Ухвала

від 27.03.2023 по справі 320/6601/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 березня 2023 року м. Київ № 320/6601/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Перепелиця А.М., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами комунального некомерційного підприємства "Консультативно-діагтостичний центр Дніпровського району м. Києва" до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось комунальне некомерційне підприємство "Консультативно-діагтостичний центр Дніпровського району м. Києва" з позовом до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі (Ідентифікатор закупівлі: № UА-2022-11-11-008225-а), яка проведена комунальним некомерційним підприємством "Консультативно - діагностичний центр Дніпровського району м. Києва".

Відповідно до ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 цього Кодексу.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

При цьому, ч.3 ст.122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до приписів ч.10 ст.8 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.15 №922-VIII встановлено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Тобто, ч.10 ст.8 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлений спеціальний десятиденний строк для оскарження до суду висновку органу Держаудитслужби.

Суд зазначає, що початок перебігу строку звернення до суду у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Тому, при визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

З аналізу викладених у позовній заяві обставин судом встановлено, що позивачу було відомо про оскаржуване рішення 28.12.2022, в момент його офіційного оприлюднення.

Разом із тим, до суду позивач звернувся 02.02.2023, про що свідчить штамп на конверті в якому надійшла до суду позовна заяви, тобто з порушенням десятиденного строку на звернення до суду щодо оскарження висновку органу Держаудитслужби.

Втім, суд звертає увагу, що позивачем було подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду.

Виходячи з аналізу доводів та аргументів викладених позивачем у поданій заяві, суд вважає зазначені у такій заяві підстави пропуску строку неповажними з огляду на наступне.

Щодо аргументів позивача про введення воєнного стану на території України суд зазначає, що посилання на сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути безумовно вважатись поважною причиною для поновлення строків звернення до суду, що узгоджується з практикою Верховного Суду в постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22.

Крім цього, суд звертає увагу на позицію Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №990/115/22, в якій зазначено, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Враховуючи те, що кінець перебігу процесуального строку на звернення до суду з позовом у цій справі припав на період повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, ця обставина могла унеможливити дотримання такого строку позивачем за умови надання останнім до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до суду з позовом, та могла б бути визнаною поважною причиною для поновлення процесуального строку.

Однак, належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав.

Отже, жодних доказів яким чином введення воєнного стану вплинуло на обов`язок своєчасного подання позовної заяви позивач суду не надав. Заява обґрунтована лише введенням самого воєнного стану та загальними твердженнями. Доказів причин поважності пропуску строку звернення до суду скаржником не надано.

Посилання представника позивача на відключення світла у відповідності до графіку відключень, суд вважає необґрунтованими, оскільки на підтвердження обставин реальності відсутності світла за місцезнаходженням позивача, представником останнього не було подано до суду належних та допустимих доказів того, що дійсно мало місце відключення електроенергії та це стало тією обставиною, за якої у позивача не було можливості звернутись до суду у встановлений законодавством строк.

При цьому, надані позивачем скріншоти графіку відключення світла за адресою не можуть бути взяті судом до уваги як належний доказ, оскільки такі докази не підтверджують реальність обставин відсутності за адресою позивача світла, такі графіки відключення світла планові, а тому не підтверджують в точності обставин відсутності електропостачання.

Крім того, суд зауважує, що у відповідності до переліку секторів критичної інфраструктури затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 №1109 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2022 р. №1384) до об`єктів критичної інфраструктури, на яку не розповсюджувались відключення світла відносяться, зокрема, але не виключно: заклади охорони здоров`я.

Крім того, позивач в обґрунтування пропуску строку на звернення до суду з адміністративним позовом вказує, що строк був пропущений у зв`язку з введенням карантину на території України. Разом з тим, позивач не вказує які саме об`єктивні та непереборні обставини були перешкодою для звернення до суду раніше, до пропуску передбаченого чинним законодавством місячного строку.

Посилання на перебування директора позивача на лікарняному та уповноваженої особи за організацією та проведенням процедур закупівель суд сприймає критично, оскільки як можна встановити, директор позивача перебував на лікарняному з 02.01.2023 по 06.01.2023, а уповноважена особа у відпустці з 09.01.2023 по 13.01.2023, а як вже було встановлено судом вище позовна заява була направлена до суду лише 02.02.2023. При цьому, з урахуванням обізнаності про встановлення спеціального десятиденного строку звернення до суду з такою категорією справ, позивач не надає суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, що заважало звернутись до суду починаючи з 13.01.2023 у більш короткий строк, ніж як встановлено судом 02.02.2023.

Суд зазначає, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, або направлення адвокатом запитів до відповідних органів з метою виконання укладеного між позивачем та адвокатом договору про надання правової допомоги не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45).

Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд зазначає, що строки звернення до адміністративного суду є аналогом інституту позовної давності, який належить до галузей матеріального приватного права. Під строком звернення до адміністративного суду з позовною заявою слід розуміти проміжок часу після виникнення спору у публічно - правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою про захист своїх прав, свобод чи інтересів, а дотримання такого строку звернення є однією з умов для реалізації права на звернення до суду. Після закінчення цього строку особа не втрачає права звернутися з адміністративним позовом, при цьому, законодавцем врегульовано питання щодо необхідності зазначення поважних підстав для поновлення такого строку.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Відповідно до ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки можуть бути усунені, у десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні підстави, з яких вказаний строк було пропущено та надати належні та допустимі докази на підтвердження поважності пропущення такого строку.

Керуючись ст.122, 123, 160 - 162, ч.1, 2 ст.169, ст.241-243, 248, КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву комунального некомерційного підприємства "Консультативно-діагтостичний центр Дніпровського району м. Києва" - залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п.9 ч.4 КАС України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Перепелиця А.М.