Ухвала

від 16.03.2023 по справі 760/34731/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/34731/21

4-с/760/44/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2023 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Калініченко О.Б.

при секретарі Соколовській А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії, бездіяльність та рішення Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла зазначена скарга, вимоги якої мотивовані тим, що 14.08.2021 року ОСОБА_1 відправила звернення з додатками до Вишневого ВДВС у Бучанському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) з електронної поштової адреси ІНФОРМАЦІЯ_2.

У визначений законодавством термін відповідь не отримала, тому 20.09.2021 року відправила звернення повторно, яке канцелярія зареєструвала за вхідним номером 18001. Викладені в зверненні факти не були перевірені і, як наслідок, не прийняті рішення та вчасно не проведені виконавчі дії відповідно до чинного законодавства.

Так, заявниця пояснює, що у Вишневому ВДВС у Бучанському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) знаходиться на виконанні виконавчий лист Солом`янського районного суду м. Києва № 2- 1708/10 від 15.02.2011 року про стягнення з неї боргу на користь ПАТ «Укрсиббанк» у сумі 1 277 337,49 грн.

Про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 від 21.03.2011 року відділом ДВС Києво-Святошинського РУЮ їй не було відомо.

08.12.2011 року між ПАТ «Укрсиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, за яким право вимоги перейшло до останнього, а 09.12.2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та АТ «Альфа-Банк» було укладено договір № 2098/К про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за яким право вимоги перейшло до останнього.

В результаті переговорів з АТ «Альфа-Банк» була досягнута домовленість щодо врегулювання боргу за кредитним договором № 11269710000 від 14.12.2007 року.

24.11.2020 року АТ «Альфа-Банк» подав до Вишневого ВДВС у Бучанському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 12.05.2021 року про заміну сторони виконавчого провадження (справа № 760/26740/20), про припинення примусового стягнення боргу в сумі 1 277 337,49 грн. та про повернення виконавчого документа без виконання.

Також, вказана ухвала була відправлена двічі разом зі зверненням 14.08.2021 року та 20.09.2021 року, однак Вишневим ВДВС у Бучанському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) не була видана постанова про зміну сторони виконавчого провадження та не виконані відповідні виконавчі дії, які заявниця просила, а саме: не припинено примусове стягнення боргу, не повернуто виконавчий документ без виконання, не надано можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження та не проведено виконавчі дії щодо зняття арешту з майна.

Станом 07.12.2021 року відповідь на звернення не була отримана, тому 07.12.2021 року заявниця звернулася до суду зі скаргою (справа № 760/32771/21).

13.12.2021 року головним державним виконавцем Хайдарі Р.Р. винесені постанова про зміну назви сторони виконавчого провадження, про повернення виконавчого документу стягувачеві, про стягнення виконавчого збору.

Зазначає також, що про заочне рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 21.10.2010 року по справі № 2-1708/10, за яким було видано виконавчий лист від 15.02.2011 року, на підставі якого відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3 від 21.03.2011 року, дізналася вона лише 04.12.2021 року.

У виконавчому листі, відомостях про виконавче провадження в АСВП, винесених постановах зазначається місцем проживання боржника адреса: АДРЕСА_1 , за якою 03.12.2010 року відбулося зняття її з місця реєстрації.

З 02.08.2007 фактично проживала за адресою: АДРЕСА_2 , в квартирі, яка була передана ПАТ «Укрсиббанк» в іпотеку 02.08.2007 року, про що ПАТ «Укрсиббанк» було відомо.

Отже, виконавчий лист та повідомлення про відкриття виконавчого провадження, надіслані за адресою: АДРЕСА_1 , не отримувала рекомендованим листом та повідомлення про вручення не підписувала, як і не отримувала наступні всі інші постанови і документи виконавчого провадження.

Вишневий ВДВС у Бучанському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ), не надіславши копії постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 від 21.03.2011 року та інші постанови та документи, порушив вимоги законодавства, що призвело до порушення прав боржника.

Так, державний виконавець повинен не лише направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження, але й встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення суду. У разі з`ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не вправі накладати штраф на боржника та стягувати виконавчий збір за невиконання рішення у визначений у постанові про відкриття виконавчого провадження строк.

Про існування постанови у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 від 14.12.2021 року про арешт коштів боржника від 14.12.2021 року у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів - 128 102,74 грн., та постанови у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 від 14.12.2021 року про арешт коштів боржника від 14.12.2021 року у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів - 738 грн., головний державний виконавець Хайдарі Р.Р. 15.12.2021 року повідомив шляхом надсилання електронного листа від 15.12.2021 року про блокуванням коштів на банківських рахунках.

Вказані постанови заявниця отримала через АСВП, тоді ж дізналася, що головним державним виконавцем, в період з 13.12.2021 року по 14.12.2021 року винесено та зареєстровано ще десять постанов та інших документів.

Після отримання Вишневим ВДВС у Бучанському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) 14.08.2021 року та 20.09.2021 року звернення із зазначеною поштовою адресою: АДРЕСА_2 , де наявна реєстрація її місця проживання з 12.01.2012 року, з повідомленням офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі Судова влада України, «Електронний кабінет», «Електронний суд», ІНФОРМАЦІЯ_2 та особистої електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також після отримання інформації про те, що нею не була отримана копія постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 від 21.03.2011 року, головний державний виконавець Хайдарі Р.Р. виносить та надсилає десять постанов у виконавчих провадженнях № НОМЕР_3 від 21.03.2011 року, № НОМЕР_1 від 14.12.2021 року та № НОМЕР_2 від 14.12.2021 року на поштову адресу: АДРЕСА_1 , за якою відсутня можливості їх отримати, і як наслідок, оскаржити в судовому порядку у визначений законом термін.

Вважає, що головний державний виконавець Хайдарі Р.Р., не надіславши копії десяти вказаних постанов у виконавчих провадженнях № НОМЕР_3 від 21.03.2011 року, № НОМЕР_1 від 14.12.2021 року та № НОМЕР_2 від 14.12.2021 року за місцем проживання (реєстрації) або виключно в електронній формі на офіційну електронну адресу, порушив вимоги законодавства.

Відповідно, неправомірними є дії щодо винесення постанови про стягнення з боржника витрат (про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження) від 13.12.2021 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 від 21.03.2011 року у сумі стягнення 369 грн.; постанови про стягнення з боржника витрат (про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження) від 14.12.2021 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 від 14.12.2021 року у сумі 369 грн.; постанови про стягнення з боржника витрат (про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження) від 14.12.2021 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 від 14.12.2021 року; загальною сумою стягнення: 369 грн. х 3 = 1107 грн.

В відомостях «Інформації про виконавче провадження» № НОМЕР_3 від 21.03.2011 року, № НОМЕР_1 від 14.12.2021 року, № НОМЕР_2 від 14.12.2021 року, як підстава стягнення з боржника витрат у розмірі 369 грн. вказано, що в межах примусового виконання вимог виконавчого провадження відносно боржника Відділом понесені витрати пов`язані з роздрукуванням та відправкою документів виконавчого провадження, внесенням даних до Реєстру виконавчих проваджень тощо.

В постановах виконавчих проваджень про розмір мінімальних витрат вказано, що плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження 69 грн.

Таким чином, витрати пов`язані з роздрукуванням та відправкою документів складають: 369 грн. - 69 грн. = 300 грн., отже, загальна сума витрат пов`язаних з роздрукуванням та відправкою документів трьох виконавчих проваджень складають: 300 грн. Х 3 = 900 грн.

Головний державний виконавець Хайдарі Р.Р. повинен був надіслати постанови у виконавчих на офіційну електронну адресу, а не стягувати додатково 900 грн. на роздрукування та відправку документів, тобто діяти відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи викладене, заявниця вважає, що вищевказані дії є неправомірними та суперечать законодавству, та просить:

1. визнати неправомірними дії Вишневого ВДВС у Бучанському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) щодо примусового виконання заочного рішення Солом`янського районного суду міста Києва № 51117065 від 21.10.2010 року по справі № 2- 1708/10;

2. визнати неправомірними дії державного виконавця Чижика А.П. (не діє) щодо не надіслання вчасно копії постанови № НОМЕР_3 від 21.03.2011 року про відкриття виконавчого провадження;

3. визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Чижика А.П. про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 від 21.03.2011 року щодо стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсиббанк» у сумі 1 277 337,49 грн. за виконавчим листом № 2-1708/10;

4. визнати противоправними дії (бездіяльність) Вишневого ВДВС у Бучанському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) щодо не проведенню виконавчих дій по зняттю арешту з майна;

5. зобов`язати Вишневий ВДВС у Бучанському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) провести виконавчі дії по зняттю арешту з майна після повернення виконавчого документу без виконання за письмовою заявою стягувачу;

6. визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Хайдарі Р.Р. про стягнення виконавчого збору від 13.12.2021 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_3;

7. визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Хайдарі Р.Р. про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 13.12.2021 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_3;

8. визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Хайдарі Р.Р. про відкриття виконавчого провадження (з ідентифікатором) № НОМЕР_1 від 14.12.2021 року;

9. визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Хайдарі Р.Р. про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 14.12.2021 року;

10. визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Хайдарі Р.Р. про арешт коштів боржника від 14.12.2021 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1;

11. визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Хайдарі Р.Р. про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 14.12.2021 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1;

12. визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Хайдарі Р.Р. про відкриття виконавчого провадження (з ідентифікатором) № НОМЕР_2 від 14.12.2021 року;

13. визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Хайдарі Р.Р. про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 від 14.12.2021 року;

14. визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Хайдарі Р.Р. про арешт коштів боржника від 14.12.2021 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_2;

15. визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Хайдарі Р.Р. про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 14.12.2021 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_2.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20.12.2022 року скаргу залишено без руху. 04.01.20223 року до суду надійшла заява про усунення недоліків, яка була передана головуючому в справі судді 30.01.2023 року.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 07.02.2023 року відмовлено у відкритті провадження у справі за скаргою в частині вимог щодо визнання протиправними та скасування постанов: про стягнення виконавчого збору від 13.12.2021 року, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 13.12.2021 року (ВП № НОМЕР_3); про відкриття виконавчого провадження від 14.12.2021 року, про арешт коштів боржника від 14.12.2021 року, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 14.12.2021 року (ВП № НОМЕР_1); про відкриття виконавчого провадження від 14.12.2021 року, про арешт коштів боржника від 14.12.2021 року, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 14.12.2021 року (ВП № НОМЕР_2) та роз`яснено право на звернення до суду в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 07.02.2023 року відкрито провадження в справі за скаргою в частині вимог: визнання неправомірними дій щодо примусового виконання заочного рішення Солом`янського районного суду міста Києва № 51117065 від 21.10.2010 року по справі № 2- 1708/10, а саме не надіслання вчасно копії постанови № НОМЕР_3 від 21.03.2011 року про відкриття виконавчого провадження; визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 від 21.03.2011 року; визнання противоправними дій (бездіяльність) щодо не проведення виконавчих дій по зняттю арешту з майна та зобов`язання провести виконавчі дії по зняттю арешту з майна після повернення виконавчого документу без виконання за письмовою заявою стягувачу у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 від 21.03.2011 року.

Призначено справу до судового розгляду та залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи - АТ «Альфа-Банк» (з 30.11.2022 року зміна назви - АТ «СЕНС БАНК»).

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 07.02.2023 року було вирішено питання про витребування доказів.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися в порядку, визначеному процесуальним законом, шляхом направлення судової повістки-повідомлення на відомі електронні адреси, що згідно висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 13.07.2022 року (справа № 761/14537/15) є належним повідомленням.

На виконання вимог ухвали до суду 27.02.2023 року надійшли копії матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_3 та пояснення в.о. начальника відділу Хайдарі Р.Р.

Представником АТ «Сенс Банк» 13.03.2023 року на електронну адресу суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи, зазначаючи, що не отримано копії скарги з додатками.

Разом з тим, за час перебування скарги в провадженні суду заінтересована особа подавши 22.02.2023 року клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, до суду так і не з`явилася на ознайомлення. Крім того, всі матеріали наявні в підсистемі «Електронний суд».

Відповідно до чинного законодавства неявка учасників справи не перешкоджає розгляду скарги. Тому, враховуючи викладене, а також визначені цивільним процесуальним законодавством скорочені строки розгляду скарги, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Стаття 2 цього Закону закріплює засади виконавчого провадження, такі як: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (ч. 1 ст. 5 Закону).

У відповідності до ст. 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Судом встановлено, що постановою головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Чижика А.П. від 21.03.2011 року було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1708/10, виданого 15.02.2011 року Солом`янським районним судом м. Києва, про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Уксиббанк» у сумі 1 277 337,49 грн.

Протягом усього періоду державним виконавцем проводилась перевірка майнового стану та застосовувались заходи примусового виконання.

15.01.2018 року постановою головного державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Тарасенка В.О. замінено сторону виконавчого провадження, а саме стягувача ПАТ «Уксиббанк» на ПАТ «Дельта Банк», яке в подальшому на підставі ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 12.05.2021 року (справа № 760/26740/20) замінено на АТ «Альфа-Банк».

13.12.2021 року у зв`язку з надходженням 10.12.2021 року заяви АТ «Альфа-Банк» про повернення виконавчого документа стягувану виконавчий документ було повернуто стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Предметом розгляду даної скарги є доводи заявниці щодо порушення її прав відносно не направлення їй вчасно постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 від 21.03.2011 року та не виконання виконавчих дій по зняттю арешту з майна.

Статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У відповідності до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року (в редакції станом на день винесення оскаржуваної постанови - 21.03.2011 року) державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Положення ст. 31 Закону регулювали надсилання документів виконавчого провадження

Так, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов`язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до ст. 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

За умови авансування стягувачем у порядку, передбаченому цим Законом, витрат на організацію та проведення виконавчих дій документи виконавчого провадження можуть надсилатися його учасникам рекомендованими листами.

За письмовою заявою учасників виконавчого провадження документи виконавчого провадження можуть надсилатися адресатам каналами факсимільного зв`язку або електронною поштою. Документи виконавчого провадження, надіслані каналами факсимільного зв`язку або електронною поштою, вважаються врученими за наявності належного підтвердження їх одержання адресатами.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження надсилалася ОСОБА_1 супровідним листом від 21.03.2011 року № 547/9-11 на адресу: АДРЕСА_1 , яка, як стверджує сама заявниця, і вказана у виконавчому листі № 2-1708/10 від 15.02.2011 року.

Матеріали виконавчого провадження станом на дату відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 не містяться будь-яких інших засобів зв`язку з боржником , зокрема, адреси місця проживання: АДРЕСА_2 , або електронної поштової адреси.

Тому, за викладених заявницею доводів, відсутні підстави вважати, що їй не було надіслано вчасно копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.03.2011 року (ВП № НОМЕР_3), а отже відсутні підстави для визнання її протиправною та скасування.

Щодо скасування арешту з майна, то слід зазначити, що системний аналіз як норм Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року так і Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року, свідчить про те, що у разі закінчення виконавчого провадження, за винятком випадків, встановлених законом, повернення виконавчого документа, арешт, накладений на майно боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

До того, завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

Однак, у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 13.12.2021 року головним державним виконавцем Вишневого ВДВС у Бучанському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) Хайдарі Р.Р. були винесені постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору, з приводу виконання яких в подальшому було виділено у окремі виконавчі провадження, а саме:

ВП № НОМЕР_1 щодо примусового виконання постанови № НОМЕР_3 від 13.12.2021 року про стягнення виконавчого збору 1 277 33,74 грн.,

ВП № НОМЕР_2 щодо примусового виконання постанови № НОМЕР_3 від 13.12.2021 про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 369 грн.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 ч. 1 ст. 37 цього Закону України «Про виконавче провадження», закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого ч. 9 ст.27 цього Закону), 11, 14 і 15 ч. 1 ст. 39 цього Закону України «Про виконавче провадження», якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Таким чином, після повернення державним виконавцем виконавчого документа на підставі поданої стягувачем заяви у відділі залишилися на виконанні виконавчі провадження щодо боржника про стягнення виконавчого збору, у зв`язку з чим посилання заявниці на те, що вона не має зобов`язань перед стягувачем правильно не приймаються до уваги, оскільки в такому випадку у державного виконавця відсутні підстави для скасування заходів примусового виконання та закінчення виконавчого провадження.

Отже, вимоги заявника не ґрунтуються на вимогах закону.

Згідно з ч. 2 ст. 74 Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно з ч. 3 ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи викладене, у задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 268, 263-264, 443, 447-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії, бездіяльність та рішення Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 24 березня 2023 року.

Суддя: