Постанова

від 28.03.2023 по справі 910/6700/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2023 р. Справа№ 910/6700/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

без повідомлення учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

на рішення Господарського суду м. Києва від 31.10.2022 р.

у справі № 910/6700/22 (суддя - Павленко Є.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Об`єднання власників квартир "Домовласник"

про стягнення 50311,60 грн

ВСТАНОВИВ:

У липні 2022 року Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників квартир "Домовласник" про стягнення 41419,79 грн заборгованості за договором на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 07032/4-10 від 08.11.2006 р., 3832,53 грн інфляційних втрат, 1032,40 3% річних, 1955,89 грн пені та 2070,99 штрафу.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов укладеного договору свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати за спожиті послуги з постачання питної води не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2022 р. позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/6700/22 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

Рішенням Господарського суду м. Києва від 31.10.2022 р. у справі № 910/6700/22 позов Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задоволено частково; стягнуто з Об`єднання власників квартир "Домовласник" на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 35786,75 грн основного боргу, 760,04 грн 3% річних, 2805,92 грн інфляційних втрат; в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині відмови в задоволенні позову та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Також у тексті апеляційної скарги Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" викладено заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

У поданій апеляційній скарзі позивач зазначає, що відповідач, у відповідності до п. 2.2.4 укладеного договору, зобов`язаний оплатити послуги з постачання питної води та водовідведення, якщо він фактично користувався ними, не залежно від того чи були йому надіслані платіжні документи, не пізніше 5-го числа наступного місяця, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 р. апеляційну скаргу у справі № 910/6700/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2022 р. відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення Господарського суду м. Києва від 31.10.2022 р. до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/6700/22.

До суду 14.12.2022 р. надійшли матеріли справи № 910/6700/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2022 р. поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/6700/22, вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України та зупинено дію рішення Господарського суду м. Києва від 31.10.2022 р. у справі № 910/6700/22.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

08.11.2006 р. між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал", правонаступником якого є Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", (далі - постачальник) та Об`єднанням власників квартир "Домовласник" (далі - абонент) було укладено договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 07032/4-10 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред`явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізації міста Києва приймати від нього стічні води у систему каналізації міста Києва, а абонент, у свою чергу, - здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. № 65 (далі - Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 р. № 37 (далі - Правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Згідно з п. 2.1.1 договору облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показами лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності в абонента декількох об`єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показів всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом.

Як передбачено п. 2.1.2 договору зняття показів лічильника (-ків) здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента в строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента зі стабільним об`ємом водоспоживання (до 30 м. куб. із незначним коливанням) зняття показів з лічильника може здійснюватися постачальником щоквартально. При цьому, останній направляє абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи з його середньодобового споживання води. Покази лічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальника від абонента в письмовому вигляді. У разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показів, дані, що зняті постачальником, є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг.

За п. 2.1.4 договору кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показами лічильників стічних вод або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показами лічильників води та/або іншими способами визначення об`ємів стоків у відповідності до розділу 21 Правил користування.

У відповідності до п. 2.1.6 договору облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов`язковому звірянню у постачальника. Абонент щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця, та в інші строки (за письмовою вимогою постачальника) направляє до останнього письмовий звіт по обсягам наданих послуг (за встановленою постачальником формою) та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння абонент направляє свого представника до постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами акту звіряння розрахунків. У разі невиконання абонентом цього пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених абонентом розрахунків вважаються безумовно погодженими абонентом.

Згідно з п. 2.2.1 договору постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення, або у паперовому вигляді - вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно до чинного законодавства та не підлягають узгодженню сторонами.

За п. п. 2.2.2, 2.2.3 договору оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента. У разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документа, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

Пунктом 2.2.4 договору сторони погодили, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, абонент зобов`язаний у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документа до банківської установи абонента письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставною.

Договір укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить про це іншу сторону. Відносини сторін до укладення нового договору регулюються даним договором (п. 7.1 договору).

За період з 01.08.2020 р. по 31.01.2022 р. позивач надав відповідачу послуг з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі на загальну суму 51689,90 грн, що підтверджується актами обстеження та зняття показань з приладів обліку та реєстрами дебетових повідомлень.

12.05.2021 р. Об`єднання власників квартир "Домовласник" сплатило на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 10270,11 грн за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення, що підтверджується реєстром надходження грошових коштів за період з 01.08.2020 р. по 31.01.2022 р.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що, на думку позивача, Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" здійснювалось постачання відповідачу питної води та водовідведення за договором, однак відповідач своєчасно не вносив плату за спожиту воду, в результаті чого за період з 01.08.2020 р. по 31.01.2022 р. у останнього утворилась заборгованість у розмірі 41419,79 грн.

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як передбачено ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» централізоване питне водопостачання - це господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об`єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов`язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води. Централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об`єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов`язаних єдиним технологічним процесом.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

За ст. 22 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» споживачі питної води зобов`язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

У відовідності до с. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що позивач надав відповідачу послуги за договором, що підтверджується актами обстеження та зняття показань з вузла обліку за лютий 2021 року та за травень 2021 року - січень 2022 року, а також реєстрами дебетових повідомлень у період з жовтня 2020 року по січень 2022 року згідно з довідками Акціонерного товариства "Альфа-Банк" № 12877 від 16.02.2022 р. та Акціонерного товариства "Комерційний Індустріальний Банк" № 95/785 від 17.02. 2022 р.

Проте у в матеріалах справи відсутні акти обстеження та зняття показань з вузла обліку та дебетові повідомлення за надані послуги за серпень 2020 року на суму 2414,16 грн та за вересень 2020 року на суму 3218,88 грн.

Задовольняючи позовні вимоги частково, місцевий суд виходив з того, що у матеріалах справи відсутні документи, на підставі яких можливо встановити обсяг та вартість наданих позивачем послуг за серпень 2020 року та вересень 2020 року.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до п. 2.2.1 договору постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента платіжні документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів.

Згідно з п. 2.2.2 договору оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником платіжного документу до банківської установи абонента.

Як передбачено п. 2.2.4 договору, у разі неотримання від постачальника поточного щомісячного платіжного документа, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

У відповідності до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» споживачі питної води зобов`язані, окрім іншого, своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

За п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами спеціального законодавства в сфері житлово-комунальних послуг споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 20.04.2016 р. у справі № 221/515/15-а та від 05.10.2016 р. у справі № 753/2526/16-ц.

Отже, обсяг водопостачання, тарифи та строки оплати за отримані послуги були відомі відповідачу, а тому відсутність самих лише платіжних документів у будь-якому випадку не звільняє відповідача від встановленого законодавчо та передбаченого умовами договору обов`язку своєчасної сплати фактично спожитих ним послуг.

Такі правові висновки містяться у постанові Вищого господарського суду України від 08.11.2017 р. у справі № 910/22129/16.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором у розмірі 41419,79 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За неналежне виконання умов укладеного договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3832,53 грн інфляційних втрат та 1032,40 грн 3% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу, не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2019 р. у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 р. у справі № 924/312/18, від 05.07.2019 р. у справі № 905/600/18.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 3832,53 грн інфляційних втрат та 1032,40 грн 3% річних підлягає задоволенню, оскільки є обґрунтованою, а їх розмір є арифметично правильним.

Також у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором позивач просив суд стягнути 1955,89 грн пені, нарахованої за період з 02.03.2021 р. по 31.01.2021 р. на відповідні суми основного боргу по кожному спірному місяцю надання послуг, а також 2070,99 грн штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Як передбачено ч. ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що у разі порушення строків виконання зобов`язання по оплаті наданих послуг, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 4.6 договору за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок або вимогу щодо оплати абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 5 % від суми, яку відмовився оплатити.

Разом з цим, відповідно до п.п. 4 п. 3 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 р. № 530-ІХ, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" № 211 з 12.03.2020 р. на всій території України установлений карантин та продовжений згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2022 р. № 928 до 31.12.2022 р.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 1955,89 грн пені, нарахованої за період з 02.03.2021 р. по 31.01.2021 р., а також 2070,99 грн штрафу не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

За п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Як передбачено ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення були неповно з`ясовані обставини справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал".

Відповідно до статті 129 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.

Вказана справа є малозначною та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених нормами чинного законодавства.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 31.10.2022 р. у справі № 910/6700/22 скасувати частково та прийняти в цій частині нове рішення, в іншій частині рішення залишити без змін.

3. Позов Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задовольнити частково.

4. Стягнути з Об`єднання власників квартир "Домовласник" (04050, місто Київ, вулиця Василя Дончука, будинок 7; ідентифікаційний код 21710378) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, місто Київ, вулиця Лейпцизька, будинок 1-А; ідентифікаційний номер 03327664) 41419 (сорок одну тисячу чотириста дев`ятнадцять),79 грн основного боргу, 1032 (одну тисячу тридцять дві),40 грн 3% річних, 3832 (три тисячі вісімсот тридцять дві),53 грн інфляційних втрат, 2282 (дві тисячі двісті вісімдесят дві),42 грн судового збору за подання позовної заяви та 3423 (три тисячі чотириста двадцять три),63 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

5. В іншій частині позову відмовити.

6. Стягнути з Об`єднання власників квартир "Домовласник" (04050, місто Київ, вулиця Василя Дончука, будинок 7; ідентифікаційний код 21710378) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, місто Київ, вулиця Лейпцизька, будинок 1-А; ідентифікаційний номер 03327664) 260,48 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

В.В. Шапран