Рішення
від 28.03.2023 по справі 686/11591/22
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/11591/22

Провадження № 2/686/513/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2023 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Чевилюк З.А.

секретаря Перун А.М.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувшиу відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Заступника керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації, третя особа Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України в особі філії «Старокостянтинівське лісове господарство» до Хмельницької міської ради, ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення сесії, зобов`язання повернути земельну ділянку, скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького звернувся до суду в інтересах держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації з позовом, в якому просив: визнати недійсним рішення Давидковецької сільської ради Хмельниицького району Хмельницької області від 30.09.2020 року №5 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення індивідуального садівництва на території Давидковецької сільської ради площею 0,1 га та передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки за кадастровим номером 6825082400:01:004:0003; визнати незаконною та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 6825082400:01:004:0003, площею 0,1 га, припинивши право власності ОСОБА_3 на неї; визнати незаконною та скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6825082400:01:004:0003, площею 0,10 га; зобов`язати ОСОБА_3 повернути на користь держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером 6825082400:01:004:0003, яка розташована на території Хмельницької міської об`єднаної територіальної громади.

Рішенням Давидковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області від 30.09.2020 №5 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення індивідуального садівництва, на території Давидковецької сільської ради площею 0,1 га та передано у власність ОСОБА_3 вказану ділянку. Кадастровий номер земельної ділянки 6825082400:01:004:0003.

Внесено відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно за №2195274368250 від 12.10.2020.

Водночас, передача вказаної земельної ділянки площею 0,1 га з кадастровим номером 6825082400:01:004:0003 у приватну власність ОСОБА_3 відбулась всупереч вимог Земельного та Лісового кодексів України, оскільки вона відноситься до земель лісогосподарського призначення та перебуває у постійному користуванні ДП «Проскурівське лісове господарство» в межах Хмельницького лісництва ДП «Проскурівське лісове господарство».

Відповідно до ст. ст. 4, 5 Лісового кодексу України, до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара. До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.

Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства (абз. 2 ст. 5 ЛК України).

Статтею 55 Земельного кодексу України визначено, що до земель лісового фонду належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Статтею 92 зазначеного кодексу встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

В силу положень ст. ст. 19, 55, 84 Земельного кодексу України та ст. 5 Лісового кодексу України спірна земельна ділянка відносилась до земель державної власності лісогосподарського призначення та використовувалась для ведення лісового господарства у порядку, визначеному Лісовим кодексом України.

Зокрема, статтями 7, 8 Лісового кодексу України визначено, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу, бід імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

При вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення п. 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України, яка передбачає, що до здійснення державної реєстрації права постійного користування державних лісогосподарських підприємств земельними ділянками лісогосподарського призначення, які до набрання чинності цим Кодексом передані їм на такому праві, це право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

Так, факт віднесення частини спірної земельної ділянки, з кадастровим номером 6825082400:01:004:0003 площею 0,1 га до земель лісогосподарського призначення підтверджується Проектом організації та розвитку лісового господарства ДП «Проскурівське лісове господарство», планово- картографічними матеріалами, а саме планами лісовпорядкування, картами- схемами розподілу території.

Зокрема, спірна земельна ділянка знаходиться у межах кварталу №62 земельної ділянки лісового фонду в межах Хмельницького лісництва ДП ХОСЛАП «Хмельницькагроліс», правонаступником якого є ДП «Проскурівське лісове господарство». Площа кварталу №62 становить 60 га.

Окрім того, згідно з інформацією №25 від 12.01.2022 та схемою розташування зазначеної земельної ділянки, наданих ВО «Укрдержліспроект», спірна земельна ділянка накладається на земельні ділянки лісового фонду в межах Хмельницького лісництва ДП ХОСЛАП «Хмельницькагроліс», правонаступником якого є ДП «Проскурівське лісове господарство».

ДП ХОСЛАП «Хмельницькагроліс» (правонаступник ДП «Проскурівське лісове господарство») та Хмельницьке обласне управління лісового та мисливського господарства, Хмельницькою обласною державною адміністрацією не надавалось погоджень на вилучення земельної ділянки з кадастровим номером 6825082400:01:004:0003.

Таким чином, надана у приватну власність ОСОБА_3 спірна земельна ділянка належить до категорії земель лісогосподарського призначення, і після її незаконного надання у власність своє цільове призначення не змінила. Вона відноситься до земель лісогосподарського призначення державної власності та перебуває у постійному користуванні ДП «Проскурівське лісове господарство», що підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування, відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України (правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від справа № 368/1158/16-ц та Верховного Суду України від 24.12.2014 у справі № 6-212цс14).

Згідно із інформацією Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства від 16.12.2021№03-1493, дійсно виявленопорущення під час передачі та зміні цільового призначення земельної ділянки лісогосподарського призначення з кадастровим номером 6825082400:01:004:0003.

Таким чином, порушено інтереси держави у сфері регулювання земельних відносин, адже у приватну власність громадянину з порушенням установленої законом процедури передано земельну ділянку, яка не могла бути передана у власність для вищевказаних потреб, що і зумовило звернення прокуратури до суду.

В судовому засіданні представник прокуратури підтримав заявлений позов та наполягав на його задоволені.

Хмельницька міська рада направила представника, яка заявлений позов заперечила, оскільки він не обґрунтований належними та достатніми доказами; позивачем обрано не ефективний спосіб захисту порушеного права.

В судовому засіданні допущено процесуальне правонаступництво ДП «Старокостянтинівське лісове господарство» на Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України в особі філії «Старокостянтинівське лісове господарство».

Всі учасники повідомлені належним чином про час та дату судового засідання, проте не забезпечили явки представників. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходили.

Заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов підлягаючим задоволенню частково.

За змістомстатей 15,16 ЦК Україникожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу у суді.

Зазначений захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача.

Під способами захисту суб`єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, а також можливість їх захистити іншим способом, встановленим договором або законом чи судом у визначених законом випадках, закріплені участині 2 статті 16 ЦК України.Глава 29 ЦК Українипередбачає, зокрема, такі способи захисту права власності, як витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) та усунення перешкод у реалізації власником права користування та розпорядження його майном (негаторний позов).

Відповідно до частин другої, п`ятоїстатті 158 ЗК Українивиключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

Під способами захистусуб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогоюяких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника.

Як правило, власникпорушеного права може скористатися не будь-яким, а цілкомконкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захиступорушеного права прямо визначаєтьсяспеціальним законом і регламентуєконкретні цивільні правовідносини.

Частиною другою, пунктами «б», «г» частини третьої статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав і визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно достатті 21 ЗК Українипорушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (пункт «б»частини 1 статті 164 ЗК України).

Власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків передбачених цим Кодексом та іншими законами України(ч.1.ст.153 ЗК).

Відповідно до ч.4.ст.122 Земельного кодексу України(в редакції чинній на дату виникнення правовідносин) центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органі передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або користування для всіх потреб.

Відповідно до ч.6 ст.188 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, вденея особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і спору, індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідно органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважено зазначених ст.122 цього Кодексу.У клопотанні зазначається цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовний розмір.До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) «юридично» - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 липня 2020 року в справі № 752/13695/18 (провадження № 61-6415св19).

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (п.89 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц).

Стаття 388 ЦК Українимістить сукупність підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Так, відповідно дочастини першоївказаної норми якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Тобто можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно) (див.: постанова Великої Палати Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (провадження № 12-35гс21).