ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 634/60/21 Номер провадження 22-ц/814/495/23Головуючий у 1-й інстанції Зимовський О.С. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2023 року м.Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Пилипчук Л.І.,
судді Бутенко С.Б., Дряниця Ю.В.,
секретар Боштенко В.Ю.,
з участю представника позивача адвоката Ігнатенко З.В., представника відповідача адвоката Тамазликар Л.Й.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції у місті Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 26 листопада 2021 року, постановлене суддею Зимовським О.С. (повний текст складено 29 грудня 2021 року),
по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Лозівської районної державної адміністрації Харківської області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕНТ ХАУС КОМПАНІ», про скасування рішень загальних зборів засновників товариства, акту приймання-передачі нерухомого майна та реєстраційних дій,
в с т а н о в и в:
16.01.2021 ОСОБА_1 звернувся в суд із указаним позовом, у якому просить скасувати: рішення загальних зборів засновників ТОВ «РЕНТ ХАУС КОМПАНІ» від 17.12.2018 та акт приймання-передачі майна від 29.01.2019 щодо передачі до статутного капіталу товариства об`єктів житлової нерухомості: однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , однокімнатної квартири АДРЕСА_2 , як такі, що не відповідають нормам чинного законодавства; а також реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 12.02.2019 номер запису про право власності 30257341, рішення про державну реєстрацію 45489089; номер запису про право власності 30258137, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 45490016 (Лозівська державна адміністрація) шляхом внесення записів про скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно.
В обґрунтування заявлених вимог позову зазначає, що ОСОБА_2 , його колишня дружина, є засновником ТОВ «РЕНТ ХАУС КОМПАНІ». У січні 2019 року, відповідно до протоколу загальних зборів засновників товариства від 17.12.2018 №1 та акту прийому-передачі, вона, ОСОБА_2 , передала до статутного капіталу товариства наступне майно: однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 та однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 .
Указані об`єкти нерухомості, у розумінні ст.60 СК України, є спільною сумісною власністю сторін, а тому відповідачем, при прийнятті оскаржуваного рішення щодо їх внесення до статутного капіталу товариства, порушено вимоги щодо отримання згоди співвласника на здійснення такої дії, а в процесі реєстрації переходу права власності не надано державному реєстратору нотаріально завіреної згоди позивача, як співвласника, на вчинення реєстраційної дії.
Також зазначає, що державна реєстрація переходу права власності на квартири відбулася 12.02.2019 державним реєстратором Лозівської державної адміністрації не зважаючи на наявність в провадженні Орджонікідзевського районного суду із 04.02.2019 спору про поділ такого майна, як спільної сумісної власності подружжя.
Із підстав викладеного, просить захисти порушене право згідно заявлених вимог позову.
Рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області від 26.11.2021 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Лозівської РДА Харківської області, третя особа: ТОВ «РЕНТ ХАУС КОМПАНІ», про скасування рішень загальних зборів засновників товариства, акту приймання-передачі нерухомого майна та реєстраційних дій відмовлено.
Рішення районного суду в частині відмови у задоволенні позову про скасування рішення загальних зборів засновників товариства, акту приймання-передачі нерухомого майна вмотивовано тим, що позивачем обрано не належний спосіб захисту порушеного права; тоді як вимоги позову про скасування реєстраційних дій, є похідними та згідно ч.1 ст.188 ЦПК України, задоволенню не підлягають.
Позивач оскаржив рішення районного суду в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення районного суду скасувати й ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Зазначає, що при зверненні в суд із цим позовом позивачем було заявлено вимогу про скасування акту приймання-передачі майна від 29.01.2019 щодо передачі до статутного капіталу товариства спірних об`єктів нерухомості, складеного на підставі рішення загальних зборів засновників ТОВ «РЕНТ ХАУС КОМПАНІ» від 17.12.2018.
Проте районний суд викладеного не врахував та в оскаржуваному судовому рішенні зазначив, що позивач не вимагає скасування зазначеного акту приймання-передачі майна.
Посилаючись на наявні у справі докази, зокрема витребувані судом від Харківської міської ради (Департамент реєстрації), вважає доведеним порушення вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень», а також п.24, п.48 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, під час здійснення реєстраційних дій.
Також вважає, що районним судом помилково не взято до уваги той факт, що трансформація речового права в право вимоги відбувається тільки після державної реєстрації, яка відбулася з порушенням вимог діючого законодавства. Тоді як судовим рішенням у справі №644/688/19, яке є чинним, визнано сумісно нажитим і розподіленим майном, у тому числі, спірні квартири. Натомість характер дій відповідача вважає зловживанням своїми правами.
Заперечує твердження представника відповідача про належну обізнаність позивача щодо передачі спірних об`єктів нерухомості до статутного капіталу товариства та проти застосування строків позовної давності.
Розпорядженням Верховного Суду від 25.03.2022 №14/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду - Полтавському апеляційному суду.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 15.11.2022 відкрито апеляційне провадження у вказаній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 26.11.2021; у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до судового розгляду із повідомленням сторін, про що постановлена ухвала апеляційного суду від 17.11.2022.
У суді апеляційної інстанції представник позивача адвокат Ігнатенко З.В. доводи апеляційної скарги підтримала, наполягаючи на її задоволенні. Представник відповідача адвокат Тамазликар Л.Й. проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції, як законне та обґрунтоване.
Інші учасники судового процесу в судове засідання не з`явилися, будучи повідомленими про день та час розгляду справи в порядку ч.13 ст.128 ЦПК України, що з огляду на положення ч.2 ст.372 цього кодексу, не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що із 07.08.2009 сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 19.04.2019 (справа №644/688/19)./а.с.6-7 т.1/
17.08.2012 між ПАТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1» (продавець) та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу квартири, зареєстрований в реєстрі за №2551, предметом якого є квартира АДРЕСА_3 . Право власності на квартиру за цим договором виникає у покупця після нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири, повного розрахунку за цим договором, підписання акту про виконання зобов`язань до цього договору та державної реєстрації/а.с.10 т.1/; рішення КП «Харківське МБТІ» від 24.09.2012, реєстраційний номер 36460003./а.с.11 т.1/
13.08.2014 між ПАТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1» (продавець) та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу квартири, предметом якого є однокімнатна квартира АДРЕСА_1 . Право власності на квартиру за цим договором виникає у покупця після нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири, повного розрахунку за цим договором, підписання акту про виконання зобов`язань до цього договору та державної реєстрації/а.с.8 т.1/; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 15115884 від 13.08.2017./а.с.9 т.1/
29.01.2019 між ОСОБА_4 (засновник ТОВ «РЕНТ ХАУС КОМПАНІ») та ОСОБА_5 (директор ТОВ «РЕНТ ХАУС КОМПАНІ») складено акт приймання передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «РЕНТ ХАУС КОМПАНІ», за змістом якого: засновник ТОВ «РЕНТ ХАУС КОМПАНІ» ОСОБА_4 згідно протоколу загальних зборів засновників ТОВ «РЕНТ ХАУС КОМПАНІ» від 17.12.2018 за №4 передала, а ТОВ «РЕНТ ХАУС КОМПАНІ», в особі директора ОСОБА_6 , прийняло до статутного капіталу ТОВ «РЕНТ ХАУС КОМПАНІ» нерухоме майно, а саме наступні об`єкти житлової нерухомості:
- однокімнатну квартиру житлової площі 21,4 кв.м, загальною площею 48,5 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ;
- однокімнатну квартиру АДРЕСА_5 ./а.с.12 т.1/
Згідно копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ«РЕНТ ХАУС КОПМАНІ» із 06.04.2021 припинено в результаті ліквідації./а.с.144 т.1/.
Відмовляючи у задоволенні вимог позову, районний суд виходив із того, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушених прав з огляду на те, що після внесення відповідачем до статутного капіталу ТОВ «РЕНТ ХАУС КОПМАНІ» без його згоди спірних квартир, придбаних за рахунок спільних коштів подружжя, таке майно перейшло у власність цього товариства, у зв`язку із чим у позивача право власності на майно (тобто речове право) трансформувалось у право вимоги (зобов`язальне право), сутність якого полягає у праві вимагати у відповідача, як у іншого з колишнього подружжя, виплати половини вартості частки у статутному капіталі ТОВ «РЕНТ ХАУС КОПМАНІ». Тоді як вимоги позову про скасування реєстраційних дій, є похідними та згідно ч.1 ст.188 ЦПК України, задоволенню не підлягають.
Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції не може погодитися в повній мірі та приходить до висновку про зміну рішення в частині мотивів відмови в позові. При цьому колегія суддів враховує таке.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Підставами позову позивач визначає порушення його права на майно, що є спільною сумісною власністю подружжя, відповідачкою ОСОБА_2 , яка, будучи разом з ним співвласником вказаних об`єктів нерухомості, та засновником зазначеного товариства, без його згоди передала це майно останньому.
Згідно ч.3 ст.65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.
Абзацом третім частини другої статті 369 ЦК України передбачено, що згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) держаній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.
При нотаріальному посвідченні акту приймання-передачі спірних об`єктів нерухомості вказані норми сімейного та цивільного права дотримані не були. Однак, враховуючи, що на час розгляду справи ТОВ «РЕНТ ХАУС КОМПАНІ» ліквідовано, та позивачем не надано доказів щодо перебування спірного майна у відповідачки ОСОБА_2 , а також відсутні дані щодо переходу права власності на ці об`єкти до третіх осіб, тому заявлений позивачем спосіб захисту не є належним, оскільки не відновить його порушене право.
В той же час, апеляційний суд не погоджується із висновком районного суду, що за викладених обставин право власності позивача на майно, тобто речове право, трансформувалося у право вимоги (зобов`язальне право), сутність якого полягає у праві вимагати у відповідача виплатити половину вартості частки у статутному капіталі ТОВ «РЕНТ ХАУС КОМПАНІ».
У даному випадку спір заявлено не щодо статутного капіталу, про час створення якого та розмір сторонами не доводилося, а щодо двох об`єктів нерухомості, як спільної сумісної власності подружжя. Тим більше, що згідно наявної у матеріалах справи інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником (учасником) вказаного товариства зазначена ОСОБА_6 , а не відповідачка, тоді як станом на 06.04.2021 товариство припинено. /а.с.28, 144 т.1/
Тому колегія суддів приходить до висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача буде вимога про стягнення з відповідачки половини вартості спірних об`єктів нерухомості, відчужених без згоди співвласника.
Саме з цих підстав колегія суддів визнає необхідним відмовити позивачу в позові, а тому частково задовольняє апеляційну скаргу та змінює рішення районного суду в частині мотивів відмови в позові.
Інші доводи апеляційної скарги стосуються обґрунтованості позову, що в контекст висновків суду апеляційної інстанції про неналежний спосіб захисту порушеного права оцінці не підлягають. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376 п.п.3,4, ст.ст.381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 26 листопада 2021 року змінити в частині мотивів відмови у позові, виклавши їх в редакції мотивувальної частини цієї постанови.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 28.03.2023.
Головуючий суддя Л.І. Пилипчук
Судді С.Б. Бутенко
Ю.В. Дряниця
Суд | Полтавський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.03.2023 |
Оприлюднено | 30.03.2023 |
Номер документу | 109844487 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Інші справи позовного провадження |
Цивільне
Полтавський апеляційний суд
Пилипчук Л. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні