Рішення
від 31.05.2022 по справі 368/1311/20
КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/1311/20

2/368/61/22

Рішення

Іменем України

"31" травня 2022 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

Головуючий - суддя Закаблук О.В.

При секретарі судового засідання - Балацька В.В.

За участі:

Представник позивача - адвокат Клапчук Ф.П.

Представник відповідача - авдокат Лисюк О.В.

- розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик Київської області в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Кагарлицької районної державної нотаріальної контори про визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину та визнання права власності на частину спадкового майна, та позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно, суд, -

В С Т А Н О В И В :

07.12.2020 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Кагарлицької районної державної нотаріальної контори про визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину та визнання права власності на частину спадкового майна, в прохальній частині якої позивачка просила суд винести судове рішення на підставі якого:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду.

2. Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом № 1 - 1273 від 05.04.2011 р., видане державним нотаріусом Кагарлицької районної державної нотаріальної контори Воловенко Р.П. ОСОБА_1 , в частині спадщини ОСОБА_5 , а саме 1/2 частину права на земельну частку (пай) члена КСП «Переможець» с. Кадомка розміром 3,85 умовних кадастрових гектари, яке належало ОСОБА_6 згідно сертифікату серія КВ №004940, виданого Кагарлицькою районною державною адміністрацією 28.06.1996 р.

3. Визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/4 частини земельної ділянки площею 4,5 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кадомської сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222284000:05:312:0003.

4. Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом №1 - 1274 від 05.04.2011 р. видане державним нотаріусом Кагарлицької районної державної нотаріальної контори Воловенко Р.П. ОСОБА_1 , в частині спадщини ОСОБА_5 , а саме 1/2 частину майнового паю члена КСП «Переможець» розміром 7712.86 гривень, який належав ОСОБА_6 .

5. Визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/4 частини майнового паю члена КСП «Переможець» розміром 7712,86 гривень, який належав ОСОБА_6 .

6. Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом №1 - 1275 від 05.04.2011 р. видане державним нотаріусом Кагарлицької районної державної нотаріальної контори Воловенко Р.П. ОСОБА_1 , в частині спадщини ОСОБА_5 , а саме 1/2 частину грошових вкладів у відділені Ощадного банку №3032/023 на рахунках № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , які належали ОСОБА_6 .

7. Визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/4 частини грошових вкладів у відділені Ощадного банку №3032/023 на рахунках № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , які належали ОСОБА_6 .

8. Витребувати з Кагарлицької районної держаної нотаріальної контори спадкову справу після смерті ОСОБА_5 .

Свої позовні вимоги позивачка ОСОБА_1 в мотивувальній частині позовної заяви обгрунтовувала наступними обставинами справи та нормами права:

У жовтні 2015 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася до Кагарлицького районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (далі - Відповідачі), третя особа Державна реєстраційна служба Кагарлицького районного управління юстиції Київської області про визнання права власності на спадкове майно.

З урахуванням уточнених позовних вимог, Позивач просила суд визнати за нею право власності на 1/4 частини земельної ділянки площею 4,5 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кадомської сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222284000:05:312:0003.

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 16.02.2016 р. у справі № 368/1817/15-ц позов задоволено повністю.

Визнано за Позивачем право власності на 1/4 частини земельної ділянки, площею 4,5 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Кадомської сільської ради Кагарлицького району Київської області.

Не погоджуючись із рішенням суду, у березні 2016 року Відповідачі подали апеляційну скаргу.

Ухвалою апеляційного суду Київської області, від 26 квітня 2016 року апеляційну скаргу на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 10 лютого 2016 року визнано неподаною та повернуто заявникам з мотивів несплати судового збору.

У Постанові Верховного Суду від 18 січня 2018 року ухвалу апеляційного суду Київської області від 26 квітня 2016 року скасовано, визнано, що апеляційний суд дійшов передчасного висновку про визнання апеляційної скарги неподаною та повернення її заявникам, внаслідок чого позбавив їх права на апеляційне оскарження судового рішення. Вказаною постановою справу було направлено до апеляційного суду на новий розгляд для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постановою апеляційного суду Київської області від 20 березня 2018 року апеляційну скаргу Відповідачів задоволено, рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 10 лютого 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апеляційний суд виходив із того, що законом передбачений позасудовий порядок внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, який Позивач не використала, дії нотаріуса в установленому законом порядку незаконними не визнані, Позивач не довела в установленому законом порядку, які саме її права та законні інтереси порушили відповідачі, тому відсутні правові підстави для задоволення позову.

За наслідками розгляду касаційної скарги, Верховний Суд у постанові від 8 квітня 2020 року дійшов висновку, що свідоцтво про право, на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, це мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

Установивши, що свідоцтва про право на спадщину, видані нотаріусом на ім`я Позивача, оскаржені чи змінені в установленому порядку не були, є дійсними та ніким не оспорюються й вимога про визнання таких свідоцтв недійсними не заявлялася, Верховний Суд визнав, що апеляційний суд дійшов обгрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

3 урахуванням зазначеного, Позивач звертається до суду з даним позовом для захисту своїх порушених прав.

Згідно зі ст. 1261 Цивільного кодексу Укранід у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Позивач, як єдиний спадкоємець першої черги після ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , має право на всю його спадщину, у тому числі спадщину, яку він прийняв, але не оформив після ОСОБА_6 , а саме: 3/4 частини права на земельну частку (пай) члена КСП «Переможець» с. Кадомка розміром 3,85 умовних кадастрових гектари, згідно сертифікату серія КВ № 004940, виданого Кагарлицькою районною державною адміністрацією 28.06.1996 р., 3/4 частин майнового паю члена КСП «Переможець» розміром 7712,86 гривень а також 3/4 частин грошових вкладів у відділені Ощадного банку №3032/023 на рахунках НОМЕР_4 та № НОМЕР_2 .

Разом з тим, 05.04.2011 р. державним нотаріусом Кагарлицької районної державної нотаріальної контори були видані свідоцтва про право на спадщину за законом № 1-1273, № 1-1274 та № 1-1275, відповідно до яких Позивач отримала у спадок 1/2 частину права на земельну частку (пай) члена КСП «Переможець» с. Кадомка розміром 3,85 умовних кадастрових гектари згідно сертифікату серія КВ №004940, виданого Кагарлицькою районною державною адміністрацією 28.06.1996 р., майнового паю члена КСП «Переможець» розміром 7712,86 гривень, 1/2 частину майнового паю, а також 1/2 частину грошових вкладів у відділені Ощадного банку №3032/023 на рахунках НОМЕР_4 та № НОМЕР_2 , чим було порушено права Позивача на належну йому спадщину.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №1-1273 від 05.04.2011 р. Позивач отримала свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 28.05.2014 р., а саме на 1/2 частину земельної ділянки площею 4,5 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кадомської сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222284000:05:312:0003.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №1-1274 від 05.04.2011 р. Позивач отримала свідоцтво про право власності на 1 /2 частину майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) серія КИ-ХІІ №1133382 від 25.02.2014 р. вартістю 7712,86 гривень

Однак, під час видачі свідоцтва про право на спадщину за законом №1-1273, №1- 1274 та №1-1275 від 05.04.2011 р. державним нотаріусом Кагарлицької районної державної нотаріальної контори невірно було визначено частку спадщина Позивача в розмірі 1/2 частини, замість 3/4 частин.

Відтак, права позивача порушені внаслідок того, що фактично згідно свідоцтв про право на спадщину за законом №1-1273, №1-1274 та №1-1275 від 05.04.2011 р., вона отримала меншу частку спадщини, ніж належить їй за законом.

Згідно ч. 2 ст. 1301 Цивільного кодексу України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Оскільки при видачі Позивачу свідоцтв про право на спадщину за законом державним нотаріусом Кагарлицької районної державної нотаріальної контори невірно було визначено частку спадщина Позивача, з урахуванням позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 18 січня 2018 року та відповідно до ст. 1301 Цивільного кодексу України, свідоцтва про право на спадщину за законом №1-1273, №1-1274 та №1-1275 від 05.04.2011 р. видані Кагарлицькою районною державною нотаріальною конторою повинні бути визнані недійсними. Разом з тим, за Позивачем має бути визнано право власності на частину спадкового майна у розмірі 3/4 частин права на земельну ділянку площею 4,5 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кадомської сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222284000:05:312:0003, 3/4 частин майнового паю члена КСП «Переможець» розміром 7712,86 гривень а також 3/4 частин грошових вкладів у відділені Ощадного банку №3032/023 на рахунках НОМЕР_4 та № НОМЕР_2 .

Враховуючи вищевказане та керуючись сг. ст, 1223, 1261, 1296, 1301 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 174, 175 Цивільного процесуального кодексу України, - позивач просить суд задовольнити позовні вимоги, викладені в прохальній частині її позовної заяви.

07.12.2020 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних Положень ЦПК України для слухання даної справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Київської області Закаблук О.В., присвоєно справа № 368/1311/20, провадження № 2/368/643/20.

22.02.2021 року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 187 - 192, 260, 261, 274, 353 ЦПК України винесено ухвалу про відкриття провадження у справі, прийнято процесуальне рішення про слухання даної справи в порядку загального позовного провадження, призначено справу до підготовчого судового засідання неа 15 год. 00 хв. 22.03.2021 року.

09.03.2021 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшов письмовий відзив відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 наступного змісту:

- У провадженні Кагарлицького районного суду Київської області перебуває цивільна справа № 368/1311/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 . ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , Кагарлицька районна державна нотаріальна контора про визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину та визнання нрава власності на частин) спадкового майна.

Вважали за необхідне скористатися своїм правом, та надати до суду відзив на позовну заяву.

Позовні вимоги вважаємо безпідставними, такими, що не відповідають дійсності та нормам діючого законодавства, а тому до задоволення не підлягають.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла їхня мати ОСОБА_8 , яка постійно проживала в АДРЕСА_1 .

На день її смерті залишилось спадкове майно, яке складалося з права на земельні частки /паї/, кадастровий номер № 3222284000:05:312:0002 розміром 4.413 га та кадастровий № 3222284000:05:312:0003 розміром 4.5 га. розташовані на території Кадомської сільської ради Кагарлицького району Київської області.

Вказані земельні ділянки належали батькам ОСОБА_8 , а саме: матері (бабі) ОСОБА_6 , на підставі Сертифікату серії КВ № 004940, виданого 28.06.1996 року на підставі рішення Кагарлицької РДА під 14 травня 1996 року № 45, зареєстровано у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 392 від 28 червня 1996 року (яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ), та батьку (діду) ОСОБА_9 на підставі Сертифікату серії КВ № 004939, виданого 28.06.1996 року на підставі рішення Кагарлицької РДА від 14 травня 1996 року № 45, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 391 від 28 червня 1996 року, який номер (17.02.204 року).

Вказане майно їхня мати ОСОБА_8 успадкувала порівну зі своїм рідним братом ОСОБА_5 , який також помер, спадщину після смерті якого прийняла його рідна дочка - ОСОБА_1 .

05 квітня 2011 року державний нотаріус Кагарлицької районної державної нотаріальної контори видав свідоцтва про право на спадщину за законом № 1-1273, № 1- 1274 та № 1-1275, відповідно до яких ОСОБА_1 отримала в спадок 1/2 частину права на земельну частку (пай) члена КСП «Переможець» с. Кадомка розміром 3.85 умовних кадастрових гектари, згідно сертифікату серія КВ №004940, виданого Кагарлицькою районною державною адміністрацією 28 червня 1996 року майнового паю члена КСП «Переможець,» розміром 7712.86 грн. 1/2 частини майнового паю, а також 1/2 частину грошових вкладів у відділені Ощадного банку №3032023 на рахунках № НОМЕР 1 та № НОМЕР 2.

На підставі отриманих свідоцтв ОСОБА_1 виготовила правовстановлюючі документи на своє ім`я, зокрема отримала майновий сертифікат від 25 лютого 2014 року та свідоцтво про право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 4.5 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва від 28 травня 2014 року.

Проте, не погоджуючись із розміром успадкованої частки у майні ОСОБА_10 звернулася до суду із позовом, в якому просила суд визнати за нею право власності на 1\4 частини земельної ділянки площею 4.5 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на тери торії Кадомської сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222284000:05:312:0003, і 10 лютого 2016 року Кагарлицьким районним судом Київської області (суддя Закаблук О.В.) її позовні вимоги було задоволено. Проте, в подальшому вказане рішення було скасовано судом апеляційної інстанції і позовна заява ОСОБА_1 залишена без задоволення. Рішення апеляційної інстанції підтримав і суд касаційної інстанції.

Таким чином, в частині позовних вимог, що стосуються визнання права власності на 3/4 частини земельної ділянки площею 4,5 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кадомської сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222284000:05:312:0003 рішення вже приймалося, і в даній частині вимог Позивачу вже було відмовлено.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

Окрім цього, кожна позовна вимога повина бути огрунтована, та доводитись належним та допустимими доказами, проте жодного доказу на підтвердження своїх позовних вимог Позивачем у матеріали справи не надано.

Слід також звернути увагу суду на те, що Позивачем пропущено термін позовної даності для звернення з даним позовом до суду, оскільки загальний термін позовної давності складає три роки з моменту коли особа дізналася, що її право порушено.

Враховуючи вищевикладене, вважають, що позовна заява до задоволення не підлягає, а тому у позовних вимогах слід відмовити у повному обсязі.

21.04.2021 року Кагарлицьким районним судом Київської області проведено підготовче судове провадження у справі, по результатах проведення якого судом на підставі п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України винесено процесуальну (без видалення до нарадчої кімнати) ухвалу, згідно якої закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 14 год. 00 хв. 31.05.2021 року.

06.09.2021 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу, згідно якої позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Кагарлицької районної державної нотаріальної контори про визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину та визнання права власності на частину спадкового майна, об`єднано з позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно, - для їх спільного розгляду.

Згідно позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно:

- ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати ОСОБА_8 , яка постійно проживала в АДРЕСА_1 .

На день її смерті залишилось спадкове майно, яке складалося з права на земельні частки /паї/, кадастровий номер № 3222284000:05:312:0002 розміром 4.413 га та кадастровий № 3222284000:05:312:0003 розміром 4,5 га, розташовані на території Кадомської сільської ради Кагарлицького району Київської області.

Вказані земельні ділянки належали батькам ОСОБА_8 , а саме: матері (його бабі) ОСОБА_6 , на підставі Сертифікату серії КВ № 004940, виданого 28.06.1996 року на підставі рішення Кагарлицької РДА від 14 травня 1996 року № 45, зареєстровано у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 392 від 28 червня 1996 року (яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ), та батьку (його діду ОСОБА_11 на підставі Сертифікату серії КВ № 004939, виданого 28.06.1996 року на підставі рішення Кагарлицької РДА від 14 травня 1996 року № 45, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 391 від 28 червня 1996 року, який помер ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ).

Вказане майно його мати ОСОБА_8 успадкувала порівну зі своїм рідним братом ОСОБА_5 , який також помер, а спадщину після його смерті прийняла рідна дочка ОСОБА_5 - ОСОБА_1 .

На момент смерті своєї матері він був малолітньою дитиною і проживав разом з нею, і таким чином, прийняв спадщину відповідно до п. 4 статті 1268 Цивільного кодексу України.

Проте, коли він звернувся до Кагарлицької районної державної нотаріальної контори Київської області для отримання свідоцтва про спадщину на вказані земельні ділянки, йому було відмовлено у оформленні документа, оскільки державною нотаріальною конторою вже були видані свідоцтва про право на спадщину на імя дітей спадкодавця - ОСОБА_4 , яка є його рідною сестрою, та ОСОБА_2 , який є його рідним братом, в рівних частках кожному, та рекомендовано звернутися до суду.

Ст. 41 Конституції України гарантує кожному громадянину України непорушність права приватної власності, і ніхто не може бути протиправно позбавлений його права власності.

Згідно Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13, відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 1297 ЦК встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов`язку у виді втрати права на спадщину.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК) та і не здійснив його державної реєстрації (ст. 1299 ЦК).

За змістом норм статей 1268 - 1269 ЦК порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та від особливостей правового статусу спадкоємця як малолітньої, неповнолітньої, недієздатної особи або ж особи, цивільна дієздатність якої обмежена.

Так, відповідно до частин 3, 4 ст. 1268 ЦК спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, він не заявив про відмову від неї.

Зазначені особи вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків їхньої відмови від спадщини, а щодо малолітніх та недієздатних осіб - відмови, здійсненої від їхнього імені батьками (усиновлювачами), опікуном із дозволу органу опіки та піклування (встановлених частинами 2 - 4 ст. 1273 ЦК).

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За цих обставин, у відповідності до ч. 1 статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, він набув право власності на все спадкове майно. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Крім того пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством, а право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Відповідно до ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви справляється судовий збір, який обчислюється у відсоткову відношенні від вартості позову, а вартість позову складається із вартості майна в тому числі.

Відповідно до Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 3222284000:05:312:0002, нормативно грошова оцінка землі становить 154 153,92(сто п`ятдесят чотири тисячі сто п`ятдесят три )гривні 92 коп.

Відповідно до Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 3222284000:05:312:0003, нормативно грошова оцінка землі становить 155 465,22(сто п`ятдесят п`ять тисяч чотириста шістдесят п`ять) гривні 22 коп.

Оскільки, він претендує на визнання за ним права власності на 1/2 частини кожної ділянки, то ціна позову визначається відповідно до наступного розрахунку:

- 155 465,22:2 +154 153,92:2 = 154 809,57.

Таким чином, ціна даного позову складає 154 809,57 (сто п`ятдесят чотири тисячі вісімсот дев`ять гривень 57 копійок) гривень 196 064, 00 (сто дев`яносто шість тисяч шістдесят чотири) гривні 00 коп.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Як передбачено ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, в т.ч. шляхом визнання права.

Відповідно до ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Також підтверджує, що нимне подано іншої позовної заяви до суду з тим самим ії предметом та з тих самих підстав.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 16, 384, 392 ЦК України, позивач ОСОБА_3 просив суд:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду.

2. Визнати за ним, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , право власності на 1/2 частини земельної ділянки кадастровий номер № 3222284000:05:312:0002 загальною площею 4.413 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Кадомської сільської ради Кагарлицького району Київської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 .

3. Визнати за ним, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , право власності на 1/2 частини земельної ділянки кадастровий номер кадастровий номер № 3222284000:05:312:0003 загальною площею 4,5 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Кадомської сільської ради Кагарлицького району Київської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 .

04.03.2021 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшов письмовий відзив ОСОБА_1 на позовну заяву ОСОБА_3 , в якому зазначено наступне:

В провадженні Кагарлицького районного суду Київської області знаходиться справа за позовом ОСОБА_3 (далі-Позивач) до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (далі-Відповідачі) про визнання права власності на спадкове майно.

Ухвалою суду від 22.02.2021 р. було відкрито провадження та надано відповідачам п`ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.

Вказану вище ухвалу суду від 22.02.2021 р. було отримано відповідачем ОСОБА_1 28.02.2021 р.

Відповідно до ст. ст. 178, 191 Цивільного процесуального кодексу України, відповідач має право подати відзив на позовну заяву, в якому викладає заперечення проти позову.

Користуючись наданим правом, відповідач ОСОБА_1 вважає за необхідне заперечити проти поданого Позивачем позову.

Позивач стверджує, що з Відповідачів немає право на отримання та визнання за ним права власності на 1/2 частину земельних ділянок після ОСОБА_8 виходячи з наступного.

Позивач стверджує, що має право на успадкування 1/2 частини спадщини ОСОБА_8 , яку вона успадкувала після матері (баби Позивача) ОСОБА_6 , а саме складається із земельної частку (паю) члена КСП «Переможець» с.Кадомка розміром 3,85 умовних кадастрових гектари згідно сертифікату серія КВ №004940, виданого Кагарлицькою районною державною адміністрацією 28.06.1996 р., а також після батька (діда Позивача) ОСОБА_11 земельної частку (паю) члена КСП «Переможець» с.Кадомка розміром 3,85 умовних кадастрових гектари згідно сертифікату серія КВ №004940, виданого Кагарлицькою районною державною адміністрацією 28.06.1996 р.

На даний час вказані земельні частки (паї) виділені в натурі на місцевості, а саме земельна ділянка площею 4,4113 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кадомської сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222284000:05:312:0003 та земельна ділянка площею 4,5 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кадомської сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222284000:05:312:0002.

При цьому, Позивач вказує, що має право на 1/2 частину, оскільки вказане вище майно було успадковано після діда ОСОБА_11 і баби ОСОБА_6 в рівних частках його матір`ю ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , батьком відповідача ОСОБА_1 .

Проте, такі твердження Позивача не відповідають дійсності з огляду на наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_6 .

Дійсно, за життя ОСОБА_6 на підставі сертифікату серія КВ №004940, виданого Кагарлицькою районною державною адміністрацією 28.06.1996 р., належало право на земельну частку (пай) члена КСП «Переможець» с. Кадомка розміром 3,85 умовних кадастрових гектари.

Згідно ч. 2 ст. 524 Цивільного кодексу УРСР 1963 року (який діяв на час відкриття;спадщини ОСОБА_6 ) спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Згідно ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України (який діє на даний час) у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

За життя ОСОБА_6 заповіт на своє майно, в тому числі і земельну частку (пай), складено не було.

Згідно ч. 1 ст. 529 Цивільного кодексу УРСР 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Згідно ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Після смерті ОСОБА_6 із спадкоємців першої черги залишились її чоловік ОСОБА_11 , син ОСОБА_5 та дочка ОСОБА_8 . Інших спадкоємців першої черги після ОСОБА_6 не залишилось.

Отже, спадкоємцями першої черги після ОСОБА_6 залишились ОСОБА_11 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , які мали першочергове право на отримання спадщини ОСОБА_6 .

Згідно ст. 548 Цивільного кодексу УРСР 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу УРСР 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

- якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

- якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Виходячи з положень ст. 549 Цивільного кодексу УРСР 1963 року спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину якщо він протягом шести місяців подав державній нотаріальній конторі заяву про прийняття спадщини або фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

На момент смерті ОСОБА_6 разом із нею проживали її чоловік ОСОБА_11 та син ОСОБА_5 (батько відповідача ОСОБА_1 ), що підтверджується копією його паспорту та довідкою Кадомської сільської ради №103 від 29.07.2015 р.

ОСОБА_8 протягом встановленого законом строку спадщини ОСОБА_6 не приймала.

Отже, ОСОБА_11 та ОСОБА_5 протягом шести місяців фактично вступили в управління та володіння спадковим майном ОСОБА_6 , оскільки після її смерті проживали в житловому будинку та .користувались спадковим майном.

Враховуючи те, що ОСОБА_11 та ОСОБА_5 прийняли спадщини ОСОБА_6 , вони успадкували її в рівних частках, тобто по 1/2 частині права на земельну частку (пай) члена КСП «Переможець» с. Кадомка розміром 3,85 умовних кадастрових гектари, а саме земельної ділянки площею 4,5 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кадомської сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222284000:05:312:0003.

Вказані обставини також підтверджуються листом Кагарлицької районної державної нотаріальної контори №404/02-14 від 08.10.2020 р., в якому підтверджено, що спадщину після ОСОБА_6 прийняли лише чоловік ОСОБА_11 та син ОСОБА_5 , які фактично вступили у володіння та управління спадковим майном шляхом спільного проживання.

Прийнявши 1/2 частину спадщини ОСОБА_6 . ОСОБА_11 не встиг її оформити, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_6 помер.

За життя ОСОБА_11 заповіт на своє майно складено не було.

Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України із спадкоємців першої черги залишились син ОСОБА_5 та дочка ОСОБА_8 . Інших спадкоємців першої черги після ОСОБА_11 не залишилось.

Син ОСОБА_5 та дочка ОСОБА_8 протягом шести місяців прийняли спадщину свого батька ОСОБА_11 шляхом звернення із заявою про прийняття спадщини до Кагарлицької районної державної нотаріальної контори.

Отже, враховуючи те, що син ОСОБА_5 та дочка ОСОБА_8 , як спадкоємці за законом першої черги, прийняли спадщину після ОСОБА_11 , вони успадкували його спадщину в рівних частках, в тому числі по 1/4 частині кожний права на земельну частку (пай) члена КСП «Переможець» с. Кадомка розміром 3,85 умовних кадастрових гектари, які ОСОБА_11 успадкував після ОСОБА_6 .

Таким чином, ОСОБА_5 успадкував 1/2 частину земельної частки (паю) від своєї матері ОСОБА_6 після неї самої та 1/4 частину від батька ОСОБА_11 . А ОСОБА_8 успадкувала 1/4 частину земельної частки (паю) своєї матері ОСОБА_6 від батька ОСОБА_12 .

Прийнявши спадщини матері ОСОБА_6 та батька ОСОБА_11 . ОСОБА_5 не встиг її оформити, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

Після ОСОБА_5 залишилась спадщина, яку він прийняв, але не оформив, а саме 1/2 частина (яку він успадкував після ОСОБА_6 ) та 1/4 частина (яку він успадкував після ОСОБА_11 ) права на земельну частку (пай) члена КСП «Переможець» с.Кадомка розміром 3,85 умовних кадастрових гектари, майнового паю.

Тобто, після ОСОБА_5 залишилось 3/4 частини вищевказаного права на земельну частку (пай).

За життя ОСОБА_5 заповіт на своє майно складено не було.

Згідно ст. 1261 Цивільного кодексу України із спадкоємців першої черги залишилась дочка ОСОБА_1 , яка є відповідачем. Інших спадкоємців першої черги після ОСОБА_5 не залишилось.

Відповідач ОСОБА_1 протягом шести місяців прийняла спадщину свого батька ОСОБА_5 шляхом звернення із заявою про прийняття спадщини до Кагарлицької районної державної нотаріальної контори.

Отже, Відповідач ОСОБА_1 як єдиний спадкоємець першої черги після ОСОБА_5 успадковує всю його спадщину, в тому числі і 3/4 частини права на земельну частку (пай) члена КСП «Переможець» с. Кадомка розміром 3,85 умовних кадастрових гектари, які ОСОБА_11 успадкував після ОСОБА_6 .

Враховуючи вшцевикладене, спадкоємці ОСОБА_8 , тобто Позивач ОСОБА_3 , відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_2 мають право на успадкування після баби ОСОБА_6 1/4 частину права на земельну частку (пай) члена КСП «Переможець» с. Кадомка розміром 3,85 умовних кадастрових гектари, який був виданий ОСОБА_6 , тобто по 1/12 кожний.

Тому, вимоги Позивача ОСОБА_3 про визнання за ним права власності на 1/2 частину спадщини матері ОСОБА_8 , яку вона успадкувала після баби ОСОБА_6 є безпідставними та не ґрунтуються на дійсних обставинах справи.

Що стосується спадщини ОСОБА_11 , то слід зазначити наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_11 .

Дійсно, за життя ОСОБА_11 на підставі сертифікату серія КВ №004939, виданого Кагарлицькою районною державною адміністрацією 28.06.1996 p., належало право на земельну частку (пай) члена КСП «Переможець» с. Кадомка розміром 3.85 умовних кадастрових гектари.

За життя ОСОБА_11 заповіт на своє майно, в тому числі і земельну частку (пай), складено не було.

Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України після смерті ОСОБА_11 із спадкоємців першої черги залишились його син ОСОБА_5 та дочка ОСОБА_8 . Інших спадкоємців першої черги після ОСОБА_11 не залишилось.

Син ОСОБА_5 та дочка ОСОБА_8 протягом шести місяців прийняли спадщину свого батька ОСОБА_11 шляхом звернення із заявою про прийняття спадщини до Кагарлицької районної державної нотаріальної контори.

Отже, враховуючи те, що син ОСОБА_5 та дочка ОСОБА_8 , як спадкоємці за законом першої черги, прийняли спадщину після ОСОБА_11 , вони успадкували його спадщину в рівних частках, в тому числі по 1/2 частині кожний права на земельну частку (пай) члена КСП «Переможець» с.Кадомка розміром 3,85 умовних кадастрових гектари, який був виданий ОСОБА_11 .

Враховуючи вищевикладене, спадкоємці ОСОБА_8 , тобто Позивач ОСОБА_3 , відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_2 мають право на успадкування після діда ОСОБА_11 1/2 частину права на земельну частку (пай) члена КСП «Переможець» с. Кадомка розміром 3,85 умовних кадастрових гектари, який був виданий ОСОБА_11 , тобто по 1/6 кожний.

Тому, вимоги Позивача ОСОБА_3 про визнання за ним нрава власності на 1/2 частину спадщини матері ОСОБА_8 , яку вона успадкувала після діда ОСОБА_11 є безпідставними та не грунтуються на дійсних обставинах справи.

Керуючись ст. ст. 178, 191 Цивільного процесуального кодексу України, - відповідачка ОСОБА_1 просить суд винести рішення, на підставі якого:

1. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно відмовити.

В судовому засіданні, яке відбулося 30.05.2022 року, представник позивача первинного позову, - адвокат Клапчук Ф.П. підтримав позов ОСОБА_1 в повному обсязі, обгрунтовував свою правову позицію обставинами та нормами права, які вказані в мотивувальній частині позовної заяви, та які судом наведено вище в мотивувальній частині даногоо рішення.

В судовому засіданні, яке відбулося 30.05.2022 року, представник позивача, - ОСОБА_3 , - адвокат Лисюк О.В. позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, обгрунтовувала свою правову позицію обставинами справи та нормами права, які вказані у відзиві на позовну заяву, та які судом наведено вище в мотивувальній частині даного рішення.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку щодо задоволення позову ОСОБА_1 , та часткового задоволення позову ОСОБА_3 , обгрунтовуючи своє рішення наступним.

Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, та застосування до них норм права: