.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/2987/13 з клопотанням експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової експертизи, а саме завіреної належним чином копії технічної документації із землеустрою та землекористування на земельну ділянку з кадастровим номером 3220883200:02:004:0016.

У зв`язку зі звільненням у відставку судді Верховця А.А., відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2021, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Гарник Л.Л. (головуючий), Пантелієнко В.О., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 справу №911/2987/13 прийнято до провадження визначеною колегією суддів; поновлено апеляційне провадження; задоволено клопотання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання додаткових матеріалів; витребувано у ПрАТ «Авіакомпанія Авіалінії України» завірену належним чином копію технічної документації із землеустрою та землекористування на земельну ділянку з кадастровим номером 3220883200:02:004:0016; повернуто ПрАТ «Авіакомпанія Авіалінії України» клопотання про забезпечення позову без розгляду; зупинено апеляційне провадження по справі № 911/2987/13 за апеляційною скаргою ПрАТ «Авіакомпанія Авіалінії України» на рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2021 у справі №911/2987/13 до закінчення проведення експертизи.

07.06.2022 від ПрАТ «Авіакомпанія Авіалінії України» надійшла завірена належним чином копія технічної документації із землеустрою та землекористування на земельну ділянку з кадастровим номером 3220883200:02:004:0016.

08.06.2022 матеріали справи №911/2987/13 направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення експертизи.

06.07.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/2987/13 разом з висновком експертів за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Пантелієнка В.О., відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2022, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Гарник Л.Л. (головуючий), Доманська М.Л., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2022 справу №911/2987/13 прийнято до провадження визначеною колегією суддів, поновлено провадження у справі, справу призначено до розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2022 задоволено клопотання ПрАТ «Авіакомпанія Авіалінії України» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконфереенції.

22.08.2022 від ТОВ «Рапекс1» надійшли пояснення щодо висновку експертів за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи.

22.08.2022 від ТОВ «Рапекс1» надійшла заява про виклик експертів.

22.08.2022 від арбітражного керуючого Лецкана В.Л. надійшла заява про проведення судового засідання без його участі.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Доманської М.Л., відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2022, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Гарник Л.Л. (головуючий), Поляков Б.М.,Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2022 справу №911/2987/13 прийнято до провадження визначеною колегією суддів та призначено до розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 задоволено заяву ПрАТ «Авіакомпанія Авіалінії України».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 відкладено розгляд справи №911/2987/13, задоволено клопотання ТОВ «Рапекс1» про виклик експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Шишова Миколи Анатолійовича та Салтанової Вікторії Вікторівни у судове засідання для надання пояснень щодо складеного ними висновку.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 розгляд справи №911/2987/13 відкладено у зв`язку з необхідністю сформування відповідей на задані експертам питання у письмовому вигляді.

22.11.2022 від ТОВ «Рапекс1» надійшли письмові запитання експертам з доказами надсилання їх до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

06.12.2022 від ПрАТ «Авіакомпанія Авіалінії України» надійшли пояснення у справі.

07.12.2022 від ПрАТ «Авіакомпанія Авіалінії України» надійшло клопотання про проведення судового засідання 07.12.2022 у даній справі без участі представника.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 розгляд справи №911/2987/13 відкладено; зобов`язано експертів КНДІСЕ Міністерства юстиції України Шишова Миколу Анатолійовича, Салтанову Вікторію Вікторівну завчасно до судового засідання надіслати у письмовому вигляді відповіді на запитання ТОВ «Рапекс1», поставлені за результатами складення висновку експертів №24275/21-41/16852/22-41 від 30.06.2022 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи у справі №911/2987/13.

22.12.2022 від КНДІСЕ Міністерства юстиції України надійшли пояснення з наданням роз`яснень щодо висновку експертів.

Судове засідання 25.01.2023 не відбулось у зв`язку з оголошенням тривалої повітряної тривоги в місті Києві.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2023 розгляд справи №911/2987/13 відкладено у зв`язку з необхідністю сформування відповідей на задані експертам питання у письмовому вигляді.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення присутніх учасників справи, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом судового розгляду у цій справі є позовна заява ПрАТ «Авіакомпанія Авіалінії України», заявлена в межах провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт», про визнання недійсним укладеного відповідачами договору купівлі-продажу від 24.05.2016 №19-1404 та повернення відчуженого за цим договором майна «Спорткомплекс ЛТК» (бетонне покриття), розташованого за адресою: с. Гора, Бориспільський район, Аеропорт, Бориспіль-7.

Матеріалами справи підтверджуються наступні обставини справи.

24.05.2016 ПАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Талана Л.Г. (продавець) та ТОВ «Рапекс1» (покупець), на підставі протоколу № 2 проведення аукціону від 18.05.2016, укладений договір купівлі-продажу майна банкрута в провадженні у справі про банкрутство № 19-1404.

Згідно з додатком №1 до цього договору, до переліку майна, що є предметом продажу, включено асфальтово-бетонний майданчик (2635 кв. м), інвентарний номер 103-1-Н37, Київська область, Бориспільський район, Бориспіль-7.

ТОВ «Рапекс1» визнає обставину відносно того, що за договорами купівлі-продажу будівель від 24.04.2013 ним придбано у ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» будівлю льотних загонів (РНОНМ 49306232208) та будівлю спецскладу (РНОНМ 49465532208), які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 3220883200:02:004:0016.

ТОВ «Рапекс1» заперечує проти заявлених вимог про визнання недійсним договору № 19-1404 від 24.05.2016 та повернення майна з наступних підстав:

- позивачем не надано жодного доказу, який підтверджує, що асфальтово-бетонний майданчик (2635 кв. м), інвентарний номер 103-1-Н37, і об`єкт «Спорткомплекс ЛТК» (бетонне покриття) є одним і тим самим майном;

- факт передачі позивачу Спорткомплексу ЛТК розміром 2000 кв. м без зазначення детального місцезнаходження не може свідчити про незаконність придбання ТОВ «Рапекс1» асфальтово-бетонного майданчику розміром 2635 кв. м за оспорюваним договором, оскільки наведений у переліку «Спорткомплекс ЛТК» має суттєво інші характеристики, аніж асфальтово-бетонний майданчик, як за призначенням та комплектацією, так і за розміром.

На підставі ухвали Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2021 у справі №911/2987/13 експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України складено висновок за результатми проведення судової земельно-технічної експертизи, згідно з яким:

1. Фактичне розташування будівель, споруд та інших об`єктів відповідає правовстановлюючим документам та документації із землеустрою та землекористування на земельну ділянку кадастровий №3220883200:02:004:0016, зокрема «Технічній документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), що перебувають у постійному користуванні ПАТ «Авіакомпанія Авіалінії України» для розміщення соціально-побутових та інженерно-технічних об`єктів в межах Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області».

2. Асфальтово-бетонний майданчик площею - 2 635 кв. м (інв. №103-1-Н37), місце розташування якого зазначене в акті приймання-передачі від 25.05.2016 до договору купівлі-продажу майна банкрута в провадженні у справі про банкрутство №19-1404 від 25.05.2016 знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим №3220883200:02:004:0016, а саме в частині, що на додатку №2 до висновку позначена S2 (площею 0,2755 га) і заштрихована лініями блакитного кольору.

3. Асфальтово-бетонний майданчик (площею - 2 635 кв. м інв.№103-1-Н37) знаходиться в межах об`єкту літера VI інв.№2017/6 «Бетонне покриття (спорткомплексу льотних загонів)», який розташований за адресою: Міжнародний державний аеропорт «Бориспіль», Бориспіль-7.

4. Оскільки земельна ділянка з кадастровим №3220883200:02:004:0016 з площею 1.7200 га (17 200 кв. м) має значно більшу площу ніж асфальтно-бетонний майданчик інв. №103-1-Н37 площею - 2 635 кв. м або 0,2635 га, їх місцезнаходження не тотожне.

Проте, як було вище зазначено у відповіді на питання №2, асфальтово- бетонний майданчик (площею - 2 635 кв. м інв. .№103-1-Н37), місце розташування якого відображено в акті приймання-передачі до договору купівлі-продажу майна банкрута в провадженні у справі, про банкрутство від 25.05.2016 знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим №3220883200:02:004:0016, а саме в частині, що на додатку №2 до висновку позначена S2 (площею 2755 кв. м) і заштрихована лініями блакитного кольору.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду на підставі встановлених обставин справи, яка розглядається, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон про банкрутство).

Банкрутство за своєю природою є особливим правовим механізмом врегулювання відносин між неплатоспроможним боржником та його кредиторами, правове регулювання якого регламентовано Кодексом України з процедур банкрутства, який введено в дію з 21.10.2019, а до введення в дію цього Кодексу - Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які визначають особливості провадження у справах про банкрутство, тобто є спеціальними у застосуванні при розгляді цих справ.

21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (КУзПБ).

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство). Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Ураховуючи дату порушення провадження у справі №911/2987/13 про банкрутство ПрАТ) «Авіакомпанія «Аеросвіт», а також те, що оспорюваний договір купівлі-продажу від 24.05.2016 №19-1404 укладений до набрання чинності КУзПБ - до спірних правовідносин у цій справі мають застосовуватися положення Закону про банкрутство (у відповідній редакції).

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону про банкрутство (у редакції, що була чинна на дату укладення оспорюваного договору купівлі-продажу нерухомого майна від 24.05.2016) після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі. Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.

Як встановлено, оспорюваний договір купівлі-продажу від 24.05.2016 №19-1404 сторони уклали за результатом проведення аукціону з продажу майна ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» в межах ліквідаційної процедури у справі про банкрутство останнього.

Відповідно до частин першої та другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до статті 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач на власний розсуд обирає спосіб захисту свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Однак якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ГПК України).

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 24)). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63)).

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суди повинні зважати й на його ефективність з погляду Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У § 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Сполученого Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

У статті 13 Конвенції гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, у якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції залежить, зокрема, від характеру скарг заявника. Однак засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (§ 75 рішення ЄСПЛ від 5 квітня 2005 року у справі «Афанасьєв проти України» (заява № 38722/02)).

Іншими словами, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою матеріального права, або може скористатися можливістю вибору між декількома іншими способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальними нормами конкретні способи захисту не встановлені, то особа має право обрати спосіб із передбачених статтею 16 ЦК України з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.

Тож у кожному конкретному спорі суд насамперед повинен оцінювати застосовувані способи захисту порушених прав, які випливають із характеру правопорушень, визначених спеціальними нормами права, а також ураховувати критерії ефективності таких засобів захисту та передбачені статтею 13 ЦК України обмеження щодо недопущення зловживання свободою при здійсненні цивільних прав будь-якою особою.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац дванадцятий частини другої вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 52)).

Позивач на захист порушеного права власності на спірне майно просить визнати недійсним договір купівлі-продажу від 24.05.2016 №19-1404, який відповідачі уклали за результатом проведення аукціону з продажу майна ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» в межах ліквідаційної процедури у справі про банкрутство останнього, а також повернути спірне майно.

За змістом статті 658 ЦК України, право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, установлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Отже, якщо продавець продав товар, який належить іншій особі на праві власності, і при цьому продавець не мав права його відчужувати, то покупець не набуває права власності на товар, крім випадків, коли власник не має права вимагати його повернення. Зокрема, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадках, установлених статтею 388 ЦК України.

Власник має право витребувати майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України), незалежно від того, чи заволоділа ця особа незаконно спірним майном сама чи придбала його в особи, яка не мала права відчужувати це майно.

Таким чином, якщо позивач вважає, що покупець не набув права власності на отримане ним спірне майно (зокрема, тому, що покупець не є добросовісним набувачем), то він вправі, враховуючи вимоги частин другої та третьої статті 264 ЦК України, скористатися передбаченим для цього випадку в законодавстві способом захисту права власності, а саме витребувати квартиру в кінцевого її набувача на підставі статей 387, 388 ЦК України. Для застосування такого способу захисту немає потреби в оскарженні результатів електронних торгів або підписаного в подальшому договору купівлі-продажу. Схожих висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла в постановах від 1 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (пункти 52, 57), від 5 жовтня 2021 року у справі № 910/18647/19 (пункти 9.31-9.33), від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункт 36).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2022 року у справі №910/12525/20 вказала на таке: «Отже, торги є правочином. Якщо вони завершуються оформленням договору купівлі-продажу, то оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону не є належними та ефективними способами захисту» (пункт 104).

Втім, визнання правочину недійсним не з метою домогтися відновлення власного порушеного права (та/або інтересу) у спосіб реституції, що застосовується між сторонами такого правочину, а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження суперечать завданням господарського (цивільного) судочинства, наведеним у частині першій статті 2 ГПК України (частині першій статті 2 ЦПК України).

Відтак, позивач звертаючись з позовною вимогою про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 24.05.2016 №19-1404, який відповідачі уклали за результатом проведення аукціону з продажу майна ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» в межах ліквідаційної процедури у справі про банкрутство останнього, обрав спосіб захисту, який не є ефективним, оскільки не відновить його порушених прав, а правильним захистом буде саме подання віндикаційного позову до володільця майна - спеціальний спосіб захисту, прямо передбачений для спірних правовідносин чинним законодавством.

Разом з тим у цій справі суд першої інстанції наведеного не врахував.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з тим, що визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного за результатом аукціону не призведе до поновлення майнових прав позивача (до введення його як власника у володіння спірним майном), що свідчить про неефективність означених способів захисту та наявність підстав для відмови в позові у цій частині.

Натомість задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає характеру спірних правовідносин і призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна із чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (пункт 125), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункт 146), від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (пункт 6.43), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (пункт 92), від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц (пункт 44)).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.09.2022 у справі №908/976/19 звернула увагу на свої попередні висновки про те, що за загальним правилом, якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи (стягнення з неї) нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову щодо такого майна, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння, є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за кінцевим набувачем, який є відповідачем (див., зокрема постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (пункти 98, 123), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункти 115, 116), від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 (пункт 80), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13(пункт 10.29), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункти 63, 74), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц(пункт 146), незалежно від того, чи таке витребування відбувається у порядку віндикації (статті 387, 388 ЦК України), чи в порядку, визначеному для повернення майна від особи, яка набула його за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (статті 1212-1215 ЦК України), чи в порядку примусового виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 ЦК України) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункт 38)).

Отже, виходячи із підстав заявленого у цій справі позову, вимогами позивача мали бути вимоги щодо витребування майна з чужого незаконного володіння.

Між тим, зміст позовної заяви та заявлених позовних вимог свідчить про те, що з вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння на підставі статей 387, 388 ЦК України позивач до суду не звертався.

З наведених підстав, з урахуванням того, що суд не має права виходити за межі позовних вимог для визначення ефективного способу захисту права замість позивача, позовні вимоги ПрАТ «Авіакомпанія Авіалінії України» задоволенню не підлягають, оскільки обраний позивачем спосіб не є належним.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів доходить висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню; рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2021 у справі №911/2987/13 підлягає залишенню без змін у резолютивній частині та зміні в мотивувальній частині з викладенням його в редакції цієї постанови.

Керуючись ст.ст. 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія Авіалінії України» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2021 у справі №911/2987/13 змінити в мотивувальній частині, виклавши її в редакції цієї постанови, та залишити без змін у резолютивній частині.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 28.03.2023.

Головуючий суддя Л.Л. Гарник

Судді Б.М. Поляков

О.М. Остапенко